Рішення № 86456777, 10.12.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.004592

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Павлішевського М.В.,

з участю представників: позивача Деми Н.І., відповідача Мельника Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач, УПП у Львівській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 06.08.2019 №44 про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП у Львівській області ДПП, яким ОСОБА_1 оголошено зауваження.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний наказ винесено з порушенням вимог статей 14 та 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, без повного з`ясування усіх обставин справи та з порушенням норм чинного законодавства. Відповідно до матеріалів службового розслідування підставою для проведення службового розслідування став факт, що мав місце 04.03.2019 орієнтовно о 00:40 год., а саме те, що ОСОБА_1 , перебуваючи на чергуванні у складі наряду поліції ОМЕГА 151, прямуючи за викликом за адресою: АДРЕСА_1 Львів, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , перебуваючи за кермом службового автомобіля та здійснюючи паркування вчинив наїзд на перешкоду. В ході службового розслідування саме по цьому факту у нього були відібрані письмові пояснення. Натомість, відповідно до наказу від 06.08.2019 №44 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності за використання ненормативної лексики, тобто за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ч. 1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», пп. 11 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179. Зазначає, що пояснення по вказаному факту під час службового розслідування в нього не відбиралися, чим порушено його право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Додатково зазначив, що використання ненормативної лексики 04.03.2019 вчинено як вияв емоцій, та не було частиною спілкування з іншими громадянами чи в присутності громадян, ніякими чинном не вплинуло на авторитет поліції. Крім того, 04.03.2019, після завершення виклику, заступником командира роти №1 батальйону УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Мороз А. В., яка відповідно до п. 6 ст. 2 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» була старшим поліцейським (керівником), по факту вживання ОСОБА_1 ненормативної лексики проведено профілактичну бесіду та попереджено про необхідність дотримання службової дисципліни. Такі дії старшого поліцейського відповідають п. 11 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Представник відповідача щодо задоволення позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказав, що дисциплінарною комісією в ході проведення службового розслідування встановлено у діях позивача факт вчинення ним дисциплінарного проступку, який виразився у неодноразовому вживанні ненормативної лексики, що визнає позивач у позовній заяві. Вважає, що позивача правомірно притягнуто до відповідальності, тому оскаржуваний наказ є законним.

Ухвалою від 10.09.2019 позовна заява, подана без додержання вимог, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, залишалася без руху, позивачу надавався строк для усунення недоліків. Вимоги ухвали позивачем виконано.

Ухвалою від 04.10.2019 відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Від відповідача 22.10.2019 (вх.№3413ел) надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 05.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.11.2019.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходить службу в УПП у Львівській області ДПП на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №1.

Перебуваючи на службі, ОСОБА_1 04.03.2019 у складі екіпажу «Омега - 0151» разом із заступником командира роти №1 батальйону №1 ОСОБА_2 здійснював виїзд за викликом за адресою: АДРЕСА_3 , керуючи при цьому службовим автомобілем.

Інспектором відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Філь М.В. 15.05.2019 складено доповідну записку №8248/41/12-2019, яка зумовила ініціювання службового розслідування щодо дисциплінарного проступку, що виразився у непрофесійному виконанні службових обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як видно із службової записки, така є результатом розгляду скарги гр. ОСОБА_3 на неправомірні дії працівників управління щодо події, яка відбувалася 04.03.2019 по АДРЕСА_3 .

Зміст службової записки свідчить, що вона ґрунтується на відеозапису з портативних відео реєстраторів працівників управління та стосується встановленого на підставі цього факту пошкодження службового автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Поведінка позивача описана таким чином:

«Працівники управління прослідували на вказану заявником адресу ( АДРЕСА_3 ). Прибувши на місце події, паркуючи службовий автомобіль, сержант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи за кермом, здійснив наїзд на перешкоду. Після зупинки автомобіля він вийшов, підійшов до правового краю переднього бамперу автомобіля, де виявив тріщину. Після чого ОСОБА_1 взяв з багажного відділення спреєвий балончик білої фарби, за допомогою якого розпилив фарбу на бампер автомобіля. Про дану подію сержант поліції ОСОБА_1 нікому не доповів з метою уникнення адміністративної відповідальності».

З посиланням на частину 5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, автор службової записки пропонує скерувати останню для опрацювання матеріалів дорожньо-транспортної пригоди для вжиття заходів щодо складання адміністративних матеріалів за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення та ініціювання службового розслідування щодо дисциплінарного проступку, вчиненому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що виразився у непрофесійному виконанні службових обов`язків.

Службова записка не містить відомостей про використання ОСОБА_1 ненормативної лексики.

На підставі службової записки наказом начальника УПП у Львівській області від 27.05.2019 №71 призначено службове розслідування та утворено дисциплінарну комісію, з метою перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до наданих ОСОБА_1 30.05.2019 пояснень, 03.03.2019 з 20:00 до 04.03.2019 він ніс службу в наряді поліції ОМЕГА 151 спільно з ОСОБА_2 на службовому автомобілі TOYOTA PRIUS номерний знак НОМЕР_1 . 04.03.2019, прямуючи разом з ОСОБА_2 за викликом за адресою: АДРЕСА_3 , та перебуваючи за кермом службового автомобіля TOYOTA PRIUS номерний знак НОМЕР_1 , здійснюючи паркування на прибудинковій території почув характерний звук, можливо від контакту бордюру і переднього бамперу на переднім правим колесом. Після чого він спільно з ОСОБА_2 вийшов подивитися на автомобіль та виявив, що тріщина бамперу, яка була раніше та виникнення якої йому не відоме, через контакт з бордюром деформувалась. У зв`язку з чим самостійно поправив деформування рукою у попереднє положення та взяв із багажного відділення балончик з фарбою, яку розпилив на бампер для вигляду. Зазначив, що пошкодження внаслідок контакту з бордюром відсутні, тому по даній події не доповідав. Вказав, що фарбу використовував неодноразово з метою покращення зовнішнього виду автомобіля у зв`язку із наявністю на ньому значної кількості тріщин, подряпин і потертостей.

Наявні в матеріалах справи копії пояснень працівників УПП у Львівській області Дороша М.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , надані ними у ході проведення службового розслідування, стосуються факту ушкодження службового автомобіля TOYOTA PRIUS номерний знак НОМЕР_1 .

У поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутня будь-яка інформація про вживання позивачем нецензурної лайки.

Всі пояснення відбиралася членом дисциплінарної комісії ОСОБА_10 , старшого інспектора з особливих доручень відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області, яка була допитана в судовому засіданні в якості свідка.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що службове розслідування стосувалося непрофесійного виконання службових обов`язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та не змогла пояснити в чому полягає непрофесіоналізм дій позивача. Вказала, що як і ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 могли в своїх поясненнях повідомити про використання ОСОБА_1 ненормативної лексики, однак цього не зробили.

ОСОБА_2 , будучи допитаною в якості свідка, пояснила суду, що ОСОБА_10 в ході відібрання пояснень не ставила питань щодо вживання Дорошем 04.03.2019 ненормативної лексики. Всі питання стосувалися обставин пошкодження транспортного засобу TOYOTA PRIUS номерний знак НОМЕР_1 .

Начальником УПП у Львівській області 25.07.2019 затверджено висновок службового розслідування.

Як слідує з висновку, службовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11 , перебуваючи на чергуванні у складі наряду поліції ОМЕГА 151, прямуючи за викликом за адресою: АДРЕСА_3 , та перебуваючи за кермом службового автомобіля, здійснюючи паркування, здійснив наїзд на перешкоду. Після зупинки автомобіля виявив тріщину правового краю переднього бамперу автомобіля. Після чого ОСОБА_1 розпилив білу фарбу на бампер автомобіля, використавши наявний балончик фарби. Вказані дії мають ознаки адміністративного правопорушення, визначеного КУпАП, у зв`язку з чим відповідні матеріали скеровано до Сихівського районного суду м. Львова.

Окрім того, у висновку службового розслідування зазначено, що дисциплінарною комісією під час перегляду відео установлено, що поліцейський взводу 1 роти №1 батальйону №1 сержант Дорош М. ОСОБА_12 неодноразово використовував ненормативну лексику.

Будь-які пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 чи інших осіб з цього приводу матеріали службового розслідування не містять.

Наказом начальника УПП у Львівській області від 06.08.2019 №44 на підставі висновку службового розслідування, затвердженого 25.07.2010, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», підпункту 11 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, на підставі пункту 1 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.

Наказ від 06.08.2019 №44 є предметом оскарження.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі – Закон № 580-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов`язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).

Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно зі ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування передбачена Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України затвердженим Наказом МВС України від 07.11.2018 №893 (далі – Порядок №893).

Відповідно до п.1-3 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Строк проведення службового розслідування, його продовження, порядок обчислення строку службового розслідування визначаються статтею 16 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

При цьому, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.18 Дисциплінарного статуту, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Аналогічні норми щодо права поліцейського надавати пояснення містить розділ IV Порядку №893.

Пунктом 4 Розділу V Порядку №893 встановлено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до Розділу VI Порядку зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія (п.2 розділу VI Порядку №893).

Відповідно до положень п.1-2 розділу VIІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі, закладі, установі) поліції, ЗВО та особистого ознайомлення поліцейського з ним, що здійснюється кадровим підрозділом органу (підрозділу, закладу, установи), ЗВО за місцем проходження служби зазначеним поліцейським. Таке ознайомлення засвідчується шляхом проставляння поліцейським, притягнутим до дисциплінарної відповідальності, підпису, прізвища та ініціалів на останньому аркуші копії наказу, долученої до його особової справи.

Відповідно до ч.7 ст.19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з ч.8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 3 ст.13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3)сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Аналіз зазначених норм чинного законодавства дає підстави стверджувати про те, що особи, які проводять службове розслідування зобов`язані вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, в тому числі повідомляти особу, стосовно якої проводиться службове розслідування про підстави проведення службового розслідування та відбирати пояснення по суті вчинених правопорушень. Основною метою проведення службового розслідування є встановлення: наявності чи відсутності складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського саме з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування.

Саме така поведінка осіб, які проводять службове розслідування забезпечить дотримання прав поліцейського, стосовно якого проводиться таке службове розслідування.

Визначальною підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є доведеність вини у вчиненні у встановленому законом порядку.

Судом встановлено, що призначення службового розслідування фактично було зумовлено пошкодженням службового автомобіля TOYOTA PRIUS номерний знак НОМЕР_1 , за кермом якого 04.03.2019 перебував ОСОБА_1 , перебуваючи у складі наряду поліції ОМЕГА 151, прямуючи за викликом за адресою: АДРЕСА_3 .

Саме обставини пошкодження службового автомобіля були предметом службового розслідування.

Це підтверджується складеною ОСОБА_13 15.05.2019 доповідною запискою №8248/41/12-2019, змістом пояснень усіх працівників УПП у Львівській області, показами свідка ОСОБА_2 , даними в судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що пояснення відбиралися виключно у тих працівників УПП у Львівській області, які користувалися автомобілем TOYOTA PRIUS номерний знак 2535 разом з ОСОБА_1 , до та після чергування позивача.

Ані доповідна записка, ані пояснення опитаних працівників УПП у Львівській області не містять не тільки обставин вживання ОСОБА_1 ненормативної лексики, а навіть згадки про це.

Вказане в сукупності підтверджує доводи позивача про те, що у нього не відбирались пояснення в ході проведення службового розслідування щодо вживання нецензурної лайки.

Пояснення свідка ОСОБА_10 про те, що позивачу було запропоновано надати пояснення після перегляду відео, а тому він мав розуміти, які порушення ним вчинялись, суперечать вимогам чинного законодавства щодо порядку проведення службового розслідування, тому судом до уваги не беруться.

Відповідачем надано суду копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №151757, складеного 05.06.2019 на ОСОБА_1 за ст.122-4 КУпА щодо події, яка мала місце 04.03.2019 о 00:45 у м. Львів, вул. Масарика, буд. 2 при керуванні ним службовим автомобілем TOYOTA PRIUS номерний знак НОМЕР_1 .

Це один з двох, складених за цією подією протоколів про адміністративне правопорушення, який підтверджує те, що службове розслідування проводилося виключно у зв`язку із фактом пошкодження службового автомобіля.

Суд звертає увагу на те, що складення протоколу про адмінправопорушення 05.06.2019, тобто після спливу двохмісячного терміну після події, яка була предметом службового розслідування і про обставини якої відбиралися пояснення як у ОСОБА_1 , так і у працівників УПП у Львівській області, свідчать про відсутність у відповідача наміру притягнути до відповідальності осіб, винних у пошкодженні автомобіля TOYOTA PRIUS номерний знак НОМЕР_1 .

Натомість притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за ненормативну лексику, вживання якої позивачем не було ані підставою ані предметом службового розслідування, свідчить про порушення УПП у Львівській області ДПП права ОСОБА_1 бути обізнаним по суті вчиненого порушення та надавати відповідні пояснення по суті порушень, щодо яких проводилося службове розслідування, та заявляти будь-які клопотання в межах такого розслідування. Наслідком таких дій відповідача є неповнота з`ясування обставин, які мали значення для прийняття рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Окрім того, як вбачається із спірного наказу, підставою для застосування до позивача дисциплінарного стягнення стало вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушені вимог ч.1 ст.18 Закону № 580-VIII, пп. 11 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179.

Відповідно до пп. 11 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків.

Відповідно до пояснень сторін, ОСОБА_1 спірним наказом притягнуто до відповідальності за використання ненормативної лексики.

Таким чином, має місце невідповідність підстав проведення службового розслідування і висновків службового розслідування фактичним обставинам, а також невідповідність висновків службового розслідування нормам, за порушення яких ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності оскарженим наказом.

За встановлених розбіжностей та неповного з`ясування всіх обставин при проведенні службового розслідування по факту події з участю ОСОБА_1 у відповідача не було правових підстав для прийняття наказу від 06.08.2019 №44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП у Львівській області ДПП.

Вказане зумовлює висновок суду про те, що відповідачем порушено процедуру притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, що є достатньою підставою для скасування наказу відповідача від 06.08.2019 №44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП у Львівській області ДПП.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не подано належних доказів правомірності прийняття оскаржуваних наказів.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку оскаржуваному наказу, суд дійшов висновку, що такий не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, тому його слід визнати протиправними і скасувати, задовольнивши таким чином позовні вимоги.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору і такий фактично не сплачувався, доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу не надано, тому відсутні підстави для вирішення судом питання розподілу судових витрат відповідно до вимог статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції (вул. Перфецького, 19, м. Львів, 79053, код ЄДРПОУ 40108646) про визнання протиправним та скасування наказу, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції від 06.08.2019 №44 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівника УПП у Львівській області ДПП».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 19 грудня 2019 року.

Суддя О.П. Хома