Рішення № 86456567, 17.12.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 року м. Київ № 320/6092/19

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С»

до Київської митниці ДФС

головного державного інспектора Київської митниці ДФС Коломійчика Дмитра

Анатолійовича

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною бездіяльності

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» із позовом до Київської митниці ДФС, головного державного інспектора Київської митниці ДФС Коломійчика Дмитра Анатолійовича про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA125110/2019/110037/2; визнання протиправною бездіяльності головного державного інспектора Київської митниці ДФС Коломійчика Дмитра Анатолійовича, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову в митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ від 23.04.2019 №UA125110/2019/407559.

Позов мотивовано протиправністю коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваного рішення без наявності для того встановлених митним законодавством підстав. Також в обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про порушення головним державним інспектором Київської митниці ДФС Коломійчиком Д.А. строку митного оформлення, встановленого Митним кодексом України.

Ухвалою суду від 08.11.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

Представником Київської митниці ДФС подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено, що позивачем надано до митного оформлення документи не в повному обсязі, а надані документи містили розбіжності, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей щодо підтвердження числових значень митної вартості. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які ним надані не були, в зв`язку з чим митницею правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, який ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Позивачем подано відповідь на відзив в якій зазначено про необґрунтованість відзиву відповідача, оскільки позивачем надано під час митного оформлення всі документи для підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару, що підтверджується матеріалами справи.

Головний державний інспектор Київської митниці ДФС Коломійчик Д.А. правом подання відзиву на позов не скористався, будь яких інших заяв по суті справи відповідачем суду не подано.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С», ідентифікаційний код 35892372, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22, зареєстроване як юридична особа 09.04.2008, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10731020000015361.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» (Покупець) та Dawood Exports (PVT) LTD (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2012 №1012/12, згідно якого продавець продає, а покупець купляє тканини власного виробництва: полікотон 52/48. Найменування, вартість, кількість товару може змінюватись відповідно до додатків до контракту (пункт 1 контракту).

Контрактом поміж іншого встановлено, що: товар поставляється на умовах FOB Карачі (Пакистан) (пункт 2); ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування та доставки. Загальна вартість Контракту вкладає 5000000,00 доларів США, є незмінною, оплата здійснюється протягом 30 днів з для оформлення інвойсу (пункт 3); оплата за кожну партію товару здійснюється шляхом оплати по факту поставки протягом 25 календарних днів з дня оформлення коносаменту, валюта платежу – долари США (пункт 4).

Додатковою угодою від 24.03.2014 №1012/12/2N збільшено загальну вартість контракту до 100000000,00 доларів США.

Додатковою угодою від 29.12.2017 продовжено термін дії зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2012 №1012/12 до 31.12.2019.

Відповідно до підписаної між сторонами додаткової угоди від 12.12.2018 №363 до контракту від 12.10.2012 №1012/12, продавець поставляє покупцю тканину набивну полікотон (65% поліестер і 35% бавовна), сток, 76х68/30х30, шириною 220 см в кількості 26788 кг, 105880 пог.м. по ціні 3,45 доларів США за 1 кг; загальна вартість товару по інвойсу №DE/INV/4501/18, який виставить до оплати продавець – 92418,60 доларів США; оплата проводиться покупцем протягом 30 календарних днів після поставки товару.

Продавцем виставлено Покупцю комерційний інвойс від 13.12.2018 №DE/INV/4501/18 на суму 92418,60 доларів США.

Відповідно до рахунку-фактури від 11.03.2019 №СФ-0000838 та акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.03.2019 №ОУ-000000838 вартість фрахту позивачем контейнера DFSU7768490 склала 41000,00 грн.

ТОВ «Текссол-С» подано до митного органу UA125000 (Київська митниця ДФС) попередню митну декларацію від 06.03.2019 ІМ40ЕЕ №UA125000/2019/911282 з метою митного оформлення товару, який поставляється згідно додаткової угоди від 12.12.2018 №363 до контракту від 12.10.2012 №1012/12.

Відділом митного оформлення №3 митного посту «Одеса Центральний» Одеської митниці ДФС проведено огляд товарів, на підставі вказаної митної декларації, про що складено акт від 10.03.2019 №UA500030/2019/1258 про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу, відповідно до якого проведено митний огляд товару з частковим вивантаженням та розпакуванням пакувальних місць, повного перерахування місць не проводилось, у оглянутих місцях опис товару (тканина) візуально відповідає заявленому в товарно-супровідній документації, проведено відбір зразків тканини для встановлення визначальних показників та характеристик для ідентифікації товарів: хімічний склад, матеріал виготовлення.

В подальшому позивачем подано до митного органу UA125110 (відділ митного оформлення №1 митного посту «Західний» Київської митниці ДФС) митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/405876, до якої декларантом долучено документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Відповідно даних митної декларації, умовами поставки є – FOB PK Карачі (графа 20), загальна сума за рахунком – 92418,60 доларів США (графа 22), курс валюти 26,389167 (графа 23), задекларована митна вартість товару №1 – 2479849,87 грн. (графа 45).

Листом від 02.04.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Зарицькою І.А. повідомлено декларанта, що: «за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості, встановлено, що пункт 4 контракту від 12.10.2012 №1012/12 передбачає оплату за товар протягом 25 календарних днів з дати оформлення коносаменту, пункт 3 контракту від 12.10.2012 №1012/12 передбачає оплату за товар протягом 30 днів з дати оформлення інвойсу. В інвойсі терміни оплати за товар не визначені. Наданий прайс-лист на сток не містить даних щодо дати видачі документи та терміну дії».

На підставі вимог статей 53, 54 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності), а саме: - якщо рахунок сплачено - банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару; - інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - виписку з бухгалтерської документації; - каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-лист) виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення; - висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог контролюючого органу, викладених у листі від 02.04.2019, позивачем подано лист від 11.04.2019 №1104/19-01, до якого долучено додатково копії митних декларацій щодо ввезення позивачем раніше аналогічних товарів, первинних бухгалтерських документів, листа постачальника з перекладом, яких, на думку позивача, достатньо для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Крім того, вказаний лист позивача містить прохання щодо проведення в письмовому вигляді консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, у випадку неможливості визнання митної вартості товару за першим методом.

Інспектором Діденко Н.І. засобами електронного зв`язку позивачу направлено лист від 12.04.2019, яким повідомлено про ненадання декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, що не дає можливості підтвердити числові значення складових митної вартості та визнати заявлену митну вартість за першим методом.

Київською митницею ДФС прийнято рішення від 12.04.2019 №UA125000/2019/000310/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00132.

Позивачем, з урахуванням рішення контролюючого органу про коригування митної вартості, подано митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/407451, в прийнятті якої Київською митницею ДФС відмовлено, про що оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA125110/2019/00156.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/407559.

Листом від 23.04.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором ОСОБА_1 . повідомлено декларанта, що: «під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи надані не в повному обсязі і містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема в інвойсі від 13.12.2018 №DE/INV/4501/18 вказано, що імпортований товар є стоковим, тобто залежалим на складі, нереалізованим в період попиту або таким, що не відповідає певним якісним вимогам, що в свою чергу впливає на ціну товару. Інші документи в підтвердження того факту, що товар є стоковим, відсутні».

На підставі вимог статті 53 Митного кодексу України повідомлено декларанта про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів (за наявності), а саме: - акта виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - рахунку-фактури (інвойсу) щодо транспортно-експедиційних послуг; - банківських та платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури.

На виконання вимог контролюючого органу, викладених у листі від 23.04.2019, позивачем подано лист від 26.04.2019 №2604/19-01, до якого долучено додатково платіжне доручення від 12.03.2019 №5679 на суму 41000,00 грн.

Інспектором Коломійчиком Д.А. засобами електронного зв`язку позивачу направлено лист від 03.05.2019, яким повідомлено про ненадання декларантом каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, копії митної декларації країни відправлення, висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, що не дає можливості підтвердити числові значення складових митної вартості та визнати заявлену митну вартість за першим методом.

Київською митницею ДФС прийнято рішення від 03.05.2019 №UA125110/2019/110037/2 про коригування митної вартості та відмовлено позивачу в митному оформленні (випуску) товару, в зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00176.

З метою здійснення митного оформлення товару та випуску товарів у вільний обіг, позивачем подано додаткову митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/409034, з урахуванням рішення про коригування митної вартості, що призвело до завищення розміру митних платежів на загальну суму 35621,49 грн.

На підставі статті 55 Митного кодексу України позивачем надіслано відповідачу листа від 01.08.2019 №0108/19-01 про визнання заявленої митної вартості товару в гривневому еквіваленті станом на 11.03.2019 в розмірі 2479849,87 грн., скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA125110/2019/110037/2, та повернення фінансової гарантії в розмірі 35621,49 грн., до якого долучено додатково копію митної декларації, видаткової та податкової накладних, складених ТОВ «Текссол-С». Стосовно вказаного листа у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо результатів його розгляду відповідачем.

Позивач, не погоджуючись із рішенням відповідача від 03.05.2019 №UA125110/2019/110037/2 про коригування митної вартості товарів, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Основним нормативним актом, що регламентує питання митної справи є Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина перша). Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: - декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; - транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга). У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (пункти 1-8 частини третьої). У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: - виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; - довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; - розрахунок ціни (калькуляцію) (частина четверта).

Згідно статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (частина перша). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частина друга). За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя). Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: - упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; - у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; - проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; - звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; - застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (частина п`ята). Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста).

За висновком суду, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

Під час судового розгляду судом встановлено, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України документи, які були подані позивачем до митного оформлення, а саме: митна декларація ІМ40ДТ №UA125110/2019/407559, зовнішньоекономічний контракт від 12.10.2012 №1012/12 з додатками, додаткова угода від 12.12.2018 №363 до контракту, комерційний інвойс від 12.12.2018 №363, не містять у собі будь-яких розбіжностей чи недостовірних відомостей. За висновком суду, вказаних документів було достатньо для визначення ціни, що підлягає сплаті за товари, які ввозяться позивачем.

Водночас, у оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено розбіжності, які, на його думку, ставлять під сумнів достовірність заявленої декларантом митної вартості та не дають можливості визнати заявлену митну вартість товарів за першим методом.

Суд зазначає, що такі висновки відповідача є необ`єктивними та не свідчать про наявність розбіжностей, які ставлять під сумнів правильність визначення позивачем митної вартості.

Щодо відсутності документів на підтвердження того, що товар є стоковим, суд зазначає, що контролюючий орган визначає митну вартість товару виходячи з ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі наданих декларантом на підтвердження митної вартості документів. В компетенцію контролюючого органу не входить перевірка правильності визначення постачальником / продавцем по зовнішньоекономічному договору ціни товару чи віднесення постачальником такого товару до певних категорій, зокрема до «стокового» товару. В даному випадку контролюючий орган повинен здійснювати контроль за правильністю віднесення декларантом товару до певної товарної позиції на підставі Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428 «Про затвердження Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». При цьому, суд зауважує, що в розділі XI (групи 50-63) «Текстильні матеріали та текстильні вироби» УКТЗЕД відсутня така кваліфікуюча ознака товару як «сток», «стоковий товар», що могло б вплинути на ставки мита на такий товар в залежності від правильності його класифікації. Не містять також жодних роз`яснень щодо понять «сток», «стоковий товар» і «Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності», затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 №401, а також Митний кодекс України. Тому суд дійшов висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо ненадання декларантом документів на підтвердження того, що задекларований товар є стоковим. Надання таких документів декларантом не передбачено статтею 53 Митного кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем наявності обґрунтованих сумнівів щодо достовірності документів та відомостей, поданих декларантом контролюючому органу разом з митною декларацією №UA125110/2019/407559, у оформленні якої відповідачем було відмовлено.

Як убачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів: «у митного органу наявна інформація, що відповідає частині другій статті 64 Митного кодексу України та є підставою для застосування другорядного методу 2ґ – резервного методу. Декларантом під час проведення з ним консультацій додаткової інформації для застосування резервного методу також не надано. Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості: резервний метод – товар №1 згідно МД від 10.04.2018 №UA500040/2019/3024 – 7,76 дол. США/кг(0,4324 дол. США/м2).».

Відповідно до статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний (частина перша). Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина друга). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина третя). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина п`ята). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста).

Частиною шостою статті 54 Митного кодексу України встановлено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (пункти 1-4).

Згідно частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З оскаржуваного рішення убачається, що підставою для застосування резервного методу слугували встановлені контролюючим органом розбіжності в документах, які судом спростовано та визнано необґрунтованими. Крім того, у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

В порушення наведених норм Митного кодексу України, оскаржуване рішення не містить: обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом та фактів, які вплинули на таке коригування, зокрема, пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов їх поставки. Відповідачем не зазначено, митна вартість якого товару (назва, характеристики, код за УКТЗЕД) бралася за основу, торгову марку, фактурну вартість, країну експорту цього товару в Україну, виробника, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.

Відтак, суд дійшов висновку про необґрунтованість рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA125110/2019/110037/2, тому вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Статтею 255 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред`явлення органу доходів і зборів товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу (частина перша). Строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути перевищений на час виконання відповідних формальностей виключно у разі: 1) виконання митних формальностей поза місцем розташування органу доходів і зборів відповідно до статті 247цього Кодексу; 2) підтвердженого письмово бажання декларанта або уповноваженої ним особи подати відповідно до цього Кодексу додаткові документи чи відомості про зовнішньоекономічну операцію або характеристики товару; 3) проведення досліджень (аналізу, експертизи) проб і зразків товарів, якщо товари не випускаються відповідно до частини двадцять першої статті 356 цього Кодексу; 4) виявлення порушень митних правил, якщо товари не випускаються відповідно до частини шостої цієї статті; 5) зупинення митного оформлення відповідно до Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції»; 6) подання додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 цього Кодексу в межах передбаченого нею строку, перебіг якого припиняється з моменту отримання митницею (митним постом) таких документів чи письмової відмови декларанта або уповноваженої ним особи у їх наданні; 7) призупинення митного оформлення відповідно до статей 399 і 400 цього Кодексу (частина друга).

Згідно статті 256 Митного кодексу України, рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Частиною першою статті 29 Митного кодексу України встановлено, що рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Інспектор органу доходів і зборів, який приймає участь у виконанні митних формальностей від імені такого органу доходів і зборів, є посадовою особою в розумінні статті 573 Митного кодексу України.

Судом встановлено, що з метою митного оформлення товару позивачем подано до Київської митниці ДФС митну декларацію ІМ40ДТ №UA125110/2019/407559.

Листом від 23.04.2019, направленим засобами електронного зв`язку, інспектором Коломійчиком Д.А. позивачу повідомлено про необхідність надання додаткових документів для підтвердження числового значення митної вартості задекларованого товару.

На виконання вимог контролюючого органу позивачем подано лист від 26.04.2019 №2604/19-01, який отримано отримувачем А141.EPD 02.05.2019 о 15:44 год., що підтверджується ідентифікатором повідомлення def3ffce-52f4-49bf-9ab7-1441c205c561.

Відповідно до ідентифікатора повідомлення 290adb74-82cb-48cd-82b8-025ef80c1318, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2019/00176 оформлено 03.05.2019 о 16:32 год.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо протиправної бездіяльності головного державного інспектора Київської митниці ДФС Коломійчика Дмитра Анатолійовича, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову в митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ від 23.04.2019 №UA125110/2019/407559. При цьому, судом узято до уваги відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів існування обставин, встановлених частиною другою статті 255 Митного кодексу України, які є підставою для перевищення встановленого Митним кодексом України чотирьохгодинного строку митного оформлення.

Отже, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.03.2019 №UA125000/2019/000220/2 та про визнання протиправною бездіяльності головного державного інспектора Київської митниці ДФС Коломійчика Дмитра Анатолійовича щодо незавершення митного оформлення у встановлений Митним кодексом України строк, підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842,00 грн. (платіжне доручення від 31.10.2019 №3612), відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Київської митниці ДФС.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 03.05.2019 №UA125110/2019/110037/2.

Визнати протиправною бездіяльність головного державного інспектора Київської митниці ДФС Коломійчика Дмитра Анатолійовича, яка полягала в неприйнятті в строк, відведений статтею 255 Митного кодексу України, рішення про відмову в митному оформленні товарів за митною декларацією ІМ40ДТ від 23.04.2019 №UA125110/2019/407559.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3842,00 грн. (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці ДФС.

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Текссол-С», ідентифікаційний код 35892372, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Молодогвардійська, 22).

Відповідачі:

– Київська митниця ДФС (ідентифікаційний код 39470947, місцезнаходження: 08307, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська обл.)

– головний державний інспектор Київської митниці ДФС Коломійчик Дмитро Анатолійович (місцезнаходження: 08307, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська обл.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства Українидо початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення – 17 грудня 2019 року.