Рішення № 86456516, 19.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2019 р. справа № 300/2225/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до їх вчинення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання неправомірними дій щодо відмови у зарахуванні заробітної плати на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії виданої 17.06.2004 ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством" та зобов`язання провести перерахунок та виплату з 16.05.2019 призначеної пенсії із врахуванням заробітної плати на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії виданої 17.06.2004 ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством".

Позовні вимоги мотивовані тим, що незважаючи на подані всі необхідні позивачем документи для призначення пенсії, відповідачем безпідставно та всупереч вимогам чинного законодавства не враховано при призначенні пенсії довідку про заробітну плату від 17.06.2004, видану ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством" за період з 01.01.1982 по 31.12.1986, що призвело до суттєвого заниження розміру пенсії. Вважає такі дії відповідача неправомірними, такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки вони не узгоджуються з положеннями Порядку №22-1, які зобов`язують його приймати до уваги усі додаткові документи, надані підприємствами, установами та організаціями, архівними установами, а також і фізичними особами та приймати обґрунтовані та розсудливі рішення. Зазначив, що інших уточнюючих документів, крім трудової книжки на даний час надати не має можливості, оскільки документи з особового складу Надвірнянського районного виробничого об`єднання по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства Івано-Франківської області на постійне місце зберігання в Надвірнянський архівний відділ не надходили. З наведених підстав, просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), згідно із правилами, встановленими статтею 263 КАС України(а.с.1-2).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 02.12.2019. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив. Просив суд в задоволенні позову відмовити, вказавши, що в довідці про заробіток для обчислення пенсії яка передбачена Додатком 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення/перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" зазначається на підставі яких первинних документів видається довідка. Однак, в довідці про заробітну плату від 17.06.2004 наданій позивачем не зазначено на підставі яких первинних документів вона видана. Таким чином надана позивачем довідка про заробітну плату від 17.06.2004 не відповідає вимогам Порядку № 22-1, оскільки не містить підстав її видачі, відтак врахувати її для обчислення пенсії немає законних підстав. Будь-яких інших первинних документів, які б підтверджували нарахування, а крім того й виплату позивачеві зазначених в довідці сум, що є необхідною умовою для включення відомостей про заробітну плату до довідки й, відповідно, врахування при обрахунку розміру пенсії, позивачем не надано. Відтак, вимоги позивача заявлені у позовній заяві є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню (а.с.40-44).

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 КАС України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, встановив наступне.

Згідно записів трудової книжки БТ НОМЕР_1 позивач з 22.10.1981 по 29.08.1989 працював на посаді водія 3-го в Надвірнянському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства Івано-Франківської області.

01.03.1986 у зв`язку із ліквідацією Надвірнянського районного виробничого об`єднання по виробничо-технічному забезпечення сільського господарства Івано-Франківської області позивач звільнений з роботи на підставі переведення у Надвірнянське ремонтно-транспортне підприємство Івано-Франківської області, яке було створено на базі попереднього підприємства.

У період з 02.03.1986 по 29.08.1989 позивач працював у Надвірнянському ремонтно-транспортному підприємстві Івано-Франківської області водієм автомобіля 2-го класу, з якого 29.08.1989 на підставі наказу №115-к від 28.08.1989 його звільнено за власним бажанням (а.с.10).

Після досягнення встановленого пенсійного віку позивач 16.05.2019 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком до відповідача. Як вбачається з розписки повідомлення, до заяви про призначення пенсії позивач долучив такі документи: довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, документи про місце проживання, заява про призначення пенсії, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, заяву про спосіб виплати пенсії, довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000(а.с.11-13).

На підставі поданої заяви, ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 16.05.2019.

Надалі, позивач звернувся до відповідача із заявою про врахування довідки про заробітну плату від 17.06.2004, виданої ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством"(а.с.22).

Листом від 24.10.2019 № 1337/Г-15 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відмовило позивачу у зарахуванні заробітної плати до розрахунку пенсії, та повідомило, що довідка про заробітну плату від 17.06.2004 не відповідає вимогам Порядку № 22-1, а саме не містить підстав видачі, то врахувати її для обчислення пенсії немає законних підстав (а.с.33).

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідними позовними вимогами.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Суд, у відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи правову норму, яку слід застосувати до спірних правовідносин, зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується приписами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, а також, бере до уваги положення законів та підзаконних нормативно-правових актів у відповідних редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2005 №22-1, Порядку визначення заробітної плати (доходу) для призначення пенсії у разі втрати документів про її нарахування та виплату, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 №919.

Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії у солідарній системі, призначення, перерахунку та виплати пенсії визначено розділом VI Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі, також Закон №1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Таким чином, суд наголошує, що частина 1 статті 40 цього закону не покладає обов`язок на позивача щодо архівування та збереження первинних документів на підтвердження наведеної вище довідки про заробітну плату.

Частиною 1 статті 58 Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до цього Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок №22-1).

Згідно із п.п.3 п.2.1 Порядку №22-1 за бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до п.2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1, орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб до оформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з приписами статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Тобто, саме на Пенсійний фонд покладено обов`язок щодо здійснення виплат пенсій з урахуванням вимог пенсійного законодавства, а також щодо контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, що виключає можливість виплати пенсій, виплата яких не передбачена чинним законодавством, навіть за умови послідуючого відшкодування відповідних втрат Пенсійного фонду сторонніми особами.

Таким чином, згідно вищенаведеного у заявника відсутній обов`язок подання управлінню Пенсійного фонду копій первинних документів, на підставі яких було видано довідку про заробітну плату.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем призначаючи позивачу пенсію за віком з 16.05.2019, протиправно здійснено обчислення пенсії без урахування довідки про заробітну плату від 17.06.2004 виданої ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством".

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначено основним документом, що підтверджує стаж роботи та період роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно статті 49 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Із записів трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 у період з 22.10.1981 по 29.08.1989 працював на посаді водій 3-го і 2-го класу у Надвірнянському районному виробничому об`єднанні по виробничо-технічному забезпеченню сільського господарства Івано-Франківської області правонаступником якого було ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством" (а.с.10).

З огляду на зазначене, надана позивачем довідка про заробітну плату від 17.06.2004, видана ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством" за період з 01.01.1982 по 31.12.1986 відповідає всім вимогам та підтверджується записами в трудовій книжці (а.с.18).

Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у довідці та трудовій книжці відповідачем суду не надано, а тому безпідставно не взяті для розрахунку розміру пенсії.

Як вбачається з наданих пенсійним фондом відповіді та відзиву, підставою для не врахування довідки про заробіток для обчислення пенсії ОСОБА_1 такж слугувало те, що вона не відповідає встановленому на дату призначення позивачу пенсії формі(зразку) довідки про заробітну плату особи.

Суд вважає хибним дане твердження відповідача виходячи з наступного.

Як вбачається з довідки ВАТ "Надвірнянського ремонтно-транспортного підприємства" від 17.06.2004, така за формою та змістом відповідає чинному на дату її видачі зразку довідки про заробітну плату для обчислення пенсії, а саме додатку 1 до п. 6 Порядку подання та оформлення документів для призначення(перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 18). Іншого відповідачем не доведено.

Варто зазначити, що відповідачем не було надано жодного доказу про скасування спірної довідки від 17.06.2004 року, або того, що записи в ній є такими, що не відповідають дійсності чи зроблені з порушенням закону.

Щодо аргументів відповідача про відсутність у довідці ВАТ "Надвірнянського ремонтно-транспортного підприємства" від 17.06.2004 підстав її видачі, то слід зазначити таке.

На переконання суду право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність чи зазначення неповних даних.

Крім того суд вважає, що позивач не може бути позбавлений свого права на нарахування пенсії згідно з вказаною довідкою через неможливість перевірки її достовірності органом Пенсійного фонду у зв`язку з ліквідацією ВАТ "Надвірнянське ремонтно-транспортне підприємство" , тобто у зв`язку з обставинами, що виникли не з вини позивача, та на які він не міг жодним чином впливати. Зі свого боку, позивач вчинив всі необхідні для перерахунку розміру пенсії дії, а відтак, не може нести тягар відповідальності за формування роботодавцем відповідних первинних документів та їх здачі (не здачі) на зберігання до архіву.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно з частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд також враховує частину 2 статті 2 КАС України, відповідно до приписів якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення, шляхом зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату з 16.05.2019 призначеної пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії виданої 17.06.2004 ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством".

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 768,40 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про відмову у зарахуванні при обчисленні пенсії заробітної плати відповідно до Довідки про заробіток для обчислення пенсії виданої 17.06.2004 виданої ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату з 16.05.2019 призначеної ОСОБА_1 пенсії із врахуванням заробітної плати на підставі довідки про заробіток для обчислення пенсії виданої 17.06.2004 ВАТ "Надвірнянським ремонтно-транспортним підприємством".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15 м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.