Рішення № 86456505, 18.12.2019, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2019 р. справа № 300/1460/19

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання протиправним, скасування висновку та зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Круць В.М., звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправним та скасувати висновок від 21.11.2018 про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" щодо призначення ОСОБА_1 , у зв`язку із інвалідністю, на підставі п.п.4 п.1 Закону України "Про Національну поліцію"; зобов`язати скласти новий висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із інвалідністю, на підставі п.3 ч.1 ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" та виплатити її в розмірі 317160 грн., з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про Національну поліцію», Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 року № 4, неправильно визначено підстави призначення одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського за пунктом 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі 123340,00 грн., а не за пунктом 3 частини 1 статті 97 цього Закону в розмірі 440500,00 грн. Позивач зазначає, що відповідно до висновку від 06.11.2015, акту розслідування нещасного випадку форми Н-5, акту №9 від 06.11.2018 форми Н-1 та медичної документації визначено, що нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків, а не внаслідок захворювання пов`язаного із проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, як зазначено в оскаржуваному висновку від 21.11.2018. Виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 123340,00 грн. не заперечує.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10.07.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно задоволення позовних вимог заперечив. У відзиві на позовну заяву Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки травма позивачем отримана при виконанні службових обов`язків, але не пов`язаних з виконанням повноважень і основних завдань міліції або поліції, а тому вважає правомірним призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги згідно пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію». Стверджує, що підстав для скасування висновку від 21.11.2018 про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», немає.

У зв`язку з перебуванням головуючим суддею у справі з 19.08.2019 по 16.09.2019 у відпустці, з 11.11.2019 по 15.11.2019 - у відрядженні, строки розгляду справи продовжено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Як слідує із матеріалів справи, ОСОБА_1 у період з 21.01.2000 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України та у період з 07.11.2015 по 30.06.2018 проходив службу в поліції (а.с.9, 12).

З акту форми Н-5* від 06.11.2015 розслідування нещасного випадку, що стався 14.09.2015 о 08 год. 00 хв. слідує, що нещасний випадок 14.09.2015, внаслідок якого був травмований позивач, стався в період проходження служби при виконанні ним службових обов`язків (а.с.14).

Відповідно акта №9 форми Н-1* від 06.11.2015, нещасний випадок 14.09.2015 о 08 год. 00 хв. з позивачем стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків (а.с.12).

Згідно висновку від 06.11.2015 за результатами проведення службового розслідування по факту отримання травми старшим інспектором з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Снятинського району підпорядкованого УДАІ УМВС майором міліції ОСОБА_1 , нещасний випадок, в ході якого травмований позивач, є таким, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків (а.с.11).

25.06.2018 військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Івано-Франківській області» за направленням УКЗ ГУНП в Івано-Франківській області №234 від 15.05.2018 здійснено медичний огляд позивача, постановлено діагноз і постанову про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва), зокрема: «захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції»; «травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків»; «непридатний до служби в поліції» (зворот а.с.17).

30.06.2018 позивач звільнений зі служби в поліції відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (через хворобу) (а.с.9).

19.09.2018 ОСОБА_1 вперше встановлено третю групу інвалідності, з 30.07.2018, причиною інвалідності вказано: «травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків» (а.с.20).

Випискою із акта огляду медико-соціальної експертної комісії №166231 від 19.09.2018 зазначено причину інвалідності: «травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків» (а.с.21).

21.11.2018 висновком Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, на підставі заяви від 16.10.2018, позивачу призначено одноразову грошову допомогу відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію», яку як зазначає позивач, ним отримано 06.02.2019 (а.с.8).

Позивач вважаючи, що дії відповідача щодо призначення одноразової грошової допомоги у розмірі меншому, ніж йому передбачено законом є протиправними, а свої законні права порушеними, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Право на отримання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського передбачено статтею 97 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, за частиною 1 статті 97 цього Закону одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (надалі також - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі, зокрема:

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Згідно частини 2 вказаної статті цього Закону порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено розміри одноразової грошової допомоги. Так, згідно частини 1 статті 99 цього Закону, розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату, зокрема:

- визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності при встановленні III групи - 250 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату;

- визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 4, інвалідності при встановленні III групи - 70 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.

Механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги визначено Порядком та умовами виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11.01.2016 №4 (надалі також - Порядок №4).

Згідно пункту 5 розділу І цього Порядку ОГД не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону.

Днем виникнення права на отримання ОГД є, у разі встановлення поліцейському інвалідності - дата з якої встановлено інвалідність, що зазначена в довідці до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у разі відсутності дати з якої встановлено інвалідність - дата видачі довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (п.1 розділу ІІ Порядку №4).

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 встановлено, що заява (рапорт) про виплату ОГД у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів.

Перелік документів для виплати ОГД у разі часткової втрати працездатності без визначення інвалідності чи в разі визначення інвалідності поліцейський, що подається за останнім місцем проходження служби, визначений в п. 5 Розділу ІІІ Порядку № 4.

Відповідно до п.1 розділу IV Порядку №4 у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 6 розділу III, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

Висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє: у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій (п.п. 2 п. 2 розділу IV Порядку №4).

Згідно з п.3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу, у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку №4 передбачені випадки, за яких призначається ОГД у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема:

2) під час виконання службових обов`язків (пункти 3, 5 частини першої статті 97 Закону) - випадок, пов`язаний із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України;

4) пов`язаного з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 4 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Як встановлено судом, за результатами розгляду матеріалів позивача, відповідачем складено та 21.11.2018 затверджено висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» в розмірі 123340 грн. Вказану одноразову грошову допомогу позивачем отримано 06.02.2019, що підтверджується банківською випискою (а.с.8, 23).

Суд зазначає, що при первинному встановленні інвалідності (з 30.07.2018) ОСОБА_1 причиною інвалідності зазначено: «травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків» (а.с.20).

Окрім цього, згідно висновку від 06.11.2015 за результатами проведеного службового розслідування нещасного випадку по факту отримання позивачем травми, комісія дійшла висновку даний нещасний випадок вважати таким, що стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків; згідно висновку акту №9 форми Н-1 від 06.11.2015 про нещасний випадок (у тому числі поранення) нещасний випадок стався в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Суд вказує, що висновок у свідоцтві про хворобу №127 від 25.06.2018, складений військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Івано-Франківській області» стосовно встановлення «захворювання, так, пов`язане з проходженням служби в поліції», складено у зв`язку з наявним діагнозом та причинним зв`язком хвороби позивача, нарівні із діагнозом за наслідками якого встановлено причинний зв`язок «травма, так, пов`язана з виконанням службових обов`язків», і не став причиною встановлення інвалідності.

Отже, позивачу інвалідність встановлена у зв`язку з наявністю травми, пов`язаної із виконанням службових обов`язків, а не у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з проходженням служби, чи травмою, пов`язаною з проходженням служби.

Стосовно доводів відповідача про те, що травма ОСОБА_1 отримана при виконанні службових обов`язків, але не пов`язаних з виконанням повноважень і основних завдань міліції або поліції, суд зазначає наступне.

Як зазначалось судом вище, пункт 3 частини 1 статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає таку підставу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, як визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань поліції відповідно до цього Закону, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Службові обов`язки поліцейського в загальному виді визначені статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», а щодо конкретного поліцейського визначаються також відповідно до його посади, посадової інструкції, функціональних обов`язків тощо. Основні завдання поліції визначені статтею 2 та конкретизовані в статті 23 Закону України «Про Національну поліцію». Основні завдання міліції були визначені статтею 2 Закону України «Про міліцію», чинного до 07.11.2015.

З матеріалів справи слідує, що отримана позивачем о 8 год. 00 хв. 14.09.2015 травма (частковий розрив зовнішньої колатеральної зв`язки лівого колінного суглобу) спричинена травмуванням ноги під час пролому дерев`яної підлоги в службовому приміщенні після проведення інструктажу, на який позивач, перебуваючи на посаді старшого інспектора з технічного нагляду відділення ДАІ з обслуговування Снятинського району підпорядкованого УДАІ УМВС України в Івано-Франківській області, прибув о 07 год. 30 хв. перед заступленням для несення служби по нагляду за дорожнім рухом в першу зміну. Вказані обставини викладені в акті розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) від 14.09.2015 (а.с.14) і не заперечується відповідачем.

Отже, позивач, з`явившись на інструктаж перед заступленням для несення служби по нагляду за дорожнім рухом в першу зміну, виконував службовий обов`язок, пов`язаний із виконанням його повноважень і основних завдань міліції.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено отримання позивачем травми під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням ним повноважень і основних завдань міліції, наслідком якої є встановлення інвалідності, що в свою чергу є підставою на право позивача отримати одноразову грошову допомогу за п.3 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію". Як наслідок, призначення і виплата відповідачем позивачу одноразової грошової допомоги на підставі п.4 ч.1 ст.97 Закону України «Про поліцію» є протиправним.

Обставин, які б могли перешкодити позивачу у виплаті одноразової грошової допомоги на підставі статті 101 Закону України «Про Національну поліцію» матеріали справи не містять.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач квитанцією за №43284 від 05.07.2019 підтвердив сплату судового збору в загальному розмірі 3171,60 грн., а тому на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір в цьому ж розмірі.

Згідно з ч.1, п.1 ч.3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином на підтвердження здійснення правничої допомоги суду має бути надано докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд зазначає, що в підтвердження здійсненної правничої допомоги, необхідно долучати розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися в акті приймання-передачі послуг за договором. Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді, тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2018 у справі № 569/17904/17.

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано Договір про надання правової допомоги від 07.06.2019, укладений між клієнтом ОСОБА_1 та адвокатом Круцем В.М., ордер на надання правової допомоги, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №974, квитанцію до прибуткового касового ордеру №07/06/19 від 07.06.2019 про оплату в сумі 8000 грн., згідно якої оплачено послуги правової допомоги на загальну суму 8000 грн., зокрема: надання юридичних консультацій -1000 грн., написання адвокатського запиту - 500 грн., отримання адвокатського запиту наручно - 300 грн., підготовка та написання позовної заяви -2000 грн., підготовка та написання відповіді на відзив - 1200 грн., участь у судових у 3-х засіданнях (одне судове засідання – 1000 грн.) - 3000 грн.

Разом з цим, у квитанції як підставу оплати зазначено надання ОСОБА_1 правової допомоги у судах, органах ДВС, органах поліції, в будь-яких інших підприємствах, установах чи організаціях, а прибуткового касового ордеру позивачем суду не надано. Тобто, квитанція не містить даних про те, що оплата коштів відбулась за надання адвокатом правничої допомоги, пов`язаної саме із розглядом цієї справи. Крім того, розгляд справи здійснено без виклику осіб, відповідь на відзив у справі, що розглядається, не подавався. Таким чином, надана квитанція не є достатнім доказом понесення позивачем витрат на правничу допомогу саме у цій справі.

Понесення витрат на правову допомогу суду не підтверджено ані актом виконаних робіт, ані розрахунком погодинної вартості наданої правової допомоги. Також, вартість таких послуг не зазначена у договорі.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними і допустимими доказами понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі, що розглядається, а тому заявлена позивачем до стягнення сума витрат на професійну правову допомогу стягненню з відповідача на користь позивача не підлягає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 21.11.2018 про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до підпункту 4 пункту 1 Закону України "Про Національну поліцію".

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області скласти новий висновок про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 частини 1 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" у розмірі, визначеному пунктом 3 частини 1 статті 99 Закону України «Про Національну поліцію» та виплатити одноразову грошову допомогу, з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області сплачений судовий збір в розмірі 3171,60 грн. (три тисячі сто сімдесят одна гривня 60 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297, підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду апеляційної інстанції через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 40108798, вул. Сахарова 15, м. Івано-Франківськ,76000)

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.