Рішення № 86456501, 19.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 грудня 2019 року Справа № 280/4966/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конишевої О.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29)

про стягнення заборгованості по заробітній платі,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з Головного управління МВС України в Запорізькій області (Ліквідаційної комісії) суму заборгованості грошового забезпечення за липень 2010 року.

Ухвалою суду від 16.10.2019 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем через канцелярію суду надані документи на виконання ухвали суду, якими були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.11.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Сторонам повідомлено про розгляд справи у судовому засіданні на 10.12.2019. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

10.12.2019 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до зали суду 10.12.2019 не прибув.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст та обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо невиплати частини грошового забезпечення за липень 2010 року, у зв`язку з тим, що позивача було призначено на нову посаду з окладом 800 грн. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування відзиву на позовну заяву від 09.12.2019 зазначив, що розрахунок та виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснювалися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294, а виплати проводив не відповідач, а Запорізький районний відділ ГУМВС України в Запорізькій області, який вважає є належним відповідачем. Просить у позові відмовити.

З приводу належного відповідача, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.1.4. Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджено. Наказом МВС України від 31.12.2007 року №499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008/ за № 205/14896 грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Згідно п.1.5. вище зазначеної Інструкції підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Судом встановлено, що призначав на посаду та звільняв з посади позивача саме відповідач. Крім того, трудові відносини позивача були оформлені також з відповідачем, що підтверджується трудовою книжкою. Зокрема слід зазначити, що відповідачем не наведено жодного нормативного акта в обґрунтування того, що рішення про нарахування грошового забезпечення приймає саме Запорізький районний відділ ГУМВС України в Запорізькій області.

Таким чином, суд вважає що у даній справі належним відповідачем є Головне управління МВС України в Запорізькій області, проти чого позивач не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 21.08.1995 по 31.08.2010.

З 01.07.2010 року по 12.07.2010 року позивач перебував на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Запорізького районного відділу ГУМВС України в Запорізькій області з посадовим окладом 650 грн.

Наказом ГУМВС №221 о/с від 13.07.2010 Позивача було призначено на посаду - старшого оперуповноваженого сектору карного розшуку Запорізького районного відділу ГУМВС України в Запорізькій області, з посадовим окладом 800 гривень, встановлено щомісячну надбавку за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням окладу за спец званням та надбавки за вислугу років.

31.08.2010 позивач звільнений з органів внутрішніх справ України на підставі пп. «в» п.64 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України в запас, відповідно до наказу ГУМВС України в Запорізькій області від 31.08.2010 №282 о/с.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення.

Позивач вважаючи, що належні до виплати суми заробітної плати за період з 13.07.2010 по 30.07.2010, тобто з моменту призначення на нову посаду з посадовим окладом 800 грн. не були сплачені при звільненні, тому 24.07.2019 звернувся до ліквідаційної комісії ГУМВС України в Запорізькій області з питанням виплати заборгованості по заробітній платі.

Листом від 30.07.2019 року за №12/с-132л.к. відповідач повідомив, що: «...ГУМВС знаходиться в стадії ліквідації, заборгованість по грошовому забезпеченню по обліку не рахується і підстав для її виплати за минулі роки не має».

Позивач не погоджуючись з діями відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 частини грошового забезпечення за липень 2010 року звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам які виникли, суд зазначає наступне.

Розрахунок та виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ здійснювалися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року «№ 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджено. Наказом МВС України від 31.12.2007 року №499, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.03.2008/ за № 205/14896 (далі - Інструкція).

Відповідно до п.2.2.6 Інструкції, при звільненні з посади в разі призначення на іншу штатну посаду посадовий оклад за попередньою посадою виплачується особі рядового чи начальницького складу до дня призначення на нову штатну посаду.

Згідно п. 1.8 Інструкції, у разі виникнення в особи рядового чи начальницького складу права на отримання (зміну розмірів) якогось з видів грошового забезпечення зазначені виплати проводяться з урахуванням указаних з дня набуття особою такого права; п.1.19 - при призначенні особи рядового чи начальницького складу на іншу посаду грошове забезпечення виплачується за новою посадою з дня призначення на посаду, указану в наказі про особовий склад. Якщо в наказі про особовий склад дата призначення на посаду не зазначена, грошове забезпечення виплачується з дня підписання цього наказу.

На підставі п.1.7 Інструкції, при виплаті особі рядового чи начальницького складу грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.

З інформаційної довідки відповідача від 05.12.2019 №12/1530 судом встановлено, що розмір грошового забезпечення позивача розрахований за липень 2010 року виходячи з посадового окладу 650 гривень, тобто без врахування, що Наказом ГУМВС №221 о/с від 13.07.2010 Позивача було призначено на іншу посаду, з посадовим окладом 800 гривень.

Таким чином грошове забезпечення позивача у липні 2010 року повинно розраховуватися наступним чином:

З 01 по 12 липня (12 днів) виходячи з посадового оклада 650 грн., відповідно грошове забезпечення за місяць буде складати 2013, 50 грн. (як зазначено в довідці відповідача від 05.12.2019) /31*12=779,41 грн. (тобто за 12 днів до призначення на нову посаду)

З 13 по 31 липня (19 днів) виходячи з посадового оклада 800 грн., відповідно грошове забезпечення за місяць буде складати:

оклад за спеціальне звання у липні 125 грн.,

надбавка за вислугу років у липні складала (25%) 231,25 грн.

надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у липні 15% 800*15%=120 грн.

надбавка за особливі умови служби у липні (50%) 578,13

премія у липні складала (29,85%), разом всі складові вище зазначені ( 800+125+231,25+ 578,13+120)*29,85% =553,53 грн.

Разом ( 800+125+231,25+578,13+120+553,53)/31*19=1475,81 грн.

Тобто у разі такого розрахунку сума заробітної плати за липень 2010 повинна складати 779,41 грн.+ 1475,81 грн.=2255,22 грн.

Згідно інформаційної довідки відповідача від 05.12.2019 №12/1530 судом встановлено, що позивач отримав за липень 2010 року грошове забезпечення у розмірі 2013,50 грн.

Таким чином, різниця між отриманою сумою та сумою яку повинен був отримати позивач у разі врахування відповідачем того факту, що з 13.07.2010 позивач був призначений на нову посаду з новим посадовим окладом 800 грн, скаладає ( 2255,22 грн.- 2013,50 грн.= 241,72грн.)

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи те, що відповідачем наданий розрахунок грошового забезпечення позивача і з посадовим окладом 650 грн. і з посадовим окладом 800 грн., що надає суду можливість самостійно перевірити різницю в недоплаченій позивачу сумі грошового забезпечення за липень2010, а позивач вже є звільнений зі служби, тому суд вважає належним та ефективним способом захисту прав, свобод, інтересів позивача стягнення з відповідача суми заборгованості грошового забезпечення за липень 2010 року.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якої, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29, ЄДРПОУ 08592187) - задовольнити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області заборгованості грошового забезпечення за липень 2010 року у розмірі 241,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 19.12.2019.

Суддя О.В. Конишева