Рішення № 86456489, 14.11.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 листопада 2019 року о/об 13 год. 25 хв.Справа № 808/3833/15 СН/808/29/17 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Лузан К.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”

до Офісу великих платників податків ДФС

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участі представників сторін:

від позивача - Сахно О.О.,

діє на підставі довіреності № 20-469

від відповідача - Захарченко В.Ф.,

діє на підставі довіреності № 15025/9/28-10-10-18 від 27.12.2018

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (далі - позивач) до Офісу великих платників податків ДФС (далі – відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000104600, №0000114600, №0000124600, №0000134600, №0000144600, №0000154600, №0000194600, №0000204600 від 03 липня 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2015 року №0000104600, №0000114600, №0000124600, №0000134600, №0000154600, №0000194600, №0000204600. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС – задоволено частково, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 808/3833/15 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2015 року: № 0000204600, в частині завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення за березень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 гривень, за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 гривня, на загальну суму 2 038 321,79 гривня; № 0000194600, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 гривень, за травень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 гривня, на загальну суму відшкодування податку на додану вартість – 2 038 321,79 гривня та застосування штрафних санкцій в розмірі 1 019 160,90 гривня; № 0000114600 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 191 608,91 гривень; № 0000104600 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 751 734,40 гривні, у тому числі за основним платежем у сумі 1 834 489,60 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 917 244,80 гривні – скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі № 808/3833/15 – залишено без змін.

За правилами частини 5 статті 37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Справа автоматизованою системою документообігу суду 26 грудня 2017 року передана на розгляд судді Татаринова Д.В., про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою судді від 26 грудня 2017 року розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначено на 23 січня 2018 року.

19 січня 2018 року Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу, якою витребував із Запорізького окружного адміністративного суду справу №808/3833/15.

Також 13 березня 2018 року Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду постановив ухвалу, якою витребував з Запорізького окружного адміністративного суду справу №808/3833/15.

22 серпня 2019 року адміністративну справу №808/3833/15 повернуто до Запорізького окружного адміністративного суду.

Після повернення адміністративної справи, сторін по справі викликано судовими повістками до суду на 25 вересня 2019 року для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 25 вересня 2019 року провадження у справі зупинено до 30 жовтня 2019 рокую

30 жовтня 2019 року провадження у справі поновлено, про що судом постановлено відповідну ухвалу.

Разом з тим, ухвалою суду від 30 жовтня 2019 року провадження у справі зупинено до 06 листопада 2019 року .

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 06 листопада 2019 року підготовче провадження у справі №808/3833/15 закрито та призначено справу до розгляду по суті на 14 листопада 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 14 листопада 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем була проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року, за результатами якої складено акт від 16 червня 2015 року №92/28-04-46/00191230. На підставі акту перевірки відповідачем були прийняті, зокрема, податкові повідомлення-рішення № 0000204600, № 0000194600, № 0000114600, № 0000104600. Висновки акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, є безпідставними та підлягають скасуванню.

Щодо вказівки Вищого адміністративного суду України про необхідність дослідження встановлених обставин за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року зазначено, що обставини щодо діяння фізичної особи (засновника чи директора підприємства) встановлені вироком суду по кримінальній справі відносно цієї фізичної особи, не можна вважати обов`язковими при оцінці правомірності поведінки юридичної особи – контрагента, якщо йдеться про відповідальність за порушення податкового законодавства цією юридичною особою. У вироку суду на зазначено, що спірні господарські операції та операції по взаємовідносинам з ВАТ «Запоріжсталь» ставляться йому у провину. Встановлені вироком обставини не спростовують реальність спірних операцій, оскільки фінансово – господарські правовідносини між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА 2020» та ПАТ «Запоріжсталь» у кримінальній справі не досліджувались.

В судовому засіданні представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник Офісу великих платників податків ДФС проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№ 2255 від 22 січня 2018 року), відповідно до якого зазначено, що перевіркою встановлено відсутність постачання нафтопродуктів позивачу безпосереднім контрагентом ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА-2020» за період березень, квітень, грудень 2013 року, оскільки: підприємство ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА-2020» фіктивний суб`єкт підприємницької діяльності, яке створено з митою прикриття злочинів та незаконної діяльності, надання їй видимої законності (вирок від 09 квітня 2015 року по справі № 646/3810/15-к провадження № 1- кп/646/325/2015); контрагенти по ланцюгу постачання не є виробниками або імпортерами зазначеного виду продукції. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено матеріали кримінальних проваджень за статтею 205 частина 2, статті 212 частина 3 КК України. Зазначені контрагенти здійснювали маніпулювання даними податкової звітності у зв`язку з чим не сплачували податки до Державного бюджету України; відповідно до даних АІС «Податковий блок», ЄА1С, АРМ «Митниця» підприємство ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» не є імпортером у 2013-2014 роках, а єдиним контрагентом- постачальником пального відповідного класу на його адресу є ПП «Юрай»; відносно ПП «Юрай» відкрито кримінальне впровадження за статтею 212 частини 3, статті 205 частини 2 КК України (кримінальне провадження № 320141000000000036, внесено в ЄРДР 05 березня 2014 року по факту здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «Юрай»).

В судовому засіданні представник Офісу великих платників податків ДФС просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

На підставі наказу відповідача від 20 лютого 2015 року №76 в період з 03 березня 2015 року по 15 квітня 2015 року відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2012 року по 31 грудня 2014 року.

Перевірка тривала з 16 квітня 2015 року по 07 травня 2015 року на підставі наказу відповідача від 14 квітня 2015 року №141.

Відповідно до наказу відповідача від 07 травня 2015 року №163 проведення планової виїзної перевірки зупинено терміном на 15 робочих днів.

Відповідно до наказу відповідача від 29 травня 2015 року №183 проведення перевірки поновлено на 1 робочий день.

За результатами перевірки 16 червня 2015 року відповідачем складений акт перевірки №92/28-04-46/00191230, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог:

1) пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1 статті 150, пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік у сумі 26650189,00 грн.

2) пункту 44.1 статті 44, пункту 138.1, пункту 138.2, пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 150.1 статті 150, пункту 161.2 статті 161 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 – 2013 роки на суму 135100502,00 грн., у тому числі: 3 квартали 2012 року – 43000,00 грн., 2012 рік – 101700,00 грн., 2013 рік – 134998802,00 грн.

3) підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункту 198.3 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 , пункту 200.1, статті 200 Податкового Кодексу України, пункту 1.1. розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року № 1340, зареєстрованого в Мін`юсті України 01 лютого 2013 року за №201/22733, розділу I «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25 листопада 2013 року № 708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2013 року за № 2118/24650, в результаті чого завищено від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту на загальну суму ПДВ 28076777,00 грн., тому числі: січень 2013 року – 82 372 грн.; лютий 2013 року - 58 221 грн.; березень 2013 року – 10 935 860 грн.; квітень 2013 року – 14 802 331 грн.; травень 2013 року – 96 322 грн.; липень 2013 року – 87 491 грн.; вересень 2013 року – 92 212 грн.; жовтень 2013 року – 91 157 грн.; грудень 2013 року – 714 339 грн.; січень 2014 року – 7 409 грн.; лютий 2014 року – 81 537 грн.; березень 2014 року – 62 548 грн.; квітень 2014 року – 52 122 грн.; травень 2014 року. – 42 346 грн.; червень 2014 року – 218 094 грн.; липень 2014 року – 209 335 грн.; серпень 2014 року – 163 542 грн.; вересень 2014 року – 75 803 грн.; жовтень 2014 року – 131 474 грн.; грудень 2014 року – 72 262 грн.

4) підпункту 14.1.181, пункту 14.1 статті 14, пункту 198.1, пункт 198.3 статті 198, підпункт 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 , пункту 200.1, пункту 200.4 статті 200 Податкового Кодексу України, пункт 1.1 розділу IV «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17 грудня 2012 року № 1340, зареєстрованого в Мін`юсті України 01 лютого 2013 року за №201/22733, розділу I «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25 листопада 2013 року № 708, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 грудня 2013 року за №2118/24650, в результаті чого завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 28004515,00 грн., у тому числі: лютий 2013 року – 82 372 грн.; березень 2013 року – 58 221 грн.; квітень 2013 року – 10 935 860 грн.; травень 2013 року – 14 802 331 грн.; червень 2013 року – 96 322 грн.; серпень 2013 року – 87 491 грн.; жовтень 2013 року – 92 212 грн.; листопад 2013 року – 91 157 грн.; січень 2014 року – 714 339 грн.; лютий 2014 року – 7 409 грн.; березень 2014 року – 81 537 грн.; квітень 2014 року – 62 548 грн.; травень 2014 року – 52 122 грн.; червень 2014 року – 42 346 грн.; липень 2014 року – 218 094 грн.; серпень 2014 року – 209 335 грн.; вересень 2014 року – 163 542 грн.; жовтень 2014 року – 75 803 грн.; листопад 2014 року – 131 474 грн.

5) підпункт 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, пункт 167.1 статті 167, підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, пункту 171.1 статті 171, підпункт «а» пункту 176.2 статті 176 розділу ІV Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб за період з 01 березня 2014 року по 31 грудня 2014 на загальну суму 348898,90 грн., в т.ч. по періодам: березень 2014 року – 4 756,99 грн.; квітень 2014 року – 27 784,25 грн.; травень 2014 року – 33 093,86 грн.; червень 2014 року – 31 368,96 грн.; липень 2014 року – 31 425,21 грн.; серпень 2014 року – 40 621,54 грн.; вересень 2014 року – 43 294,53 грн.; жовтень 2014 року – 48 988,48 грн.; листопад 2014 року – 41 942,76 грн.; грудень 2014 року – 45 622,32 грн.

6) підпункт «б» пункт 176.2 статті 176 розділу ІV Податкового кодексу України, розділу ІІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України 24 грудня 2010 року №1020, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 року за №46/18784 (діяв до 31 березня 2014 року) та наказом Міністерства доходів і зборів України 21 січня 2014 року №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 лютого 2014 року за №228/25005 (діє з 01 квітня 2014 року), за ІІІ - ІV квартали 2012 року, І-ІV квартали 2013 року, І-ІV квартали 2014 року не у повному обсязі, з недостовірними відомостями та з помилками.

7) статті 1, 2 Закону України від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення строків розрахунків по контрактах №2013.60.1274.01 від 29 грудня 2012 року з Компанія «Carbo One Ltd» (Кіпр) та №RM-Zapstal-2013 від 01.12.2013 з «RUSAL MARKETING GMBH» (Швейцарія).

22 червня 2015 року позивачем подано до відповідача заперечення на Акт перевірки, проте листом від 30 червня 2015 року №3744/10/28-04-46 відповідач повідомив, що не має підстав для задоволення наданих заперечень.

03 липня 2015 року на підставі Акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000104600, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 26650189,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 13325094,50 грн.;

- №0000114600, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 135100502,00 грн.;

- №0000124600, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 348898,90 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 260484,93 грн.;

- №0000134600, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1020,00 грн.;

- №0000144600, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 1474,38 грн.;

- №0000154600, яким нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 36762,07 грн.;

- №0000194600, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 28 004 515 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 14002257,50 грн.;

- №0000204600, яким зменшено розмір від`ємного значення з ПДВ на суму 28076777,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані уповноваженим представником 06 липня 2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року позов задоволено частково, скасовано податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2015 року №0000104600, №0000114600, №0000124600, №0000134600, №0000154600, №0000194600, №0000204600. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС - залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 листопада 2017 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС – задоволено частково, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 808/3833/15 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2015 року: № 0000204600, в частині завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення за березень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 гривень, за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 гривня, на загальну суму 2 038 321,79 гривня; № 0000194600, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 гривень, за травень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 гривня, на загальну суму відшкодування податку на додану вартість – 2 038 321,79 гривня та застосування штрафних санкцій в розмірі 1 019 160,90 гривня; № 0000114600 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 191 608,91 гривень; № 0000104600 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 751 734,40 гривні, у тому числі за основним платежем у сумі 1 834 489,60 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 917 244,80 гривні – скасовано та в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Так, розглядаючи справу за вказівками суду касаційної інстанції встановлено, що в акті перевірки відповідач дійшов висновку про завищення витрат з податку на прибуток та завищено податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».

Відповідач зазначає, що перевіркою встановлено відсутність постачання нафтопродуктів позивачу безпосередньо від контрагента ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА-2020» за період березень, квітень, грудень 2013 року, оскільки:

- підприємство ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА-2020» фіктивний суб`єкт підприємницької діяльності, яке створено з метою прикриття злочинів та незаконної діяльності, надання їй видимої законності (вирок суду від 09 квітня 2015 року по справі №646/3810/15-к провадження №1- кп/646/325/2015);

- контрагенти по ланцюгу постачання не є виробниками або імпортерами зазначеного виду продукції. До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено матеріали кримінальних проваджень за частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 КК України. Зазначені контрагенти здійснювали маніпулювання даними податкової звітності у зв`язку з чим не сплачували податки до Державного бюджету України;

- дослідити ланцюг постачання палива дизельного неможливо оскільки відбувся обрив ланцюга постачання товарів від імпортера до позивача, що не дає змогу встановити факт того, що імпортні нафтопродукти пройшли процедуру розмитнення та сплати належних платежів до бюджету;

- відповідно до даних АІС «Податковий блок», ЄАІС, АРМ «Митниця» підприємство ТОВ «ГАЗ УКРАІНА-2020» не є імпортером у 2013-2014 роках, а єдиним контрагентом-постачальником пального відповідного класу на його адресу є ПП «Юрай»;

- відносно ПП «Юрай» відкрито кримінальне впровадження за частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 КК України (кримінальне провадження №320141000000000036, внесеного в ЄРДР 05 березня 2014 року по факту здійснення фіктивного підприємництва ТОВ «Юрай»).

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що податкові накладні ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА 2020», які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є порушенням пункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України, пункту 6, пункту 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року № 1379, що призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту та суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту по операціям з придбання дизельного пального за період березень, квітень, грудень 2013 року.

Суд зазначає, що згідно витягу з кримінального провадження №32014100000000036, розпочато досудове розслідування щодо умисного ухилення від сплати податків службовими особами ряду підприємств, але які це підприємства не уточнено та не наведено переліку підприємств, а здійснення фінансово – господарських операцій стосується взаємовідносин між підприємством ТОВ «Капромбуд» та ТОВ «Юрай» за період з 01 квітня 2012 року по 31 січня 2014 року.

Однак у суду відсутні відомості щодо наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, згідно якого службових осіб ТОВ «Юрай», який є постачальником продукції на адресу ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА-2020», визнано винними у кримінальному провадженні за частиною 3 статті 212, частиною 2 статті 205 КК України.

Отже, відповідач в акті перевірки необґрунтовано посилається на невстановлені і неперевірені факти щодо відкриття кримінального провадження за частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 212 КК України відносно посадових осіб ТОВ «Юрай» та за відсутності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили.

Суд зазначає, що по взаємовідносинам з ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА-2020», позивачем було надано первинні бухгалтерські документи - податкові накладні, договори, специфікації, рахунки, банківські виписки, акти приймання, накладні, сертифікат відповідності, паспорт якості, приходні ордери ті інші.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» від 16 липня 1999 року №996-ХІV (далі – Закон України №996-ХІV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Статтею 1 Закон України №996-ХІV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підпунктами 2.1., 2.2., 2.4, 2.16 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку передбачено наступне:

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам. Такі документи повинні бути передані керівнику підприємства, установи для прийняття рішення.

За змістом підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Однак, скасовуючи постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 808/3833/15 в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2015 року № 0000204600, № 0000194600, № 0000114600, № 0000104600 та направлення на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 15 листопада 2017 року вказав на те, що судам першої та апеляційної інстанцій необхідно дослідити вирок відносно директора та засновника ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» Кашкіна А.П., відповідно до встановлених обставин зробити мотивований висновок, з урахуванням практики Верховного Суду України.

Розглядаючи справу, судом встановлено, що вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року у кримінальній справі № 646/3810/15-к директора ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України.

Однак, необхідно звернути увагу на те, що ОСОБА_1 був засновником та директором ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» у період з 2012 року по 05 липня 2013 року, тоді як з 06 липня 2013 року засновником та директором підприємства став ОСОБА_2 .

Будь якого обвинувального вироку, що набрав законної сили стосовно директора ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» ОСОБА_2 за період з 06 липня 2013 року по 31 грудня 2013 року суду не надано, у судовому засіданні представник відповідача погодився із висновками Вищого адміністративного суду України та наполягав на порушення податкового законодавства у період з 2012 року по 05 липня 2013 року на час коли ОСОБА_1 перебував на посаді директора ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020».

Як вбачається з матеріалів справи по взаємовідносинам між ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» та ПАТ «Запоріжсталь» первинні документи, які підписував ОСОБА_1 (директор та засновник ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020» до 05 липня 2013 року) стосуються наступних податкових повідомлень-рішень від 03 липня 2015 року:

№ 0000204600, в частині завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення за березень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 гривень, за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 гривня, на загальну суму 2 038 321,79 гривня;

№ 0000194600, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 гривень, за травень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 гривня, на загальну суму відшкодування податку на додану вартість – 2 038 321,79 гривня та застосування штрафних санкцій в розмірі 1 019 160,90 гривня;

№ 0000114600 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 191 608,91 гривень;

№ 0000104600 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 751 734,40 гривні, у тому числі за основним платежем у сумі 1 834 489,60 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 917 244,80 гривні.

Досліджуючи вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09 квітня 2015 року у кримінальній справі № 646/3810/15-к щодо встановлених обставин, як доказу по справі №808/3833/15, суд зазначає про таке.

Відповідно до зазначеного вироку суду, ОСОБА_1 , визнано винним у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 51 000 грн. Вироком суду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи лише формально учасником та директором ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», не виконував функцій, покладених на нього згідно статуту підприємства, не вчиняв дій щодо управління ТОВ «ГАЗУКРАЇНА-2020», не приймав участі у фінансово-господарській діяльності цього підприємства та не отримував від неї прибутку.

Суд звертає увагу, що факт наявності вироків, ухвалених на підставі угод у кримінальному провадженні, не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, внаслідок чого є нагальна необхідність перевіряти доведеність кожного податкового правопорушення і здійснювати комплексне дослідження усіх складових господарських операцій, з врахуванням обставин, встановлених у вироках, які набрали законної сили.

Дана правова позиція підтверджується доводами, що викладені в постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року по справі № 802/1853/16-а. (№ К/9901/4639/17).

Крім того, суд звертає увагу, що вироком надана оцінка правовідносин між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" у період 2012 року у той час, коли в позивач мав взаємовідносини з ТОВ "ГАЗУКРАЇНА-2020" у 2013 році.

Судом у судовому засіданні досліджені первинні документи по господарським взаємовідносинам ТОВ «ГАЗ УКРАЇНА-2020» з ПАТ “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь”, а саме договір, рахунки, акти приймання, сертифікати відповідності, паспорти на дизельне пальне, довіреності.

Відповідно до матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 була видана довіреність на Рудченка О.О. (від 07 квітня 2013 року), ОСОБА_3 (від 15 березня 2013 року), ОСОБА_4 (від 07 березня 2013 року), якими надано право останнім представляти довірителя в підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності з приводу прийому передачі нафтопродуктів, що надходять залізницею. Довіреності видані строком до 31 грудня 2013 року.

Таким чином, визнання ОСОБА_1 вини у вчинені злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК України не доводить безтоварності операцій ТОВ «ГАЗ УКРАІНА-2020» з позивачем у 2013 році, оскільки ним видані довіреності, які діяли у спірний період, якими уповноважено інших осіб на здійснення господарської діяльності.

Крім того, до матеріалів справи долучено висновок № 2600 за результатами проведення судової економічної експертизи від 12 жовтня 2018 року Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз. Економічна експертиза проведена в межах розслідування кримінального провадження № 12014160020000076 від 24 лютого 2014 року.

Експертом зроблено висновок щодо підтвердження документально реальність здійснення господарських операцій ВАТ «Запорізький металургічний комбінат «Запоріжсталь» із ТОВ «ГАЗУКРАЇНА 2020» за період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2014 року та не підтвердження висновків акту перевірки № 92/28-04-46/00191230 від 16 червня 2015 року.

Отже, пред`явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оформлені належним чином, підписані повноважними особами підприємств, завірені печатками підприємств та повністю підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ «ГАЗ УКРАІНА-2020». Факт здійснення господарської операції підтверджено. Доказів зворотного до суду не надано.

Необхідно звернути увагу, що податковим органом під час проведення перевірки досліджені усі первинні документи які підтверджують поставку дизпалива (аркуш Акту перевірки 54-60).

Таким чином податкові повідомлення-рішення: № 0000204600, в частині завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення за березень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 грн., за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 грн., на загальну суму 2 038 321,79 грн.; № 0000194600, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 грн., за травень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 грн. на загальну суму відшкодування податку на додану вартість – 2 038 321,79 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1 019 160,90 грн.; № 0000114600 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 191 608,91 грн.; № 0000104600 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 751 734,40 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1 834 489,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 917 244,80 грн., підлягають скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” до Офісу великих платників податків ДФС про скасування податкових повідомлень-рішень в частині - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 липня 2015 року:

- № 0000204600, в частині завищення суми податкового кредиту та від`ємного значення за березень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 грн., за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 грн., на загальну суму 2 038 321,79 грн.;

- № 0000194600, в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2013 року на суму податку на додану вартість – 1 045 139,97 грн., за травень 2013 року на суму податку на додану вартість – 993 181,82 грн. на загальну суму відшкодування податку на додану вартість – 2 038 321,79 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 1 019 160,90 грн.;

- № 0000114600 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 10 191 608,91 грн.;

- № 0000104600 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 2 751 734,40 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 1 834 489,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 917 244,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 грудня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов