Рішення № 86456473, 17.12.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року 10 год. 10 хв.Справа № 280/4588/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я, розглянувши в письмовому порядку за правилами загального позовного провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 20-В, код ЄДРПОУ 01033326) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 166, код ЄДРПОУ 43143945) про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» (далі – позивач, ТОВ «ДЕМЗ») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 09.09.2019 № 0000063306, винесене ГУ ДПС у Запорізькій області, яким ТОВ «ДЕМЗ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 81 477,82 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 55 211,00 грн., штрафна санкція 13 802,75 грн., пеня 12 464,07 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що висновки Акта перевірки про порушення податкового законодавства ТОВ «ДЕМЗ» щодо нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору при придбанні у громадянина ОСОБА_1 крана баштового марки BPR-Cadillon суперечать вимогам Податкового кодексу України. Зокрема, зазначає, що пунктом 173.3 ст. 173 Податкового кодексу України визначено податкового агента та встановлено порядок утримання податку і розміри застосовуваних ставок у випадку, коли стороною договору купівлі-продажу є юридична особа або фізична особа підприємець і яка не залежить від форми укладення договору. При цьому, позивач вказує, що ним повністю та у відповідності з положеннями Закону виконано свої обов`язки і функції податкового агента платника податку, а дохід від продажу по операції з придбання баштового крану визначено виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), яка не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом. Таким чином, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Крім того, 17.10.2019 позивачем подано заяву про зміну підстав позову (вх. №42938), відповідно до якої зазначає, що нарахування пені здійснено з підстав не передбачених Податковим кодексом України. Зокрема, вказує, що донарахування контролюючим органом податкових зобов`язань за результатами перевірки автоматично унеможливлює нарахування пені відповідно до підпункту 129.1.3 п.129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, оскільки зазначений пункт передбачає нарахування пені виключно при самостійному визначенні платником податків податкового зобов`язання, а не донарахуванні його контролюючим органом.

Відповідач позов не визнав, надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. №41894 від 09.10.2019), в якому зазначає, що під час здійснення перевірки встановлено, що ТОВ «ДЕМЗ» на підставі договору купівлі-продажу баштового крану, укладеного з ОСОБА_1 , утримано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 5% та військовий збір у розмірі 1,5%. Тобто, позивачем як податковим агентом утримано з доходу ОСОБА_1 податок з доходів фізичних осіб у розмірі 5%, а не 18% як це передбачено п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України. Стверджує, що коли платник податку-фізична особа здійснює продаж товару у вигляді крану баштового марки BPR-Cadillon то дохід, отриманий від такого продажу, включається до його загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %. Таким чином, оскаржуване рішення вважає обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Податкового кодексу України. У задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою судді від 23.09.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі №280/4588/19, призначено підготовче судове засідання на 17.10.2019.

Протокольною ухвалою суду від 17.10.2019 оголошено перерву у розгляді справи до 28.10.2019.

Протокольною ухвалою суду від 28.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 20.11.2019.

20.11.2019 представником позивача подано клопотання (вх. №48667), відповідно до якого просить розглянути справу в порядку письмового провадження. Представник відповідача проти поданого клопотання не заперечує, у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження, на підставі наявних в ній матеріалів.

На підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» зареєстроване 21.10.1996 (код ЄДРПОУ 01033326), основний вид економічної діяльності: 68.20 – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Згідно Витягу №1708274500108 з 17.07.1997 зареєстроване платником податку на додану вартість.

У період з 26.06.2019 по 17.07.2019 на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.77.1, 77.4 ст. 77 розділу ІІ глави 8 Податкового кодексу України, п.2 частини першої статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно Наказу №2083 від 14.06.2019 та направлення від 26.06.2019 №307 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області здійснено документальну планову виїзну документальну перевірку ТОВ «ДЕМЗ» (код ЄДРПОУ 01033326) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з 01.01.2017 по 31.03.2019, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з 01.01.2017 по 31.03.2019. За результатами перевірки складено Акт перевірки №52/08-01-14-01/01033326 від 24.07.2019 (далі – Акт від 24.07.2019).

Документальною плановою виїзною перевіркою встановлено порушення:

1) п.п. 14.1.180 ст. 14, п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України щодо своєчасності та повноти нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок, п.1.2, п.3.2, п.3.3, п.3.4, п.3.5 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сім утриманого з них податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (форма №1ДФ);

2) пп. 168.1.1. пп.168.1.2. п.168.1, пп.168.4.1. п.168.4. ст.168, п176.2 «а». п.171.1., п.171.2 «а» ст.171 Податкового кодексу України, а саме не нарахування та неперерахування на кінець перевіряємого періоду до бюджету податку з доходів фізичних осіб у розмірі 55211,00 грн.;

3) пп.168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України підприємством несвоєчасно перераховано у березні 2018 року до бюджету військового збору у сумі 6370,50 грн.;

4) п.1 ч.2 ст. 6, ст.. 7, ст..8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», а саме не своєчасне нарахування ним єдиного внеску з заробітної плати за серпень 2016 року, квітень 2017 року – грудень 2017 року, березень 2018 року нараховується штрафна санкція у розмірі 10% від сум недоплати за кожен з періодів з порушенням встановленого порядку;

5) ст. 24 Закону України «Про оплату праці». А саме виплата заробітної плати з порушенням строків.

24.07.2019 складено Акт №361/08-01-13-06\0103326 про неможливість вручення та підписання Акту перевірки. Акт отримано позивачем 16.08.2019.

16.08.2019 за вих. №23/08-19юр ТОВ «ДЕМЗ» направлено на адресу Головного управління Державної фіскальної служби України в Запорізькій області заперечення на Акт документальної планової виїзної перевірки від 24.07.2019.

Листом від 04.09.2019 за №485/10/08-01-33-06-10 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області надано відповідь на Заперечення до Акту перевірки від 24.07.2019, відповідно до яких висновки, викладені в акті документальної виїзної перевірки в частині питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2017 по 31.03.2019, військового збору з 01.01.2017 по 31.03.2019, єдиного соціального внеску з 01.01.2017 по 31.03.2019 залишено без змін, а заперечення – без задоволення.

09.09.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області на підставі Акту перевірки №52/08-01-13-06/01033326 від 24.07.2019, згідно якого встановлено порушення пп. 168.1.1. пп.168.1.2. п.168.1, пп.168.4.1. п.168.4. ст.168, п176.2 «а». п.171.1., п.171.2 «а» ст.171 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення форми «Д» №0000063306, яким ТОВ «ДЕМЗ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 81 477,82 грн., в тому числі за податковим зобов`язанням - 55 211,00 грн., штрафна санкція - 13 802,75 грн., пеня - 12 464,07 грн.

Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.

Підпунктом 164.2.4 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається, зокрема, частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статті 173 цього Кодексу.

Порядок оподаткування операцій з продажу або обміну об`єктів рухомого майна регламентується статтею 173 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 173.1 ст. 173 ПК України дохід платника податку від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу.

Дохід від продажу (обміну) об`єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом.

Пунктом 167.2 ст. 167 ПК України зазначено, що ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування у випадках, прямо визначених цим розділом.

При цьому, відповідно до п. 173.3 статті 173 ПК України у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов`язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Оціночна вартість транспортного засобу для цілей оподаткування визначається суб`єктами оціночної діяльності згідно із Законом від 12.07.2001 № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та постановою КМУ від 21.08.2014 № 358 «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства».

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.02.2018 ТОВ «ДЕМЗ» придбало у громадянина України ОСОБА_1 , кран баштовий марки BPR-Cadillon типу GT446C3DM, заводський номер НОМЕР_1 , типу баштовий стаціонарний верхньоповоротний, рік випуску 1994, бувший у використанні, висота підйому 41,0 м., максимальна вантажопідйомність 12,0 т., довжина стріли (діаметр розвороту стріли) 60,00м., електричний тип приводу, призначений для будівельно-монтажних робіт, шасі 6*6, вартістю 424700,00 грн.

За згодою між ТОВ «ДЕМЗ» та ОСОБА_1 та на підставі договору купівлі-продажу, продаж майна здійснено за ціною 424700 грн. без ПДВ, з урахуванням ПДФО 5% та військового збору 1,5%. Згідно Звіту про незалежну оцінку вартості баштанного крану у кількості 1 одиниця, що належить ОСОБА_1 , проведеної ТОВ «Глобал Апрайзер Груп» ринкова вартість крану баштового марки BPR-Cadillon типу GT446C3DM складає 424700 грн.

Згідно Акту приймання-передачі від 27.02.2018 ОСОБА_1 передав, а ТОВ «ДЕМЗ» прийняв рухоме майно: кран баштовий марки BPR-Cadillon типу GT446C3DM.

Перерахування податку на доходи з фізичних осіб здійснено платіжним дорученням №118 від 01.03.2018 в сумі 21235,0 грн., яка відповідає розміру утриманого податку по ставці 5% від об`єкта оподаткування.

В свою чергу контролюючий орган вважає, що по вказаній операції позивач був зобов`язаний застосовувати ставку 18,0% при утриманні та перерахуванні до бюджету податку на доходи з фізичних осіб передбачену при виплаті «інших доходів» у відповідності до вимог п.167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Оцінюючи доводи контролюючого органу суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 14.1.105 п. 14.1 ст. 14 розд. I ПК України поняття «майно» вживається у значенні, наведеному в Цивільному кодексі України.

Згідно із п. 2 ст. 181 Цивільного кодексу України рухомими речами (майно) є речі (майно), які можна вільно переміщувати у просторі.

Крім того, у п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440, наведене більш детальне визначення «рухомого майна», а саме рухоме майно - це матеріальні об`єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди. Тобто, до рухомого майна належить майно у матеріальній формі, яке не є нерухомістю.

Відповідно до пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України продаж (реалізація) товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Тобто, виходячи з наведеної норми Податкового кодексу України, поняття продажу (реалізація) товарів є загальним визначенням, яке об`єднує різні види операцій (різні способи переходу права власності на майно) в тому числі з продажу, нерухомого майна, рухомого майна та іншого майна.

При цьому, відповідач в акті перевірки та в поясненнях під час судового розгляду справи зазначає на обов`язкову необхідність укладення нотаріально посвідченого договору. Однак, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 5 ПК України поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 Кодексу.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу.

При цьому, інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Нормами Податкового кодексу України не визначається порядок та форма вчинення правочинів, в тому числі по укладенні договорів-купівлі продажу, нерухомого майна, рухомого майна, послуг, цінних паперів тощо.

Відповідно до частини четвертої статті 203 Цивільного кодексу України загальною умовою чинності правочину є його вчинення у формі, встановленій законом. Стаття 205 Цивільного кодексу України розкриває зміст об`єктивного вираження цієї форми, яка врешті одночасно відображає способи зовнішнього волевиявлення суб`єкта правочину.

На даний час, законодавством України передбачено дві форми вчинення правочину: усну й письмову. В тих випадках, коли закон не встановлює обов`язковість певної форми, сторони можуть обирати її на власний розсуд. При цьому маються на увазі випадки, передбачені законом, а не іншими нормативно-правовими актами.

За загальним правилом встановленим ст.208 Цивільного кодексу України у письмовій формі мають вчинятися всі правочини між юридичними особами, незалежно від виду правочину та сфери його застосування, а також незалежно від організаційно-правової форми юридичної особи та форми власності.

Зокрема у письмовій формі належить оформляти правочини, якщо хоча б однією стороною є фізична особа, а іншою є одна чи кілька юридичних осіб. Законодавець у даній статті спеціально не визначає форму угод, щодо вимоги її нотаріального посвідчення. Оскільки Цивільний кодекс України не встановлює загальнообов`язковості нотаріального посвідчення (нотаріальної форми) правочинів.

Відповідно до частини першої ст. 209 Цивільного кодексу України нотаріальне посвідчення правочину вчиненого у письмовій формі, необхідне лише тоді, коли це прямо встановлено законом або передбачено домовленістю сторін.

Правове регулювання відносин, пов`язаних з купівлею-продажем транспортних засобів, здійснюється ЦК України з урахуванням загальних положень про договір та спеціальних правил, закріплених у Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (далі – Порядок № 1200) та Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, які визначають певні особливості укладення, виконання та правові наслідки невиконання відповідних договорів.

Згідно з Порядком № 1200 оформлення на товарних біржах договорів купівлі-продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, здійснюється з використанням облікованих відповідно у територіальному органі з надання сервісних послуг Міністерством внутрішніх справ (далі – МВС) і Держсільгоспінспекції бланків біржових угод. Оформлення договорів купівлі-продажу транспортних засобів може проводитися в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС. У разі продажу транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, філією суб`єкта господарювання або уповноваженим дилером, крім акта приймання-передачі підприємства-виробника, покупцеві видається акт приймання-передачі, що укладається між суб`єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером.

Суд вважає, ТОВ «ДЕМЗ» укладаючи простий письмовий договір з фізичною особою ОСОБА_1 на придбання баштового крану повністю дотрималось вимог законодавства України, щодо форми та порядку укладення договору.

Суд приймає до уваги, що дотримуючись вимог п.173.1, абз.1 п.173 ст.173 ПК України, дохід від продажу по операції з придбання баштового крану визначено виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), яка не нижче оціночної вартості цього об`єкта, визначеної згідно із законом. Зазначена обставина підтверджена Звітом про незалежну оцінку вартості баштового крану проведену на замовлення Продавця, на яку здійснено посилання в п.3 Договору купівлі-продажу від 27.02.2018р.

Аналіз правової норми ст.173 ПК України свідчить, що Податковий кодекс України не встановлює обов`язкову умову нотаріального посвідчення договору купівлі продажу рухомого майна, для можливості застосування податкової ставки 5%.

Так, п.173.4. ст.173 ПК України визначає виключно порядок дії нотаріуса при нотаріальному посвідченні договору, як податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов`язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об`єктів рухомого майна.

При цьому, норми ст.173 ПК України, передбачають наявність іншої форми укладення договору та визначення інших осіб податковими агентами стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладання договору зобов`язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об`єктів рухомого майна.

Зокрема п.173.3 та п.173.4 ст.173 ПК України визначають такими податковими агентами:

- юридичних осіб (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізична особа – підприємець за посередництвом якої здійснюється продаж (обмін) об`єкта рухомого майна.

- посадові осіб органів, які здійснюють реєстрацію (перереєстрацію) транспортних засобів

- суб`єкт господарювання, який надає послуги з укладення біржових угод

Суд зазначає, що Податковий кодекс України містить пряму спеціальну норму, а саме п.173.3. ст.173 ПК України, якою визначено податкового агента та встановлено порядок утримання податку і розміри застосовуваних ставок у випадку, коли стороною договору купівлі-продажу є юридична особа або фізична особа підприємець і яка не залежить від форми укладення договору.

Так, п.173.3 ст.173 ПК України встановлено, що у разі якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа чи фізична особа - підприємець, така особа вважається податковим агентом платника податку та зобов`язана виконати всі визначені цим розділом функції податкового агента. При цьому податковий агент утримує податок за ставками, визначеними відповідно до пунктів 173.1 або 173.2 цієї статті з урахуванням інформації про черговість продажу рухомого майна, зазначеної платником податку у договорі купівлі-продажу чи в окремій заяві.

Отже існуюча спеціальна норма Податкового кодексу України, яка має переважне право перед загальною, не ставить розмір ставки податку в залежність від форми укладення договору, у випадку якщо стороною договору купівлі-продажу об`єкта рухомого майна є юридична особа.

Тобто, норми ст.173 ПК України прямо передбачають можливість застосування інших форм договору купівлі-продажу «рухомого майна» (без нотаріального посвідчення) для застосування положень даної статті.

При цьому, п.173.8. ст.173 ПК України встановлено, що для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об`єкти рухомого майна, крім їх успадкування та дарування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновок про порушення позивачем податкового законодавства при нарахуванні податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, зроблений відповідачем в акті перевірки, є необґрунтованим та недоведеним, у зв`язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 09 вересня 2019 року №0000063306 прийняте відповідачем на підставі встановлених актом перевірки порушень, є протиправними та підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідач як суб`єкти владних повноважень не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття оскаржуваного рішення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1921 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Керуючись статтями 2, 7, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідно-експериментальний механічний завод» (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 20-В) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр-т Соборний, 166) про скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Д» від 09.09.2019 №0000063306 Головного управління ДПС у Запорізькій області, яким ТОВ «ДЕМЗ» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 81 477,82 грн. в тому числі за податковим зобов`язанням 55 211,00 грн., штрафна санкція 13 802,75 грн., пеня 12 464,07 грн.

Стягнути на користь «Дослідно-експериментальний механічний завод» судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17.12.2019.

Суддя Л.Я. Максименко