Рішення № 86456347, 17.12.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м. Ужгород№ 260/1536/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання - Олійник В.В.

за участі представників

позивача: адвокат Романюк О.П.

відповідача: Секерня О.В. (довіреність від 21.05.2019 року № 6911/09)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання призначити пенсію, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 17 грудня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 19 грудня 2019 року.

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Закарпатській області), яким просить визнати протиправними дії Тячівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду Закарпатської області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 ОСОБА_1 та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії за віком за № 44 від 14.08.2019 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком по Списку № 2 з дати подачі нею заяви про призначення пенсії до Пенсійного фонду, а саме 02.07.2019 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 02.07.2019 року позивач звернулася до Тячівського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах Список № 2. При зверненні до Пенсійного фонду до заяви додано наступні документи: паспорт, картку платника податків, трудову книжку НОМЕР_1 від 16.07.1982 рок, пільгову довідку про підтвердження наявного трудового стажу № 61 від 10.10.2016 року, свідоцтво про шлюб І-ФМ НОМЕР_2 , довідки №№ 47, 48, 49, 11 про підтвердження стажу та заробітної плати 1978-1979 року – Приватне підприємство "Кордон", акт зустрічної перевірки № 379 від 30.11.2016 року, накази №№ 667, 494, 602, 624, 1196, 619, 592, 822, 223. Також, позивач стверджує, що нею подано також довідку, видану Тячівським заводом "Зеніт" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії та копії наказів по працівниках заводу.

Разом з тим, 14.08.2019 року за № 44 відповідачем прийнято рішення, яким відмовлено у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах Список № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, а саме: відповідно до записів трудової книжки, уточнюючої довідки про пільговий характер роботи та первинних документів на підставі яких проведено зустрічну перевірку, посада ОСОБА_1 за період з 1980 по 1990 роки значиться хім.-заливщиця. Постановою від 22.08.1956 року № 1173 розділу XVII п.5.а передбачено посада заливщика конденсаторів. Тобто, Тячівський відділ обслуговування громадян вважає, що зарахувати вищезазначені періоди до пільгового стажу роботи немає підстав.

З таким рішенням позивач не погоджується, вважає його протиправним, тому звернулася із даним позовом до суду за захистом своїх законних прав.

В судовому засіданні представник позивач позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

ГУ ПФУ в Закарпатській області надано відзив на позовну заяву, згідно якого, не погоджується з позовними вимогами позивача з огляду на те, що п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи. Чинним Списком № 2 на період роботи особи, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 посада хім.заливальниці чи заливальниці списками не передбачена, у розділі "Радіотехнічне виробництво" підрозділ 5 передбачено посаду – заливальника конденсаторів. Стосовно посилання позивача, що посада хім. заливальник та заливальник є місцевою назвою професії і орган пенсійного фонду мав ототожнити її з професією заливальниці компаундами і заливальниці конденсаторами, відповідач зауважує, що жодними норами не надано органам пенсійного фонду прав щодо ототожнення чи прирівняння професій, натомість, таке право має адміністрація Тячівського заводу "Зеніт" згідно роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 08.04.1992 року № 15 про порядок встановлення тотожності професій. Пунктом 1 даного роз`яснення передбачено, що до професій з місцевим найменуванням можуть відноситися лише ті професії, які не були передбачені в тарифно-кваліфікаційних довідниках. У випадку ототожнення професії галузевими міністерствами і відомствами орган пенсійного фонду приймає висновок про ототожнення професії і здійснює призначення пенсії. В листі від 12.09.2019 року № 2845/03.14 надавалось роз`яснення позивачу про можливість ототожнення професії, проте, останні представником позивача та самим позивачем був проігнорований та не вжито всіх необхідних заходів щодо досудового врегулювання спору.

В судовому засіданні представник відповідача заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.

Відповідно до п.2 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування").

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1993 року за № 637 (далі - Порядок № 637) передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Таким чином, для призначення пенсії на пільгових умовах особа, яка звернулась до Пенсійного фонду має надати трудову книжку, а також довідку з місця роботи, оскільки запис в трудовій книжці не має вищезазначеної інформації для ідентифікації професії, яка має пільговий характер роботи та підтвердження виконання робіт, передбачених Списком №2 повний робочий день.

Станом на момент подачі заяви 02.07.2019 року ОСОБА_1 виповнилося 57 років, що підтверджується копією паспорта громадянина України, яка містилась в матеріалах пенсійної справи. Страховий стаж склав 40 років 8 місяців, з них пільговий стаж 0 років.

Проаналізувавши період трудової діяльності ОСОБА_1 , згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1982 року (дата заповнення трудової книжки), встановлено наступне: 10.03.1980 року прийнята на роботу в Тячівський завод "Зеніт" ученицею монтажниці (наказ № 81 від 10.03.1980 року); 11.11.1980 року переведена ученицею заливщиці (наказ № 300 від 11.11.1980 року); 12.12.1980 року присвоєно 2-ий розряд заливщиці (наказ № 667 від 12.12.1980 року); 10.12.1986 року переведена на роботу ученицею контролера (наказ № 1196 від 10.12.1986 року); 03.06.1987 року присвоєно 3-ий розряд контролера (наказ №619 від 03.06.1987 року); 23.05.1988 року переведена хім.заливщицею 3-го розряду (наказ №592 від 23.05.1988 року); 01.08.1988 року переведена контролером ОТК (наказ №822 від 01.08.1988 року); 01.03.1989 року переведена хім.заливщицею 3-го розряду (наказ №223 від 01.03.1989 року); 02.04.1990 року звільнена за власним бажанням (наказ №36-к від 03.04.1990 року).

Згідно Акту зустрічної перевірки стажу та заробітної плати Орябко- ОСОБА_1 від 30.11.2016 року № 379 проведеної Тячівським об`єднаним управлінням ПФУ в Закарпатській області було встановлено у всіх наказах позивачка значиться як заливщиця чи хімзаливщиця і тільки в єдиному наказі № 592 від 30.05.1988 року про переведення Орябко- ОСОБА_1 – "заливщицей компаунда" цеха номер 2.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками №1 та №2 деталізоване у Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку №383, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Списки № 1 та № 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956 року застосовуються до пільгової роботи до 31.12.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 01.01.1992 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 11.03.1994 року, - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року - застосовуються Списки № 1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року.

Чинним списком № 2 на період роботи позивача, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, посада хім. заливальниці чи заливальниці списками не передбачена, натомість, у розділі "Радіотехнічне виробництво" підрозділ 5 передбачено посаду - заливальника конденсаторів.

Стосовно посилання позивача, що посада хім. заливальник та заливальник є місцевою назвою професії і орган пенсійного фонду мав ототожнити її з професією заливальниці компаундами і заливальниці конденсаторами, суд зазначає наступне.

Відповідно до роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України № 15 від 08.04.1992 року "Про порядок встановлення тотожності професій", може встановлюватись тотожність місцевих найменувань професій робітників, які не передбачені тарифно-кваліфікаційними довідниками, з професіями, переліченими у Списках №1 і №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи, 22.10.2019 року в.о. директора Тячівського заводу "Зеніт" Бойко О.М. видано довідку № 280, про те, що вона працювала на заводі "Зеніт", постійно, повний робочий день "заливщицею компаундами". Із вказаної довідки вбачається, що вироби на той час воєнної продукції не обмежувались тільки заливкою компаундами конденсаторів, заливались і інші комплектуючі: конденсатори, шлейфові трансформатори і т.д. При приготуванні та заливці цих виробів стикалися з небезпечними речовинами, шкідливими для здоров`я хімічними речовинами І та ІІІ класу небезпеки. При приготуванні компаундів та заливці готових виробів компаундами характер виконуваних робіт , умови праці в зазначений період роботи відповідають умовам та показникам розділу ХХХІІІ позиції 23200000 Списку № 2 затвердженого постановою Радою Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 "Заливщици компаундами при производстве конденсаторов сопротивлений".

Заливальниці компаундами та хім заливальниці та просто заливальниці, як зазначалось у різних наказах по різному та в трудових книжках – це була одна й та сама професія заливщица компаундами конденсаторів за постановою від 22.08.1956 року, яка давала право на пільгову пенсію за Списком № 2.

При цьому, як вбачається із листа Відділу з призначення та перерахунків пенсій № 13 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 12.09.2019 року за № 2845/03.14, яким позивачу надіслано рішення № 44 від 14.08.2019 року про відмову в призначенні пенсії за віком по Список № 2, додатково вказано про те, що у разі, якщо встановить адміністрація Тячівського заводу "Зеніт" тотожність професій заливальника, хімзаливальника, заливальника компаундами - тоді можливим буде розглядати право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, адже з наданих до Пенсійного фонду позивачем документів не можливо встановити що посада "хім.-заливщиця" тотожна посаді "заливщика конденсаторів".

При цьому суд критично оцінює твердження позивача стосовно того, що нею разом із документами на призначення пенсії, подано довідку директора Тячівського заводу "Зеніт" № 280 стосовно тотожності професій, оскільки, остання датована 22.10.2019 року, а рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято 14.08.2019 року.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача – суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскарженого рішення про відмову в призначенні пенсії, приймаючи оскаржене рішення відповідач діяв у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, позовні вимоги не відповідають вимогам закону та обставинам справи, які підтверджено належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства, понесені позивачем судові витрати поверненню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним рішення та зобов`язання призначити пенсію - відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті