Рішення № 86456252, 18.12.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м. Житомир справа № 240/11530/19

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

18 листопада 2019 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, у якому просить:

- визнати неправомірною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в частині не надання інформації на пункт 2 заяви від 1 жовтня 2019 року;

- зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надати інформацію на пункт 2 заяви від 1 жовтня 2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було надіслано до відповідача заяву про надання відповіді про хід виконавчого провадження та зобов`язання виконавців застосувати заходи примусу у вигляді штрафу до керівника ТОВ "УК "Полісся" за невиконання судового рішення від 27 травня 2019 року у справі №296/17348/18, сповіщення про хід виконавчого провадження та прийняті рішення за заявою позивача від 1 жовтня 2019 року та проханням виконати рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 27 травня 2019 року, на яку відповідач протиправно не надав відповіді у встановлений законом строк. Вказану бездіяльність відповідача вважає протиправною, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

4 грудня 2019 року електронною поштою та 9 грудня 2019 року поштовим зв`язком (у встановлений судом строк) відповідачем подано відзив від 3 грудня 2019 року №10739/36/3.4/2019, за змістом якого позовні вимоги є безпідставними, оскільки 16 жовтня 2019 року за №В-972/33/33-22/19/19312 ОСОБА_2 В ОСОБА_3 була надана відповідь на заяву, копію якої відповідачем додано до відзиву на адміністративний позов, просить у задоволенні позову відмовити (а.с.10-14).

9 грудня 2019 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №29058/19.

Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно з положеннями частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 1 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Управління ДВС ГТУЮ в Житомирській області із заявою, у якій просив:

1. Перевірити хід виконавчого провадження №59611127 та зобов`язати виконавців застосувати заходи примусу та відповідальність у вигляді штрафу до керівника ТОВ «УК «Полісся» за свідоме не виконання судового рішення від 27 травня 2019 року у справі №296/17348/18;

2. Сповістити про хід виконавчого провадження та прийняті рішення за його заявою;

3. Виконати рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 27 травня 2019 року у справі №296/17348/18 (а.с.7).

Зазначену заяву зареєстровано Управлінням ДВС ГТУЮ в Житомирській області 2 жовтня 2019 року за №В-972/3.3/3.3-22/2019 (а.с.17).

Оскільки відповіді на пункт 2 його заяви від 1 жовтня 2019 року позивачем отримано не було, позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Як зазначено представником відповідача у відзиві на адміністративний позов, на заяву позивача Управління ДВС ГТУЮ в Житомирській області підготовлено відповідь від 16 жовтня 2019 року №В-972/33/33-22/19/19312 (а.с.23-24), копію якої відповідачем було додано до відзиву та яка, як стверджує відповідач, була надіслана позивачу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантовано право на отримання, зберігання та поширення інформації. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VІ, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону №2939-VІ, право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону №2939-VІ, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону №2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

У силу вимог частин 1, 2 статті 19 Закону №2939-VІ, запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту (частина 4 статті 20 Закону №2939-VІ).

З матеріалів справи встановлено, що заява ОСОБА_1 від 1 жовтня 2019 року відповідає вимогам, встановленим частиною 5 статті 19 Закону №2939-VІ.

Як вже встановлено судом, зазначену заяву було отримано відповідачем 2 жовтня 2019 року за №В-972/3.3/3.3-22/2019, відповідь сформовано 16 жовтня 2019 року, у межах встановленого статтею 20 Закону №2939-VІ строку, що обчислюється в робочих днях.

Поряд з цим, жодних доказів на підтвердження обставин надіслання позивачу зазначеної відповіді на заяву відповідачем до суду не надано.

Таким чином, відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами дотримання вимог статті 20 Закону №2939-VІ щодо повідомлення позивача про наслідки розгляду його заяви від 1 жовтня 2019 року, що вказує на допущення протиправної бездіяльності.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності.

Відтак, ризики неодержання відповіді на запит запитувачем інформації та можливі наслідки у формі відповідальності повністю покладені на суб`єкта владних повноважень - розпорядника інформації.

Статтею 23 Закону №2939-V, визначено, що рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: відмову в задоволенні запиту на інформацію; відстрочку задоволення запиту на інформацію; ненадання відповіді на запит на інформацію; надання недостовірної або неповної інформації; несвоєчасне надання інформації; невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; інші рішення, дії або бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Судом встановлено факт бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні відповіді на пункт 2 заяви позивача від 1 жовтня 2019 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов`язання останнього надати відповідь на пункт 2 заяви від 1 жовтня 2019 року.

Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, м.Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 34900660) про визнання неправомірною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати неправомірною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області в частині не надання ОСОБА_1 інформації на пункт 2 заяви від 1 жовтня 2019 року.

Зобов`язати Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області надати ОСОБА_1 інформацію на пункт 2 заяви від 1 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін