Рішення № 86455974, 18.12.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Справа № 160/11184/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу № 160/11184/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Виконавчого комітету Новопокровської селищної ради, відповідача 2: Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до відповідача 1: Виконавчого комітету Новопокровської селищної ради, відповідача 2: Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, в якому, з урахуванням уточнень від 21.11.2019 року просить суд:

- визнати протиправною бездіяльністю виконавчого комітету Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, щодо не внесення на розгляд сесії клопотання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області;

- зобов`язати Новопокровську селищну раду Солонянського району Дніпропетровської області, розглянути на сесії клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, та прийняти рішення відповідно до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статей 2, 116-118, 121, 122 Земельного кодексу України.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 08.11.2019 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 12.11.2019 року позовну заяву ОСОБА_1 , було залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.

4. 21.11.2019 року позивачем були усунуті недоліки, викладені в ухвалі суду від 12.11.2019 року.

5. Ухвалою суду від 25.11.2019 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку положень ст. 262 КАС України.

6. Також, ухвалою суду від 25.11.2019 року було витребувано у відповідача 2 належним чином завірені копії таких документів:

- клопотання позивача щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пукну від 23.11.2018 року разом із додатками;

- лист (відповідь) відповідача № 215 від 27.03.2019 року на звернення позивача від 23.11.2018 року;

- відомості (інформацію) щодо присвоєння спірній земельній ділянці кадастрового номеру;

- довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на день подання цього позову щодо запитуваної позивачем земельної ділянки;

- відомості (інформацію) кому саме належить земельна ділянка, згідно графічних матеріалів, на яких зображено бажане місце розташування цієї земельної ділянки;

- рішення Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області “ про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність” від 27.02.2018 року № 26-XVIII/VII, із додатком, відповідно до якого, земельні ділянки підлягають інвентаризації та всі наявні матеріали щодо суті цього спору.

7. 06.12.2019 року відповідачем 1 було надано до суду відзив на позовну заяву, із доказами направлення позивачу вказаних документів.

8. 06.12.2019 року відповідачем 2 було надано до суду відзив на позовну заяву та витребуваними судом документами.

9. 06.12.2019 року відповідачем 2 додатково додано до матеріалів справи витребувані судом докази по справі.

10. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

11. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

12. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

13. Отже, рішення у цій справі приймається судом 18.12. 2019 року, тобто у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

14. У позовній заяві, зазначено про те, що 13 березня 2019 року він звернувся із клопотанням до відповідача 2 Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області та просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новопокровської селищної ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

15. Листом від 27.03.2019 року за №215, Виконавчий комітет Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, надав відповідь, про відмову в наданні йому дозволу, посилаючись, на те, що відповідно до Наказу Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 року №4-2199/15-18СГ земельну ділянку було передано у комунальну власність Новопокровської територіальної громади, але на цей час Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області цій земельній ділянці не присвоєний кадастровий номер, що унеможливлює державну реєстрацію цієї земельної ділянки для отримання її у комунальну власність селищної ради, для подальшого надання громадянам.

16. Не погодившись з такою відповіддю, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з врахуванням норм ст.ст. 79, 117, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, та просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новопокровської селищної ради, Солонянського району, Дніпропетровської області.

17. Так, за результатом розгляду звернення позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, було надано лист від 27.06.2019 року за № К-2638/0-2111/0/20-19, яким повідомило, що: «Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» №4-2199/15-18-СГ від 06.06.2018 року земельні ділянки, на території Новопокровської селищної об`єднаній територіальній громаді передані у комунальну власність. Частиною 2 статті 117 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність. До рішень Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 27.02.2018 №26-ХVІІІ/VІІ, долучено перелік земельних ділянок, які підлягають інвентаризації та про інвентаризовано, відповідно до якого був прийнятий вищевказаний наказ Головного управління. У зв`язку з цим, Головне управління не має можливості здійснювати розпорядження землями на території Новопокровської селищної об`єднаної територіальної громади. Для вирішення питання по суті, запропоновано звернутись з порушеним питанням до відповідного органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться земельна ділянка».

18. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що вищезазначені дії відповідачів, порушують його інтерес в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, та права набуття права власності на цю земельну ділянку, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом за захистом порушених прав.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1

19. Відповідач 1 позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06 червня 2018 року №4-2199/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», Новопокровській селищній раді об`єднаній територіальній громаді (Новопокровській селищній раді) Солонянського району Дніпропетровської області у комунальну власність було передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 1403,6119 га.

20. Рішенням Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області сьомого скликання вісімнадцятої сесії від 27 лютого 2018 року №26-ХVIII/VІІ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» вирішено, доручити виконавчому комітету Новопокровської селищної ради звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням про передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1449,3527 га, які розташовані на території Новопокровської об`єднаної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області.

21. Актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 06 червня 2018 року та додатком до Акту від 06 червня 2018 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06 червня 2018 року №4-2199/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», було передано із державної власності, а Новопокровська селищна об`єднана територіальна громада Солонянського району Дніпропетровської області прийняла у комунальну власність Новопокровської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки загальною площею 1403,6119 га згідно з додатком.

22. Рішенням Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області тридцять першої сесії сьомого скликання від 09 жовтня 2019 року №31, ХХХІ/VІІ «Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади в особі Новопокровської селищної ради» вирішено, прийняти земельні ділянки державної власності у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади в особі Новопокровської селищної ради згідно з додатком до акта та затвердити акт приймання-передачі земельних ділянок із державної власності у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади від 06 червня 2018 року.

23. 13 березня 2019 року відповідно ст. 118 Земельного кодексу України, позивачем було подано відповідачеві 2, клопотання, щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

24. Із доданих до клопотання графічних матеріалів, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки та довідки за формою 6-зем, земельна ділянка, щодо якої позивач прохав надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, не передавалася у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади в особі Новопокровської селищної ради згідно акту приймання-передачі та додатку до нього від 06 червня 2018 року, та згідно публічної кадастрової карти Держгеокадастру України, інформація щодо даної земельної ділянки та кадастровий номер відсутні.

25. Вважають, шо відповідач 2, права власності на земельну ділянку, щодо якої просив надати дозвіл позивач не набув, документи які посвідчують таке право відсутні.

26. Таким чином, на думку відповідача 1, законних підстав та повноважень передбачених законодавством, для надання позивачеві дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо даної земельної ділянки, відповідач 2 не має, оскільки Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області на цей час, не у повному обсязі сформувало земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад, згідно із статтею 117 Земельного кодексу України, та не передало їх селищній раді.

ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2

27. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що 13 березня 2019 року відповідно ст. 118 Земельного кодексу України, позивачем було подано відповідачеві 2, клопотання, щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.

28. Із доданих до клопотання графічних матеріалів, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки та довідки за формою 6-зем, земельна ділянка, щодо якої позивач просив надати дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, не передавалася у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади в особі Новопокровської селищної ради згідно акту приймання-передачі та додатку до нього від 06 червня 2018 року, та згідно публічної кадастрової карти Держгеокадастру України, інформація про цю земельну ділянку та кадастровий номер відсутні.

29. Таким чином, на думку відповідача 2, права власності на земельну ділянку, щодо якої прохав надати дозвіл позивач не набув, документи які посвідчують таке право відсутні.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

30. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що 13 березня 2019 року ОСОБА_1 , звернувся із клопотанням до відповідача 2 Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новопокровської селищної ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

31. До клопотання від 13 березня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, позивачем було додано:

- копія паспорта;

- копія ідентифікаційного номеру;

- графічні матеріали, на яких зображено бажане місце розташування земельної ділянки;

- довідка за формою 6-зем.

32. Листом від 27.03.2019 року за №215, відповідач 1, Виконавчий комітет Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, надав позивачу відповідь на клопотання від 13 березня 2019 року, в якій було відмовлено позивачу в наданні дозволу, посилаючись, на те, що відповідно до Наказу Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.06.2018 року №4-2199/15-18СГ земельну ділянку було передано у комунальну власність Новопокровської територіальної громаді, але на цей час Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області цій земельній ділянці не присвоєний кадастровий номер, що унеможливлює державну реєстрацію цієї земельної ділянки для отримання її у комунальну власність селищної ради, для подальшого надання громадянам.

33. Так, не погодившись з такою відповіддю відповідача 1, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із клопотанням та просив Держгеокадастр надати йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новопокровської селищної ради, Солонянського району, Дніпропетровської області.

34. За результатом розгляду звернення позивача Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області, було надано відповідь, оформлену у вигляді листа від 27.06.2019 року за № К-2638/0-2111/0/20-19, та повідомлено позивачу про те, що: «Відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» №4-2199/15-18-СГ від 06.06.2018 року земельні ділянки, на території Новопокровської селищної об`єднаній територіальній громаді у комунальну власність. Частиною 2 статті 117 Земельного кодексу України визначено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність. До рішень Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» від 27.02.2018 №26-ХVІІІ/VІІ, долучено перелік земельних ділянок, які підлягають інвентаризації та про інвентаризовано, відповідно до якого був прийнятий вищевказаний наказ Головного управління. Також, зазначено, що Головне управління не має можливості здійснювати розпорядження землями на території Новопокровської селищної об`єднаної територіальної громади. Для вирішення питання по суті, запропоновано позивачу, звернутись з порушеним питанням до відповідного органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться земельна ділянка».

35. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позивач вважає, що вищезазначені дії відповідачів, порушують його інтересу в отриманні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 2 га для ведення особистого селянського господарства, та права набуття права власності на землю, у зв`язку із чим звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

36. Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України від 25.10.2001 року № 2768-III (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

37. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 116 ЗК України).

38. Відповідно до ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

39. Згідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

40. Частиною 1 статті 122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

41. Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування закріплено у статті 123 ЗК України.

42. Так, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

43. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

44. Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

45. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

46. Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті «а» частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Відповідно до частини 2 статті 123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

47. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

48. Згідно з частиною 3 статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

49. Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

50. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

51. Згідно з частинами 1-2 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

52. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

53. Суд зазначає, що у статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 року № 280/97-ВР (далі – Закон № 280/97-ВР) визначено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

54. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

55. Відповідно до статті 53 Закону № 280/97-ВР, основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання. Засідання виконавчого комітету скликаються відповідно сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті ради), а в разі його відсутності чи неможливості здійснення ним цієї функції - заступником сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради (районної у місті ради - заступником голови ради) в міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць, і є правомочними, якщо в них бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

56. Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема про вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

57. Згідно з підпунктом 9 пункту «б» частини 1 статті 33 Закону № 280/97-ВР, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

58. Відповідно до п.8 ч.4 ст.42 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова скликає сесії ради, вносить пропозиції та формує порядок денний сесій ради і головує на пленарних засіданнях ради.

59. За приписами частини 1 статті 46 Закону № 280/97-ВР, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

60. Відповідно до частин 1 та 2 статті 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

61. Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що клопотання громадян про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства подаються до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної або комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, при цьому, приписами чинного законодавства встановлено, що розгляд клопотання заінтересованої особи у вирішенні зазначеного питання повинно прийматися у формі рішення, що є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади та лише на пленарних засіданнях селищної ради.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

62. Відповідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06 червня 2018 року №4-2199/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», було передано Новопокровській селищній об`єднаній територіальній громад (Новопокровській селищній раді) Солонянського району Дніпропетровської області у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею

1403,6119 га на території Новопокровської селищної об`єднаної територіальної

громади Солонянського району Дніпропетровської області за межами населеного

пункту згідно з додатком до акта приймання-передачі.

63. Рішенням Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області сьомого скликання вісімнадцятої сесії від 27 лютого 2018 року №26-ХVIII/VІІ, «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» вирішено, доручити виконавчому комітету Новопокровської селищної ради звернутися до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області з клопотанням про передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності орієнтовною площею 1449,3527 га, які розташовані на території Новопокровської об`єднаної територіальної громади Солонянського району Дніпропетровської області.

64. Згідно матеріалів справи, актом приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 06 червня 2018 року та додатком до Акту від 06 червня 2018 року, Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06 червня 2018 року №4-2199/15-18-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», було передано із державної власності, а Новопокровська селищна об`єднана територіальна громада Солонянського району Дніпропетровської області прийняла у комунальну власність Новопокровської селищної об`єднаної територіальної громади земельні ділянки загальною площею 1403,6119 га згідно з додатком.

65. Рішенням Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області тридцять першої сесії сьомого скликання від 09 жовтня 2019 року №31, ХХХІ/VІІ «Про прийняття земельних ділянок державної власності у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади в особі Новопокровської селищної ради» вирішено, прийняти земельні ділянки державної власності у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади в особі Новопокровської селищної ради згідно з додатком до акта та затвердити акт приймання-передачі земельних ділянок із державної власності у комунальну власність Новопокровської об`єднаної територіальної громади від 06 червня 2018 року.

66. Згідно наданої інформації відповідачем 2 права власності на спірну земельну ділянку, у встановленому законом порядку не набув, що також підтверджується матеріали справи.

67. Отже, запитувана земельна ділянка позивачем у клопотанні від 13.03.2019 році, не перейшла у розпорядження відповідача 2, що також не спростовано позивачем.

68. 13 березня 2019 року ОСОБА_1 , звернувся із клопотанням до відповідача 2 Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Новопокровської селищної ради, Солонянського району, Дніпропетровської області, із земель державної власності у межах норм безоплатної приватизації.

69. Листом від 27.03.2019 року за №215, Виконавчий комітет Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, надав позивачу відповідь, якою фактично відмовив позивачу у в наданні дозволу.

70. Отже, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що відповідач 1 листом від 27.03.2019 року № 215 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області.

71. Згідно матеріалів справи клопотання позивача від 13.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, відповідачем 2 на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області не вносилась, а, відповідно, рішення органу місцевого самоврядування по ньому не приймалося, в порушення вимог вищенаведених норм матеріального права.

72. Інших доказів на спростування вищенаведеного відповідачем 2 до суду надано не було.

73. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що не здійснивши внесення клопотання позивача від 13.03.2019 року на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, відповідач 2 вчинив протиправну бездіяльність, яка не відповідає та суперечить вищенаведеним нормам Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

74. Доказів на спростування вищенаведеного відповідачем 2 до суду надано не було.

75. Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

76. Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

77. З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність бездіяльності відповідача 2 щодо не внесення клопотання позивача від 13.03.2019 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, суд приходить до висновку, що, не здійснивши внесення клопотання позивача від 13.03.2019 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області, відповідач 2 діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

78. Отже, судом встановлено порушення відповідачем 2 такою бездіяльністю прав та інтересів позивача, що підлягають судовому захисту шляхом визнання протиправною такої бездіяльності відповідача 2 Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області щодо не внесення на розгляд сесії клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, у зв`язку з чим позовні вимоги позивача у цій частині є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

79. Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача 2, розглянути на сесії клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, та прийняти рішення відповідно до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статей 2, 116-118, 121, 122 Земельного кодексу України, слід зазначити про таке.

80. Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

81. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

82. Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 року № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

83. Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

84. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі. Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб`єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб`єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13).

85. Тобто, зобов`язання відповідача 2, розглянути на сесії клопотання позивача та прийняти відповідне рішення є дискреційним повноваженням відповідача 2, Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

86. Пунктом 8 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

87. Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6)прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

88. Таким чином, суд вважає таким, що не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача 2 розглянути на сесії клопотання позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, та прийняти рішення відповідно до вимог п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та статей 2, 116-118, 121, 122 Земельного кодексу України.

89. Проте, суд вважає за можливе, згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Новопокровську селищну раду Солонянського району Дніпропетровської області внести клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

90. Отже, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 2, суб`єктом владних повноважень не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності своїх дій щодо належного розгляду клопотання позивача від 13.03.2019 року про надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області.

91. Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, про обґрунтованість да доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1: Виконавчого комітету Новопокровської селищної ради, відповідача: 2 Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області в частині визнання протиправною бездіяльність Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області щодо не внесення на розгляд сесії клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області та в частині зобов`язання Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області внести клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

92. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

93. Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

94. Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

95. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі “Рисовський проти України” (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу “доброго врядування”.

96. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах “Beyeler v. Italy” № 33202/96, “Oneryildiz v. Turkey” № 48939/99, “Moskal v. Poland” № 10373/05).

97. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі “Hasan and Chaush v. Bulgaria” № 30985/96).

98. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

99. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

100. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

101. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що відповідачем 2 не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірності своїх дій спрямованих на належний розгляд клопотання позивача від 13.03.2019 року щодо надання йому дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області.

102. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, про обґрунтованість та доведеність позовних вимог ОСОБА_1 до відповідача 1: Виконавчого комітету Новопокровської селищної ради, відповідача 2: Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області в частині визнання протиправною бездіяльність Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області щодо не внесення на розгляд сесії клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області та в частині зобов`язання Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області внести клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

103. Щодо розподілу судових витрат.

104. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

105. Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

106. Враховуючи наявність підстав для часткового задоволення позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 1152,60 гривень.

107. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

108. Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача 1: Виконавчого комітету Новопокровської селищної ради, відповідача 2: Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

109. Визнати протиправною бездіяльність Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області щодо не внесення на розгляд сесії клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області.

110. Зобов`язати Новопокровську селищну раду Солонянського району Дніпропетровської області внести клопотання ОСОБА_1 від 13.03.2019 року про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 2,000 га на території Новопокровської селищної ради, Солоняського району, Дніпропетровської області, на розгляд чергової сесії Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області.

111. У інших позовних вимогах відмовити.

112. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Новопокровської селищної ради Солонянського району Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1152,60 гривень.

113. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ОКПП НОМЕР_1 ).

114. Відповідач 1: Виконавчий комітет Новопокровської селищної ради (52441, Дніпропетровська область, Солонянський район, сел. Новопокровка, вул. Миру, 11, код ЄДРПОУ 40205275).

115. Відповідач 2: Новопокровська селищна рада (52441, Дніпропетровська область, Солонянський район, сел. Новопокровка, вул. Миру, 11, код ЄДРПОУ 04339646).

116. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

117. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

118. Повний текст рішення складено 18.12.2019 року.

Суддя В.В Ільков