Вирок № 86455240, 18.12.2019, Краснокутський районний суд Харківської області

Справа № 627/1161/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2019смт. Краснокутськ

Краснокутський районний суд Харківської області в складі:

головуючого: судді Каліберди В.А.,

при секретарі Ніколайчик А.О.,

з участю прокурора Караванського Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснокутськ кримінальне провадження № 12019220360000299 по обвинуваченню:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Костянтинівка, Краснокутського району, Харківської області, українця, громадянина України, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , маючого неповну середню освіту, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 22.00 год. прийшов до домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає його знайомий ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , для того щоб попрохати у останнього цигарки, про те ОСОБА_3 йому двері не відчинив. В подальшому ОСОБА_1 , зайшов на територію вищевказаного домоволодіння через незачинену хвірточку, тим самим незаконно проникнув на території домоволодіння, де побачив що світло в будинку не горить та на території подвір`я ніхто не перебуває. Перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння останній помітив, що в приміщенні господарчої будівлі, яка знаходилась на території подвір`я відкриті вхідні двері через які він побачив, що в середині вказаного приміщення перебуває велосипед та інші інструменти. В цей час у ОСОБА_1 виник раптовий прямий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, реалізуючи який, діючи умисно з корисливих мотивів скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає та він поміченим ні ким не буде, проник до господарчої будівлі через незачинені двері, звідки таємно викрав: кувалду на 10 кг., з дерев`яною ручкою; ручну дриль; пилку «Дружба»; балонний ключ на 17 мм.; сокиру з дерев`яною ручкою; балонний ключ на 17 мм; балонний ключ на 19 мм; ріжковий ключ на 27x30; 5 ріжкових ключів на 22x24; металеве зубило; металевих плоскогубці; три свічні ключі; одинарний ключ на 32 мм.; два ключа викрутки; металевий клинець; два автомобільних насоса; велосипед «Україна». Після чого, ОСОБА_1 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 , а саме таємного викрадення майна, потерпілому ОСОБА_3 , завдано матеріальну шкоду згідно висновку товарознавчої експертизи №6/2040СЕ-19 від 02.10.2019 на загальну суму 1854 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю та в скоєному щиро розкаявся.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 не з`явився, але мається від нього заява про розгляд справи за його відсутності, будь-яких претензій до обвинуваченого не має.

Враховуючи відсутність заперечень від учасників процесу, а також можливість з`ясувати всі обставини за наявними доказами, суд, на підставі ст.325 КПК України, визнав можливим провести розгляд без потерпілого.

Приймаючи до уваги той факт, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніву щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

На підставі викладеного, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме:

-таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення.

Призначаючи міру покарання ОСОБА_1 суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину та особу обвинуваченого, який не працює, за місцем проживання характеризується формально, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря - нарколога Краснокутської ЦРЛ не перебуває.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року) та в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Аналізуючи усі докази, обставини справи, ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у межах санкції ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи, наявності пом`якшуючої обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без ізоляції від суспільства та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням. На погляд суду, зазначене покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Крім того, згідно з вимогами ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, за проведення судово-товарознавчої експертизи №6/2040СЕ-19 від 02.10.2019 року підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи 1256,08 грн.

Підстав для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

В порядку ст.100 КПК України підлягає вирішенню питання речових доказів.

По справі цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, та призначити йому покарання за цим законом у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

В силу ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання звільнити з випробувальним терміном 2 (два) роки.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України встановити ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6/2040СЕ-19 від 02.10.2019 року в розмірі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) грн., 08 коп. на користь держави, які зарахувати на п/р UA54899998000003111611502005, код доходів 24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, отримувач платежу УК Слобідсь/мХарСлобідськи/24060300, , стягувач Держава.

Речові докази: кувалду на 10 кг., з дерев`яною ручкою; ручну дриль; пилку «Дружба»; 3 балонні ключі; ріжковий ключ на 27x30; 5 ріжкових ключів на 22x24; металеве зубило; металевих плоскогубці; три свічні ключі; одинарний ключ на 32 мм.; два ключа викрутки; велосипед «Україна», які згідно зберігальної розписки знаходиться у потерпілого ОСОБА_3 - повернути потерпілому ОСОБА_4 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається учасникам процесу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Харківської області через Краснокутський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. А. Каліберда