Рішення № 86453535, 11.12.2019, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/3142/18

Провадження № 2/591/2917/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2019 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовомАкціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

встановив:

Позивач 31.05.2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що згідно договору № б/н від 15 лютого 2006 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Свої зобов`язання за договором банк виконав у повному обсязі, проте ОСОБА_1 належним чином не виконував взяті на себе зобов`язання, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, станом на 28.02.2018 року, у загальному розмірі 12069,03 грн., що складається із заборгованості за кредитом - 4348,86 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 6 669,26 грн., заборгованості за пенею та комісією - 00,00 грн., а також штрафу - 500,00 грн. та 550,91 грн., яку банк просить стягнути з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить суд позов задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю і просить суд в позові відмовити, вважає, що відсутні підстави для стягнення заборгованості з відповідача.

20.06.2018 року ухвалою Зарічного районного суду м. Суми відкрите провадження по справі і призначено до розгляду на 28.08.2018 року.

19.09.2018 року судом постановлено заочне рішення про задоволення позову.

Ухвалою зарічного районного суду м. Суми від 30.09.2019 року заочне рішення скасовано і справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 10.12.2019 року.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає виходячи з наступного:

Судом встановлено, що 15 лютого 2006 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (у зв`язку із зміною типу банку, змінено найменування банку з ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», на даний час АТ КБ «ПРИВАТБАНК») укладено договір №б/н з ОСОБА_1 , згідно з умовами якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором станом на 28 лютого 2018 року становить 12069,03 грн. і складається із: заборгованості за кредитом - 4348,86 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 6669,26 грн., заборгованості за пенею та комісією - 00,00 грн., а також штрафу - 500,00 грн. та 550,91 грн..

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем ОСОБА_1 своїх зобов`язань по угоді та виникненням простроченої заборгованості за договором кредитор (позивач) використав своє право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, та неустойки (штрафу) за порушення умов договору, шляхом стягнення цих коштів у судовому порядку, звернувшись 16 квітня 2014 року до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 червня 2014 року (справа № 591/2594/14-ц, провадження № 2/591/1252/14) позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 14136 грн. 07 коп., та 243 грн. 60 коп. в рахунок відшкодування судових витрат. За вказаним рішенням суду розмір заборгованості був нарахований АТ КБ «ПриватБанк» та стягнутий судом на його користь за період з 15 лютого 2006 року по 31 березня 2014 року і станом на 31 березня 2014 року становив 14136,07 грн., зокрема: заборгованість за кредитом - 4348 грн. 86 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8637 грн. 87 коп., а також 500 грн. - штраф (фіксована частина), 649 грн. 34 коп. - штраф (процентна складова).

Отже, звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року по справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Згідно з постановою державного виконавця від 16 січня 2018 року, закінчене виконавче провадження № 46814521 з примусового виконання вказаного вище судового рішення по п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»(фактичне виконання в повному обсязі).

Отже, заборгованість за кредитом (в повному обсязі), по процентам за користування кредитом у розмірі 8637 грн. 87 коп. та по штрафу за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором у розмірі 500 грн. - штраф (фіксована частина), 649 грн. 34 коп. - штраф (процентна складова) сплачена відповідачем.

Щодо сум, нарахованих банком після 16 квітня 2014 рокута заявлених до стягнення у даному позові, вбачається наступне: За ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Із заочного рішення Зарічного районного суду м.Суми від 20 червня 2014 року по справі №591/2594/14-ц, провадження № 2/591/1252/14 вбачається, що кредитор реалізував своє право на дострокове повернення кредиту та платежів за ним.

Отже, кредитор, звернувшись у 2014 році з позовом про дострокове повернення кредиту, на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки.

Рішення суду про стягнення кредитної заборгованості свідчить про закінчення строку дії кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18) від 31 жовтня 2018 року.

З урахуванням викладеного, нарахування банком процентів та неустойки (штрафу) після 16 квітня 2014 року є необґрунтованим, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивачем не надано жодного доказу на підтвердження своїх вимог, а тому позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Оскільки, у задоволенні позову відмовлено, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 524, 526, 536, 546, 549, 550, 611, 612, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263-265 ЦПК, суд -

вирішив:

В задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити в зв`язку з необгрунтованістю.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарги подаються учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення виготовлено 19 грудня 2019 року.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО