Вирок № 86452501, 11.12.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/3786/19 Провадження № 1-кп/450/422/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2019 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Мельничук І. І.

при секретарі Лаба С. П.

за участю прокурора Кузя Т.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Дикунського

представника потерпілих Дем`янюк О.І.,

Дем`янюк М.Р., Дем`янюк С.Р.,

Дем`янюка М.Р., Дем`янюк І.Р. Кравчука П.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1201914000000664 від 15.08.2019 року щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верба, Дубенського району Рівненської області, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, який працює водієм у ТОВ «Автомагістраль», раніше не судимому, який зареєстрований в АДРЕСА_1 Дубенського району Рівненської області, який проживає АДРЕСА_2 готель АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 14.08.2019, приблизно о 22 годині 20 хвилин, керуючи автомобілем марки «JAC N721S-N56», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухаючись ним по дорозі сполученням «Львів-Пустомити», що у с. Сокільники Пустомитівського району Львівської області, у напрямку до м. Пустомити, при проїзді її ділянки в районі км 8 + 600 м, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, грубо порушив вимоги Р.1 п.п. 1.5, 1.10 (у частині визначення термінів «дорожня обстановка», «дорожні умови», «безпечна швидкість», «перевага у русі», «пішохідний перехід»; Р.2 п.2.3 б); Р.18 п.18.1 Правил дорожнього руху України, які виразились у тому, що він не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не зреагував на її зміну, при наближенні до пішохідного переходу не зменшив швидкості аж до зупинки, щоб дати дорогу пішоходу ОСОБА_2 , який переходив проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, зліва на право по напрямку руху автомобіля, у результаті чого здійснив на нього наїзд. В результаті даних дій обвинуваченого, потерпілий ОСОБА_2 отримав наступні тілесні ушкодження: 3 рани на чолі, в лівій тім`яно-чоловій ділянці та у ділянці правого ліктя, в правій скроневій ділянці з переходом на щоку осадження шкіри, на передній поверхні правого коліна, в ділянці правої лопатки, попереку справа 5 саден, на передній поверхні правого коліна, в ділянці правої лопатки, попереку справа 5 саден, на передній поверхні обох колін, тильній поверхні обох кистей 9 синців, перелом кісток правої гомілки, переломи 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 ребер справа по задньо-пахвинній лінії з відповідними міжреберними крововиливами, розриви правої легені, крововиливи в лівий купол діафрагми, м`які тканини середостіння, заочеревний простір, жирову капсулу правої нирки, вогнищеві крововиливи в м`які мозкові оболонки, розриви печінки,- від яких помер на місці пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 14.08.2019 року, ввечері, близько 22.00 год. на службовому автомобілі їхав з роботи в сторону м. Пустомити, до тимчасового місця свого проживання. В цю пору доби була погана погода, погана видимість, дощ, слякіть, внаслідок чого не побачив пішохода та вчинив на нього наїзд. Автомобіль під його керуванням перебував у технічно справному стані на момент ДТП, та рухався з середньою швидкістю 50 км/год. Після ДТП, викликав самостійно швидку, з метою якнайшвидшого надання медичної допомоги потерпілому. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо його не карати та вказує, що моральна шкода потерпілим ним відшкодована.

Обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчиненні злочину, який йому інкримінується, фактичні обставини злочину не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення порушення правил дорожнього руху, що заподіяли потерпілій тяжке тілесне ушкодження.

Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.

На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України є правильною так як він вчинив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілого.

За вчинений злочин ОСОБА_1 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують покарання.

Відповідно до довідки № 19261455684336139036 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 раніше не судимий.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, сприяння органам досудового розслідування у розслідуванні кримінального провадження.

Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.

З обвинуваченого підлягають стягненню судові витрати за проведення судових експертиз.

Сторони клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу не заявляли.

Призначаючи покарання обвинуваченому обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, обставини, що пом`якшують покарання, особу обвинуваченого, котрий раніше не судимий, за місцем праці та проживання характеризується позитивно, повне визнання останнім вини у вчиненому, щире каяття, те, що обвинувачений на обліку у лікаря нарколога і лікаря-психіатра не перебуває.

Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений обвинуваченим злочин у виді позбавлення волі без призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортним засобом, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

До висновку про не доцільність призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд виходив із характеру вчиненого злочину, те, що злочин вчинений з необережності. Разом з тим, як встановлено під час судового розгляду справи, обвинувачений працює водієм, право керування транспортними засобами йому необхідне для продовження своєї професійної трудової діяльності.

Суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід обрати покарання, достатнє і необхідне для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, беручи до уваги вищенаведені обставини і особу винного, який вину визнає, щиро кається, думку потерпілої, яка до обвинуваченого претензій матеріального та морального характеру не має та просить призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, доцільно застосувати до обвинуваченого ст.75 КК України і звільнити його від відбування основного покарання з випробуванням, оскільки його виправлення можливе без реального відбування покарання. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені п. 1, 2, ч.1, п. 2 ч. 2 ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст.100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому основне покарання у виді 4(чотирьох) років позбавлення волі.

Згідно з положеннями ст. 75 КК України звільнити засудженого від обраного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до вимог п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 2ст. 76 КК України зобов`язати засудженого:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації

Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженні, а саме:

автомобіль марки «JAC N721S-N56», реєстраційний номер НОМЕР_1 – повернути власнику.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави судові витрати:

за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» 1/969 від 21.10.2019 року у розмірі 1570,10 грн. (одержувач: УК у Залізничному районі м. Львова/Залізничний/24060300, код ЗКПО: 38007594, р/р UA 488999980000031114115013003; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.2 «Дослідження технічного стану транспортних засобів» № 1/968 від 12.09.2019 року у розмірі 1570,10 грн. (одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31114115013003, МФО 899998;

за проведення судової інженерно-транспортної експертизи по спеціальності 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження», 1/967 від 11.09.2019 року у розмірі 1570,10 грн. (одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31114115013003, МФО 899998.

Скасувати арешт на вантажний автомобіль «JAC N721S-N56», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений відповідно до ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 15.08.2019 року.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення.

СуддяІ. І. Мельничук