Рішення № 86451626, 18.12.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/4470/19

пр. № 2/336/2871/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя, у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Мотор Січ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

12.07.2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до АТ «Мотор Січ», вказавши, що з 01.01.2007 року працювала на посаді реєстратора медичного в медико-санітарній частині ВАТ «Мотор Січ». Під час роботи ОСОБА_1 отримала травму на виробництві та 16.05.2019 року їй було визначено втрату працездатності у 25%. 13.03.2019 року ОСОБА_1 повідомили про скорочення штату, а пізніше запропонували посади контролера, розподільника робот та молодшої медичної сестри, від яких ОСОБА_1 відмовилась за станом здоров`я. 13.06.2019 року ОСОБА_1 була звільнена. Вказуючи, що їй не було запропоновано вакантної посади реєстратора медичного, яка звільнилась на початку червня 2019 року, та наявність у неї переваги у залишенні на роботі у зв?язку з отриманням трудового каліцтва, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ АТ «Мотор Січ» від 13.06.2019 року № 2052/к про звільення ОСОБА_1 з посади реєстратора медичного медико-санітарної частини у зв?язку із скороченям чисельності персоналу. Поновити ОСОБА_1 на посаді реєстратора медичного медико-санітарної частини АТ «Мотор Січ», стягнути з АТ «Мотор Січ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.06.2019 року по день ухвалення судом рішення.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року провадження по справі було відкрите та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

11.10.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

13.11.2019 року позивачем надано відповідь на відзив на позовну заяву.

Інших заяв та клопотань сторонами під час судового розгляду не подавалось, а судом не вирішувалось.

При вивченні письмових доказів судом встановлено наступне.

З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що з 01.01.2007 року ОСОБА_1 працювала на посаді реєстратора медичного в медико-санітарній частині АТ «Мотор Січ», а 13.06.2019 року була звільнена з посади у зв`язку із скороченням чисельності персоналу на підставі п. 1 ст. 40 КЗУпП.

Звільнення ОСОБА_1 з посади було погоджено з профспілковим комітетом у відповідності до виписки з протоколу засідання профспілкового комітету МСЧ від 26.04.2019 року.

Як вбачається з довідки МСЕК ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, їй рекомендовано стаціонарне лікування та робота з обмеженим часовим навантаженням.

Згідно з актом № 6-1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, ОСОБА_1 30.01.2019 року отримала травму у вигляді закритого консолідованого перелому хірургічної шийки та великого бугорка плечової кістки зі зміщенням, причиною травми, згідно акту, є невиконання ОСОБА_1 вимог з охорони праці.

Згідно з довідкою МСЕК від 16.05.2019 року ОСОБА_1 встановлено втрату професійної працездатності у 25%.

25 та 26 квітня 2019 року ОСОБА_1 пропонувались посади контролера, розподілювача робіт та молодшої медичної сестри у кількох відділах, від яких позивач відмовилась, в тому числі і з підстав неможливості виконання роботи за запропонованими посадами за станом здоров`я.

Згідно із довідкою заступника головного лікаря МСЧ АТ «Мотор Січ» до штатного розкладу МСЧ у зв`язку із звільненням реєстратора медичного на 0,5 ставки та наявності двох посад по 0,25 ставки: реєстратора медичного та медсестри, формується 1 ставка реєстратора медичного.

При вирішенні позову суд виходить з наступного.

Європейський суд з прав людини у п. 23 рішення у справі "Проніна проти України" (Заява N 63566/00) від 18 липня 2006 року нагадав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У відповідності до ст. 42 КЗУпП при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Конструкція ст. 42 КЗпП дозволяє визначити, що у першу чергу при вирішенні питання про те, у кого з працівників є перевага в залишенні на роботі працедавцем оцінюється продуктивність праці та кваліфікація конкуруючих працівників.

І лише у разі, коли показники продуктивності та кваліфікації є рівними, застосуванню підлягає ч. 2 ст. 42 КЗпП.

В даному випадку, оскільки зміни в організації виробництва і праці, які застосовуються працедавцем - комерційною організацією, направлені на оптимізацію роботи в такий спосіб, який би дозволяв досягти мети отримання більш високих результатів за менші витрати, то переведення працівників на інші посади є прийнятним та дозволяє працедавцеві при скорочення штату залишити на роботі тих працівників, які виявляються найбільш ефективними у виконанні покладених завдань.

Тож суд не може погодитись з доводами позивача про те, що оскільки ОСОБА_3 не працювала на посаді реєстратора медичного до цього часу, тож положення частини 1 ст. 42 КЗпП до неї застосовані бути не можуть, оскільки законодавцем визначені переваги, якими користуються працівники саме при залишенні на роботі, а не на конкретній посаді.

Це логічно узгоджується з обов`язком працедавця запропонувати працівникові, який підпадає під скорочення, інші вакантні посади, в тому числі і ті, що не є аналогічними попередній.

Суд зауважує, що в даному випадку оцінка продуктивності праці в більшому ступеню є суб`єктивною з боку працедавця, адже результати роботи медичного реєстратора неможливо виміряти якимись матеріальними об`єктами, створеними в ході роботи.

Водночас суд погоджується з доводами відповідача про те, що продуктивність праці ОСОБА_1 , яка має статус інваліда другої групи та може виконувати роботу лише з часовими обмеженнями, що зазначено у довідці МСЕК, працювала неповний робочий день на 0,5 ставки, та внаслідок травми втратила 25% професійної працездатності, є нижчою за продуктивність праці ОСОБА_3 , яку прийнято на повну ставку на умовах повного робочого дня.

З твердженнями позивача, викладеними у відповіді на відзив на позовну заяву, про те, що відповідач не міг оцінити продуктивність праці ОСОБА_3 , оскільки вона не займала посади реєстратора медичного, суд не погоджується, адже з наданих документів вбачається, що ОСОБА_3 працювала в МСЧ АТ «Мотор Січ» з 2001 року, кваліфікаційні вимоги до реєстратора медичного (п. 1.5 Посадової інструкції від 01.06.2019 року) не вимагають наявності у претендента спеціальної освіти, достатньою є повна чи базова середня, а підготовка може бути здійснена на робочому місці. Тривалий стаж роботи ОСОБА_3 на тому ж підприємстві в тому ж структурному підрозділі дозволяв роботодавцю оцінити продуктивність її праці.

Також суд погоджується і з тим, що з урахуванням реорганізації робочих місць, об`єднання неповних ставок реєстратора медичного та медичної сестри в одну повну ставку реєстратора медичного, перелік посадових обов`язків реєстратора медичного МСЧ розширений та посадовою інструкцією, яку було затверджено 01.06.2019 року, до обов`язків працівника на цій посаді включено додаткові обов`язки, зокрема, зі своєчасного доставлення документації закладу до пунктів призначення (лікувальні заклади міста, Департамент охорони здоров`я, підрозділи підприємства); доставлення біоматеріалів до лабораторій міста та отримання результатів дослідження, тощо.

Тож з урахуванням стану здоров`я ОСОБА_1 та наявності обмежень у неї щодо умов роботи працедавцем вірно в даному випадку оцінено продуктивність праці конкуруючих працівників та надано перевагу ОСОБА_3 як працівнику з більш високою продуктивністю праці.

Крім того, ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, працює на АТ «Мотор Січ» з 2007 року, натомість як ОСОБА_3 не має інших доходів та має триваліший стаж роботи на підприємстві - з 2001 року, що також було враховано працедавцем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що в даному випадку право позивача на переважене залишення на роботі в розумінні ст. 42 КЗпП відповідачем порушено не було, тож підстав для задоволення позову не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Мотор Січ» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

відповідач - Акціонерне товариство «Мотор Січ», місцезнаходження: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15, код ЄДРЮО 14307794.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення суду виготовлений 18 грудня 2019 року