Рішення № 86451235, 05.12.2019, Приморський районний суд Запорізької області

Копія

Справа № 326/1246/19

Провадження № 2/326/379/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Кузякіної К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.07.2015 у розмірі 14 517,23 грн., та суму судових витрат в розмірі 1921 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що після укладення кредитного договору, Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, чим порушує норми законодавства та умови кредитного договору. В зв`язку з цим виникла заборгованість в сумі 14 517,23 грн., яка до теперішнього часу не сплачена.

23.09.2019 відповідач ОСОБА_1 в порядку ст. 178 ЦПК України подала відзив на позовну заяву, вказуючи, що анкета-заява дійсно підписана нею, але в ній не вказана сума кредитного ліміту та неконкретизований тип Тарифу обслуговування кредитної картки. Жодного іншого документа, на який посилається позивач у позовній заяві, вона не підписувала. У заяві, підписаній нею, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, які вона не підписувала і не визнає. Відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з нею АТ КБ «Приватбанк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк (а.с.49-51).

У відповіді на відзив позивач АТ КБ «Приватбанк» зазначає, що заява про приєднання до Умов та Правил з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами, що розташовані на офіційному сайті банку складають договір про надання банківських послуг. Сторонами при укладанні договору були обговорені усі істотні умови. Виписка по картковому рахунку та розрахунок заборгованості є належними та допустимими доказами по справі. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контр розрахунок не наданий, судово-економічні експертизи по справі не призначались. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (а.с.56-61).

В судове засідання сторони не з`явилися надіслали заяви про розгляд справи за їх відсутності, представник позивача підтримує позовні вимоги (а.с.33), представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити (а.с.75).

Тому суд розглядає справу без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Вивчивши докази по справі, суд приходить до наступного.

17.07.2015 між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 шляхом підписання заяви було укладено договір № б/н, згідно якого вона отримала кредит у розмірі 10 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. При цьому в заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», становить між нею та Банком договір про надання банківських послуг (а.с.9).

На підтвердження укладення даного кредитного договору позивач додав до позовної заяви Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку (а.с.10-25).

Згідно до розрахунку заборгованості за вказаним договором та виходячи з позовних вимог, АТ КБ «ПриватБанк» просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в сумі 14 517,23 грн., яка складається з наступного: 6 613,03 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2 735,32 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 3 543,51 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 457,88 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 667,49 грн. - штраф (процентна складова) (а.с.5-8).

Суд погоджується з позовними вимогами Банку стосовно наявності у відповідача ОСОБА_1 заборгованості за вказаним кредитним договором у вигляді заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 613,03 грн. та заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 2 735,32 грн., а тому вважає, що позов в цій частині слід задовольнити.

Водночас стосовно позовних вимог Банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором в частині стягнення двох видів пені та штрафів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею), є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, в разі порушення зобов`язання боржник повинен передати кредитору неустойку (штраф, пеню), а якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У своїй позовній заяві АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за даним кредитним договором у виді: 3 543,51 грн. - нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 457,88 грн. - нарахована пеня за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 667,49 грн. - штраф (процентна складова).

Пунктом 1.1.5.25 Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, передбачено застосування пені за несвоєчасну сплату кожного грошового зобов`язання, передбаченого Договором та Умовами, у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожний день прострочення (а.с.16 зворотна сторона).

Згідно з п. 2.1.1.12.6.1 наведених вище Умов, у разі виникнення прострочених зобов`язань, за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., клієнт сплачує Банку пеню, відповідно до встановлених тарифів (а.с.22).

Виходячи з п. 2.1.1.7.6 цих Умов, при порушенні клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору (а.с.20 зворотна сторона).

Водночас, як вбачається із витягу з Тарифів, взагалі не передбачено таких правових наслідків порушення зобов`язання як сплата неустойки у виді пені і штрафу, оскільки сторонами була передбачена відповідальність за прострочене зобов`язання лише у виді комісії (а.с.10).

За таких обставин, суд доходить висновку, що при укладенні кредитного договору сторонами, згідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, не було визначено істотні умови договору за порушення зобов`язання у виді сплати неустойки (пені і штрафів), а тому суд вважає необхідним в цій частині позовних вимог Банку відмовити.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019, №14-131цс19.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про часткову доведеність тих обставин, на які посилався АТ КБ «ПриватБанк», як на підставу своїх вимог до відповідача ОСОБА_1 , а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 17.07.2015 року у сумі 9 348,35 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6613,03 грн. та заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 2735,32 грн. В іншій частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: виходячи з розрахунку: (9 348,35 грн. (розмір задоволених позовних вимог) * 1921 грн. (розмір судових витрат) / 43 037,55 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 1237,02 грн.

На підставі ст.ст. 207, 526, 536, 628, 1046, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 18, 141, 263-265, 272, 353, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (паспорт НОМЕР_1 , ІПН - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором на загальну суму 9 348 (дев`ять тисяч триста сорок вісім) грн. 35 коп, а також суму понесених судових витрат в розмірі 1237 (одна тисяча двісті тридцять сім) грн. 02 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка

Копія вірна: суддя Д.О. Каряка

05.12.19