Ухвала суду № 86449178, 18.12.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16204/19

Провадження №1-кс/369/4726/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

Слідчого судді Медведського М.Д.,

за участю секретаря Головатюк В.В.,

за участю прокурора Прокопович Р.І.,

захисника Дідора А.К.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції Фіалко Георгія Дмитровича, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200006155 від 16.12.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції Фіалко Георгій Дмитрович за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Гаврилець Г.Д. звернувся до суду з клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Своє клопотання слідчий обґрунтовує тим, що 16.12.2019 року надійшло повідомлення до ЧЧ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області, про те, що близько 11 год. 15 хв. поблизу буд. № 4 по вул. Боярська с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області невідома особа здійснює постріли в напрямку проїжджаючих автомобілів.

Цього ж дня слідчим СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області про даний факт внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200006155, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.12.2019 близько 11 год. 15 хв. ОСОБА_1 , перебуваючи поблизу будинку №4 по вул. Боярська в с. Віта Поштова Києво-Святошинського району Київської області, тобто знаходячись у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, із мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, які забезпечують спокійний відпочинок громадян та дотримання правил поведінки в побуті, маючи на меті показати свою винятковість та розгнузданість самолюбства, пов`язаного з неповагою до особи та людської гідності, діючи з особливою зухвалістю, безпричинно, діставши з-під одягу предмет, спеціально пристосований для спричинення тілесних ушкоджень, а саме, предмет схожий на пристрій для відстрілу гумових куль ФОРТ 18Р № НОМЕР_1 , умисно здійснив із нього сім пострілів в напрямку проїжджаючих автомобілів, після чого продовжив свої хуліганські дії.

В подальшому, продовжуючи свої хуліганській дії, рухаючись по вул. Боярська в с. Віта-Поштова Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_1 продовжив здійснювати постріли, тим самим грубо порушуючи спокійний відпочинок громадян.

16.12.2019 об 15 год. 15 хв. в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.12.2019 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а саме в грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, (хуліганство), вчиненому із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що у невстановлений органом досудового розслідування час, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у ОСОБА_1 виник злочинний умисел направлений на придбання та зберігання вибухового пристрою. У цей же час у невстановлений спосіб ОСОБА_1 придбав, тобто вчинив дії, пов`язані з набуттям предмету схожого на оборонну осколкову гранату Ф-1 з маркуванням на важелі запалу 20-81-386.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу ОСОБА_1 , не маючи передбаченого законом дозволу зберігання бойових припасів, стандартних бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, передбаченого п. 2.3 Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 року, зберігав предмет, схожий на оборонну осколкову гранату Ф-1 з маркуванням на важелі запалу 20-81-386, за місцем фактичного проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .

16.12.2019 року під час проведення невідкладного обшуку в період часу з 19 год. 20 хв. по 20 год. 20 хв. у межах кримінального провадження, відомості про яке винесено до Єдиного реєстру досудового розслідування №12019110200006155 від 16.12.2019 року, за місцем фактичного проживання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та предмет, схожий на оборонну осколкову гранату Ф-1 з маркуванням на важелі запалу 20-81-386.

Згідно довідки про категорію небезпечності виявлених вибухових матеріалів від 16.12.2019, виданої старшим інспектором вибухотехнічного відділу Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_2 , предмет, схожий на оборонну осколкову гранату Ф-1 з маркуванням на важелі запалу 20-81-386 відноситься до І вибухової категорії.

17.12.2019 слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме в незаконному зберіганні вибухових пристроїв.

Таким чином, у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні за №12019110200006155 від 16.12.2019 підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Красний Луч Луганської області, освіта середня, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше не судимий.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні ним злочинів, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 263 КК України, є рапорт реєстрації повідомлення №61095 від 16.12.2019, рапорт реєстрації повідомлення №61096 від 16.12.2019, протокол огляду місця події від 16.12.2019, протокол огляду місця події від 16.12.2019, протокол допиту потерпілого, протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України, протокол обшуку від 16.12.2019 інші матеріалами кримінального провадження в сукупності.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

В даному випадку ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

На даний час у даному кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому.

Враховуючи вищевикладене в ході досудового розслідування задля об`єктивного його розслідування в розумні строки, виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 з метою забезпечення виконання ним перед органом досудового розслідування та судом покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та які вказують, що підозрюваний може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення .

- вчинити інше кримінальне правопорушення

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років позбавлення волі. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Оцінюючи ризик переховування обвинуваченого з позиції практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити наступне:

- підозрюваний зареєстрований та території проведення ООС, а саме в Луганській області в м. Красний Луч, яка є непідконтрольною Україні територією;

- всі рідні підозрюваного (мати, батько) проживають на території Російської Федерації;

- підозрюваний розлучений, не має на утриманні малолітніх дітей та батьків похилого віку, тобто не має стійких соціальних зв`язків.

- проживає в тимчасово орендованому будинку без укладання договору оренди;

- не має постійного місця проживання та території м. Київ та Київської області;

- підозрюваний не має місця роботи та постійного джерела доходів.

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності, за вчинення тяжкого злочину.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити наступне. Даний ризик обґрунтовується тим, що наразі проводяться всі необхідні слідчі розшукові дії, направленні на повне всебічне розслідування вказаного кримінального провадження, зокрема збір всіх речових доказів, що мають істотне значення для кримінального правопорушення, а у зв`язку із великим обсягом слідчих дій на даний час виконані не всі необхідні дії направлені на збір доказової інформації, а тому існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі зможе може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Щодо наявності ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, необхідно зазначити наступне. Враховуючи той факт, що під час проведення невідкладного обшуку за місцем тимчасового проживання підозрюваного виявлено та вилучено значну кількість вибухових пристроїв, гільз, патронів, та на даний час органу досудового розслідування не встановлені всі можливі місця проживання підозрюваного, де останній може зберігати вибухові пристрої є всі підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інші злочини, в тому числі з використанням вибухових пристроїв, оскільки погрожував його вчинити.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей що має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, винити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш, більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тому слідчий просив суд дане клопотання задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у арештному домі державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Красний Луч Луганської області, освіта середня, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий, строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив суд задовольнити його у повному обсязі.

У судовому засіданні підозрюваний та захисник заперечували щодо задоволення клопотання, просив суд відмовити у його задоволенні.

Суд, вивчивши клопотання, додані до нього документи, заслухавши думку учасників процесу, дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні, зокрема, докази свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В даному випадку, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України, за ступенем тяжкості є тяжким злочином, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема, підозрюваний може:

-переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду;

-незаконно впливати на потерпілого або свідків;

Зокрема ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, який за ступенем тяжкості є тяжким злочином, та покарання за якій становить від 3 до 7 років позбавлення волі, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду, (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст.177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може незаконно впливати на потерпілого, шляхом здійснення фізичного чи психологічного тиску, слідчий суддя вважає обґрунтованою наявність заявленого ризику. Таким чином, слідчий суддя вважає реальними ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню ( Becciew . Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Оцінюючи ризик переховування підозрюваного з позиції практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити наступне: підозрюваний не має постійного місця роботи, не має стійких соціальних зв`язків, не одружений та немає дітей на його утриманні, на думку слідчого судді, це обгрунтовує ризик переховування від слідства.

Суд враховує відсутність постійного місця проживання на території м. Києва та Київської області та відхиляє доводи на які посилається прокурор щодо обшуку за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю в матеріалах клопотання ухвали слідчого судді про легалізацію невідкладного обшуку.

Враховуючи вищевикладені обставини та встановлену слідчим суддею ступінь ризиків та характеризуючи обставин, ОСОБА_1 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків та, в даному конкретному випадку, відповідає інтересам суспільства. При цьому, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень, застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, на думку слідчого судді є недостатніми для запобігання зазначеним ризикам з урахуванням ступеня встановлених ризиків та характеризуючи матеріалів стосовно підозрюваного.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи у продовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтовано гарантіями явки до суду.

На підставі викладеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід відносно ОСОБА_1 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 96 050 грн., встановленої станом на 01 січня поточного року, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, уродженець м. Красний Луч Луганської області, освіта середня, розлучений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів раніше судимий, строком на 60 діб, а саме до 13.02.2019 року включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 96 050 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:

Код отримувача ЄДРПОУ 26268119

Отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

р/р 37312095018661

Банк отримувача (ГУДКСУ) Державна казначейська служба України, м. Київ

Код банку (МФО ГУДКСУ) 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державна установа Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти, якщо відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання даного підозрюваного під вартою, та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; не відлучатися з м. Києва та Київської області, без дозволу слідчого, прокурора чи суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо нього, про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів, і закінчується 13 лютого 2020 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Медведський М.Д.