Рішення № 86449105, 19.12.2019, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/3156/19

Пр. № 2-а/366/40/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19 грудня 2019 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючої- судді Тетервак Н.А.,

при секретарі- Німченко Н.Ю.,

За участю сторін:

представника позивача -Тихонової В.І.,

відповідача- ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків Київської області справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області (в особі Іванківського РВ ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області) смт. Іванків вул. Київська, 25 Іванківського району Київської області, Код ЄДРПОУ 42552598, Представник позивача Тихонова Валентина Іванівна) до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та/ або забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства,які незаконно перебувають в Україні,строком на 6(шість)місяців та примусове видворення з України громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області, в особі представника Тихонової В.І.,- звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та/ або забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства,які незаконно перебувають в Україні,строком на 6(шість)місяців та примусове видворення з України громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим,що 20 квітня 2018 року під час проведення профілактичних заходів під умовною назвою «Мігрант» працівниками ДОП Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області було виявлено громадянина Республіки Казахстану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач), який порушив законодавство України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме: ухилився від виїзду з України після закінчення встановленого терміну перебування.

У ході перевірки було встановлено, що Відповідач прибув Україну 18.07.2010 року через пункт пропуску «X-Михайлівський» у приватних справах. Після закінчення дозволеного строку перебування в Україні своєчасно не виїхав та ухиляється від виїзду з України. Документи на отримання посвідки на тимчасове проживання в Україні або дозволу на імміграцію в Україну не оформляв так як знаходився на території України не законно. Приймаючої сторони, близьких родичів та власного житла в Україні немає. На території України знаходиться безпідставно.

Вищевикладене свідчить про те, що відповідач порушив вимоги статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

За порушення правил перебування іноземних громадян на території України працівниками Іванківського PC УДМС України в Київській області стосовно Відповідача було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.203 Кодексу України про адміністративні правопорушення та винесено постанову про накладання адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510-00 гривень.

З урахуванням викладених обставин Іванківським PC УДМС України в Київській області 20.04.2018 року, керуючись ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» стосовно Відповідача було прийнято рішення про його примусове повернення до країни походження або третьої країни та зобов`язано залишити територію України в строк до 20.05.2018 року.

Рішення про примусове повернення до суду не оскаржувалось.

Однак, вказане вище рішення Відповідач без поважних причин не виконав, територію України не залишив, та ухилявся від його виконання.

Відповідач досяг 18-річного віку, статус біженця йому не надано, в процедурі отримання статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту в Україні не перебуває, тобто відсутні підстави, за яких примусове видворення не застосовується (частинка 8 статті 26 та частини 8 статті 30 Закону).

Документи які б підтверджували законне перебування ОСОБА_1 на території України відсутні, що унеможливує його ідентифікацію та є підставою для прийняття рішення про примусове видворення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позов. Дала пояснення згідно письмової заяви. Уточнила позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав. Пояснив,що він не зміг належним чином оформити своє право проживання в Україні,так як треба було їхати в Казахстан, а у нього не було таких грошей. Крім того, згідно закону, він повинен перебувати в Україні,пока не виконає своїх грошових зобов`язань,а таким зобов`язанням у нього є -виплата аліментів на неповнолітніх дітей.

Вислухвши представника позивача, відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України,не посягати на права і свободи,честь і гідність інших людей.

Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства,що перебувають в Україні на законних підставах,користуються тими самими правами і свободами,а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України,- за винятками, встановленими Конституцією,законами чи міжнародними договорами України.

Іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку,встановленому законом.

З довідки про особу слідує,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Казахстану,громадянин Казахстану,який проживає в АДРЕСА_1 , виявлений 29.09. 2017 року. Документ,що посвідчує особу,-відсутній. Інформація про особу за обліками ДМС відсутня.

З Протоколу АА№ 135393 про адміністративне затримання від 20 .04. 2018 року слідує,що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який проживає в АДРЕСА_1 затриманий за ст. 203 КУпАП, для складання адмінпротоколу.

З Протоколу про адміністративне правопорушення від 20.04. 2018 року слідує,що виявленого громадянина Казахстану ОСОБА_1 , який ухиляється від виїзду з України після відповідного терміну перебування.

З Постанови про накладення адміністративного стягнення від 20.04. 2018 року слідує,що на ОСОБА_1 за ухилення від виїзду з України після встановленого терміну перебування,накладено штраф в розмірі 510грн.

З рішення №5 про примусове повернення з України громадянина Казахстану ОСОБА_1 від 20 квітня 2018 року слідує,що 20.04. 2018 р. Іванківська РС УДМС України в Київській області виявила громадянина Казахстану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в Україні з порушенням чинного законодавства, а саме: ч.3 ст.3,ст. 9, ч.ч. 1,2 ст. 16 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

ВИРІШИЛА: 1.Примусово повернути за межі України громадянина Казахстану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язати його покинути територію України у термін до 20.05. 2018 року. З даним рішення під підпис ознайомлений ОСОБА_1 і зобов`язується в строк до 20.05.2018 року залишити територію України.

З пояснень ОСОБА_1 від 19.12. 2019 року слідує,що він не виїхав з України,так як не було грошей.

Відповідно до пункту 4 статті 30 Закону України» «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», (далі-Закон) іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про редмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення (редмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно пункту І розділу VI Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом МВС, Адміністрації Держприкордонслужби та Служби безпеки України 23.04.2012 №353/271/150, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2012 за №806/21119, визначено, що «якщо іноземець не має документів, що посвідчують особу, орган ДМС, орган охорони державного кордону України або орган СБУ вживають заходів щодо його ідентифікації та документування».

З цією метою до дипломатичних представництв або консульських установ держави походження іноземця надсилаються відповідні запити, до яких долучаються кольорові фотокартки на кожну особу, заповнені анкети визначеного консульською установою зразка та інші відомості про іноземця, які дають змогу встановити особу та підтвердити громадянство.

Також необхідно зазначити, що відповідно до частини І статті 21 розділу II Закону, в`їзд в Україну, перебування на території України та транзитний проїзд через територію України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за наявності достатнього фінансового забезпечення або наявності можливості отримати таке забезпечення законним способом на території України. Порядок підтвердження достатнього фінансового забезпечення та його розмір встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Цією ж статтею Закону зазначено, що перетинання державного кордону у разі в`їзду в Україну або транзитний проїзд через територію України громадянами держав, перелік яких зазначено у додатку 5, та особами без громадянства, які постійно проживають у зазначених державах, здійснюються після подання ними підтвердження фінансового забезпечення свого перебування в Україні, транзитного проїзду через територію України та виїзду за межі України.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач не працює, не має законного джерела існування, власності та родинних зв`язків на території України, що є прямим порушенням Закону.

Відповідно до ч. 1 статті 23 розділу III Закону нелегальні мігранти та інші іноземці та особи без громадянства, які вчинили злочин, адміністративні або інші правопорушення, несуть відповідальність відповідно до законодавства України.

Абзацом першим статті 26 розділу III Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передбачено, що «...іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров 'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції...».

Частиною 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Судом встановлено,що ОСОБА_1 порушив Конституцію України та Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,без законних підстав проживає на території України, отже,маються підстави для задоволення позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 26,68 Конституції України, ст. 26,30,31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», керуючись ст. ст. 2, 5-10, 77, 288, 289, п. 3 ч. 2 ст. 371 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м.Києві та Київській області (в особі Іванківського РВ ЦМУ ДМС у м.Києві та Київській області) смт. Іванків вул. Київська, 25 Іванківського району Київської області,Код ЄДРПОУ 42552598, Представник позивача Тихонова Валентина Іванівна) до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства,які незаконно перебувають в Україні, строком на 6(шість)місяців та примусове видворення з України громадянина Республіки Казахстан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,- задовольнити повністю.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Казахстану,- примусово видворити з України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, строком до шести місяців.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Іванківський районний суд протягом 10 днів з дня часу проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Н.А. Тетервак