
у.н. 415/1986/19
н.п. 2/415/2130/19
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 листопада 2019 року
Лисичанський міський суд в особі головуючого судді Фастовця В.М., розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути заборгованість у сумі 87031,71 грн., мотивуючи порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором б/н від 17.02.2014.
Відзиву на заяву відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Судом встановлено, що 17.02.2014 між сторонами був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 600 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії карки.
Станом на 19.08.2019 відповідачем зобов`язання в повному обсязі виконані, тому підстави для задоволення позову відсутні.
Стосовно розміру процентів за користування кредитом, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
На підставі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Під час укладання кредитного договору сторонами була погоджена процентна ставка – 2,5 % на місяць, або 30 % на рік.
З розрахунку заборгованості вбачається, що 08 листопада 2015 р. процентна ставка позивачем була збільшена до 43,2 %.
Однак позивачем суду не надано жодного належного та допустимого доказу наявності згоди відповідача на зміну укладеного між сторонами кредитного договору в частині збільшення розміру процентної ставки, тому суд вважає, що розмір заборгованості з процентів за користування кредитними коштами повинен розраховуватися, виходячи із розміру 2,5 % на місяць або 30 % на рік.
Таким чином розмір заборгованості з процентів за користування кредитними коштами обраховується так:
224,92 грн., нарахованих станом на 30 червня 2015 р.,
за період з 01.11.2015 по 31.08.2019, тобто за 46 місяців – 209,45 грн. (46 місяців Х 2,5% місячних Х 182,13 грн. залишку заборгованості);
всього 434,37 грн.
Однак і ця сума не підлягає стягненню, оскільки
згідно ст. 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" від 02.09.2014 № 1669 на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 р. громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 р. з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.
Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Такий перелік був затверджений розпорядженнями КМУ №1053-р від 30.10.2014 р., яке не було зупинене на час нарахування заборгованості, і №1275-р від 02.12.2015 р., яке підлягає застосуванню на час розгляду справи судом в частині скасування нарахованих сум штрафів, та включає м. Лисичанськ, в якому зареєстрований відповідач.
На день розгляду справи судом проведення антитерористичної операції не припинено,
З назви та змісту тесту Указу Президента України №116/2018 від 30 квітня 2018 р. неможливо зробити висновок про припинення проведення антитерористичної операції, затверджений цим Указом текст рішення РНБО зазначений для службового користування та не оприлюднений, тому суд вважає, що, виходячи з принципу правової визначеності, положення ст. 2 зазначеного Закону продовжують діяти.
З розрахунку заборгованості вбачається, що пеня відповідачу почала нараховуватись з 01 червня 2014 року (а.с.7).
Відповідно до ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором:
1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання;
2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка;
3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Договором між сторонами порядок погашення заборгованості у разі недостатності суми платежу встановлений не був, доказів того, що позивач порушував положення ст. 534 ЦК України, суду не надані, тому суд виходить з того, що сплачена відповідачем з 25 липня 2014 р. сума в розмірі 1638,24 грн. була протиправно направлена позивачем на погашення заборгованості з пені за прострочення платежу.
Сплачена сума відповідачем в розмірі 1638,52 грн. погашає суму заборгованість за кредитом 595 грн., тому позовні вимоги в даній частині не підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «КБ «ПриватБанк» процентів в розмірі 77254,39 грн. за договором кредиту, оскільки позивачем не доведено погодження розміру процентів за користування кредитними коштами.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України чітко визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Крім того, неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК Україниза змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (17 лютого 2014 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (23 вересня 2019 року). Так кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 р. у справі № 342/180/17, суд доходить наступного, що у разі визнання анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» як чинного договору, - у вказаних домовленостях сторонами не зазначено усі умови користування кредитом, а саме заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами, що встановлено позивачем у розмірі 77254,39 грн.
Також при укладенні вказаної анкети-заяви вбачаються порушення частин першої, другої статті 207 ЦК України, що відображується в тому, що зазначені вище домовленості повинні бути вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, про, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Що стосується наданого позивачем витягу з Тарифів обслуговування кредитних карток «Універсальна» (а.с.10), то суд не може прийняти їх до уваги також і тому, що в них міститься посилання на те, що процентну ставку з 01.09.2014 та 01.04.2015 було змінено, тобто повідомлено про факт який вже відбувся (а.с.10 зв.).
З огляду на те, що Заява була підписана 17 лютого 2014 р., відповідач не міг ознайомитися з Тарифами, в яких повідомлено про зміну процентної ставки у 2014 р. та 2015 р.
З наданого Витягу вбачається існування кількох різних видів тарифів картки «універсальна» - «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», «Універсальна CONTRACT», і кожна з них має різну базову % ставку на місяць /а.с.10/.
Крім того, суд не вбачає і підстав для стягнення з відповідача на користь АТ «КБ «ПриватБанк» пені та комісії за прострочене зобов`язання в сумі 4561,76 грн., оскільки вказані вимоги пред`явлено після квітня 2014 року, штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн., штрафу (процентна складова) в розмірі 4120,56 грн., оскільки дані вимоги пред`явлені під час пред`явлення позову до суду.
На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 7, 10, 12, 263-265 ЦПК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30-ти днів з дня його складення.
Відомості про учасників справи:
- позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;
- відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя:
Судове рішення № 86448817, Лисичанський міський суд Луганської області було прийнято 20.11.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 415/7986/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: