Постанова № 86448782, 13.12.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1052219

Провадження № 3/359/3838/2019

ППМП №0534/12500/19

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2019 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

за участю представника органу доходів і зборів Клімова С.Г., захисника Свистула Д.А.

розглянувши справу про порушення митних правил за матеріалами, які надійшли від Київської митниці ДФС України щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м. Луганськ, постійно проживає в АДРЕСА_1 , тимчасово не працює, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 13 червня 2017 р., орган, що видав: 8030, запис № 19821113-00110 , за ст. 471 МК України,

в с т а н о в и в:

13.10.2019 р. о 04 год. 05 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «F» ДП МА «Бориспіль» України ОСОБА_1 що відлітав до Грузії, м. Тбілісі літаком авіакомпанії «SkyUp», рейсом PQ431, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення з митної території України, тобто своїми діями засвідчив факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю. На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянину, який самостійно обрав спосіб проходження митного контролю «зелений коридор», було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що у нього 10000 євро. Після цього пасажиру було запропоновано пред`явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю), пасажиром було видано готівку в розмірі 10000 доларів США, що знаходилась: 10000 доларів США в одному з відділень особистої сумки громадянина (ручна поклажа), решту грошей - в гаманці пасажира, що в свою чергу містився в рюкзаку пасажира (ручна поклажа). Після перерахунку готівки пасажиру було задано запитання: «де ще у нього є готівка», тоді громадянин пред`явив ще 3450 доларів США. Які знаходились в кишені кофти одягненої на ньому. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина України вказана валюта належить йому особисто. Пасажир обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, яка є меншою еквіваленту 10 000 євро. З виявленої суми пасажиру було пропущено 11000 доларів США (що за курсом НБУ на 13.10.2019 становить 9972-80 євро). За протоколом про порушення митних правил вилучено 3050 доларів США. Готівка була перерахована в службовому приміщенні митниці в присутності пасажира. Вся готівка була перевірена на приборі «ДОКУТЕСТ» для визначення справжності.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз`яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався та для декларування готівкових коштів на «червоний коридор» не звертався.

Таким чином, ОСОБА_1 , своїми діями вчинив дії, спрямовані на порушення встановленого МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю. Обравши за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через "зелений коридор» особа, яка притягується до адміністративної відповідальності перемістила через митний кордон України товар, переміщення якого через митний кордон України обмежено нормами МК України та Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», Постанови Правління НБУ №5 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті».

Отже, ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України. Таку правову кваліфікацію дій суд вважає правильною.

В судовому засіданні захисник визнав вину, щиро розкаявся, посилаючись на практику Європейського Суду з прав людини, просив суд не застосовувати додаткове адміністративне стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил, оскільки це буде непропорційним та становитиме для ОСОБА_1 «індивідуальний і надмірний тягар». Представник органу доходів і зборів підтримав позицію митного органу щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 471 МК України.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, підтверджується протоколом про порушення митних правил, один примірник якого було вручено йому під підпис, протоколом опитування, доповідною запискою працівника митниці, описом предметів, копією переліку купюр іноземної валюти, курсом валют станом на 13.10.2019р., розрахунком еквіваленту євро щодо доларів США станом на 13.10.2019 року.

Вирішуючи питання доцільності накладення додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації грошових коштів, суд виходить із того, що конфіскація є втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном і підпадає під сферу дії пункту другого статті 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), який дозволяє договірним державам здійснювати контроль за користуванням майном для забезпечення виплати штрафних санкцій. Суду необхідно розглянути питання чи буде таке втручання виправданим на підставі аналізу трьох критеріїв: 1) чи є такий захід законним; 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним.

Законність втручання. Застосування адміністративного стягнення у виді конфіскації безпосередніх предметів правопорушення відповідає вказаному критерію, тому що конфіскація прямо встановлена доступним і передбачуваним законом (ст. 471 МК України). Зобов`язання декларувати на митниці грошову суму, що перевищує 10 000 євро, викладено у МК України, постановах НБУ №3 від 02.01.2019 року, №5 від 02.01.2019 року. Суд вважає, що відповідні правила сформульовані з достатньою точністю і таким чином задовольнили якісну вимогу передбачуваності.

Суспільний (громадський) інтерес. Суд вважає, що застосування конфіскації відповідає загальним інтересам суспільства, тому що держави мають законний інтерес та обов`язок згідно з різними міжнародними договорами вживати заходів для виявлення та контролю за переміщенням готівкових грошових коштів через кордони, оскільки великі суми готівки можуть використовуватися для відмивання грошей, незаконного обігу наркотиків, фінансування тероризму або організованої злочинності, ухилення від сплати податків або здійснення інших серйозних фінансових правопорушень. Загальна вимога щодо декларування, яка застосовується до будь-якої фізичної особи, що перетинає державний кордон, перешкоджає неконтрольованому ввезенню готівкових коштів до країни чи їх вивезенню з країни, а заходи з конфіскації, що є наслідком недекларування готівки митному органу, є частиною загальної схеми регулювання, призначеної для боротьби з цими правопорушеннями.

Пропорційність. Останнє питання, яке має бути вирішене судом, полягає в тому, чи завдяки втручанню було забезпечено необхідний справедливий баланс між захистом права власності та вимогами загального інтересу суспільства, враховуючи свободу розсуду, що надається державі у цій сфері. Необхідний баланс не буде досягнуто, якщо відповідний власник майна буде змушений нести «індивідуальний та надмірний тягар». Відповідність застосування конфіскації третьому критерію зовсім не очевидна, тому що не може існувати чіткого, виключного переліку обставин і фактів, установлення яких беззаперечно свідчитиме про дотримання чи порушення справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини. Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин конкретної справи.

Так, у цій справі порушення митних правил ОСОБА_2 полягало лише у тому, що грошові кошти не було письмово задекларовано і жодних інших негативних наслідків порушення не настало - державі не завдано майнової шкоди, збитків у вигляді несплати митних платежів тощо. Варто зазначити, що предмет правопорушення (гроші) не підлягає обкладенню митними платежами, податками, зборами. Крім того, за законодавством України ввезення та вивезення іноземної валюти з України не вважається незаконною діяльністю.

В судовому засіданні захисник пояснив, що ОСОБА_1 працює керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСВЕЛЕС-СМ», прямував до Грузії з метою придбання транспортного засобу, у зв`язку з чим, переміщував близько 14000 дол. США, з яких 3500 доларів США були взяті у борг. На підтвердження вказаних обставин до справи долучено Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію виписки з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №715375, копію довідки АБ №526666 з ЄДРПОУ, протокол №1 Установчих (Загальних) Зборів Засновників (Учасників) ТОВ «ТРАНСВЕЛЕС-СМ» від 20 липня 2012 року, копію інвойса №48525809 та боргову розписку.

Також, захисник вказав, що переміщувані ОСОБА_1 грошові кошти мають підтверджене законне походження, у зв`язку із чим долучив до справи довідку про доходи ТОВ «ТРАНСВЕЛЕС-СМ», відповідно до якої ОСОБА_2 дійсно працює в товаристві та займає посаду директора, його загальна сума доходу за період з грудень 2018 р. по листопад 2019 р. становить 288000,00 грн., копію свідоцтва платника єдиного податку, податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи. Враховуючи той факт, що під час судового розгляду представником органу доходів і зборів не викладено жодних заперечень та сумнівів щодо дійсності зазначених вище документів, суд не в змозі поставити під сумнів законне походження грошей.

Що стосується поведінки ОСОБА_1 , суд зазначає, що немає жодних ознак того, що він навмисно прагнув порушити митні правила, усі виявлені грошові кошти переміщувалися без ознак приховування і одразу ж були видані інспектору митниці. Щире розкаяння винного суд визнає обставиною, що пом`якшує відповідальність. В свою чергу, обставин, які обтяжують відповідальність не встановлено.

Суд наголошує, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення, а санкція - тяжкості правопорушення, для покарання за який вона призначається, - у цій справі, невиконання вимоги щодо декларування. Суд погоджується із доводами захисника, що вилучена за протоколом сума грошових коштів є значною для

ОСОБА_1 .

Приймаючи до уваги усі вищевказані обставини даної справи, керуючись принципом верховенства права та враховуючи практику Європейського Суду з прав людини (рішення від 11.07.2019 року у справі «Садоча проти України») приходжу до висновку, що застосування додаткового адміністративного стягнення у виді конфіскації предметів порушення митних правил в даному випадку буде порушенням положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, тому що є непропорційним та становитиме «індивідуальний і надмірний тягар» для ОСОБА_1 .

З метою перевиховання порушника в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, для досягнення бажаного стримуючого та карального ефекту, на ОСОБА_1 достатньо накласти стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Керуючись ст. ст.. 8, 129 Конституції України, ст. 23, 33 КУпАП, ст. 471 МК України, суд

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Накласти на ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_2 ) адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн. (отримувач коштів: Борисп.УК/Бориспіль; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38007070; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA328999980000031119106510004; код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Вилучені згідно протоколу про порушення митних правил № 0534/12500/19 від 13.10.2019 року грошові кошти, а саме: 3050 дол. США - повернути громадянину України ОСОБА_1 ( НОМЕР_2 )

Стягнути з ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_2 ) на користь державного бюджету України судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 (двадцять) коп. (отримувач коштів Борисп.УК/Бориспіль/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007070; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA118999980000031218206010004; код класифікації доходів бюджету 22030101).

Стягнути з ОСОБА_1 (п.н. НОМЕР_2 ) на користь Київської митниці ДФС (р/р 35213060089083, одержувач: Київська митниця ДФС, код ЄДРПОУ: 39470947, Банк: Держказначейська служба України, м. Київ, код банку 8210172) понесені митним органом витрати у справі про порушення митних правил в розмірі 13 грн. 17 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня її винесення і підлягає виконанню протягом 3-х місяців з дня набрання нею чинності.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя Д.В. Ткаченко