Рішення № 86447623, 06.12.2019, Іванківський районний суд Київської області

Справа № 366/619/19

Провадження № 2/366/365/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2019 року Іванківський районний суд Київської області в складі: головуючого - судді Ткаченка Ю.В., при секретарі - Онищенко В.В., Євтушенко В.Д., за участю сторін: представника позивача - адвоката Татунця В.В., представника відповідача ОСОБА_1 - Майко М.В. , представник відповідача ОСОБА_3 - Ткач Ю.М. , відповідачі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - не з`явилися, розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт.Іванків справу за позовом Приватного Підприємства «Соколине Полісся» в особі представника позивача Татунець Владислава Вікторовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі представника позивача Татунця В.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 96000 грн. (дев`яносто шість тисяч гривень).

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що 07 грудня 2018 року на території мисливських угідь, які перебувають в користуванні ПП «Соколине Полісся», неподалік села Полідарівка Іванківського району Київської області на автомобілі марки «Mitsubishi» державний номерний знак НОМЕР_1 було виявлено громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , які за допомогою нарізної вогнепальної зброї, без відповідного дозволу, з порушенням правил полювання, знищили трьох косуль, про що було складено відповідний Акт.

07 грудня 2018 року за фактом незаконного полювання відомості були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110180000474 від 07.12.2018 року.

30 грудня 2018 року заступник начальника ВП - начальник СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області капітан поліції Гордієнко О.Б. виніс постанову про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110180000474.

Згідно з п. 1 та п. 2 ст. 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Відповідно до «Такси обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 року № 301/222 розмір стягнення за незаконне добування або знищення однієї «Козулі» становить 32000 грн. (тридцять дві тисячі гривень).

Виходячи з того, що під час незаконного полювання, за попередньою змовою, діючи спільно, громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 було знищено три косулі, отже збитки ПП «Соколине Полісся» становлять 96000 грн. (дев`яносто шість тисяч гривень).

В зв`язку з виниклими обставинами представник позивача Татунець В.В. звернувся до суду з позовом та просить суд стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ПП «Соколине Полісся» матеріальну шкоду в розмірі 96000 грн. (дев`яносто шість тисяч гривень) та судові витрати по справі (судовий збір та витрати на правову допомогу).

30 травня 2019 року від представника позивача ОСОБА_3 - Ткач Ю.М. до суду надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди. У відзиві представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог Позивача в повному обсязі, оскільки вважає, що викладені в позові позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Так, дійсно, 07 грудня 2018 року автомобіль під керуванням ОСОБА_3 було зупинено на автодорозі, що пролягає через ПП «Соколинне Полісся» та в ході огляду якого було виявлено та вилучено об`єкт тваринного світу, зокрема тушу одного козла.

Вилучений козел був повернутий працівникам ПП «Соколинне Полісся».

Постановою начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ НП в Київській області Гордієнка О.Б. від 30 грудня 2018 року кримінальне провадження з приводу зазначених подій було закрито.

В січні 2019 року ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення відповідно до вимог чинного законодавства. Під час адміністративного провадження, представником ПП «Соколине Полісся», не надавались докази знищення трьох козуль. У всіх адміністративних матеріалах фігурувала лише туша одного козла, яку вилучили з багажника автомобіля.

В додатках до позовної заяви наявний акт чи то від 6 чи то від 7 грудня 2018 року, згідно якого нібито виявлено ще дві «косулі» о 8 годині ранку. Однак, окрім акту, який складений зацікавленими особами ПП «Соколине Полісся» без конкретного зазначення дати його складення та з численними виправленням, інших доказів до суду не надано, зокрема, фото чи відео фіксації виявлених тварин. Та у разі, якщо такі тварини були реально знайдені на ранок, не надано жодного доказу, яким чином вони можуть стосуватися відповідачів. Не обґрунтовано, яким чином встановлювалось ким вказані тварини були знищені, з якої зброї, не наведено доказів проведення відповідних експертиз, не встановлено час загибелі цих тварин, а тому посилання позивача на те, що тварини були впольовані кимось з відповідачів є абсолютним припущенням та не обґрунтовано жодними реальними доказами по справі.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що туша впольованого козла була відразу вилучена з автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та передана у користування представникам ПП «Соколине Полісся», а тому збитки по даній справі відсутні.

На цих обґрунтуваннях представник позивача просить в задоволенні позову відмовити повністю.

11 червня 2019 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Майко М.В. надійшов відзив на позовну заяву про відшкодування матеріальної шкоди, в якому представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позову ПП «Соколине Полісся» повністю, з наступних підстав: 07 грудня 2018 року на автодорозі, що пролягає через Приватне підприємство «Соколине Полісся» було зупинено автомобіль «Mitsubishi» за кермом якого знаходився ОСОБА_3 , а в салоні даного автомобіля перебували ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Після зупинення зазначеного легкового автомобіля було проведено огляд салону легкового автомобіля марки «Mitsubishi» та в ході даного огляду було виявлено та вилучено об`єкт тваринного світу, а саме тушу одного козла та належній певні речі належні Відповідачам.

В подальшому вилучений об`єкт тваринного світу був повернутий Приватному підприємству «Соколине Полісся».

Постановою Державного підприємства «Іванківське лісове господарство» від 08.12.2018 року про накладення адміністративного стягнення було визнано ОСОБА_1 винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді шрафу в розмірі 1020 гривень.

30 грудня 2018 року, постановою заступника начальника ВП - начальника СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУНП в Київській області Гордієнко О.Б. було закрито кримінальне провадження № 12018110180000474 відповідно до відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо вказаних подій 07.12.2018 року.

Один із доказів, на який Позивач посилається, як на підставу своїх вимог є Акт складений директором ПП «Соколине Полісся», ОСОБА_9 про факт затримання легкового автомобіля «Mitsubishi». Представник відповідача вважає, що даний документ є неналежним та недостовірним доказом у справі, оскільки дата, яка є невід`ємним та обов`язковим реквізитом будь-якого документа достовірно не відома, бо в Акті зазначено «від 6-7 грудня 2018 року». Відповідно до відомостей, викладених у даному Акті о 02:00 годині в легковому автомобілі «Mitsubishi» було виявлено «самець косулі 1 шт.», а зі спливом ще 6 годин, о 8 годині ранку нібито виявлено ще дві косулі». Цей Акт складений директором ПП «Соколине Полісся», який є зацікавленою особою у даній цивільній справі, а також в Акті містяться численні виправлення, які перешкоджають з`ясуванню дійсності обставин справи. Інших доказів, які б належним чином змогли підтвердити обставини на, які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, до суду та сторонам не надано, зокрема, фото- чи відеоматеріали на яких засвідчено дату, час, місце та обставини виявлення вказаних у позовній заяві об`єктів тваринного світу. Позивачем не надано жодного доказу щодо встановлення належним чином тієї обставини, яке відношення може мати до Відповідачів знайдені на території мисливського господарства ПП «Соколине Полісся» косулі. В поданій позовній заяві по даній цивільній справі, зовсім не обґрунтовано, як було встановлено той факт, ким зазначені об`єкти тваринного світу були знищені, з якої зброї, не надано відповідних доказів проведення експертиз, точний час загибелі «косуль» фактично не встановлений та не підтверджений належними та допустимими доказами. Твердження позивача про те, що тварини (косулі) були впольовані Відповідачами або кимось з Відповідачів є припущенням, яке не підтверджене жодним достовірним доказом у даній цивільній справі. Протягом чотирьох місяців з моменту події від 07 грудня 2018 року представниками ПП «Соколине Полісся» не було надіслано жодної претензії чи вимоги до жодного з Відповідачів по даній цивільній справі. В зв`язку з наведеними обставинами, представник відповідача вважає що збитки по даній справі відсутні.

30 вересня 2019 року ухвалою Іванківського районного суду Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_3 - адвоката Ткач Ю.М. про відвід судді Тетервак Н.А. задоволено.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2019 року справу розподілено судді Ткаченку Ю.В.

Ухвалою суду від 07.10.2019 року справу було прийнято суддею Ткаченком Ю.В. до свого провадження та призначено до підготовчого судового засідання.

Ухвалою суду від 08.11.2019 року було ухвалено закрити підготовче провадження в справі та призначити цивільну справу до розгляду.

В підготовчому та судовому засіданні представник позивача - адвокат Татунець В.В. свої позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Ткач Ю.М. в підготовчому та судовому засідання позов не визнала та просила суд відмовити в його задоволенні повністю, з підстав, викладених у своєму відзиві.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Майко М.В. в підготовче судове засідання не з`являлася, звернулася до суду із заявою про розгляд підготовчого судового засіданні за її відсутності.

В судовому засіданні адвокат Майко М.В. позов не визнала, посилаючись на обставини, які зазначені у її відзиві. В задоволенні позовних вимог ПП «Соколине Полісся» просила відмовити повністю.

Відповідач ОСОБА_5 ні в підготовче судове засідання, ні в судове не з`явився, про місце, день та час розгляду справи повідомлений вчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Відзиву, заяв та клопотань від ОСОБА_5 до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_6 ні в підготовче судове засідання, ні в судове не з`явився, повернувся конверт з відміткою «інші причини, що не дали змогу виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення». Відзиву, заяв та клопотань від ОСОБА_6 до суду не надходило.

Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, всебічно та в повному обсязі проаналізувавши всі обставини справи, належність та допустимість доказів, вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно положень до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке вона може здійснити шляхом звернення до суду у визначеному ЦПК України порядку (ст. 4 ЦПК України) і що також гарантовано ст.124 Конституції України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У п. 33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі "Христов проти України" суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 5 ст. 81 ЦПК України).

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов`язків учасниками справи, у тому числі й в частині подання ними доказів та заяви клопотань з приводу забезпечення доказів.

Судом встановлено, що актом від 6-7 грудня 2018 року в 2 години на території мисливського господарства ПП «Соколине Полісся» було затримано машину «Міцубісі» НОМЕР_2, в якій було виявлено - самець косулі 1 шт, 2 карабіни, 1-нычний пристрій, патрони заряджені і пусті гільзи. Після складання документів правоохоронними органами була вилучена зброя з нічним пристроєм. По наказу директора ПП «Соколине Полісся» була обстежена територія мисливського господарства. В 8 ранку 07.12.2018 року на урочищі села Полідарівка було найдено 2 (дві) мертві косулі. Акт складений та підписаний директором і засновником ПП «Соколинне Полісся», та громадським єгерем (а.с.8).

Згідно постанови про закриття кримінального провадження від 30.12.2018 року, винесену заступником начальника відділення поліції - начальником СВ Іванківського ВП Вишгородського ВП ГУ в Київській області Гордієнком О.Б., кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110180000474 від 07.12.2019 року закрито у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (а.с.14).

Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що відповідно до «Такси обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природних ресурсів України від 19.06.2017 року № 301/222 розмір стягнення за незаконне добування або знищення однієї «Козулі» становить 32000 грн. (тридцять дві тисячі гривень). Виходячи з того, що під час незаконного полювання Відповідачами було знищено три косулі, отже розмір завданих збитків ПП «Соколине Полісся» становить 96000 грн. (дев`яносто шість тисяч гривень.

Дані докази як підтвердження матеріальних збитків суд оцінює критично. При цьому враховує, що дані рахунки є орієнтовні, складені особою без підтвердження доказами.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 43 Закону України «МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПОЛЮВАННЯ» від 22 лютого 2000 року № 1478-ІІІ: відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

З а ч. 2 - Такси для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує ормування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства, і центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Згідно ч. 3 ст. 43 Закону України «МИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО ТА ПОЛЮВАННЯ» у разі неможливості вилучення незаконно добутої продукції полювання порушник відшкодовує її вартість, яка обчислюється виходячи з ринкових цін на м`ясо, шкіряну, хутрову та іншу сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування, у таких розмірах (не менш як) козуля, муфлон: м`ясо - 15 кілограмів, шкура - 3 кілограми.

Як видно з ухвали суду (слідчого судді) від 10 грудня 2018 року, слідчим суддею Іванківського районного суду Київської області, Слободян Н.П. , слідчому Іванківського ВП Вишгородського ВПГУ НП в Київській області, Палієнку М.А. було надано дозвіл на проведений огляд легкового автомобіля «Mitsubishi» д. н. з. НОМЕР_1 , з метою виявлення та вилучення двох коробок з боєприпасами, металевими предметами зовні схожими на патрони калібром 7,62 мм, в кількості 12 штук, металевого предмета зовні схожого на карабін із прицілом зеленого кольору, металевого предмета зовні схожого на карабін чорного кольору, двох дозволів на полювання з вогнепальною зброєю, трупу тварини «Косуля» та легкового автомобіля. Дана ухвала вважається виконаною 07.12.2018 року.

Оскільки, позивач не надав суду належних та допустимих доказів, а також ним не заявлено клопотань про витребування, у разі складнощів в їх отриманні, щодо завданої матеріальної шкоди, а тому позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Питання щодо судових витрат вирішується судом відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Вимогами статті 141 ЦПК України передбачено те, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 392, 1216-1223, 1258, 1268-1270, 1296-1298 ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення", ст.ст. 12, 13, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 315, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову Приватного Підприємства «Соколине Полісся» в особі представника позивача Татунець Владислава Вікторовича до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди - відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Київського апеляційного суду через Іванківський районний суд, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст виготовлено 16 грудня 2019 року

Суддя