Рішення № 86447512, 08.10.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 716/1926/17

провадження № 2/361/2855/19

08.10.2019

РІШЕННЯ

Іменем України

08 жовтня 2019 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Зазимко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2017 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк", яке змінило свою назву на Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Банк або АТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом, у якому просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 лютого 2011 року в загальному розмірі 12253 грн. 31 коп.

В обґрунтування позову зазначало, що 10 лютого 2011 року між Банком і ОСОБА_1 (далі - Позичальник або Клієнт) був укладений кредитний договір № б/н, за умовами якого Банк надав відповідачу кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Банк взяті на себе зобов`язання за цим кредитним договором виконав повністю, надав Позичальникові кредит у вказаній сумі. Проте відповідач своїх зобов`язань за цим договором належним чином не виконує, внаслідок чого станом на 18 жовтня 2017 року ОСОБА_1 має перед Банком заборгованість за кредитним договором на загальну суму 12253 грн. 31 коп., з яких: 1024 грн. 49 коп. - заборгованість за кредитом, 5912 грн. 10 коп. - заборгованість по процентам, 4257 грн. 04 коп. - нарахована пеня, а також штрафи в розмірі 500 грн. (фіксована частина) та 559 грн. 68 коп. (процентна складова).

Представник позивача Кіріченко Р .А . у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, у якій просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача ОСОБА_4 у судове засідання теж не з`явився, подав до суду відзив на позов, у якому зазначав, що відповідач ОСОБА_1 факту отримання нею кредиту та користування кредитними коштами не заперечує, однак із позовними вимогами в повному обсязі вона не погоджується. Вважає, що позов Банку в частині стягнення суми заборгованості за пенею в розмірі 4257 грн. 04 коп. задоволенню не підлягає, оскільки за умовами кредитного договору штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності за порушення строків виконання грошових зобов`язань, тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення суперечить ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності. Просив суд позов Банку задовольнити частково та відмовити у стягненні пені у вказаному вище розмірі.

У відповіді на відзив представник позивача Гаренко Н.В. зазначала, що штраф і пеня є різновидом штрафних санкцій та окремими видами неустойки. Заперечення відповідача щодо незаконності нарахування одночасно пені та штрафу, яке ґрунтується на ст. 61 Конституції України, є помилковим, оскільки згідно із ст. 549 ЦК України пеня і штраф є формами неустойки - різновидом штрафних санкцій, а не окремими самостійними видами юридичної відповідальності, тому їх одночасне застосування у договірних відносинах є можливим. Штраф застосовується у разі порушення виконання зобов`язання, пеня - за несвоєчасне виконання зобов`язання за кожен день прострочення. Просила суд задовольнити позов Банку повністю.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Суд встановив, що 10 лютого 2011 року на підставі заяви-анкети Позичальника, Умов і правил надання банківських послуг і Тарифів банку позивач АТ КБ "ПриватБанк" і відповідач ОСОБА_1 уклали кредитний договір № б/н.

За умовами цього договору Банк надав відповідачу кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою процентів за користування кредитом у визначеному сторонами розмірі та інших платежів, зокрема, пені та штрафу.

Відповідач ОСОБА_1 у заяві на видачу кредитної платіжної картки підтвердила, що її заява разом із Пам`яткою Клієнта, Умовами і правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею і Банком договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов і правил надання банківських послуг Позичальник зобов`язувалася погашати заборгованість за кредитом, процентами за його користування, перевитратами платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором.

Згідно із п. п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов і правил надання банківських послуг Позичальник надала свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, який має право у будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання договору є прямою та безумовною згодою Позичальника на прийняття любого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.

У п. 1.1.7.11 Умов і правил надання банківських послуг встановлено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

За змістом п. 2.1.1.5.7 Умов і правил надання банківських послуг Клієнт зобов`язана слідкувати за витратами коштів у межах платіжного ліміту з метою недопущення овердрафту.

Відповідно до п. 1.1.1.69 Умов і правил надання банківських послуг овердрафт - це короткостроковий кредит, який надається Банком Позичальникові у випадку перевищення суми операції по платіжній картці над сумою залишку коштів на рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Згідно із п. 2.1.1.7.6 Умов і правил надання банківських послуг у разі порушення Позичальником строків платежів за будь-яким грошовим зобов`язанням, передбаченим цим договором, більш ніж на 30 днів, Позичальник зобов`язана сплатити Банку штраф розмір якого встановлено тарифами договору, зокрема, 500 грн. (фіксована частина) + 5 % від суми заборгованості за кредитним лімітом, із урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

У п. 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов`язань за борговими зобов`язаннями на суму від 100 грн., Клієнт сплачує Банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судом встановлено, що позивач АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов`язання за кредитним договором № б/н від 10 лютого 2011 року виконало, надало відповідачу ОСОБА_1 кредит у визначеному договором розмірі, проте остання у порушення вимог закону та умов договору своїх зобов`язань належним чином не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 18 жовтня 2017 року внаслідок невиконання ОСОБА_1 належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором № б/н від 10 лютого 2011 року, відповідач має перед АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за цим договором на загальну суму 12253 грн. 31 коп., з яких: 1024 грн. 49 коп. - заборгованість за кредитом, 5912 грн. 10 коп. - заборгованість по процентам, 4257 грн. 04 коп. - нарахована пеня, 1059 грн. 68 коп. - штрафи (500 грн. - фіксована частина і 559 грн. 68 коп.- процентна складова).

У ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).

Суд вважає, що оскільки Позичальник належним чином взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної сплати кредиту і процентів за користування ним не виконує, позовні вимоги Банку щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості за кредитом і процентами ґрунтуються на нормах чинного законодавства та умовах укладеного 10 лютого 2011 року сторонами кредитного договору № б/н, тому із відповідача на користь позивача підлягають стягненню заборгованість за кредитом у розмірі 1024 грн. 49 коп. і заборгованість по процентам у розмірі 5912 грн. 10 коп., всього - заборгованість у розмірі 6936 грн. 59 коп.

Що стосується вимог Банку про стягнення із Позичальника за невиконання зобов`язань за кредитним договором пені та штрафу, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У ч. 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

За змістом положень укладеного сторонами кредитного договору № б/н від 10 лютого 2011 року, зокрема, п. п. 2.1.1.7.6 і 2.1.1.12.6.1 Умов і правил надання банківських послуг та Тарифів банку, штраф застосується у випадку порушення Позичальником строків платежів, пеня - у разі виникнення прострочених зобов`язань на суму від 100 грн.

У ч. 1 ст. 61 Конституції України закріплено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Верховний Суд України у постановах від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15 та від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17 висловив правову позицію та вказав на те, що відповідно до положень ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Важливим критерієм оцінки правомірності застосування штрафу та пені в межах одного договору є перевірка обставин щодо їх одночасного застосування саме щодо одного і того ж самого виду порушення.

Аналізуючи зазначені положення кредитного договору № б/н від 10 лютого 2011 року, суд дійшов висновку, що згідно із умовами кредитного договору застосування штрафу та пені як виду цивільно-правової відповідальності пов`язано з порушенням Позичальником строків виконання одних і тих самих грошових зобов`язань за цим договором.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що із Клієнта на користь Банку за порушення строків виконання грошових зобов`язань за вказаним кредитним договором стягненню підлягає лише штраф у розмірі 846 грн. 83 коп., з яких: 500 грн. (фіксована частина) та 346 грн. 83 коп. (процентна складова) - 5 % від суми заборгованості за кредитом і процентами в розмірі 6936 грн. 59 коп.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Позичальника на користь Банку нарахованої пені в розмірі 4257 грн. 04 коп. за прострочення виконання грошових зобов`язань, суд вважає необхідним відмовити, так як одночасне стягнення пені та штрафу за одне й те саме порушення суперечить нормі ч. 1 ст. 61 Конституції України.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 не виконує належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором № б/н від 10 лютого 2011 року, позов визнала частково, суд дійшов висновку, що позов АТ КБ "ПриватБанк" є обґрунтованим частково, тому на його користь із відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 7783 грн. 42 коп. у межах заявлених вимог і наданих доказів.

Також відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 1600 грн.

На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 49, 76, 81, 89, 141, 206, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 лютого 2011 року в розмірі 7783 (сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. 42 коп., з яких: 1024 грн. 49 коп. - заборгованість за кредитом, 5912 грн. 10 коп. - заборгованість по процентам, 846 грн. 83 коп. - штраф; та судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.