Рішення № 86447304, 13.12.2019, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/2304/19

13 грудня 2019 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в cкладі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.

з участю відповідача: ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Надвірна цивільну справу за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк " ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог:

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивують тим, що ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банкіських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 16.02.2011 р., згідно якої отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на сайті, складає договір. Це підтверджується її підписом у анкеті-заяві. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України.

Згідно п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Договору ліміт та його зміна встановлюється за рішенням та ініціативою Банку. Умови та правила надання банківських послуг опубліковано публічно невизначеному колу осіб на офіційному сайті позивача. Позичальник погодилась на укладення договору приєднання у визначеній формі та спосіб підписання. Банк надав відповідачу набір засобів доступу до картрахунку та до пристроїв самообслуговування. Однак відповідач ОСОБА_1 не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, таким чином не виконавши зобов`язання, у зв`язку із чим станом на 31.08.2019 року утворилася заборгованість в сумі 122428,49 гривень, що складається з наступного: 6458,30 гривень - заборгованість за кредитом, 115970,19 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стислий виклад позиції сторін:

Представник позивача в судове засідання не з"явився, однак від нього поступила заява в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги зазначені в позовній заяві підтримує в повному об`ємі, необхідні докази є в матеріалах справи. Проситьстягнути з відповідача в користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 122428грн. 49 коп. та стягнути сплачені судові витрати по справі.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визначала часткого. Суду пояснила, що у зв`язку з незадовільним станом її здоров`я вона звернулась до ПриватБанку з метою отримання кредиту, та 16.02.2011 р. підписала заяву, згідно якої отримала кредитні кошти 7000,00грн.). Вона спочатку погашала кредит, однак стан здоров"я її дуже погіршився, в зв`язку з чим всі кошти використовувались на її лікування. Тому вона не мала змоги сплачувати кредит. Просить суд врахувати її тяжке матеріальне становище, відсутність коштів на сплату боргу, а також наявність в неї на утриманні п"яти неповнолітніх дітей. Не заперечує проти стягнення з неї в користь позивача заборгованість в розмірі тіла кредиту. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з неї відсотків за користування кредитом просить відмовити.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.11.2019 р. по даній справі відкрито провадження та призначено розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом ) сторін.

Суд, заслухавши пояснення відповідача, дослідивши письмові докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог, та з`ясувавши фактичні обставини справи, дійшов наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом:

ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банкіських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 16.02.2011 р., згідно якої отримала кредит у розмірі 7000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 8).

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна" 55 днів пільгового періоду», в якій визначені: базова відсоткова ставка на місяць, розмір щомісячних платежів, комісія за кредитне обслуговування у разі зняття кредиту готівкою, та інші умови (а.с. 9).

Відповідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 16.02.2011 року, укладеного між ПриватБанком та ОСОБА_1 , станом на 31.08.2019 року утворилася заборгованість в сумі 122428,49 гривень, що складається з наступного: 6458,30 гривень - заборгованість за кредитом, 115970,19 гривень - заборгованість по процентам за користування кредитом (а.с. 5-7).

Мотиви з яких виходить суд та застовані норми права:

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Ч.2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У анкеті - заяві позичальника ОСОБА_1 від 16.02.2011 року процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 16.02.2011 року, посилався на Умови та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua як невід`ємні частини спірного договору.

Вказаним Витягом, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (16.02.2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (12.11.2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» розміщений на сайті: https://privatbank.ua, який містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами від 16.02.2011 року шляхом підписання заяви-анкети.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами за порушення термінів виконання договірних зобов`язань (Постанова Великої Палати Верховного суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).

Стосовно доводів представника позивача щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом на підставі копії довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем ОСОБА_1 16.02.2011 р., в якій визначені: базові відсоткова ставка на місяць; розмір щомісячних платежів; комісія за кредитне обслуговування у разі зняття кредиту готівкою, суд дійшов таких висновків.

Встановлено, що Витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» розміщені на сайті: https://privatbank.ua не є невід`ємною частиною спірного договору.

У довідці, підписаній відповідачем, відсутні встановлений строк повернення кредитних коштів та відповідальності за його порушення, між сторонами не досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договору.

Таким чином, у суду відсутня можливість встановлення процентної ставки, перевірення наданого АТ КБ «ПриватБанк» розрахунку заборгованості щодо нарахованих відсотків за відсутності досягнення домовленості між сторонами, строку виконання зобов`язання.

Оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, тому відповідач зобов`язаний повернути фактично отриману суму кредитних коштів, які перебували на виданій йому Банком картці у вигляді встановленого кредитного ліміту.

Висновки суду:

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача на користь позивача заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 115970,19 грн.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 31.08.2019 р. заборгованість за тілом кредиту становить 6458,30 гривень, що за даними обставинами справи і підлягає стягненню.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі до суду позову про стягнення з відповідача заборгованості на суму 6458,30 грн. сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн. згідно платіжних доручень № PROM1BHC7R від 21.10.2019 р.

Однак враховуючи, що підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 6458,30 гривень заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.02.2011 року на користь АТ КБ «ПриватБанк», та враховуючи, що позовна заява Банку підлягає до задоволення на 5,28%, за розгляд справи судом з ОСОБА_1 на користь Банку підлягає стягненню 101,43 гривень судового збору.

На підставі ст.ст. 207, 549, 551, 652, 626, 633, 634, 638, 526, 549, 1048, 1049, 1050, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 4, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного Товариства Комерційний Банк" ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_3, МФО 305299,) - 6458,30грн. заборгованості за кредитним договором б/н від 16.02.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, НОМЕР_3, МФО 305299,) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) - 101,43 грн. (сто одна гривня 43 копійок ) сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського Апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.

Суддя Міськевич О.Я.

Повний текст рішення

виготовлено 18.12.2019 року