
Справа № 311/3685/19
Провадження №1-кп/311/302/2019
19.12.2019
У Х В А Л А
про обрання запобіжного заходу
19 грудня 2019 року м. Василівка
Василівський районний суд Запорізької області у складі:
Головуючого - судді: Сидоренко Ю.В.,
при секретарі Осінцевій Л.А.,
за участю прокурора Стельмащук Д.С.
захисника адвоката Котюкова С.П.
обвинуваченого ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Василівка кримінальне провадження відносно :
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Василівка Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працюючого, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , зі слів фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 26.03.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 1 рік; 2) 07.12.2015 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України, засуджений до 3 років позбавлення волі. На підставі ч.1, ч.2 ст.71, п.1 «Б» ч.1 ст.72 КК України частково приєднано покарання до вироку Василівського районного суду Запорізької області від 26.03.2017 року (ч.2 ст.185) та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі. 10.01.2018 року звільнений з Софіївської ВК Запорізької області (№55) на підставі постанови Вільнянського районного суду Запорізької області від 02.01.2018 року за ст.81 КК України звільнений умовно-достроково, невідбутий строк покарання - 11 місяців 2 дня; 3) 16.07.2019 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки; 4) 03.09.2019 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.3 ст.185 КК України до 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з випробувальним строком 3 роки,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В :
02 жовтня 2019 року до Василівського районного суду Запорізької області з Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України. В ході досудового розслідування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 02.12.2019 року в підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 оголошений у розшук, кримінальне провадження зупинено до розшуку обвинуваченого.
Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 19.12.2019 року відновлено провадження у даному кримінальному провадженні у зв`язку із затриманням обвинуваченого ОСОБА_1 о 08-30 годині 19.12.2019 року, згідно протоколу затримання, складеного о /у СКП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Гороховець О.І. від 19.12.2019 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці. Вказане клопотання мотивував тим, що на теперішній час існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які є підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ОСОБА_1 був оголошений у розшук через ухилення від явки до суду - за викликами суду неодноразово не з`являвся, привід не виконувався у зв`язку з неможливістю встановити місцезнаходження обвинуваченого. Просить клопотання задовольнити за наведеними у ньому підставами.
Обвинувачений ОСОБА_1 заперечує проти заявленого прокурором клопотання, просить застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, зобов`язується з`являтися на виклики суду за першою вимогою.
Захисник Котюков С.П. вважає, що ризики, наведені у заявленому клопотанні, є надуманими та належними доказами прокурором не підтверджені, просив зважити на те, що ОСОБА_1 має визначене місце проживання та постійне місце реєстрації. Просить в задоволенні клопотання прокурора відмовити та обрати його підзахисному ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, а саме: у вигляді особистого зобов`язання.
Вислухавши думку прокурора, захисника та обвинуваченого, а також оглянувши матеріали провадження, надані прокурором документи на обґрунтування заявленого клопотання, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора, виходячи з наступного.
Пунктом 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Пунктом 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року визначено, що продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до положень ст.ст.131,132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
У відповідності до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Відповідно до ст.178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.
Вирішуючи питання щодо доцільності обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , суд вважає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні дані, які свідчать про наявність ризиків, які виправдовують обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , а також враховуючи характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого йому злочину, суд вважає, що існують достатні підстави, відповідно до ст.315 КПК України, вважати необхідним обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.
При цьому суд враховує характер та ступінь тяжкості обвинувачення інкримінованого ОСОБА_1 злочину проти власності, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Зазначені обставини дають підстави стверджувати, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, буде намагатися продовжувати злочину діяльність та перешкоджати встановленню істини по кримінальному провадженню, вчинити ряд нових злочинів та переховуватися від суду з метою уникнення від покарання, оскільки під час підготовчого судового засідання неодноразово до зали суду не з`являвся, будучи належним чином повідомленим про день та час судового засідання, що вбачається з рапортів працівників поліції, жодних документів на підтвердження поважності причин неявок в підготовче судове засідання, призначене на 22.10.2019 року, 06.11.2019 року, 02.12.2019 року обвинуваченим ОСОБА_1 суду не надано, у зв`язку з чим був оголошений судом у розшук.
Крім того суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, крім того раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів проти власності, судимість за які на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, відбував покарання в місцях позбавлення волі та невдовзі після звільнення знову продовжив вчиняти злочини за вчинення яких був засуджений вироками Василівського районного суду Запорізької області від 16.07.2019 року та 03.09.2019 року.
Також, обвинувачений ОСОБА_1 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, на теперішній час стійких соціальних зв`язків у ОСОБА_1 відсутні: він не одружений, на його утриманні неповнолітні діти та/або непрацездатні особи не знаходяться, чітко визначеного місця проживання ОСОБА_1 на теперішній час немає, що останнім було безпосередньо підтверджено в судовому засіданні, зазначає, що він мешкає у знайомих за різними адресами, за місцем реєстрації проживати не може у зв`язку з конфліктами, які виникають у нього з братом.
За таких обставин, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, на переконання суду, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1,5 ст.177 КПК України, а тому суд не вбачає підстав для відмови в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та наразі суд не вбачає підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або більш м`якого запобіжного заходу, виходячи з наступного: суду не надано доказів з місця проживання обвинуваченого, його сталих соціальних зв`язків (офіційно ніде не працевлаштований, постійного джерела прибутку та регулярного доходу не має, на обліку в центрі зайнятості не перебуває), а також характеризуючих матеріалів, медичних документів щодо неможливості утримання його під вартою за станом здоров`я. Медичних протипоказань утримання ОСОБА_1 в умовах ізоляції під час підготовчого судового засідання судом не встановлено та стороною захисту не доведено.
Таким чином, на підставі ст.ст.177, 178, 194 КПК України, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання винним, віку, даних про його особу, соціальну характеристику, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також те, що для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде ефективним і не сприятиме своєчасному розгляду кримінального провадження, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у вигляд тримання під вартою строком на 60 днів.
Тому, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_1 по даному кримінальному провадженню запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень та ухиленню останнього від суду, ризик чого є реальним та дійсним та суд вважає, що заявлене прокурором клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню за викладеними у ньому підставами, оскільки на даний час існують достатні підстави для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів, тобто до 16 лютого 2020 року включно.
Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.
Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Окрім цього, суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до суду у визначений день та час судового засідання; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; 3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою.
Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, ст.ст. 131, 132, 177, 178, 183, 184, 193, 194, 197, 202, 205, 314, 315, 331, 350, 369-372, 395 КПК України, суд -
У Х В А Л И В :
Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити
Обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, тобто до 16 лютого 2020 року, включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_1 відраховувати з часу його фактичного затримання - з 08 години 30 хвилин 19 грудня 2019 року, згідно протоколу затримання від 19.12.2019 року.
Термін дії ухвали закінчується о 08 годині 30 хвилин 16 лютого 2020 року.
Розмір застави визначити в межах двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає – 42040 (сорок дві тисячі сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ - 26316700, розрахунковий рахунок № 37319085001205 Державна казначейська служба України м.Київ; МФО - 820172, призначення платежу - обов`язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 наступні обов`язки:
1) прибувати до суду у визначений день та час;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу суду;
3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування).
4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілою у даному кримінальному провадженні.
Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суддю Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Виконання ухвали доручити Василівському ВП ГУНП в Запорізькій області.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя
Василівського районного суду
Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО
Судове рішення № 86446983, Василівський районний суд Запорізької області було прийнято 19.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 311/3685/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: