
Єдиний унікальний номер справи 235/8944/19
Номер провадження 1-кс/235/2513/19
У Х В А Л А
19 грудня 2019 року м.Покровськ
Слідчий суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Варибрус В.А.
за участю
секретаря Подлєсної О.А.
прокурора Бойко О.В.
підозрюваного ОСОБА_1
розглянувши клопотання слідчого СВ Покровського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Рудої Ю.І., погоджене з прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Бойко О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050410002713 від 11.12.2019 року,
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшло клопотання слідчого СВ Покровського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Рудої Ю.І., погоджене з прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Бойко О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050410002713 від 11.12.2019 року.
Прокурор Бойко О.В. в судовому засіданні просила задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 строком на 60 днів, вказувала на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, а також наявність встановлених щодо нього ризиків, передбачених у п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував з приводу клопотання прокурора та просив не обирати йому такий запобіжний захід як тримання під вартою, оскільки його матір хворіє на онкологічне захворювання і потребує сторонньої допомоги, а він повністю визнає свою вину, буде виконувати усі обов`язки та не переховуватися від слідчого та суду.
Дослідивши подане клопотання та додані до нього матеріали, а також вислухавши пояснення прокурора, та підозрюваного, слідчим суддею встановлено наступне.
Згідно поданого клопотання 20 листопада 2019 року близько о 03 год. 30 хв. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, яка раніше притягувалася до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проходив біля торгівельного павільйону, який розташований за адресою: Донецька АДРЕСА_1 , де побачив, що вказаний торгівельний павільйон працює цілодобово, а в самому павільйоні знаходиться малознайома йому продавець на ім`я ОСОБА_2 . У ОСОБА_1 з корисливих мотивів виник злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна.
У вказаний час, з метою реалізації свого злочинного наміру, ОСОБА_1 підійшов до торгівельного павільйону, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та через незачинене вікно, через яке здійснюється торгівля, замовив слабоалкогольний напій «Ром Кола». Після того, як продавець ОСОБА_3 відвернулась від вікна за пляшкою, ОСОБА_1 , безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, направлений на відкрите викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керуючись корисливими мотивами, умисно верхньою частиною тулубу та руками проник через вікно до павільйону, звідки відкрито повторно викрав грошові кошти в сумі 350 гривень, які знаходилися у двох картонних коробках на полиці під вікном та цукерки вартістю 350 гривень, які знаходилися у прозорій пластиковій коробці, яка стояла біля вікна, належні ОСОБА_4 . В цей момент продавець ОСОБА_3 помітила його протиправні дії та стала кричати, щоб він припинив їх та залишив викрадене, однак він її вимоги проігнорував та зник з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденими ним грошовими коштами та чужим майном надалі на власний розсуд.
Внаслідок скоєного злочину ОСОБА_1 спричинив потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду у розмірі вартості викраденого майна на загальну суму 700 гривень.
18.12.2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, а саме: відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із проникненням у інше приміщення, вчиненому повторно.
Підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), поєднаному із проникненням у інше приміщення, вчиненому повторно, обґрунтовується наступними доказами:
- протоколом огляду місця події від 11.12.2019 року;
- протоколом допиту потерпілого від 11.12.2019 року;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 12.12.2019 року;
- протоколом пред`явлення особи для впізнання від 18.12.2019 року;
- повідомленням про підозру від 18.12.2019 року;
- протоколом допиту підозрюваного від 18.12.2019 року.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Слідчий суддя враховує, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення».
Тому, слідчий суддя вважає, що на даній стадії проведення досудового розслідування повідомлена ОСОБА_1 підозра у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України при вищевикладених обставинах є достатньою та обґрунтованою саме для цілей вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
На думку слідчого судді, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними прокурором, у судовому засіданні є:
- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1 інкримінується вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.186 КК України, санкція якого передбачає суворе покарання у виді виключно позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років;
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, деякий час переховувався від органів досудового розслідування та суду і відносно нього направлено до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області обвинувальний акт у іншому кримінальному провадженні 235/6154/13-к за ч.2 ст. 289 КК України, а тому слідчий суддя вважає його схильним до вчинення злочинів.
Разом з цим, ризик незаконно впливати на потерпілого та свідків з метою змусити їх надати більш вигідні для підозрюваного показання залишився недоведеним прокурором.
Також слідчий суддя, при розгляді клопотання про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст. 178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст. 177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
З наданих до клопотання документів, які характеризують особу підозрюваного, а також встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_1 :
- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Красноармійськ, Донецької області;
- громадянин України;
- офіційно непрацевлаштований;
- офіційно неодружений;
- неповнолітніх дітей на утриманні не має;
- має середню освіту;
- раніше не судимий, але неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, а саме: 1) 19.06.2013 направлено до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 289 КК України обвинувальний акт, остаточне рішення не прийнято; 2) 27.06.2013 направлено до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 185 КК України обвинувальний акт, остаточне рішення не прийнято; 3) 16.10.2019 направлено до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області за ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України обвинувальний акт, остаточне рішення не прийнято, оголошений у розшук 05.11.2013, згідно ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24.10.2013 та 17.03.2019 затриманого та доставленого до суду;
- зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 разом з матір`ю та бабусею;
- за місцем проживання характеризується нейтрально;
- на «Д» обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває;
- не перебуває на обліку в Покровсько-Ясинуватському ОМВК;
- нерухомого та рухомого майна у власності, а також вкладів у банківських установах не має.
Згідно ст. 176 КПК України у кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи як особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що не зважаючи на відсутність у підозрюваного судимості, застосування до нього на даній стадії кримінального провадження більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні буде недостатнім, зважаючи на обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, які полягають у вчинені відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному із проникненням у інше приміщення та особою підозрюваний. Який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів.
Тому, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, застави та особистого зобов`язання.
Відповідно до ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного, а також те, що останній підозрюється у вчиненні злочину, що відноситься до категорії тяжких злочинів, має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інші кримінальні правопорушення , слідчий суддя приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Згідно ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
У даному кримінальному провадженні, враховуючи підстави та обставини, передбачені у ст.ст. 177, 178 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу у мінімальному розмірі що передбачений п.2 ч.5 ст.182 КПК України - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також покласти на підозрюваного відповідні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України строком на 2 місяці, у разі внесення застави підозрюваним чи іншою особою.
Керуючись ст.ст.176-178, 183, 193, 196 КПК України, слідчий суддя-
У Х В А Л И В:
Клопотання слідчого СВ Покровського ВП ГУНП в Донецькій області лейтенанта поліції Рудої Ю.І., погоджене з прокурором Красноармійської місцевої прокуратури Бойко О.В. - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Красноармійськ, Донецької області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» строком на 60 днів, з 19 грудня 2019 року по 16 лютого 2020 року включно.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 коп., зобов`язавши підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в Донецькій області:
Рахунок отримувача - UA318999980000031217205026001;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030200
Код класифікації доходів бюджету: 22030200
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися за межі м. Покровськ, Донецької області, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорту громадянина України.
Строк дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити строком на два місяці з моменту внесення застави, однак в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Варибрус В.А.
Судове рішення № 86446035, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області) було прийнято 19.12.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 235/8944/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: