Рішення № 86445112, 19.12.2019, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/8434/19

Провадження № 2/263/1902/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

19 грудня 2019 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Шевченко О.А.,

за участю секретаря Шпичак Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

В С Т А Н О В И В:

До Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області 06 червня 2019 року надійшла позовна заява АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 20 грудня 2011 року № б/н станом на дату смерті ОСОБА_2 у розмірі 5176,94 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4714,61 грн., заборгованості нарахованими відсотками - 412,33 грн., заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 50 грн., а також судові витрати у розмірі 1921 грн.

На обґрунтування вимог позивач посилається на те, що відповідно до укладеного договору від 20 грудня 2011 року № б/н із ОСОБА_2 , остання отримала кредит у розмірі 5300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши заяву, позичальник висловив свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. Банк взяті на себе зобов`язання щодо надання кредиту виконав у повному обсязі. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Станом на дату смерті позичальника утворилась заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 5176,94 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4714,61 грн., заборгованості нарахованими відсотками - 412,33 грн., заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 50 грн. Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 Вказує, що 12 лютого 2017 року позивачем направлена претензія кредитора до Першої маріупольської державної нотаріальної контори, на яку 27 лютого 2017 року надано інформацію про те, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались. Зазначає, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. 04 жовтня 2017 року до спадкоємця направлено лист-претензію, який не виконано. Посилаючись на ст. 526, 527, 530, 1054, 1218, 1219, 1268-1270, 1273, 1282 ЦК України, представник банку просив стягнути із відповідача вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Від представника позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі, в якій вона не заперечувала проти заочного вирішення справи.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 24 червня 2019 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 19 грудня 2019 року вирішено провести заочний розгляд справи.

Судом досліджуються саме представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач, інших суду не представлено та про їх витребування перед судом не порушувалося клопотань.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Судом установлено, що відповідно до укладеного договору від 20 грудня 2011 року № б/н шляхом підписання сторонами заяви разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, відповідач ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області 08 вересня 2016 року, актовий запис № 1909.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, у зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_2 станом дату смерті останньої утворилась заборгованість по сплаті кредиту у розмірі 5176,94 грн., яка складається із заборгованості за кредитом у розмірі 4714,61 грн., заборгованості нарахованими відсотками - 412,33 грн., заборгованості за нарахованою пенею за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн. - 50 грн.

З вимогою про повернення кредитної заборгованості банк за життя ОСОБА_2 до останньої не звертався.

15 лютого 2017 року позивач направив претензію кредитора № SAMDN50000054831991 до Першої маріупольської державної нотаріальної контори, в якій просив повідомити, чи заводилась спадкова справа після смерті померлого боржника, включити її кредиторські вимоги в спадкову масу, повідомити інформацію стосовно осіб, які подали заяву про прийняття спадщини або відмовилися від прийняття спадщини після смерті боржника, а також щодо осіб, які вже прийняли спадщину.

До зазначеної претензії банком долучено копію вказаного вище свідоцтва про смерть ОСОБА_2 .

Згідно з відповіддю Першої маріупольської державної нотаріальної контори за заявою позивача, спадкоємці померлої із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися.

Відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

22 вересня 2017 року банк направив спадкоємцю лист-претензію з вимогою погасити борг, однак її не було виконано.

За змістом ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ним у спадщину майна. Тобто у разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення з спадкоємців коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року роз`яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку, що обов`язковою умовою для прийняття спадщини є фактичне проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак доказів фактичного проживання відповідача із спадкодавцем на час відкриття спадщини суду не надано.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 12 ЦПК України).

Звертаючись із позовом до ОСОБА_1 , як до спадкоємця ОСОБА_2 , позивач мав довести, що спадкоємцями всього майна є саме відповідач.

Позивач не надав доказів на підтвердження того, що спадкодавцю за життя взагалі належало будь-яке рухоме чи нерухоме майно.

Посилання банку лише на проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем, без надання доказів наявності, об`єму та вартості спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , свідчить про недоведеність позивачем позовних вимог. Клопотань про витребування доказів банком суду заявлено не було.

Крім того, позивач не довів, що дотримався передбачених ст. 1281 ЦК України строків пред`явлення вимоги до спадкоємця, оскільки на момент пред`явлення претензії кредитора до Першої маріупольської державної нотаріальної контори йому вже було відомо про смерть боржника із свідоцтва про смерть, виданого відповідним органом державної реєстрації ще 08 вересня 2016 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги банком не доведені, а тому залишенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 253-257,261,267, 608, 1216, 1218, 1219, 1281-1282, 1268, 1270, ст. ст. 4, 76-81, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовної заяви Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про сторін у справі:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094;

ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 .

Суддя О.А.Шевченко