Ухвала суду № 86444085, 06.11.2019, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/8799/19

Провадження № 1-кс/185/3457/19

06 листопада 2019 року м. Павлоград

Слідчий судя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Шаповалова І.С., з участю секретаря – Красуцького Б.В., розглянувши погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Гриценко А.М., клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Назаренко І.В. про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

Клопотанням, яке надійшло для розгляду слідчому судді, слідчий порушує питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370001830 від 21 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Вивчивши клопотання слідчого та матеріали додані до клопотання щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та у сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.

Так, в провадженні СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040370001830 від 21 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

05 листопада 2019 року постановою слідчого СВ Павлоградського ВП ГУ НП в Дніпропетровській області Назаренко І.В. майно, вилучене під час проведення обшуку 05 листопада 2019 року, а саме: жіночий гребінець з волоссям; пляшки ємкістю 4 шт. – по 0,5 літри кожна з самогоном домашнього виробництва, 5 шт. ємкістю по 0,25 літри кожна з самогоном домашнього виробництва, 1 шт. ємкістю 1 літр з самогоном домашнього виробництва; 1 шт. ємкістю 3 літри з самогоном домашнього виробництва; 1 шт. ємкістю 5 літри з самогоном домашнього виробництва до 2 літрів; саморобний пристрій для виготовлення самогону в домашніх умовах, який являє собою металеву трубку з приєднаними до неї шлангами чорного та зеленого кольорів, було визнано речовими доказами та було передано на збереження до Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, щопередбачені Конституцією та законами України.

Приписами ч. 1 ст. 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженогорозслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не булла піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження булла застосована належна правова процедура.

Тому слідчий судя вважає, що для забезпечення подальшого повного, неупередженого доказування у кримінальному провадженні, а також з урахуванням того, що вилучене майно, а саме: жіночий гребінець з волоссям, має значення для вказаного кримінального провадження оскільки при проведенні огляду трупу ОСОБА_1 в його руці було виявлено та вилучено мікрочастку (волосину) між пальцями, та відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, необхідно накласти арешт.

Згідно ч.4 ст.170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

На час розгляду клопотання слідчим доведено підстави щодо заборони користування цим майном з огляду на коло осіб, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, яке кваліфіковано органом досудового розслідування за ст.290 КК України.

Водночас, слідчий суддя критично ставиться до пояснень слідчого та прокурора щодо того, що пляшки ємкістю 4 шт. – по 0,5 літри кожна з самогоном домашнього виробництва, 5 шт. ємкістю по 0,25 літри кожна з самогоном домашнього виробництва, 1 шт. ємкістю 1 літр з самогоном домашнього виробництва; 1 шт. ємкістю 3 літри з самогоном домашнього виробництва; 1 шт. ємкістю 5 літри з самогоном домашнього виробництва до 2 літрів; саморобний пристрій для виготовлення самогону в домашніх умовах, який являє собою металеву трубку з приєднаними до неї шлангами чорного та зеленого кольорів є речовими доказами, які відповідають вимогам ч.1 ст.98 КПК України, а відтак можуть бути речовими доказами по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370001830 від 21 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні клопотання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати розумність та спів розмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи те, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 167 КПК про те, що такий забезпечувальний захід триває до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тобто тимчасовість цього заходу обумовлюється його застосуванням без дозволу слідчого судді, який у разі позитивного вирішення питання про арешт майна по суті легітимізує його попереднє вилучення, чим забезпечується, зокрема, допустимість доказів, якщо вилучені предмети мають значення речових доказів у кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання, погоджене із прокурором Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Андруш Я.В., клопотання слідчого СВ Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Назаренко А.М. про арешт майна про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040370001830 від 21 вересня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України – задовольнити частково.

Накласти арешт із застосуванням заборони відчуження, розпорядження та користування на жіночий гребінець з волоссям, що належать ОСОБА_2 та були вилучені 05 листопада 2019 року в ході проведення обшуку квартири АДРЕСА_1 .

В іншій частині клопотання – відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчийсуддя І.С. Шаповалова