
Справа № 203/127/19
2-а/0203/10/2019
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2019 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:
головуючого-судді - Казака С.Ю.
при секретарі - Дикаленко А.В.
за участю позивача - ОСОБА_1 .
представника відповідача - Кісенко Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро справу за адміністративним позовом ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що за наслідками проведеної ГУ ДФС у Дніпропетровській області виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, було складено акт перевірки від 13.11.2018 року, в якому зроблено висновок про порушення ним вимог Податкового кодексу України, зокрема: заниження військового збору на суму 1300 грн. 94 коп., податку на доходи фізичних осіб на суму 16749 грн. 82 коп., єдиного внеску на суму 35784 грн. 03 коп. на підставі вказаного акту було прийнято податкові повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 20937 грн. 28 коп.; зобов`язання з військового збору на суму 1600 грн. 18 коп., з яких за основним зобов`язанням - 1300 грн. 94 коп., штрафні санкції - 325 грн. 24 коп.; винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 35784 грн. 03 коп.; прийнято рішення про застосування штрафних санкцій на суму 10079 грн. 61 коп. З урахуванням цього, відповідачем відносно нього 29.11.2018 року було складено протоколи про адміністративне правопорушення №№306,307 за ч.1 ст.164-1 та ч.1 ст.165-1 КУпАП та 19.12.2018 року винесено постанову №306 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних адміністративних правопорушення у вигляді штрафу в сумі 680 грн. Посилаючись на те, що наведені в акті перевірки від 13.11.2018 року висновки є безпідставними та необгрунтованими, що прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій були оскаржені в судовому порядку та на момент складання протоколів та винесення постанови сума спірних податкових зобов`язань була неузгоджена, а тому не можна вважати доведеним порушення податкового законодавства, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову №306 від 19.12.2018 року та закрити провадження по справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Також зазначив, що на теперішній час рішенням суду, яке набрало законної сили, було скасовано податкові повідомлення рішення, вимога та рішення про застосування штрафних санкцій, винесені на підставі акту від 13.11.2018 року.
Представник відповідача у наданому відзиві та поясненнях під час розгляду справи проти позову заперечував. Посилався на правомірність винесення оскаржуваної постанови. Також зазначив, що відповідач не погоджується з рішенням окружного суду на який посилається позивач та на теперішній час вирішується питання щодо його оскарження в апеляційному порядку.
Заслухавши пояснення учасників, перевіривши доводи, наведені останніми в заявах по суті справи та дослідивши матеріали останньої, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось сторонами, позивач є фізичною особою-підприємцем.
За наслідками проведеної ГУ ДФС у Дніпропетровській області виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, було складено акт перевірки від 13.11.2018 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, зокрема: заниження військового збору на суму 1300 грн. 94 коп., податку на доходи фізичних осіб на суму 16749 грн. 82 коп., єдиного внеску на суму 35784 грн. 03 коп. на підставі вказаного акту було прийнято податкові повідомлення-рішення про збільшення податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 20937 грн. 28 коп.; зобов`язання з військового збору на суму 1600 грн. 18 коп., з яких за основним зобов`язанням - 1300 грн. 94 коп., штрафні санкції - 325 грн. 24 коп.; винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму 35784 грн. 03 коп.; прийнято рішення про застосування штрафних санкцій на суму 10079 грн. 61 коп.
З урахуванням цього, відповідачем 29.11.2018 року відносно позивача було складено протоколи про адміністративне правопорушення №№306,307 за ч.1 ст.164-1 та ч.1 ст.165-1 КУпАП та 19.12.2018 року винесено постанову №306 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення вказаних адміністративних правопорушення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.
Зокрема, згідно оскаржуваної постанови позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за неналежне ведення обліку доходів і витрат, включення до декларацій перекручених даних за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, що виразилось у завищені витрат в 2015 році на 56929 грн., у 2016 році на 29800 грн., які враховуються при визначені чистого оподатковуваного доходу; а також за фактом заниження базу нарахування, а саме: доходу (прибутку) в межах максимальної величини єдиного соціального внеску за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року, що призвело до порушення порядку нарахування єдиного внеску у 2015 році на 29228 грн. 06 коп., у 2016 році на 6555 грн. 97 коп.
Відповідно до ч.1 ст.164-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за неподання або несвоєчасне подання громадянами декларацій про доходи чи включення до декларацій перекручених даних, неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законами України встановлено обов`язкову форму обліку.
Частиною 1 ст.165-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопо-рушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колек-тиву, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, виходячи з його правової природи та завдання, уповноважена особа має всебічно, повно і об`єктивно з`ясувати обставини справи, зокрема на підставі належних доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ч.ч.1,2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Як вбачається з рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у справі №160/9699/18, яке набрало законної сили, останнім було повністю задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення, вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій, що були винесені за наслідками проведеної перевірки та відповідного акту від 13.11.2018 року.
З мотивувальної частини вказаного рішення вбачається, що приймаючи рішення, окружний суд за наслідками дослідження первинних та інших документів прийшов до висновку, що вони оформлені у відповідності до вимог діючого законодавства, в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій; свідчать, що витрати, які були понесені позивачем за результатом здійснення господарських операцій у 2015-2016 роках підтверджені належними документами та оформлені згідно з вимогами чинного законодавства; підтверджують, що понесені позивачем витрати в сумі 86729 грн. безпосередньо пов`язані з господарською діяльністю останнього, оскільки вони стосуються здійснення та ведення позивачем бухгалтерського обліку та на врегулювання спорів в судах, зокрема з податковим органом.
Також суд зазначив, що відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності викладеного в акті перевірки висновку про заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності.
Крім того, суд вказав, що підставою для донарахування позивачеві основного зобов`язання та фінансових санкцій за платежем військовий збір та висновків відповідача щодо заниження позивачем єдиного внеску з сум доходу на загальну суму 35784 грн. 03 коп., став висновок контролюючого органу про заниження суми чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 86729 грн., який спростовано під час розгляду справи.
Частиною 2 ст.14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, оскільки рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у справі №160/9699/18, яке набрало законної сили, було встановлено відсутність з боку позивач порушень податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціального страхування, встановлено неправомірність висновків, зафіксованих в акті перевірки від 13.11.2018 року, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог та про необхідність їх задоволення.
Частиною 3 ст.286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням наведеного позовні вимоги слід задовольнити частково, скасувати постанову №306 від 19.12.2018 року та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-1, ч.1 ст.165-1КУпАП - закрити.
В частині заявлених вимог про визнання протиправною постанови №306 від 19.12.2018 року в задоволенні позову відмовити.
При цьому, суд враховує, що при її винесені відповідач діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до положень ст.283 КУпАП, яка передбачає винесення постанови за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення. А неправомірність винесення постанови є підставою для її скасування, що узгоджується із приписами ч.3 ст.286 КУпАП, якою визначено перелік рішень, які суд може прийняти за наслідками розгляду справи вказаної категорії.
Керуючись ст.ст.2,5,6,9,72-78,241-248,250,268,286 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження по справі - задовольнити частково.
Скасувати постанову №306 від 19 грудня 2018 року заступника начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Сікіріної Ірини Валеріївни про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 за ч.1 ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП - закрити.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Третього апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 19 грудня 2019 року.
Суддя С.Ю.Казак
Судове рішення № 86443487, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 19.12.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 203/127/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: