Ухвала суду № 86440775, 18.12.2019, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3402/18

Провадження № 2/496/394/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Галич О.П.,

за участю:

секретаря – Ткаченко В.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області цивільний справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай), -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Біляївського районного суду Одеської області Горяєва І.М. перебувала вказана справа.

30 січня 2019 року справу було передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу у зв`язку з тим, що відповідно до рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 23.01.2019 року, суддя Горяєв І.М. відсторонений від здійснення правосуддя.

Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2019 року, цивільну справу № 496/3402/18, передано судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П.

Ухвалою суду від 15 лютого 2019 року було прийнято до свого провадження та призначено справу в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання на 17 травня 2019 року.

У зв`язку з неявкою позивача у судове засідання 17 травня 2019 року розгляд справи відкладено на 12 липня 2019 року, та судом скеровано судову повістку рекомендованим листом на адресу позивача щодо повідомлення про наступну дату судового засідання.

На адресу суду були повернуті поштові повідомлення з приміткою: «За закінченням встановленого строку зберігання» та «Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення». Судом було відкладено справу та призначено на 18 грудня 2019 року о 14-30 годин.

В судові засідання 17 травня 2019 року, 12 липня 2019 та 18 грудня 2019 року позивач не з`явилась, була повідомлена належним чином про день та час місця слухання справи, будь-яких заяв або клопотань не надходило.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явилися, судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження. Крім того, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язаний з розумним інтервалом часу сам цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Слід зазначити, що Європейський суд у своїх рішеннях наголошує на тому, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Кожна з сторін, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу цікавитись провадженням у її справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивач втратила інтерес до поданої нею позовної заяви, не цікавилась її рухом, заяви або клопотання на адресу суду від неї не надходили, а тому позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду

За змістом ст. 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст.ст. 257, 260, 261, 353 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позову заяву ОСОБА_1 до Біляївської районної державної адміністрації Одеської області, Граденицької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання права на земельну частку (пай) - залишити без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторно звернутися до суду з позовом.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції.

Суддя О.П. Галич