Рішення № 86440092, 10.12.2019, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/2600/18

№ провадження 2/495/725/2019

р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

10 грудня 2019 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Іванченко А.С.,

справа № 495/2600/18,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород - Дністровськомцу Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області,орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, змінивши 14.08.2018 року підставу позову остаточно просить суд: виключити відомості про батьківство ОСОБА_1 з актового запису №112 від 04.02.2015 року, вчиненого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2018 року, залучено до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області

Так, вимоги позивача мотивовані тим, що 31.12.2013 року між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб, який розірвано рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.12.2015 року по справі № 495/9092/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Вказує, що згідно позову у справі № 495/9092/14-ц причиною розірвання шлюбу стала подружня зрада ОСОБА_2 та її заяви про те, що у неї наявні два сексуальні партнери.

ОСОБА_2 не заперечувала проти позову, та згідно її особистої заяви просила суд розглянути справу у її відсутність, з позовом згодна. Судом було встановлено ,що подружжя припинили шлюбні відносини з березня 2014 року, від шлюбу неповнолітніх дітей не мають. Позивач стверджує, що на час розгляду справи про розірвання шлюбу від 17.12.2014 року та набрання чинності рішенням суду ОСОБА_2 була вагітна та ІНФОРМАЦІЯ_1 народила дитину. Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 вказує, що взагалі не бачився з ОСОБА_2 , тому що виїхав до Республіки Белорусь та про народження дитини йому було невідомо. Після приїзду до України ОСОБА_1 стало відомо, що ОСОБА_2 зареєструвала нібито їхню дитину від шлюбу - ОСОБА_3 .. Ця інформація стала відома позивачу під час виконання заочного рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.11.2015 у справі № 495/7118/15-ц,яким задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. ОСОБА_1 не вважає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною народженою у шлюбі його із ОСОБА_2 .

На підставі вищевикладеного, він і звернувся до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день та час судового розгляду справи повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить суд в задоволені позову відмовити у повному обсязі.

Треті особи в судове засідання не з`явились, від представника Білгород-Дністровського міськрайонного Відділу державної реєстрації актів цивільного стану в матеріалах справи наявна заява з проханням розглядати справу у його відсутність, відповідно до вимог чинного законодавства.

Суд розглядає справу за відсутність сторін по справі, відповідно до наданих заяв. за наявними матеріалами у справі.

Вивчивши матеріали справи, ретельно перевіривши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що дійсно з 31.12.2013 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області по цивільній справі № 495/9092/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. /л.с.5, 72/.

Вже після розірвання шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 /л.с.70/.

Батьками малолітнього записані: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_1 .

Заочним рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.11.2015 року по справі № 495/7118/15-ц, позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задоволено. Стягнуто щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позовної заяви, а саме з 30.09.2015 року до повноліття дитини - ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір за розгляд позовної заяви в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 (двадцять) копійок.

Позивач вказує, що про народження дитини йому нічого не було відомо, адже після розірвання шлюбу з відповідачем він виїхав за межі України до республіки Білорусь, де працевлаштувався та проживав.

В якості обґрунтування вказаного ствердження приєднав до матеріалів справи копію електронного квитка та трудової книжки. /л.с.16,17/.

Більш того, мотивуючи обставини свого позову, позивачем приєднані до матеріалів справи копія позовної заяви про розірвання шлюбу, з якою він звернувся до суду з підстав подружньої зради дружини, адже як зазначено у самому позові про розірвання шлюбу ОСОБА_2 заявила, що у неї декілька сексуальних партнерів /л.с.73/.

В той же час, відповідач ОСОБА_2 не заперечувала проти позову, у зв`язку із чим надала заяву /л.с.74/.

Позивач жодним чином не визнає, що малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є його сином.

Задля повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області було винесено ухвалу про призначення судово-генетичної експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч.4 ст.10 цього Кодексу суд застосовує при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні, ухваленому 13 липня 2006 року у справі «Яггі проти Швейцарії», Європейський суд з прав людини постановив, що мало місце порушення ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому суд зазначив, що людина, котра намагається встановити своє походження, реалізує життєвий інтерес, який захищається Конвенцією.

Цей інтерес полягає в отриманні правдивої інформації, котра може допомогти встановити факт, що торкається важливого аспекту її особистої ідентичності.

Так, ухвалою про призначення судово-генетичної експертизи від 11.10.2018 року, клопотання представника позивача ОСОБА_4 про призначення експертизи по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини - задоволено. Призначено по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи - Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини судово-генетичну експертизу, на розгляд якої поставлено питання:

- чи є кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

- чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?

Згідно Висновку експерта № 139, що надійшов до суду 31.01.2019 року, відповідно до законів успадкування, генотип дитини повинен містити один алель кожного локусу від матері і один - батька. Молекулярно-генетичним ДНК зразка рідкої крові громадянина ОСОБА_1 та зразка рідкої крові дитини ОСОБА_3 встановлено: для кожного з досліджених STR-локусів в генотипі дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявляється алель умовно батьківського походження, який формально співпадає з алелем в генотипі передбачуваного батька громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

- D8S1179 -12 ; D21S11 - 27 ; D7S820 - 08; CSF1PO - 11 або 12; D3S1358 - 18;

TH01-09; D13S317 - 08; D16S539 - 13; D2S1338 - 20; D19S433 - 15; vWA - 15; ТРОХ-08; D18S51 -20; D5S818 - 11; FGA-22.

Проведена оцінка достовірності результатів генетичного аналізу вказує на те, що такий збіг можна вважати закономірним, тобто зумовленим кровним спорідненням між заявленим передбачуваним батьком та дитиною, з ймовірністю не нижче 99,999999 %.

Таким чином, молекулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 може являтись біологічним батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженої громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з ймовірністю 99,999999%; таким чином батьківство практично доведено. /л.с.105-112а/.

Позивач не погоджується з висновком проведеної експертизи, вказує, що Висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи.

Посилається на рішення суду про розірвання шлюбу, у якому достовірно було встановлено про припинення шлюбних відносин з березня 2014 року, окрім того вказує, що ОСОБА_2 позов визнала у редакції, що у не були другі партнери, окрім чоловіка.

Більш того, у рішенні зазначено від шлюбу неповнолітніх дітей не мають.

Також, обґрунтовуючи мотиви свого позову, позивач приєднав до матеріалів справи ухвалу про перегляд заочного рішення, згідно якого скасовано заочне рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 03.11.2015 року по цивільній справі № 495/7118/15-ц за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів .

Стаття 122 СК України регламентує порядок визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою, а саме: дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком.

Відповідно до ст.136 Сімейного кодексу України особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124,126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Позивач вказує, що про народження дитини він взагалі не знав.

Відповідно до п.10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 р. №3 в судовому порядку батьківство може бути оспорено як у випадках, коли в Книзі реєстрації народжень батьками дитини записано осіб, які перебували у шлюбі між собою (стаття 122, 124 СК), так і тоді, коли при реєстрації народження дитини її батьком на підставі спільної заяви батьків або заяви чоловіка, котрий визнав себе батьком, записано особу, яка не перебувала у шлюбі з матір`ю дитини (статті 126,127 СК). Оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (ст.136 СК), - шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про неї як батька з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (ст.138 СК), - звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.

Пунктами 2.13,2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства Юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5 встановлено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Частиною 3 ст. 12 і ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до вимог ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Крім того, частиною 6 ст. 81 ЦПК України, визначено, що доказування (а, отже, і рішення суду) не може ґрунтуватися на припущеннях.

В порушення вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем не доведено перед судом належними і допустимими доказами, обставин, на які він посилається, як на підставу своїх вимог.

Посилання позивача на підтвердження відповідачем заявою про підтримання позовних вимог про розірвання шлюбу, що вона мала декілька сексуальних партнерів, а тому дитина, якою вона на час розгляду справи про розірвання шлюбу була вагітна, не є дитиною ОСОБА_1 безпідставні, оскільки на час винесення судового рішення відповідач була відсутня у судовому засіданні, більш того визнання нею позову про розірвання шлюбу загалом не свідчить про доказовість позовних вимог у даній цивільній справі, а свідчить лише про погодження вимог щодо розірвання шлюбу.

Більш того, зазначення судом у рішенні суду про відсутність неповнолітніх дітей подружжя повністю обґрунтовані, оскільки по-перше, на час ухвалення рішення малолітній ОСОБА_3 ще не народився, по-друге сімейне законодавство значно обмежує пред`явлення позову розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, відтак слід виходити з того, що суду при вирішенні позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу не було відомо про вагітність ОСОБА_2 , як наслідок судове рішення не містить будь-яких висновків щодо права на розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, про яку подружжю достовірно було відомо.

Отже, будь-які домовленості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 між собою при вирішенні питання розірвання шлюбу є лише домовленостями між ними, які наразі кожен з них трактує по своєму.

Посилання на те, що на момент розірвання шлюбу ОСОБА_2 визнавала, що ОСОБА_1 не був батьком її дитини, є лише його обґрунтуванням вимог, що підлягає доведенню доказами.

Посилання позивача на той факт, що у рішенні суду про розірвання шлюбу була пряма вказівка на припинення фактичних шлюбних відносин з березня 2014 року не свідчить про неможливість продовження будь-яких відносин між сторонами, більш того самим рішенням даний факт не перевірявся, вказаний з стверджень позивача.

Посилання позивача на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду про перегляд заочного рішення про стягнення аліментів, як на обставину, якою підтверджується, що він начебто не є батьком дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 взагалі є необґрунтованим, оскільки підставою скасування рішення про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини стало саме оскарження в судовому порядку його батьківства та звернення до суду з відповідним позовом.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Висновком судово-медичної експертизи проведеним молекулярно-генетичним аналізом ДНК, батьківство позивача по відношенню до малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 підтверджено на 99,999999%, тому враховуючи, що «інші матеріали справи» не суперечать вказаному експертному дослідженню, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини є недоведеними, необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 136 СК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 365 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області,орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Білгород-Дністровський міськрайонний відділ державної реєстрації актів громадянського стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24.

Третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - орган опіки та піклування Білгород-Дністровської міської ради Одеської області, адреса: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Михайлівська, 56.

Повний текст рішення складений 19 грудня 2019 року.

Суддя: