Ухвала суду № 86438452, 19.12.2019, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

19 грудня 2019 року Справа № 926/2655/19

Суддя Господарського суду Чернівецької області Байталюк В. Д., розглянувши заяву відповідача про відвід судді Желіка Б. Є., у справі

за позовом Чернівецької міської ради, м. Чернівці

до товариства з обмеженою відповідальністю «Рустель», м. Київ

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 262151,59 грн

Без виклику представників учасників справи.

Чернівецька міська рада звернулась до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою про стягнення на її користь з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Рустель», м. Київ, безпідставно збережених коштів в розмірі 262151,59 грн за використання без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 0,2173 га, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Південно-Кільцева, 2-А, під кадастровим номером 7310136300:10:004:0020.

Ухвалою від 25.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 17.12.2019.

У судовому засіданні, 17.12.2019, представник відповідача звернувся до суду із заявою про відвід головуючого у справі судді Желіка Б. Є., посилаючись на пряму зацікавленість останнього у результаті розгляду та вирішення справи, оскільки за територіальною підсудністю дана справа має розглядатися господарським судом за місцем знаходження відповідача.

Здійснивши розгляд заяви про відвід, суддя Желік Б. Є. дійшов висновку про її необґрунтованість. Зважаючи на це, ухвалою суду від 17.12.2019 провадження у справі № 926/2655/19 зупинено, а справу передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду питання про відвід судді Желіка Б. Є. у справі № 926/2655/19, вирішення заяви про відвід передано на розгляд судді Байталюку В. Д.

У відповідності до частини сьомої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід, а у випадку розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід.

Відповідно до частини восьмої статті 39 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. Проте, за ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. При цьому суд відзначає, що заяву відповідача про відвід викладено письмово, вона містить чіткі та зрозумілі аргументи на підтримку своїх доводів.

З огляду на це суд не вбачає підстав для проведення судового засідання з метою вирішення відводу.

Заява (вх. № 2853), представника відповідача обґрунтована тим, що суддя Желік Б. Є. не може розглядати справу № 926/2655/19, так як він прямо заінтересований у результаті розгляду та вирішення справи на користь Чернівецької міської ради, про що свідчить відкриття провадження у справі № 926/2655/19 незважаючи на те, що справа за територіальною підсудністю не може розглядатись Господарським судом Чернівецької області, а має розглядатись за місцем знаходження відповідача. Також, як зазначає представник відповідача під час розгляду справи № 926/13/19, де учасниками були ті ж сторони, що і в даній справі суддя Желік Б.Є. продемонстрував повне ігнорування норм матеріального та процесуального права, виявив неприховану упередженість по відношенню до відповідача, про що свідчать у тому числі висловлювання судді Желіка Б. Є. на адресу відповідача під час розгляду зазначеної справи.

Розглянувши заяву (вх. № 2853) представника відповідача про відвід судді Желіка Б. Є., суд зазначає наступне.

Підстави подання заяви про відвід встановлені статтею 35 Господарського процесуального кодексу України приписами якої визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 23.05.2001 № 6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

У пункті 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи, щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судові помилки щодо процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Подана представником відповідача заява про відвід судді за своєю суттю зводиться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді.

Потрібно зауважити, що підставами для відводу судді можуть бути лише конкретні обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості такого судді. При цьому незгода з процесуальною діяльністю суду до таких обставин не може належати, адже в такому випадку будь-яка сторона в будь-якій справі зможе в такий спосіб змінювати суддю у своїй справі.

Саме тому законодавцем включено до статті 35 Господарського процесуального кодексу України частину четверту відповідно до норм якої незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Таким чином незгода скаржника з процесуальним рішенням судді Желіка Б. Є. у справі № 926/13/19, не може бути підставою для його відводу у справі № 926/2655/19 та не свідчить про упередженість судді у даній справі.

З приводу тверджень відповідача про те, що справа за територіальною підсудністю не може розглядатись Господарським судом Чернівецької області, а має розглядатись за місцем знаходження відповідача, суд зазначає, що відповідач не обмежений у праві звернутися до суду з клопотанням про передачу справи за територіальною підсудністю, а відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України порушення судом територіальної підсудності не є підставою для відводу судді.

Відповідно до частини третьої статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим. Положення даної норми слід розуміти, зокрема, що відвід повинен бути підтверджений фактичними обставинами та ґрунтуватися на конкретних доказах. З аналізу процесуального законодавства слідує, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддею рішень з інших справ.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши обставини зазначені у заяві (вх. № 2853) про відвід судді Желіка Б. Є. від 17.12.2019, суд встановив, що заява про відвід судді вмотивованих підстав для висновку щодо упередженості, необ`єктивності та небезсторонності судді Желіка Б. Є в розумінні статті 35 Господарського процесуального кодексу України не містить.

Відтак, заява (вх. № 2853) від 17.12.2019 про відвід судді Желіка Б. Є. є необґрунтованою та не підтвердженою належними та допустимими доказами, тому задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 35, 36, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні заяви (вх. № 2853) товариства з обмеженою відповідальністю «Рустель» про відвід судді Желіка Б. Є. у справі № 926/2655/19 відмовити.

2. Справу № 926/2655/19 повернути раніше визначеному складу суду для розгляду.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.12.2019.

Суддя В. Байталюк