Рішення № 86438357, 10.12.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2732/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва", м. Харків про та за зустрічним позовом до про стягнення 246709,14 грн. Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто", м. Харків стягнення 542232,07 грн.за участю представників учасників справи:

позивача по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Маленко Ю.А.

відповідача по первісному позову (позивача за зустрічним позовом) - Канівець С.І.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь 246709,14 грн., з яких: 208707,86 грн. основний борг, 33599,11 грн. пені, 4402,17 грн. інфляційного збільшення. Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору підряду №605/1 від 05.06.2017 в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт. Судові витрати, що складаються з витрат по оплаті судового збору у розмірі 3700,64 грн. та витрат на оплату послуг з надання правової допомоги у розмірі 7000,00 грн., позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 23.08.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 10.09.2019 о 09:45.

Ухвалою суду від 10.09.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладене на 01.01.2019 о 09:00.

Ухвалою суду від 01.10.2019, занесеною до протоколу судового засідання, строк підготовчого провадження у справі №922/2732/19 був продовжений до 21.11.2019 та підготовче засідання відкладено на 17.10.2019 о 09:15.

02.10.2019 до суду від позивача - ТОВ Вентто", надійшли уточнення до позовної заяви, в яких позивач зазначає, що при складанні тексту позовної заяви ним була допущена описка в частині визначення розміру судових витрат за надання правничої допомоги та замість 10000,00 грн. помилково було вказано 7000,00 грн. Вказана заява прийнята судом та розгляд справи був продовжений з її урахуванням.

10.10.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він вказує на те, що довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 20.02.2019, акт виконаних будівельних робіт від 20.02.2019 на суму 864186,82 грн. та акт вартості устаткування від 20.02.2019 на суму 445725,90 грн., на які посилається позивач, не відповідають умовам договору в частині обумовлених сум, тобто є зміненими. Відповідач перерахував позивачеві за договором суму у розмірі 1226060,29 грн. Згідно п.5.4 договору строк виконання робіт, зазначених у п.1.1 договору становить 14 тижнів за умови виконання замовником п. 4.1 договору. Відповідач як замовник здійснив кінцеву доплату за обладнання 23.08.2017. Таким чином, кінцевий строк виконання робіт позивачем як підрядником сплив у листопаді 2017 року, а акт виконання будівельних робіт датований 20.02.2019, тобто позивач порушив строки здачі об`єкта в експлуатацію.

15.10.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто", в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача 542232,07 грн. заборгованості. Зустрічна позовна заява обґрунтована неналежним виконанням ТОВ "Вентто" своїх зобов`язань за договором підряду №605/1 від 05.06.2017 в частині строків виконання робіт. Судові витрати зі сплати судового збору та оплати на правову допомогу позивач за зустрічним позовом просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 17.10.2019 зустрічний позов прийнятий судом та об`єднаний в одне провадження для спільного розгляду с первісним позовом.

Ухвалою суду від 17.10.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено на 05.11.2019 о 09:45.

04.11.2019 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він відхиляє заперечення відповідача проти позову.

04.11.2019 до суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому він проти зустрічного позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. Зокрема, вказує на те, що через невиконання ТОВ "Українські технології будівництва" усіх умов п. 4.1. та п. 5.4. договору, перебіг терміну виконання робіт за договором позивачем не розпочався, відповідно і зобов`язання позивача з виконання робіт не виникло. У зустрічній позовній заяві відповідач просить стягнути з позивача суму боргу у розмірі 542232,07 грн. Однак, у позивача не існує такої суми боргу перед відповідачем. Більше того, за договором №605/1 від 05.06.2017 саме позивач є кредитором, а відповідач навпаки є боржником позивача з оплати вартості виконаних за договором робіт, вартість яких відповідачем у добровільному порядку сплачено не було, що і стало підставою для пред`явлення позивачем первісного позову. В той же час до зустрічної позовної заяви відповідачем додано розрахунок суми боргу за порушення ТОВ “Вентто” перед ТОВ “Українські технології будівництва” умов договору підряду №605/1 від 05.06.2017. З огляду на зміст вказаного документу можна зробити висновок, що це є розрахунком суми штрафних санкцій, які відповідач хоче стягнути з позивача. Зі змісту зазначеного розрахунку вбачається, що розрахунок зроблено за період: грудень 2017 року - лютий 2019 року. Однак розрахунок штрафних санкцій за такий період протиричить вимогам чинного законодавства щодо строків позовної давності зі стягнення штрафних санкцій. Позивач міг нарахувати штрафні санкції тільки за шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано позивачем. З огляду на розрахунок, доданий відповідачем, такий шестимісячний період (з урахуванням вимог п. 6 ст. 232 ГК України) закінчується у червні 2018 року. Але з урахуванням вимог ст. 258 ЦК України позов про стягнення таких санкцій відповідач міг пред`явити тільки до закінчення червня 2019 року. Таким чином, відповідачем пропущено строк позовної давності зі стягнення штрафних санкцій за договором підряду №605/1 від 05.06.2017. Отже, відповідач за зустрічним позовом, у відзиві на зустрічну позовну заяву, просить суд застосувати наслідки пропуску відповідачем (позивачем за зустрічним позовом) строків позовної давності, передбачених 267 ЦК України та у задоволенні зустрічного позову відповідача по справі №922/2732/19 відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 05.11.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладене на 12.11.2019 о 09:10.

Ухвалою суду від 12.11.2019, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите та справа призначена до судового розгляду по суті на 19.11.2019 о 10:00.

Ухвалою суду від 19.11.2019, занесеною до протоколу судового засідання, судове засідання було відкладено на 10.12.2019 о 09:30.

У судовому засіданні 10.12.2019 представник позивача по первісному позову (відповідача за зустрічним позовом) первісний позов підтримав у повному обсязі та проси суд його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Присутній у судовому засіданні 10.12.2019 представник відповідача по первісному позову (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні. Зустрічний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

05.06.2017 між ТОВ "Українські технології будівництва" (замовник) та ТОВ "Вентто" (підрядник) був укладений договір підряду №605/1 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується в строках та на умовах, викладених в цьому договорі виконати установку систем вентиляції повітря в приміщеннях Чугуївської загальноосвітньої школи І-ІІІ рівнів №8 згідно робочого проекту за адресою: м. Чугуїв, вул. Красноманежной, 18 - відповідно до локального кошторису (додаток №1), який є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.2 договору, замовник зобов`язується своєчасно прийняти та оплатити вартість матеріалів, обладнання та робіт, згідно умов цього договору.

Вартість робіт за цим договором, згідно кошторисної документації складає 1309912,72 грн. Договірна ціна робіт, як невід`ємна частина договору, визначається на основі кошторисної документації і є динамічною. У разі збільшення вартості договору підрядник зобов`язаний надати на затвердження замовника письмове обґрунтування збільшення вартості договору завчасно не пізніше 20 днів до зміни вартості договору (п.п. 2.1 -2.3 договору).

У розділі 4 договору "Умови оплати" сторони погодили, що оплата за обладнання і комплектуючи матеріали, що постачаються за виконані роботи, підрядником, відповідно до умов даного договору здійснюються таким чином: перший платіж - 485152,86 грн. 50% вартості обладнання, замовник здійснює протягом 3-х робочих днів з моменту підписання даного договору; другий платіж - 485152,86 грн. 50% вартості обладнання, здійснюється замовником протягом трьох тижнів з моменту підписання даного договору; третій платіж - 169803,50 грн. здійснюється замовником протягом 5-ти робочих днів після підписання акту виконаних робіт, що підтверджує виконання 50% робіт по установці систем вентиляції повітря; четвертий платіж - 84901,75 грн. здійснюється замовником протягом 5-ти робочих днів після підписання акту виконаних робіт, що підтверджує виконання 75% робіт по установці систем вентиляції повітря; п`ятий платіж - 84901,75 грн. здійснюється замовником протягом 5-ти банківських днів з моменту закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт і введення обладнання в експлуатацію.

Розрахунки здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Якщо замовник в установлений термін не виконає свої зобов`язання від яких залежить виконання зобов`язань підрядника останній має право продовження строку виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 5.4 договору, строк поставки обладнання та виконання робіт, зазначених у п. 1.1 договору - 14 тижнів за умови виконання замовником п. 4.1 договору та надання будівельної готовності об`єкта для проведення робіт Додаток №2 цього договору.

Згідно п. 11.1 договору він набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2017, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами зобов`язань.

Як зазначає позивач по первісному позову, у порушення умов договору, жодний з платежів передплати відповідачем здійснено вчасно (відповідно до умов договору) не було. Не дивлячись на несвоєчасну оплату вартості робіт за договором позивачем були виконані роботи якісно та в повному обсязі, про що свідчить підписання та скріплення печаткою Товариства з обмеженою відповідальністю “Українські технології будівництва” 20.02.2019 документів, що підтверджують вартість устаткування та виконання його монтажу та пусконалагоджувальних робіт, а саме: Акт вартості устаткування на системи вентиляції повітря вартістю 445725,90 грн., Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за типовою формою № КБ-2в на суму 864186,82 грн. та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати №КБ-3 на суму 1309912,72 грн. Всього вартість виконаних робіт та устаткування по договору складає 1309912,72 грн. На виконання умов договору 14.07.2017, 18.08.2017 та 23.08.2017 ТОВ "Українські технологіїбудівництва" було здійснено передплату 50% вартості обладнання у розмірі 485152,86 грн., 93900,00 грн. та 392152,00 грн., відповідно (платіжні доручення №356 від 14.07.2017, №452 від 18.08.2017 та №463 від 23.08.2017). 29.03.2018 та 25.04.2018 на виконання умов п. 4.1. договору відповідачем було здійснено оплату виконаних робіт у сумі 130000,00 грн. Таким чином, відповідачем було перераховано позивачеві в рахунок вартості виконаних робіт 1101204,86 грн.

Залишок вартості виконаних робіт складає 208707,86 грн., який відповідачем у порушення взятих на себе за договором зобов`язань сплачено не було. Несплачений залишок вартості виконаних робіт у сумі 208707,86 грн. є заборгованістю відповідача, яка не погашена ним до цього часу.

Такі обставини, на думку позивача по первісному позову, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав первісних позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 4 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2 - 4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач по первісному позову заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач по первісному позову визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду №605/1 від 05.06.2017 у розмірі 208707,86 грн., а первісні позовні вимоги в цій частині суд вважає обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, судом відхиляються твердження відповідача по первісному позову що довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 20.02.2019, акт виконаних будівельних робіт від 20.02.2019 на суму 864186,82 грн. та акт вартості устаткування від 20.02.2019 на суму 445725,90 грн., на які посилається позивач по первісному позову, не відповідають умовам договору в частині обумовлених сум, тобто є зміненими, оскільки як зазначалося вище по тексту рішення, відповідно до п.п. 2.2 та 2.3 договору, договірна ціна робіт, як невід`ємна частина договору, визначається на основі кошторисної документації і є динамічною. У разі збільшення вартості договору підрядник зобов`язаний надати на затвердження замовника письмове обґрунтування збільшення вартості договору завчасно не пізніше 20 днів до зміни вартості договору. Як встановлено судом, загальна сума вартості робіт по договору не змінилася та становить 1309912,72 грн. Крім того, довідка про вартість виконаних будівельних робіт від 20.02.2019, акт виконаних будівельних робіт від 20.02.2019 та акт вартості устаткування від 20.02.2019 був підписаний відповідачем по первісному позову без зауважень. Таким чином, відповідач по первісному позову був обізнаний про зміни сум вартості будівельних робіт і вартості устаткування, що не потягли за собою зміни загальної вартості робіт за договором, про що свідчать його підписи на вищевказаних документах.

Також суд не приймає до уваги твердження відповідача по первісному позову про фактичне перерахування позивачу за спірним договором коштів у розмірі 1226060,29 грн., оскільки надані відповідачем в якості доказів перерахування платіжні доручення не містять посилання на договір підряду №605/1 від 05.06.2017, з якого можна було б зробити висновок про те, що ці платежі здійснені саме за цим договором. Натомість, позивачем по первісному позову суду надані докази (податкові накладні та квитанції про реєстрацію податкової накладної) на спростування тверджень відповідача по первісному позову, які свідчать про те, що платежі за цими платіжними дорученнями були здійснені за іншими договорами, які укладені між сторонами, а тому до правовідносин, які витікають з договору підряду №605/1 від 05.06.2017 вони відношення не мають.

Позивач по первісному позову також просить суд стягнути з відповідача по первісному позову суму штрафних санкцій у розмірі 33599,11 грн. та інфляційне збільшення у розмірі 4402,17 грн.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до частин першої, третьої статті 549 ЦК України та частини першої статті 230 ГК України неустойкою (штрафними санкціями) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин четвертої і шостої статті 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною шостою статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов`язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 ГК України (дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №3-53гс15).

Відповідно до пункту 6.2. договору при порушенні строків оплати замовник сплачує підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період прострочки, за кожний день прострочки, від несплаченої у строк суми, що не звільняє замовника від виконання умов договору. Згідно п. 4.1. договору остаточні розрахунки здійснюються замовником протягом 5 (п`ять) банківський днів з моменту закінчення монтажних та пусконалагоджувальних робіт і введення обладнання в експлуатацію. Кінцевий строк розрахунків становив до 27 лютого 2019 року. Таким чином, нарахування штрафних санкцій починає перебіг з 28.02.2019. З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 33599,11 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача по первісному позову, період нарахування останнім вказаної суми втрат від інфляції, дійшов висновку, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача по первісному позову втрат від інфляції у розмірі 4402,17 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог за зустрічним позовом, суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з зустрічним позовом позивач за зустрічним позовом вказував на те, що відповідно до умов договору ТОВ “Вентто” (відповідач за зустрічним позовом) прийняв на себе зобов`язання протягом 14 тижнів виконати роботи, зазначені в п.1.1 договору, за умови виконання замовником п.4.1 договору. Замовник, ТОВ “Українські технології будівництва”, 23.08.2017 доплатив повністю кошти, що становлять повну вартість обладнання, а саме: 970305,72 грн. Таким чином, ТОВ “Вентто”, починаючи з 23.08.2017 протягом 14 тижнів мало виконати всі роботи, що були передбачені цим договором. Кінцевий строк виконання робіт сплив у листопаді 2017 року, а акт виконання будівельних робіт був підписаний лише 20.02.2019, тобто ТОВ “Вентто” порушило строки здачі об`єкта в експлуатацію на 446 календарних днів. У відповідності до п.6.1 договору за порушення строків здачі об`єкта в експлуатацію підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від вартості невиконаних робіт. Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом суму боргу у розмірі 542232,07 грн.

Як зазначалося вище по тексту рішення, у п. 5.4 договору сторони погодили, що строк поставки обладнання та виконання робіт, зазначених у п. 1.1 договору - 14 тижнів за умови виконання замовником п. 4.1 договору та надання будівельної готовності об`єкта для проведення робіт Додаток №2 цього договору.

Згідно п. 4.3 договору, якщо замовник в установлений термін не виконає свої зобов`язання від яких залежить виконання зобов`язань підрядника останній має право продовження строку виконання зобов`язань.

Судом при розгляді справи встановлено, що замовник здійснював платежі у якості оплати вартості робіт та обладнання не у відповідності до умов п. 4.1. договору та з порушенням етапів здійснення оплати, передбачених п. 4.1. договору.

З огляду на невиконання замовником вимог п. 4.1. договору, замовник сам створив передумови для виконання підрядником робіт не у відповідності до термінів, встановлених договором, а виходячи із строків здійснення замовником першого платежу (передплати). Здійснивши переший платіж передплати у липні 2017 року, замовник відповідно відсунув дату початку робіт. Крім того, як зазначено у п. 5.4. договору зобов`язання підрядника з виконання робіт могло виникнути тільки після повного виконання замовником умов п. 4.1. договору та виникнення ще однієї події: надання будівельної готовності об`єкта для проведення робіт. Замовником не надано ніяких доказів на підтвердження того, що ним було надано підряднику будівельну готовність об`єкта для проведення робіт.

Відповідачем за зустрічним позовом подано заяву про застосування наслідків пропуску позивачем за зустрічним позовом строків позовної давності, передбачених ст. 267 ЦК України.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п`ята статті 261 ЦК України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Пунктом 3 частини першої статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Статтею 253 цього Кодексу визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається з тексту зустрічної позовної заяви, позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 542232,07 грн.

В той час з розрахунку суми боргу вбачається, що це є розрахунком суми штрафних санкцій, які позивач за зустрічним позовом хоче стягнути з відповідача за зустрічним позовом.

Відповідно до п. 6.1 договору, за порушення строків здачі об`єкта в експлуатацію підрядник сплачує замовнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої у період прострочки, за кожний день прострочки від вартості недопоставленого обладнання чи невиконання робіт, що не звільняє підрядника від виконання умов договору.

Зі змісту зазначеного розрахунку вбачається, що його зроблено за період: грудень 2017 року - лютий 2019 року.

Як зазначає сам позивач за зустрічним позовом, кінцевий строк виконання робіт за договором сплив у листопаді 2017 року. Отже, строк протягом якого позивач за зустрічним позовом міг звернутись з вимогою про стягнення штрафу закінчився у листопаді 2018 року. Втім, позивач за зустрічним позовом звернувся до суду у жовтні 2019 року.

Враховуючи вищевикладене, до зустрічних позовних вимог у даному випадку застосовуються наслідки спливу позовної давності.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України”, рішення від 10.02.2010).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення у повному обсязі первісного позову та відмову у задоволенні позову зустрічного.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору по первісному позову покладаються на відповідача по первісному позову, за зустрічним позовом - на позивача за зустрічним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610-612, 625, 837 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва" (61033, м. Харків, вул. Луганська, 31, код ЄДРПОУ 35247879) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вентто" (61166, м. Харків, пр. Науки, 36, код ЄДРПОУ 33900517) - 208707,86 грн. заборгованості, 33599,11 грн. пені, 4402,17 грн. інфляційних та 3700,64 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач по первісному позову (відповідач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вентто" (61166, м. Харків, пр. Науки, 36, код ЄДРПОУ 33900517).

Відповідач по первісному позову (позивач за зустрічним позовом) - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські технології будівництва" (61033, м. Харків, вул. Луганська, 31, код ЄДРПОУ 35247879).

Повне рішення підписано 19 грудня 2019 року.

Суддя О.В. Погорелова