Ухвала суду № 86438281, 18.12.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.12.19 Справа № 917/603/19

За заявою Комунального підприємства "Теплоенерго" про надання відстрочки виконання рішення по справі №917/603/19

За позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

до відповідача Комунального підприємства "Теплоенерго", вул. Софіївська, 68, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 248 509,86 грн. заборгованості,

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи :

від позивача: Андрійко Є.Л.

від відповідача: не з`явився

Обставини справи: Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.08.2019 у справі №917/603/19 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства "Теплоенерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 73 363,71 грн. пені, 8 097,67 грн. - 3% річних, 51 825,84 грн. інфляційних, 2013 грн. витрат по сплаті судового збору; в іншій частині позову відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2019 року рішення суду від 15.08.2019 року залишено без змін.

09.12.2019 року від відповідача надійшла заява Комунального підприємства "Теплоенерго" про надання відстрочки виконання рішення по справі №917/603/19 на один рік з дня його ухвалення.

Ухвалою господарського суду Полтавської області №917/603/19 від 10.12.2019 прийнято до розгляду заяву комунального підприємства "Теплоенерго" про відстрочку виконання рішення суду, розгляд заяви призначено на 18.12.2019 року на 09.30. Явку представників учасників справи в судове засідання визнано необов`язковою.

Представник позивача (стягувача) надав письмові заперечення проти надання відстрочки виконання рішення, які підтримав в судовому засіданні.

Представник заявника в судове засідання не з`явився.

Заявник належним чином повідомлений про дату і час розгляду його заяви, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення 13.12.2019 року відповідачу ухвали суду від 10.12.2019 року ( в мат справи).

16.12.2019 року на електронну адресу суду надійшло клопотання від відповідача про відкладення розгляду заяви про надання відстрочки. При цьому суд клопотання відповідача не приймає та не розглядає, оскільки останнє оформлено з порушенням Законів України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", а саме - клопотання не скріплено електронним цифровим підписом, а відтак не є офіційним. Згідно пункту 1.5.6. Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 електронний лист є офіційним, якщо містить вкладення з текстом офіційного документа у вигляді файлу, скріпленого електронним цифровим підписом.

Крім того, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2 ст. 331 ГПК України).

При розгляді заяви суд виходить з наступного.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

При цьому положення чинного господарського процесуального законодавства України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування заяви відповідач посилається на те, що суми, що стягуються за рішенням складаються з суми пені, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих за несвоєчасну сплату за природний газ, які не є для підприємств запланованими витратами та витратами на забезпечення виконання господарські діяльності підприємства. Вказана сума, яка підлягає стягненню за Рішенням є занадто великою для разової оплати. Господарська діяльність КП «Теплоенерго» з надання послуг теплопостачань споживачам має сезонний характер та частково сезонний характер з надання послугпостачання гарячої води споживачам. На підприємстві існує дефіцит надходження грошових коштів, який не покриває обов`язкові витрати на виробництво. Станом на 01.11.2019року КП «Теплоенерго» має надвелику кредиторську заборгованість в сумі 59 274 947,57грн. За результатами господарської діяльності за перше півріччя 2019року КП «Теплоенерго» є збитковим, так відповідно до звіту про фінансові результати за І півріччя 2019року збитки склали 9 039тис. грн., що також вбачається з балансу на 30.06.2019року, та додатково підтверджує неспроможність підприємства негайно виконати рішення суду. Станом на день подання даної заяви, на примусовому виконанні в органах виконавчої служби перебувають виконавчі провадження, сума до стягнення по яких з урахуванням виконавчого збору складає 16 033 215,85грн., що також унеможливить своєчасне виконання рішення Господарського суду Полтавської області від 15.08.2019року у справі №917/603/19. Тому, одномоментне виконання рішень може привезти до стійкої неплатоспроможності підприємства і як наслідок до можливого банкрутства. Стягнення сум у вищевказаних рішеннях призводить до того, що КП «Теплоенерго» не може своєчасно виконувати свої поточні зобов`язання перед контрагентами, що призводить до породження й в подальшому аналогічних судових спорів та виникнення штучних витрат. Дана ситуація може підірвати господарську діяльність підприємства, яке є соціально значимим для міста Кременчука, оскільки надає комунальні послуги фізичним та юридичним особам по постачанню гарячої води та теплопостачанню. Тобто, відстрочення виконання Рішення дозволить КП «Теплоенерго» не порушувати виконання поточних зобов`язань по оплаті послуг/товарів, а також надасть можливість виконати Рішення.

Позивач проти надання відстрочки заперечував, посилаюсь, зокрема, на те, що підставою для звернення до суду з позовом стало невиконання договору №4108/15-КП-24 від 21.01.2015, відповідно до п. 1.2 якого природний раз, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими споживачами (крім бюджетних установ/організацій). Тобто, населення та держава жодним чином не впливали та не могли вплинути на дотримання боржником строків виконання зобов`язань. За твердженням позивача, відповідач активно реалізовує власні активи до прикладу протокол електронного аукціону UA-PS-2019-11-25-000028-2, договір №554 від 11.12.2019 займається господарського діяльністю, натомість намагається ухилитись від виконання зобов`язань. Також у справі №917/1638/18 господарським судом Полтавської області розглянуто аналогічну заяву та надано відстрочку виконання рішення суду до початку опалювального сезону до 13.11.2019, та з початку опалювального сезону відповідач виконувати рішення суду не розпочав. Таким чином, на думку, позивача, оскільки відповідач активно здійснює господарську діяльність, обставини наведені у заяві про відстрочку виконання рішення суду не доводять відсутності можливості виконати рішення суду.

Дослідивши надані відповідачем в обґрунтування заяви докази та обставини, суд не знаходить достатньо правових підстав для її задоволення з урахуванням наступного.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку.

Окрім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Окрім того, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чіжов проти України" зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у Параграфі 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд зазначає, що в обґрунтування клопотання про відстрочку виконання рішення суду відповідач у справі послався на обставини, які є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності відповідачем, яку він здійснює на свій ризик.

Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності. Відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг відповідачу у порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав, оскільки у випадку надання такої відстрочки рішення суду взагалі б не виконувалось цілий рік. Відповідачем не доведено винятковості випадку, з наявністю якого процесуальний закон пов`язує можливість надання відстрочки виконання рішення суду. При цьому відповідачем не подано доказів вчинення будь-яких дій щодо хоча б часткового виконання рішення суду у даній справі.

Враховуючи наведене суд відмовляє у задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплоенерго" про надання відстрочки виконання рішення по справі №917/603/19.

Керуючись ст. 234, 331 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Комунального підприємства "Теплоенерго" про надання відстрочки виконання рішення по справі №917/603/19.

Ухвала підписана 19.12.2019 року

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. ст.256- 257 ГПК України.

Суддя Тимощенко О.М.