Рішення № 86437775, 02.12.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 року Справа № 915/1350/18

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

за участю секретаря судового засідання Сьянової О.С.,

від позивача - Деруга Н.О., довіреність № 198-02/19 від 28.12.18;

від відповідача - Кіян О.В., ордер серія МК № 73182 від 23.01.19;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд”,

фактична адреса: пров. Очаківський, 5/6, вул. Очаківська, м. Київ, 03151;

юридична адреса: вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, 01001;

до фермерського господарства “Колос”,

с. Білозірка, Вітовський район, Миколаївська область, 57230;

про стягнення коштів у розмірі 5445225 грн. 17 коп. за біржовим договором поставки зерна врожаю від 29.05.2018 № 643Ф.,-

В С Т А Н О В И В:

Публічним акціонерним товариством (ПАТ) “Аграрний фонд” пред`явлено до фермерського господарства (ФГ) “Колос” позов з вимогою про стягнення грошових коштів у загальній сумі 5445225 грн. 17 коп., із яких: 3381552 грн. – сума попередньої оплати; 372897 грн. 17 коп. – 23 % річних; 1690776 грн. – штраф, з посиланням на неналежне виконання ФГ “Колос” зобов`язань за укладеним з позивачем біржовим договором поставки зерна врожаю від 29.05.2018 № 643 Ф, а саме, зобов`язань щодо своєчасної поставки замовленого товару ТОВ “Аграрний фонд”, внаслідок чого позивач просить про стягнення з ФГ “Колос”, у порядку п. 7.6 договору, суми попередньої оплати, 23 % річних та штрафу за прострочення поставки товару.

Крім того, позивач просить суд про стягнення з ФГ “Колос” судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.12.2018 позовну заяву №02-08/1/2367 від 28.11.2018 публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” залишено без руху, оскільки позивачем всупереч вимог п.п. 6, 7, 8 ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України не вказано ідентифікаційного номеру позивача та не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Вказаною ухвалою Публічному акціонерному товариству “Аграрний фонд” надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивач усунув визначені ухвалою суду від 05.12.2018 року недоліки у зв`язку із чим ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

У відзиві від 10.01.2019 № 2 відповідач проти позову заперечує та зазначає, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на те, що порушення умов Біржового договору відбулось в результаті несприятливих подій - посухи, внаслідок чого фермерське господарство не змогло отримати врожай пшениці в запланованому обсязі та належної якості, а тому відсутні підстави для стягнення штрафу; отримання відсотків за користування сумою передоплати при відсутності укладеного між сторонами договору фінансового кредиту чи договору позики чинним законодавством не передбачено; позивач не є установою банку або небанківською фінансовою установою, що виключає наявність правових підстав для стягнення на користь позивача суми процентів.

Крім того, у додаткових поясненнях від 29.11.2019 відповідач зазначає, що невиконання зобов`язання сталось через скрутний фінансовий стан товариства, а тому просить зменшити розміру штрафних санкцій.

Вислухавши представників сторін, які підтримали доводи, викладені відповідно у позовній заяві та відзиві на неї, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Між сторонами укладено 29 травня 2018 року укладено біржовий Договір поставки зерна врожаю 2018 року №634 Ф (далі – Договір), за умовами якого ФГ “Колос” (постачальник) у строк до 01 жовтня 2018 року включно передає покупцеві у власність зерно пшениці м`якої 3 класу в кількості 1800,000 тонн. вирощений та зібраний в 2018 році на земельній ділянці/ділянках сільськогосподарського призначення постачальника загальною посівною площею 723,14 га., а ПАТ “Аграрний фонд” (покупець) зобов`язується прийняти та оплатити його (п.п. 1.1, 2.1.1, 2.1.2 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору, базис поставки: EXW ПрАТ “Засільське XIIII”, 57202, Миколаївська область, Вітовський район, с.Засілля, вул. Заводська 22 на умовах Інкотермс 2010.

Покупець залишає за собою право змінити базис поставки, попередньо повідомивши про це покупця, але не пізніше ніж за 45 календарних днів до кінцевого строку поставки (п.2.3 договору).

У пункті 2.5 договору сторони домовились, що однією з істотних умов даного Договору є укладення договору застави зерна майбутнього врожаю, який має бути нотаріально посвідчений у встановленому законодавством порядку, а також укладення договору страхування майбутнього врожаю сільськогосподарських культур.

Пунктом 2.6 договору визначено, що поставка вважається здійсненою в момент підписання акта (ів) передавання-приймання товару на зерновому складі згідно з п.2.2 відповідно до умов цього Договору та видачі покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва. Сама лише поставка товару постачальником на зерновий склад, визначений у п.2.2 Договору без підписання відповідних акта (ів) передавання-приймання та видачі покупцеві складської квитанції або складського свідоцтва не є належним виконанням Договору щодо поставки товару

Ціна на момент укладення цього договору для здійснення попередньої оплати за одиницю товару (тонну) – 4 600,00 гривень з урахуванням ПДВ є базовою. Загальна базова ціна договору на момент укладення складає 8280000,00 (п.п. 5.1, 5.2 договору).

Відповідно до п.5.3 Договору, покупець зобов`язується протягом 5 робочих днів з моменту набрання чинності Договором застави, передбаченим п.2.5 Договору, але у будь-якому разі після набрання чинності Договором страхування та надання акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування, перерахувати кошти (попередню оплату) на поточний рахунок постачальника в розмірі 3 381 552,00 грн., в тому числі ПДВ, що складає 40,84 % від загальної базової ціни Договору, передбаченої у п.5.2 цього Договору, за вирахуванням суми, передбаченої у пп.5.3.1 договору.

Згідно п.5.3.1 договору, покупець із суми попередньої оплати, передбаченої п.5.3 цього Договору утримує 431 388,00 грн. без ПДВ, для сплати страхового платежу, який сплачується протягом 5 банківських днів після отримання від страхової компанії акта огляду сільськогосподарських культур до договору страхування.

Пунктом 11.3 договору визначено, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення та реєстрації на Аграрній біржі. Строк дії договору: з дати набуття чинності у відповідності до п.11.3 Договору до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (п.11.6 Договору).

Позивачем на виконання умов Договору сплачено відповідачу попередню оплату у сумі 3 381 552,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку за 04.06.2018.

Відповідач, незважаючи на виконання позивачем свого обов`язку щодо сплати попередньої оплати, зобов`язання з поставки на зерновий склад, визначений як базис поставки у біржовому договорі у строк до 01 жовтня 2018 року включно не здійснив, чим порушив свої зобов`язання за Договором.

Доказів перенесення строку поставки, та, відповідно, змін до біржового договору в частині визначення кінцевого строку поставки, сторонами суду не надано.

Статтею 5 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" до суб`єктів ринку зерна віднесено суб`єктів виробництва зерна; суб`єктів зберігання зерна; Аграрний фонд та інших суб`єктів державних заставних закупівель зерна та державної аграрної інтервенції.

Відповідно до ст.ст. 24, 26 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерно підлягає зберіганню у зернових складах. Власники зерна мають право укладати договори складського зберігання зерна на зберігання зерна у зернових складах з отриманням складських документів на зерно, а також зберігати зерно у власних зерносховищах. Договір складського зберігання зерна є публічним договором, типова форма якого затверджується Кабінетом Міністрів України. За договором складського зберігання зерна зерновий склад зобов`язується за плату зберігати зерно, що передане йому суб`єктом ринку зерна. Договір складського зберігання зерна укладається в письмовій формі, що підтверджується видачею власнику зерна складського документа.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Частинами 1, 2 ст.180 Господарського Кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.712 Цивільного Кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Цивільного Кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов`язання зі здійснення оплати за товар, однак відповідач в обумовлений договором строк товар не поставив.

У відповідності до п.7.6 Договору, у разі якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, він зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого пп.2.1.2 Договору, повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п.5.3 цього Договору, та додатково сплатити на користь покупця: проценти у розмірі 22 відсотків річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від покупця; штраф у розмірі 50 відсотків від суми попередньої оплати.

Так, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо поставки товару та повернення попередньої оплати, позивач направив на адресу відповідача вимогу від 05.11.2018 №02-08/3/2165 в якій просив відповідача перерахувати на рахунок позивача кошти у сумі 5 400 477,51 грн., які складаються з суми попередньої оплати – 3 381552,00 грн., відсотків у розмірі 372897,17 грн. та штрафу у розмірі 1690776,00 грн. Вказана вимога була отримана відповідачем 07.11.2018, про що свідчить копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Відповідач відповіді на вказану вимогу не надав, кошти попередньої оплати не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення попередньої оплати.

Ураховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 3381552 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Закону та договору і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 7.1 Договору визначено, що у разі невиконання (неналежного виконання) зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність згідно з цим Договором та/або законодавством України.

Відповідно до п.10.3 Договору, сторони домовились, що відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України до вимог щодо нарахування та стягнення пені, штрафів та інших видів неустойки/штрафних санкцій застосовується трирічний строк позовної давності.

У відповідності до п.7.6 Договору, у разі якщо постачальник, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, він зобов`язаний протягом 10 календарних днів після настання строку, встановленого пп.2.1.2 Договору, повернути на поточний рахунок покупця попередню оплату з врахуванням страхового платежу у сумі, визначеній п.5.3 цього Договору, та додатково сплатити на користь покупця: проценти у розмірі 22 відсотків річних на суму попередньої оплати за кожен день користування коштами, обраховуючи від дня одержання цих коштів від покупця; штраф у розмірі 50 відсотків від суми попередньої оплати.

Згідно ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного.

Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.7) нарахував та просить суд стягнути з відповідача 22% річних нарахованих на суму 3381552 грн. 00 коп. за період з 05.06.2018 по 26.11.2018 та яка складає 372897 грн. 17 коп., розмір яких обґрунтований відповідно до вимог договору та підлягає задоволенню.

Також, позивач згідно наданого до суду розрахунку нарахував та просить суд стягнути з відповідача 50% штрафу від суми попередньої оплати, що становить 1690776 грн. (3381552,00 грн. Х 50%), розмір якого є обґрунтований відповідно до вимог договору та підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд, виходячи з інтересів обох сторін, ураховує що відповідач на даний час знаходиться у складному фінансовому становищі. До того ж, боржник не ухиляється від виконання своїх зобов`язань, а навпаки не заперечуючи проти стягнення основного боргу, пояснює, що шукає способи погашення заборгованості перед позивачем.

Суд також приймає до уваги, що порушення відповідачем договірних зобов`язань не спричинило негативних наслідків господарській діяльності ПАТ) “Аграрний фонд”.

Виходячи із засад справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права, суд вважає, що нарахований штраф є непропорційною допущеному правопорушенню, що прострочення зобов`язань відповідачем також компенсуються підлягаючими стягненню з відповідача сумою нарахувань 22 % річних.

Викладені обставини суд ураховує як виняткові, які мають істотне значення і дають суду право зменшити суму нарахованої пені, на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України, котрими передбачено право суду зменшити розмір неустойки, за наявності обставин, які мають істотне значення.

З огляду на викладене, суд визнає, що визначений позивачем розмір штрафу в загальній сумі 1690776 грн. належить зменшити до суми 507232 коп. 80 коп. і в цій сумі задовольнити вимоги позивача.

Таким чином, позов публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” підлягає задоволенню.

Щодо клопотання від 30.09.19 р. відповідача про зупинення провадження у справі до набрання рішенням законної сили у справі про визнання недійсним положень п.7.6 спірного договору, суд вважає необґрунтованим, оскільки стороною не надано доказів щодо відкриття провадження у відповідній справі.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

ПАТ “Аграрний фонд” при зверненні до суду з даним позовом сплатило судовий збір у сумі 81678 грн. 38 коп. згідно платіжного доручення від 28.11.2018 № 6638.

Судом, визнано обґрунтованими вимоги ПАТ “Аграрний фонд” суму попередньої оплати у розмірі 3381552 грн.

Проте, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи те, що відповідачем визнано наявність заборгованості в сумі попередньої оплати 3381552 грн., суд вважає повернути ПАТ “Аграрний фонд” з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми сплаченої у пропорційному розміру від суми попередньої оплати, тобто 38042 грн. 46 коп.

Отже, витрати ПАТ “Аграрний фонд” за платіжним дорученням від 28.11.2018 № 6638 на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 43635 грн. 92 коп. належить відшкодувати за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” задовольнити.

2. Стягнути з фермерського господарства “Колос” (57230, с. Білозірка, Вітовський район, Миколаївська область, ідентифікаційний код 30405651) на користь публічного акціонерного товариства “Аграрний фонд” (01001, вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 38926880) грошові кошти у загальній сумі 4261681 (чотири мільйони двісті шістдесят одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн. 97 коп., із яких: 3381552 (три мільйони триста вісімдесят одна тисяча п`ятсот п`ятдесят дві) грн. – сума попередньої оплати; 372897 (триста сімдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто сім) грн. 17 коп. – 23 % річних; 507232 (п`ятсот сім тисяч двісті тридцять дві) грн. 80 коп. – штраф, а також відшкодування витрати по сплаті судового збору в сумі 43639 (сорок три тисячі шістсот тридцять дев`ять) грн. 92 коп.

3. Повернути публічному акціонерному товариству “Аграрний фонд”(01001, вул. Б.Грінченка, 1, м. Київ, ідентифікаційний код 38926880) із Державного бюджету України сплачений згідно платіжного доручення від 28.11.2018 р. № 6638 судовий збір у сумі 38042 (тридцять вісім тисяч сорок дві) грн. 46 коп.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 13.12.2019 року.

Суддя С.М.Коваль.