Ухвала суду № 86437635, 19.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Київ

19.12.2019справа №910/16653/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., розглянувши заяву Compo Expert GmbH (Компо Експерт ГмбХ) (Кроегервег 10, 48155 Мюнстер, Німеччина; далі - Компанія) про забезпечення позову

у справі №910/16653/19

за позовом Компанії

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агронта» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 26, кв. 27; ідентифікаційний код 36885811) та

Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596)

про визнання недійсними свідоцтв України №219491, №222864, №249242 на знаки для товарів і послуг та зобов`язання вчинити певні дії,

без виклику представників учасників справи,

ВСТАНОВИВ:

Компанія звернулася до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсними належних товариству з обмеженою відповідальністю «Агронта» (далі - Товариство) свідоцтв України: №219491 на знак для товарів і послуг «», №222864 на знак для товарів і послуг «», зареєстрованих для всіх товарів 01 класу Міжнародної реєстрації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі - МКТП), та №249242 на знак для товарів і послуг «», зареєстрований для послуг 35 класу МКТП;

- зобов`язання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (далі - Міністерство) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно визнання недійсними свідоцтв України: №219491 на знак для товарів і послуг «», №222864 на знак для товарів і послуг «» та №249242 на знак для товарів і послуг «», та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- позивач є власником свідоцтва України №86737 на знак для товарів і послуг «», зареєстрований для товарів 01 класу МКТП «добривні хімікати для грунту; добривні суміші; добрива; солі (добрива)» та міжнародної реєстрації №394701 на знак для товарів та послуг «BASFOLIAR», зареєстрованого для товарів 01 класу МКТП «хімічні продукти для сільського господарства, садівництва та лісового господарства, а саме зволожуючих продуктів і розчинників для добрив і для засобів захисту рослин, продуктів для поліпшення ґрунтів; добрива (природні та штучні).»;

- Міністерством 25.11.2016 зареєстровано свідоцтво України №219491 на знак для товарів і послуг «», 27.02.2017 зареєстровано свідоцтво України №222864 на знак для товарів і послуг «» для товарів 01 класу МКТП, а саме «хімічні продукти, призначені для використовування в промисловості, науці, фотографії, сільському господарстві, садівництві та лісівництві; бактерійні біологічні препарати, крім лікарських (медичних) і ветеринарних; гумус; дефоліанти; добрива; добривні суміші; культури мікроорганізмів, крім лікарських (медичних) і ветеринарних; препарати з мікроелементами для рослин; препарати для поліпшування стану ґрунту; препарати з мікроорганізмів, крім лікарських (медичних) і ветеринарних; речовини, що сприяють зберіганню насіння; росторегулівні препарати для рослин; солі (добрива); субстрати (підклади) для вирощування без ґрунту (сільське господарство); хімікати для плодівництва, крім фунгіцидів, гербіцидів, інсектицидів і паразитоцидів», та 25.10.2018 зареєстровано свідоцтво України №249242 на знак для товарів і послуг «» для послуг 35 класу МКТП, а саме «адміністративне обробляння замовлень на купівлю; адміністрування програм лояльності для клієнтів; вивчання ринку; демонстрування товарів; економічне прогнозування; збирання інформації у комп`ютерні бази даних; комерційне інформування та поради для споживачів (центри підтримки споживачів); комп`ютеризоване ведення справ; маркетинг; маркетингові досліджування; написання рекламних текстів; організовування виставок на комерційні або рекламні потреби; організовування ярмарків на комерційні або рекламні потреби; послуги агентств комерційного інформування; послуги з комерційного посередництва; послуги з постачання для інших (закуповування товарів та замовляння послуг для інших підприємств); послуги імпортно-експортних агентств; послуги щодо роздрібного або оптового продажу фармацевтичних, ветеринарних, гігієнічних препаратів, медичних товарів та препаратів для сільського господарства; пошукова оптимізація для сприяння продажам; представляння товарів на засобах інформування з метою роздрібного продажу; пряме поштове рекламування; публікування рекламних текстів; радіорекламування; рекламування; рекламування поштою; рекламування через комп`ютерну мережу в режимі он-лайн; розповсюджування зразків; розповсюджування рекламних матеріалів; розробляння рекламних матеріалів; систематизування інформації у комп`ютерні бази даних; сприяння продажам для інших; створювання програм щодо замовляння товарів через телерекламу»;

- на думку позивача, позначення за свідоцтвами України: №219491 на знак для товарів і послуг «», №222864 на знак для товарів і послуг «» та №249242 на знак для товарів і послуг «» є схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками для товарів і послуг позивача;

- позивач вважає, що позначення за свідоцтвами України: №219491 на знак для товарів і послуг «», №222864 на знак для товарів і послуг «» та №249242 на знак для товарів і послуг «» можуть викликати у споживача асоціативне уявлення про товар, яке не відповідатиме дійсності, що не виключає можливість введення споживача в оману стосовно певної якості та виробника товарів, що є підставами для відмови у наданні правової охорони згідно з підпунктом 4 пункту 2 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (далі - Закон);

- отже, оманливість позначень «»,«» і «» та схожість настільки, що їх можна сплутати із торговельними марками «» і «BASFOLIAR» позивача, свідчать про невідповідність оспорюваних позначень за свідоцтвами України: №219491 на знак для товарів і послуг «», №222864 на знак для товарів і послуг «» та №249242 на знак для товарів і послуг «» умовам надання правової охорони, що є підставою для визнання недійсними вказаних свідоцтв України відповідно до підпункту «а» пункту 1 статті 19 Закону.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2019 позовну заяву Компанії залишено без руху; встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

12.12.2019 позивач подав суду документи на виконання ухвали суду від 29.11.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

18.12.2019 Компанія подала заяву про забезпечення позову, в якій просила:

« 1. Заборонити Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України вносити будь-які зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг щодо передання права власності на знак для товарів і послуг за свідоцтва України №№ 219491, 222864 та 249242 третім особам та відмови від прав на знаків за свідоцтвами України №№ 219491, 222864 та 249242 за заявою Відповідача-1 до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили.

2. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОНТА» передавати права та відмовлятися від прав на знак для товарів і послуг за свідоцтвами України №№ 219491, 222864 та 249242 повністю або частково до набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили.».

Заяву мотивовано тим, що передання Товариством прав на спірні торговельні марки третім особам призведе до утруднення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною четвертою статті 137 ГПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини першої статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У пункті 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 7 статті 16 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що власник свідоцтва може передавати будь-якій особі право власності на знак повністю або відносно частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг, на підставі договору.

Відповідно до пункту 2 статті 1114 Цивільного кодексу України факт передання виключних майнових прав інтелектуальної власності, які відповідно до цього Кодексу або іншого закону є чинними після їх державної реєстрації, підлягає державній реєстрації.

Разом з тим, пунктом 2.2 Положення про Державний реєстр свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 10.10.2002 №10, встановлено, що реєстр містить такі відомості із зазначенням міжнародних цифрових кодів для ідентифікації бібліографічних даних відповідно до стандарту Всесвітньої організації інтелектуальної власності, зокрема, ім`я або повне найменування та адресу власника (власників) свідоцтва.

У процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема, щодо зміни, пов`язаної зі зміною особи власника (власників) свідоцтва (пункт 2.3 вказаного Положення).

Крім того, у справах, пов`язаних з визнанням охоронних документів недійсними, можливе застосування заходів до забезпечення позову у вигляді заборони відповідачеві - володільцеві спірного документа передавати будь-якій особі (особам) право власності на об`єкт інтелектуальної власності та/або надавати будь-якій особі (особам) дозвіл (видавати ліцензію) на використання об`єкта інтелектуальної власності; заборони Державній службі інтелектуальної власності України приймати рішення про внесення будь-яких змін до Державного реєстру патентів/свідоцтв України стосовно даного об`єкта інтелектуальної власності, вносити відповідні зміни до даного Реєстру та здійснювати пов`язані з цим публікації в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Такі заходи мають на меті, зокрема, запобігти невиправданому розширенню кола осіб, прав та інтересів яких стосуватиметься судове рішення, а відтак - утрудненню чи неможливості виконання цього рішення.

Згідно з пунктом 1 статті 18 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» власник свідоцтва в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Статтею 22 Закону встановлено, що ніхто інший, крім колишнього власника свідоцтва, не має права на повторну реєстрацію знака протягом трьох років після припинення дії свідоцтва згідно із пунктами 1 - 3 статті 18 цього Закону.

Отже, передача Товариством прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 і №249242 та відмова Товариства від свідоцтв України №219491, №222864 і №249242 призведе до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосується вирішення цього спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову в зв`язку із наявністю нового власника знаків для товарів і послуг; а також може зумовити необхідність звернення позивача з іншими позовами для захисту його порушених прав. Вказане свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- заборони Товариству передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 і №249242 іншим особам та відмовлятися від свідоцтв України №219491, №222864 і №249242 повністю або частково;

заборони Міністерству вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно передання Товариством права власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 і №249242 третім особам та відмови Товариства від прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 і №249242, -

є пов`язаними з предметом спору у справі №910/16653/19 та спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Згідно з частиною шостою статті 160 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 136, 137, 138, 139, 140, 234 та 235 ГПК України, господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Compo Expert GmbH (Компо Експерт ГмбХ) (Кроегервег 10, 48155 Мюнстер, Німеччина) про забезпечення позову у справі №910/16653/19 задовольнити.

2. До вирішення позову по суті вжити заходи до забезпечення позову шляхом:

- заборони товариству з обмеженою відповідальністю «Агронта» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 26, кв. 27; ідентифікаційний код 36885811) передавати повністю або частково права інтелектуальної власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 і №249242 іншим особам та відмовлятися від свідоцтв України №219491, №222864 і №249242 повністю або частково;

- заборони Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596) вносити зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно передання товариством з обмеженою відповідальністю «Агронта» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 26, кв. 27; ідентифікаційний код 36885811) права власності на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 і №249242 третім особам та відмови товариства з обмеженою відповідальністю «Агронта» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 26, кв. 27; ідентифікаційний код 36885811) від прав на знаки для товарів і послуг за свідоцтвами України №219491, №222864 і №249242.

3. Боржниками за даною ухвалою є:

товариство з обмеженою відповідальністю «Агронта» (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 26, кв. 27; ідентифікаційний код 36885811);

Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2; ідентифікаційний код 37508596).

4. Стягувачем за даною ухвалою є Compo Expert GmbH (Компо Експерт ГмбХ) (Кроегервег 10, 48155 Мюнстер, Німеччина).

5. Ухвала підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень, та її оскарження не зупиняє її виконання.

6. Строк пред`явлення даної ухвали до виконання складає три роки з моменту її винесення, тобто до - 19.12.2022.

Ухвала набрала законної сили 19.12.2019 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва.

Суддя О.В. Марченко