Рішення № 86437573, 19.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2019Справа № 914/1760/19

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Управління поліції охорони у Львівській областідоПриватного підприємства "Гарант Енерго М"простягнення 57 080 грн 07 коп.Представники сторін:не викликалисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28.08.2019 до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Управління поліції охорони у Львівській області з вимогами до Приватного підприємства "Гарант Енерго М" про стягнення 57 080 грн 07 коп. заборгованості за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 19.10.2018 № 86, в тому числі: 40 028 грн 98 коп. основної заборгованості, 12 858 грн 32 коп. пені, 1 081 грн 00 коп. 3 % річних та 3 111 грн 77 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 40 028 грн 98 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 12 858 грн 32 коп. пені, 1 081 грн 00 коп. 3 % річних та 3 111 грн 77 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.09.2019 № 914/1760/19 позовну заяву Управління поліції охорони у Львівській області з вимогами до Приватного підприємства "Гарант Енерго М" про стягнення 57 080 грн 07 коп. направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 914/1760/19 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2019, на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву залишено без руху.

11.10.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2019 відкрито провадження у справі № 914/1760/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

04.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

18.11.2019 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла інформація до відома.

Станом на 18.12.2019 відповідачем вимог ухвали суду від 15.10.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримано останнім 21.10.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 52649386.

Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

19.10.2018 між Управлінням поліції охорони у Львівській області (охорона за договором) та Приватним підприємством "Гарант Енерго М" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 86, відповідно до умов якого охорона зобов`язується надати замовнику послуги з охорони публічної безпеки і порядку на території (об`єктів) замовника, що розташований за адресою: Львівська обл., Яворівськмий район, м. Новоярівськ, ТЕЦ «Новоярівське» (далі - Об`єт), що вказана в дислокації (додаток 1).

Відповідно до пункту 2.1. договору ціну послуг за цим договором визначається щомісячним розрахунком (додаток № 2 до договору).

Згідно з пунктом 2.2. договору вартість середньомісячної послуги за здійснення заходів з охорони публічної безпеки і порядку за цим договором визначається на підставі узгодженої протоколом сторін договірної ціни (додаток № 3 до договору).

Пунктом 2.3. договору визначено, що оплата охоронних послуг здійснюється замовником на умовах попередньої 100 % оплати шляхом перерахування плати встановленої пунктом 2.1. цього договору на рахунок охорони до початку виконання охоронних заходів. У подальшому до 25 числа поточного місяця за послуги, які будуть надані в наступному місяці.

За умовами пункту 2.4. договору датою оплати (датою виконання замовником зобов`язань) є дата зарахування грошей на рахунок охорони.

Якщо на момент перерахування грошових коштів є прострочена заборгованість за раніше фактично одержані послуги по цьому договору, грошові кошти в першу чергу направляються на погашення такої заборгованості. Залишок вільних коштів після погашення вище вказаної заборгованості використовується згідно з призначенням платежу, який вказаний в платіжному дорученні (пункт 2.5. договору).

За умовами пункту 2.7. договору замовник своєчасно надсилає до охорони свого уповноваженого представника для отримання рахунків на оплату, актів виконаних робі та інших необхідних йому фінансових документів. До закінчення поточного місяця охорона надає представнику замовника два примірники акту виконаних робіт, який останній зобов`язаний протягом п`яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути охороні. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих охороною у звітному місяці, замовник зобов`язаний в той же строк у письмовій формі надати охороні свої обґрунтовані заперечення. Будь-яке недотримання замовником своїх зобов`язань за цим договором щодо передачі об`єктів під охорону, не є підставою для зміни ним розміру та строків оплати за цим договором.

Цей договір набуває чинності з 19.10.2018 і діє до 19.10.2019 (пункт 6.1. договору).

Додатком 1 до договору від 19.10.2018 № 86 визначено дислокації об`єкта, охорона якого здійснюється полком Управління поліції охорони у Львівській області.

Додатком № 2 до договору від 19.10.2018 № 86 визначено розрахунок на 2018 рік.

Додатком № 3 до договору від 19.10.2018 № 86 затверджено протокол погодження ціни послуг, відповідно до якого ціна послуги охорони становить 151 грн 17 коп. за годину охорони одним працівником поліції охорони.

Додатком № 4 до договору від 19.10.2018 № 86 затверджено акт про виставлення охорони на об`єкт.

05.10.2018 між сторонами підписано акт приймання-передачі об`єкту нерухомого майна.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 86 від 19.10.2018 позивач надав послуги, а відповідач беззаперечно їх прийняв, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту прийому-здачі виконаних робіт/послуг № ШЕВ-00901 за листопад 2018 року на загальну суму 120 028 грн 98 коп.

Як зазначає позивач, відповідно до акту звірки розрахунків, підписаного між сторонами та наявного в матеріалах справи, після закінчення дії договору, у відповідача перед позивачем наявна заборгованість у розмірі 70 028 грн 98 коп.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 15.01.2019 № 160/43/33/01-2019 про сплату заборгованості за надані послуги за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 86 від 19.10.2018 у розмірі 70 028 грн 98 коп.

28.03.2019 відповідач здійснив часткову оплати за надані послуги на суму 30 000 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією банківської виписки.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 40 028 грн 98 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не спростовано відповідачем, зокрема відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 40 028 грн 98 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 86 від 19.10.2018 та факту наявності заборгованості за отримані послуги за листопад 2018 року у розмірі 40 028 грн 98 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 40 028 грн 98 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 86 від 19.10.2018 щодо оплати наданих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 12 858 грн 32 коп. пені, 1 081 грн 00 коп. 3 % річних та 3 111 грн 77 коп. інфляційних втрат за період прострочення з 01.12.2018 по 31.07.2019.

В обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення пені за період прострочення з 01.12.2018 по 31.07.2019 позивач посилається на положення пункту 5.2. договору, відповідно до якого передбачено, що за несвоєчасну або неповну оплату послуг охорони замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до пункту 1 наказу Управління поліції охорони у Львівській області Національної поліції України від 28.11.2018 № 66 про внесення змін в організацію охорони та розірвання договору на фізичну охорону Приватного підприємства "Гарант Енерго М" договір про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 19.10.2018 № 86 вважати таким, що з 09:00 год. 27.11.2018 втратив свою дію.

Таким чином, з 27.11.2018 договір є припиненим.

З огляду на вищевикладене, а також те, що строк дії договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 19.10.2018 № 86, в тому числі і положень щодо застосування відповідальності за його порушення, закінчився 27.11.2018, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, нарахованої за період прострочення з 01.12.2018 по 31.07.2019, визнаються судом не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки пеня нарахована за період, коли умови договору щодо їх застосування вже не діяли. Також, суду не надано доказів того, що між сторонами існувала письмова угода щодо забезпечення неустойкою (пенею) виконання відповідачем обов`язку після закінчення строку дії договору про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку від 19.10.2018 № 86.

З огляду на вищенаведене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 858 грн 32 коп. пені визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунок 3% річних, наданий позивачем, та встановлено його правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

Здійснивши перевірку наведеного позивачем розрахунку інфляційних втрат, судом встановлено, що позивачем допущено помилки, відтак, здійснивши власний перерахунок, з урахуванням часткової оплати 28.03.2019 на суму 30 000 грн 00 коп., суд дійшов висновку, що обґрунтованими є стягнення з відповідача інфляційних втрат за період прострочення з 01.12.2018 по 27.03.2019 на суму 2 267 грн 46 коп. та за період прострочення з 28.03.2019 по 31.07.2019 на суму 236 грн 68 коп.

Таким чином, вимоги про стягнення інфляційних втрат в сумі 3 111 грн 77 коп. підлягають частковому задоволенню на суму 2 504 грн 14 коп.

З огляду на вищенаведене та доведення факту невиконання зобов`язання за договором про надання послуг з охорони публічної безпеки та порядку № 86 від 19.10.2018 щодо оплати наданих послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача у розмірі 1 081 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 2 504 грн 14 коп.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Гарант Енерго М" (вул. Багговутівська, 17-21, м. Київ, 04107, ідентифікаційний код 34795648) на користь Управління поліції охорони у Львівській області (вул. Липинського, 44, м. Львів, 79019, ідентифікаційний код 40108887) заборгованість у розмірі 40 028 (сорок тисяч двадцять вісім) грн 98 коп., 3 % річних у розмірі 1 081 (одна тисяча вісімдесят одна) грн 00 коп., інфляційних втрат у розмірі 2 504 (дві тисячі п`ятсот чотири) грн 14 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 467 (одна тисяча чотириста шістдесят сім) грн 81 коп.

3. В іншій частині позову щодо вимог про стягнення пені у розмірі 12 858 грн 32 коп. та інфляційних втрат у розмірі 607 грн 63 коп. відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Н.Б.Плотницька