Рішення № 86437378, 03.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.12.2019Справа № 910/5253/19За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АЛЬКОР ЛТД"

до Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці ПАТ "Донбасенерго" "Слов`янська теплова електрична станція"

про стягнення 1 244 592,86 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача, Семенюк С.М. за дов.;

від позивача, Грінченко С.В. директор;

від відповідача, Федорець Д.Д. за дов.;

від відповідача, Жукова Л.А. за договором..

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 1 244 592,86 грн., з яких: 1 179 999,99 грн. основний борг, 64 592,87 грн. пеня за договором №513 від 15.06.2018 на виконання ремонтних робіт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань відповідно до умов Договору №513 від 15.06.2018 на виконання ремонтних робіт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/5253/19 та призначено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Розгляд справи призначено на 30.05.2019.

21.05.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти позову заперечив зокрема з тих підстав, що позивачем не доведено прострочення виконання зобов`язання з 01.11.2018, у зв`язку з чим позивачем не вірно нарахована пеня. Окрім того, відповідач заперечив проти стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 62 288,77 грн.

У судовому засіданні 30.05.2019 суд оголосив перерву до 20.06.2019.

20.06.2019 відповідачем подані доповнення до відзиву на позовну заяву, в яких відповідач заперечив факт виконання позивачем робіт, передбачених договором №513 від 15.06.2018.

У судовому засіданні 20.06.2019 судом оголошено перерву до 18.07.2019 та продовжено строк розгляду підготовчого провадження на 30 днів.

21.06.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про відновлення строку для подання доповнень до відзиву на позовну заяву.

16.07.2019 відповідачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

18.07.2019 через відділ діловодства суду позивачем подана заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач здійснив перерахунок пені, з урахуванням періоду нарахування з 22.02.2019 по 10.07.2019 та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача 143 669,02 грн. пені.

30.07.2019 позивачем також подана заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої здійснив перерахунок пені за період з 01.12.2018 по 01.05.2019 та просив суд стягнути з відповідача на свою користь 105 828,22 грн. пені.

Вказана заява доплачена судовим збором у розмірі 253,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Подані заяви про збільшення розміру позовних вимог прийняті судом до розгляду, отже має місце нова ціна позову (1 179 999,99 грн. основний борг та 105 828,22 грн. пеня), виходячи з якої вирішується спір по суті.

30.07.2019 через відділ діловодства суду відповідачем подана заява про розстрочення виконання судового рішення, подана в порядку ст.ст.238, 239, 331 ГПК України, зважаючи на скрутний фінансовий стан.

30.07.2019 відповідачем подано відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог, зокрема відповідач зауважив на неправильність розрахунку, оскільки розрахунок пені не відповідає вимогам ч.6 ст. 232 ГК України. Також, вказав, що позивач безпідставно нараховує пеню на роботи, виконання яких спростовує відповідач.

30.07.2019 позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву, в якому підтримав заявлені позовні вимоги, а заперечення відповідача визнав необґрунтованими.

Суд в підготовчому судовому засіданні 30.07.2019 поставив на обговорення питання про можливість завершення підготовчого провадження, та призначення справи до судового розгляду по суті.

Представники позивача та відповідача зазначили про можливість закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 30.07.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/5253/19. Призначено розгляд справи №910/5253/19 по суті на 19.09.2019.

18.09.2019 відповідачем подано клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку будівельно-технічної експертизи, відповідно до ч.10 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ч.10 ст.80 ГПК України докази, які не додані до позовної заяви чи

відзиву на неї, якщо інше не передбачено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду, з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Поданий висновок долучений судом до матеріалів справи, а клопотання прийняте судом до розгляду.

У судовому засіданні 19.09.2019 судом оголошено перерву до 01.10.2019.

01.10.2019 позивачем подані письмові пояснення щодо заперечення прийняття висновку будівельно-технічної експертизи як належного та допустимого доказу у справі на підтвердження обставин справи.

01.10.2019 відповідачем подано клопотання про приєднання документів до матеріалів справи: копії наказу ПАТ «Донбасенерго» від 30.09.2019 №116, копію листа ПАТ «Донбасенерго» від 30.09.2019 №03-01/1/04244, акт приймання робіт за договором №513 від 15.06.2018 (відкоригований).

У судовому засіданні 01.10.2019 судом оголошено перерву до 17.10.2019.

17.10.2019 відповідачем подані заперечення щодо документу, поданого позивачем через канцелярію суду 01.10.2019 та заяви, поданої позивачем через канцелярію суду 15.10.2019.

17.10.2019 судове засідання не відбулось, розгляд справи призначено на 12.11.2019.

У судовому засіданні 03.12.2019 позивач підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач проти позову заперечив.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

При розгляді справи по суті в судовому засіданні 03.12.2019 судом було заслухано вступне слово позивача та відповідача, з`ясовано обставини справи та досліджено докази відповідно до ст.ст. 208-210 ГПК України, після чого суд перейшов до судових дебатів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення.

У судовому засідання 03 грудня 2019 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між публічним акціонерним товариством «Донбасенерго» в особі директора структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» «Слов`янська теплова електрична станція» Черепія В.О. який діяв на підставі Положення про структурну одиницю та довіреності її AT «Донбасенерго», з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИИ ДІМ «АЛЬКОР ЛТД» в особі директора Грінченко С.В., який діяв на підставі статуту, з іншої сторони 15 червня 2018 року було укладено договір №513 на виконання ремонтних робіт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС (надалі - Договір).

Відповідно до п.п. 1.1-1.4 договору, Підрядник зобов`язується виконати на свій ризик ремонт гідротехнічних споруд Слов`янської ТЕС /надалі - роботи/, відповідно до Договірної ціни (Додаток №3 до Договору) та Технічного завдання (Додаток №2), а Замовник - прийняти і оплатити роботи. Роботи повинні бути виконані у строки, зазначені у Додатку №1 до Договору. В разі відсутності в Додатку № 1 строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії Договору. Підрядник зобов`язаний виконати роботи, визначені договором, із своїх матеріалів і своїми засобами, якщо інше не встановлено Додатком № 1 до Договору. При цьому, Підрядник відповідає за якість використаних ним матеріалів. Підрядник повинен виконувати роботи відповідно до норм чинного законодавства України та мати всі необхідні ліцензії та інші дозволи на виконання робіт, зазначених у Додатку № 1 до Договору.

Ціна Договору визначається кошторисною документацією, що міститься у Додатку №3 до Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору, ціна договору, яка зазначена у Додатку №1 Договору складає 2 359 999,98 (два мільйона триста п`ятдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять грн. 98 коп.), в т.ч. ПДВ 20% - 393 333,33 грн. Ціна Договору є динамічною. Безпосередній перелік, обсяг і вартість робіт обумовлюється сторонами Договірною ціною та Технічним завданням, що є Додатками №3 та №2 відповідно до Договору.

У відповідності до умов договору, зокрема, згідно з п. 4.1. ч. 4 договору, проведення розрахунків здійснюється Відповідачем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок Позивача на підставі Акту приймання виконаних робіт та рахунку Позивача в порядку і строки зазначені у Додатку №1 до Договору.

Згідно з п. 5. Додатку №1 до Договору розрахунки з Позивачем за цим Договором повинні були здійснюватися Відповідачем у наступному порядку:

- попередню оплату в розмірі 50% від вартості робіт за цим Договором на підставі виставленого рахунку.

- остаточний розрахунок здійснюється на підставі виставленого Позивачем рахунку та підписаних Сторонами актів приймання виконаних робіт на протязі 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Тобто, законодавець покладає на підрядника обов`язок виконати роботу, а замовник зобов`язаний її прийняти і оплатити.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як встановлено судом, з 03.09.2018 по 17.09.2018 року Відповідач здійснив попередню оплату у розмірі 50% відсотків від ціни Договору, яка зазначена у Додатку №1, що підтверджується довідкою з банка від 19.02.2018 року.

Також, судом встановлено, що позивач у повному обсязі виконав усі роботі встановлені Договором та додатками до нього, що підтверджується Актом приймання виконаних робіт, форми КБ-2в від 01 листопада 2018 року, який наявний в матеріалах справи.

Вказаний акт виконаних робіт форми КБ-2в за листопад 2018 року підписаний повноважними представниками сторін (від підрядника - директором Грінченко С.В. від замовника директором Черепій В.О.) без зауважень, скріплений печатками та приймається судом як належний доказ виконання робіт підрядником за вказаним актом.

Окрім того, в матеріалах справи наявна довідка про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2018 року форми КБ-3.

Як встановлено судом та вбачається з первинних доказів у справі, відповідач умови Договору не виконав та у встановлений строк, а саме протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту виконаних робіт за виконані роботи не розрахувався; доказів протилежного суду не подано.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані позивачем роботи складає 1 179 999,99 грн.

Судом не приймаються заперечення відповідача щодо визнання акту приймання виконаних робіт за листопад 2018 року неналежним доказом.

Згідно з умовами договору підряду, акт направляється виконавцем замовнику, а останній (відповідач) його корегує і саме листопад 2018 року для Замовника (відповідача) є закінченням робіт, у зв`язку з чим акт складений та визначений за листопад 2018 року.

Щодо посилання відповідача на те, що акт містить відомості, які не підтверджені первинними документами, суд вказує наступне.

Згідно з п.6.1.24 договору №513 від 15.06.2018р. Підрядник (Позивач) зобов`язується здійснювати роздільний збір відходів. Місця тимчасового розміщення відходів на території Замовника (Відповідача) повинні бути узгоджені Замовником (Відповідачем). Замовник є власником відходів, що утворились під час виконання робіт (будівельні відходи, відходи деревини та інше). Підрядник (Позивач) зобов`язаний до моменту підписання останнього Акту приймання виконаних робіт власними засобами або залученими транспортними засобами здійснити вивіз відходів до місця розміщення, яке указане Замовником (Відповідачем), з наступним відшкодуванням понесених витрат Підрядником. Підрядник надає Замовнику (Відповідачу) підтверджуючі документи (копії дорожніх листів транспортних засобів, талонів та таке інше).

Відповідно до акту, позивачем було здійснено за договором роздільний збір відходів при піднятті та вийманні з води предметів (колоди, сміття, уламки, тощо) що і зазначено в Акті приймання виконаних робіт. Разом з тим, в Акті приймання - виконання робіт не зазначено про роботи щодо вивезення, тому посилання відповідача на вказане визнається судом необґрунтованим.

Щодо допуску позивача до виконання робіт після проведення інструктажу, то вказані заперечення жодним чином не спростують факт виконання позивачем робіт за договором, відповідно до акту приймання виконаних робіт.

Також, суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо відкликання підпису та коригування акту приймання робіт за листопад 2018 року.

Так, ПАТ «Донбасенерго» направив 16.07.2019 на адресу Позивача лист №03-01/1/03089 від 15.07.2019р. про відкликання підпису та коригування Акту приймання робіт за листопад 2018р. за договором №513 від 15.06.2018р. у зв`язку з виявленням часткового невиконання робіт, які зазначені в Акті, а саме: підняття із води колод масою до 0,6 т на ріках, озерах, водосховищах - 800 шт. та підняття із води уламків залізобетонних конструкцій, рейок, труб та ін. масою, до 0,6 т на ріках, озерах, водосховищах - 650 шт.

Акт приймання виконаних робіт за листопад 2018 року, форми КБ-2в підписаний між сторонами 01.11.2018. Разом з тим, згідно вищевказаного листа №03-01/1/03089 відповідачем в односторонньому порядку в липні 2019 року визнається акт підписаним частково помилковим.

Суд вказує, що умовами договору, укладеного між сторонами та вимогами чинного законодавства не передбачено права замовника в односторонньому порядку, через вісім місяців після підписання акту, змінювати та визнавати частково помилковим раніше підписаний акт приймання виконаних робіт, форми КБ-2в.

Щодо висновку будівельно-технічної експертизи №302/2 від 16.09.2019, суд вказує, що складений лише 16.09.2019 висновок будівельно-технічної експертизи №302/2 не спростовує факт виконання робіт за договором на підставі акта приймання виконаних будівельних робіт від 01.11.2018.

Окрім того, як було зазначено раніше акт приймання виконаних будівельних робіт від 01.11.2018 підписаний позивачем та відповідачем належним чином без зауважень.

Подані до суду документи: копії наказу ПАТ «Донбасенерго» від 03.09.2019 №116 «Про проведення службового розслідування», копію листа ПАТ «Донбасенерго» від 30.09.2019, проект акту приймання робі (відкоригованого) не беруться судом до уваги, адже не впливають на оцінку доказів, які входять до предмета доказування у даній справі.

Отже, факт наявності боргу, який рахується за відповідачем в розмірі 1 179 999,99 грн. суду належним чином доведений та відповідачем не спростований.

Крім того, між Позивачем та Відповідачем було проведено Акт звірки взаємних розрахунків №7, в якому станом на 01.12.2018 року заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 1 179 999,99 грн. У вищезазначеному акті зазначено, що у випадку не підтвердження акту звіряння та відсутності заперечень впродовж 10 днів від дня одержання акту, сума буде вважатися підтвердженою.

Матеріали справи не містять наявності заперечень відповідача впродовж 10 днів від дня одержання акту, отже за умовами акта звірки №7 від 01.12.2018, підписаного позивачем та відповідачем, відповідачем визнано борг перед позивачем в розмірі 1 179 999,99 грн.

Суд вказує, що до підписання вищенаведеного акту звірки взаємних розрахунків, свідчить про визнання боргу відповідачем в розмірі 1 179 999,99 грн.

Згідно з ч. 7 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства: забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформленні матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.

Відповідно до Наказу №336 від 29.12.04. Міністерства праці та соціальної політики "Про затвердження Випуску 1 "Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників" головний бухгалтер забезпечує ведення бухгалтерського обліку, організовує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій, здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства, забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

Наказом № 148/234/383 від 10.11.98. Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України "Про інвентаризацію заборгованості за станом на 1 листопада 1998 року" затверджено форму акту звіряння розрахунків, зокрема визначено, що акт підписується представниками підприємств.

Акт станом на 01.12.2018 з боку позивача було підписано директором та головним бухгалтером, а з боку відповідача заступником головного бухгалтера.

Отже, з огляду на вищенаведене, господарський суд дійшов висновку, що акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.12.2018 з боку обох сторін було підписано повноважними особами.

Судом враховано, що акт звіряння взаєморозрахунків не є первинним бухгалтерським документом, який засвідчує факт господарської операції. Проте, за висновками суду, акт звірки фактично є дією, яка свідчить про визнання відповідачем боргу.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 1 179 999,99 грн., а позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі (ч.2 ст.883 ЦК України).

Так, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.8 ч.7 Договору зазначено, що за порушення строків оплати за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості своєчасно несплаченої роботи, за кожен день прострочення.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги, що наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем у досліджуваний період підтверджується матеріалами справи, розмір заявленої до стягнення пені не перевищує встановленого статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" граничного розміру, а період стягнення визначений із урахуванням меж, передбачених частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України суд, перевіривши арифметичних розрахунок в цій частині позовних вимог, відповідно до уточненого розрахунку позивача, дійшов висновку про задоволення стягнення пені у розмірі 105 828,22 грн.

У задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду відмовляє, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.6 статті 238 ГПК України суд у разі необхідності, у резолютивній частині рішення вказує про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Згідно з ст. 239 ГПК України суд який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, слід враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проте наведена відповідачем підстава для розстрочення виконання судового рішення (тяжке фінансове становище) не є тими виключними обставинами, які давали б можливість для розстрочення виконання судового рішення, оскільки такий незадовільний майновий стан відповідача утворився, зокрема, внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об`єктивних, незалежних від нього обставин.

Крім того, судом враховано, що відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України відсутність коштів у боржника не вважається випадком, який звільняє останнього від відповідальності за порушення ним зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Відповідач не довів належними та допустимим доказами наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення, у зв`язку із чим його заява про розстрочення виконання задоволенню не підлягає.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АЛЬКОР ЛТД" задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" в особі структурної одиниці ПАТ "Донбасенерго" Слов`янська теплова електрична станція" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-А, ідентифікаційний код 23343582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГІВЕЛЬНИЙ ДІМ "АЛЬКОР ЛТД" (61052, м. Харків, вул. Ізмайлівська, 11-А, ідентифікаційний код 36458780) 1 179 999 (один мільйон сто сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн. 99 коп. основного боргу, 105 828 (сто п`ять тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. 22 коп. пені, 19 287 (дев`ятнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 42 коп. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 17.12.2019

Суддя І.І. Борисенко