Рішення № 86437339, 17.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/14022/19

За позовом Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР»

про стягнення 93 159,14 грн

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Мухіна Я.І.

Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» (далі - відповідач) про стягнення 67074,58 грн пені та 26084,55 грн штрафу на підставі Договору на виконання проектно-вишукувальних робіт № 1712000357 від 12.12.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови наведеного договору в частині своєчасного виконання робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 позовну заяву Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

21.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 позовну заяву Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14022/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

12.11.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечував, вказуючи на ту обставину, що відсутня вина відповідача у виконанні робіт поза межами строків, встановлених Договором на виконання проектно-вишукувальних робіт № 1712000357 від 12.12.2017. Відповідач вказав на те, що прострочення мало місце, у зв`язку із порушенням позивачем строків розгляду проектної документації та строків проходження відомчої експертизи, внаслідок чого відповідач не мав можливості приступити до виконання наступного етапу робіт. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем невірно здійснено розрахунок санкцій, оскільки, при розрахунку штрафних санкцій позивачем не вказано підстави включення суми ПДВ до розрахунку та не обгрунтовано нарахування штрафних санкцій з ціни договору, а не з вартості зобов`язань, з яких допущено прострочення.

03.12.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач просив суд поновити йому строк на подання відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Суд поновив строк на подання відповіді на відзив.

Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення (ч. 2 ст. 161 ГПК України).

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додані до них докази.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.

З`ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України - далі ЦК України) передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

12.12.2017 між Публічним акціонерним товариством «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» (підрядник, відповідач) було укладено Договір № 1712000357 на виконання проектно-вишукувальних робіт (далі - Договір або Договір № 1712000357 від 12.12.2017).

Відповідно до п. 1.1, 1.2 Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, підрядник зобов`язується виконати проектно-вишукувальні роботи (стадія «ТЕО») по об`єкту: «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук», а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість. Обсяг та технічні вимоги до виконання робіт визначаються Завданням на проектування № 17.23.012 від 18.08.2017.

Етапи виконання робіт підрядником за цим Договором визначені календарним графіком на виконання проектно-вишукувальних робіт (Додаток № 3), що є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.3 Договору). Термін виконання робіт підрядником - протягом 9 місяців з дати укладання даного Договору.

До матеріалів справи долучено Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017 на проектування (стадія «ТЕО») об`єкта будівництва «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук» (далі - Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017) та додатки № 1-5 до цього завдання, а саме: Технічні вимоги на проектування (стадія «ТЕО») об`єкта будівництва «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук» (додаток № 1); Вимоги до подання проектної документації на експертизи та їх проходження (додаток № 2); Розрахунок класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об`єкта будівництва «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук» (додаток № 3); Протокол № 2 наради щодо проектування об`єкта будівництва «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук» (додаток № 4); Зміна № 1 до Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017, затверджена 23.05.2018 Головним інженером ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» (додаток № 5).

Згідно з п. 2.1 Договору підрядник зобов`язується: виконати проектно-вишукувальні роботи в обсягах, у терміни, визначених даним Договором, належної якості згідно ДБН.А-2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», завданням на проектування та згідно з чинними державними нормативними документами України в галузі будівництва та ціноутворення в будівництві; організувати подання проектної документації (ПД) на відомчу експертизу та в Експертні організації, забезпечити технічний супровід та усунення зауважень; отримати Експертний звіт від Експертної організації щодо розгляду ПД.

Пунктом 2.2 Договору замовника зобов`язано до початку виконання за цим Договором робіт передати підряднику Завдання на проектування; на умовах цього Договору здійснити з підрядником розрахунок.

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що ціна цього Договору визначена на підставі Зведеного кошторису (Додаток № 1), кошторисів № 1-11 (Додаток № 2), які є невід`ємною частиною цього Договору, і складає 372 636,55 грн з урахуванням ПДВ 20% 62 106,99 грн.

До матеріалів справи долучено зведений кошторис на загальну суму 372 636,55 грн; кошторис № 1 на виконання робіт на суму 13 851,00 грн; кошторис № 2 на проектні (вишукувальні) роботи на суму 88 142,67 грн; кошторис № 3 на проектні (вишукувальні) роботи на суму 75 329,85 грн; кошторис № 4 на проектні (вишукувальні) роботи на суму 19 336,26 грн; кошторис № 5 проектні (вишукувальні) роботи на суму 17 916,68 грн; кошторис № 6 на виконання робіт на суму 16 929,00 грн; кошторис № 7 на виконання робіт на суму 14 364,00 грн; кошторис № 8 виконання робіт на суму 8 721,00 грн; кошторис № 9 на виконання робіт на суму 7 695,00 грн; кошторис № 10 на виконання робіт на суму 11 286,00 грн; кошторис № 11 на виконання робіт на суму 11 799,00 грн; кошторис витрат на відрядження на суму 5 160,00 грн.

Згідно календарного графіку (Додаток № 3 до Договору) сторони погодили терміни та етапи виконання проектно-вишукувальних робіт, а саме: 1 етап: розроблення проектної документації (ПД) (стадія «ТЕО») та подання її замовнику/товариству на відомчу експертизу - проводиться у термін 180 календарних днів від дати укладення договору; 2 етап: проходження відомчої експертизи замовника/товариства - проводиться протягом 20 робочих днів від дати подання ПД замовнику/товариству на відомчу експертизу; 3 етап: проходження експертизи ПД в експертних організаціях з отриманням позитивного Експертного звіту - проводиться протягом 60 календарних днів від дати отримання підрядником листа-повідомлення замовника/товариства про завершення відомчої експертизи ПД стадії «ТЕО».

Згідно п. 5.1, 5.4 Договору замовник протягом 10 робочих днів від дня прийняття робіт до розгляду та погодження направляє виконавцю підписаний замовником акт здачі-приймання виконаних робіт, або мотивовану відмову від прийому робіт з переліком зауважень. Розроблена ПД вважається переданою замовнику з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта здачі-прийому виконаних робіт.

Відповідно до п. 6.2 Договору за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1% вартості зобов`язань, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Цей Договір є чинним протягом 10 місяців з дати його укладання. Закінчення терміну дії Договору не звільняє підрядника та замовника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором (п. 9.1 Договору).

31.07.2019 сторонами було підписано акт здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт згідно з Договором № 1712000357 від 12.12.2017, в якому зазначено, що виконані роботи відповідають умовам договору, в належному порядку оформлені та прийняті замовником, сторони претензій одна до одної не мають. Всього підлягає оплаті 372636,55 грн. з урахуванням ПДВ.

Судом досліджено, що 23.05.2018 була затверджена Зміна № 1 до Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017, згідно якої пункти 18, 20, 21, 22, 24 Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017 та підпункти 2.1, 2.2 пункту 2 додатку № 2 до Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017 викладено в новій редакції.

Відповідачем до матеріалів справи долучено листування сторін, з якого вбачається, що згідно листа від 04.07.2018 № 267 відповідач передав на відомчу експертизу техніко-економічне обґрунтування по об`єкту: «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук». Листом від 13.08.2018 № 1001ВИХ-18-3679 позивач надіслав зауваження та рекомендації до проектної документації на стадії «ТЕО» по об`єкту: «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук», які було виправлено відповідачем та направлено позивачу листом від 23.08.2018 № 366.

Згодом, позивач листом від 26.10.2018 № 1001ВИХ-18-5289 направив нові зауваження до розробленої відповідачем проектної документації, відповідь на які відповідач направив листом від 11.01.2019 № 7.

Надалі зауваження позивача до розробленої відповідачем проектної документації від 08.02.2019 № 1001ВИХ-19-607 були виправлені відповідачем та направлені позивачу листами № 59 від 27.02.2019 та № 98 від 29.03.2019.

09.04.2019 позивач направив відповідачу зауваження до проектної документації № 1001ВИХ-19-1672, які було виправлено відповідачем та направлено позивачу листом від 22.04.2019 № 131.

Крім того, як свідчать матеріали справи, відповідач неодноразово звертав увагу позивача на некоректність зауважень та нагадував про прискорення процесу проведення відомчої експертизи (листи відповідача № 341 від 27.06.2018, № 433 від 22.10.2018, № 118 від 11.04.2019)

Листом № 1001ВИХ-19-2685від 20.06.2019 позивач повідомив відповідача про завершення відомчої експертизи проектної документації та необхідність надання позитивного звіту експертної організації, яка відповідає критеріям, визначеним Мінрегіоном, для затвердження проектної документації.

25.07.2019 було надано Експертний звіт щодо розгляду проектної документації за техніко-економічним обґрунтуванням «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук» № 10-0300-19.

Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції, в зв`язку з несвоєчасним виконанням робіт.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 887, 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Статтями 890, 891 ЦК України передбачено, що підрядник зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт; 4) не передавати без згоди замовника проектно-кошторисну документацію іншим особам; 5) гарантувати замовникові відсутність у інших осіб права перешкодити або обмежити виконання робіт на основі підготовленої за договором проектно-кошторисної документації. Підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об`єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт. У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов`язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1.3 Договору етапи виконання робіт підрядником визначені календарним графіком, який містить не лише основні етапи робіт, а й терміни їх виконання. Під час виконання робіт позивач направив відповідачу для розробки розділу «Ефективність капітальних вкладень» при проектуванні об`єкта за Договором Методику оцінки економічної ефективності проектів (лист № 2301 ВИХ 18-69 від 16.01.2018) та змінив завдання на проектування (Зміна № 1 від 23.05.2018 до Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017). Зазначене зумовило необхідність внесення змін до проектної документації. Позивачем неодноразово змінювались вимоги до проектної документації. Зокрема, листом від 19.04.2018 № 2301ВИХ-18-894 позивач повідомив відповідача про необхідність отримання опитувальних листів. З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово звертався до позивача з листами про надання вихідних даних до проекту, оскільки такі дані не були визначені у технічному завданні (листи № 4 від 09.01.2018, № 10 від 11.01.2018, № 107 від 03.04.2018, № 123 від 12.04.2018).

Судом встановлено, що сторони не продовжували строк виконання робіт, а отже роботи мали бути виконані у строк не пізніше 11.09.2018.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки, договір є обов`язковим до виконання сторонами, то відповідач мав виконати роботи у строк, обумовлений сторонами у Договорі № 1712000357 від 12.12.2017, а отже не пізніше 11.09.2018.

Однак, Акт здачі-приймання виконаних проектно - вишукувальних робіт згідно з Договором № 1712000357 від 12.12.2017 був підписаний сторонами 31.07.2019.

Тобто відповідач прострочив виконання робіт за Договором № 1712000357 від 12.12.2017 і таке прострочення виникло з 12.09.2018.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599- 601, 604- 609 ЦК України.

У зв`язку з неналежним виконання умов договору щодо строку виконання зобов`язання по Договору № 1712000357 від 12.12.2017 року, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 12.09.2018 по 11.03.2019 у розмірі 67 074,58 грн та штраф у розмірі 26 084,55 грн.

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення строків виконання робіт підрядник сплачує на користь замовника пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості зобов`язань, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Згідно з статтею 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Згідно з статтею 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому суд зазначає, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

В даному випадку суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Перевіривши розрахунок пені за період з 12.09.2018 по 11.03.2019, наданий позивачем, судом встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку враховано положення ч. 6 ст. 232 ГК України. З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що вказаний розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним.

Враховуючи встановлені судом обставини справи щодо прострочення відповідачем виконання робіт за Договором з 12.09.2018 та пункт 6.2 Договору, яким визначена відповідальність відповідача за порушення строків виконання робіт у вигляді сплати пені, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу пені у розмірі 67 074,58 грн.

Крім того, оскільки роботи мали бути виконані до 11.09.2018 включно, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання з 12.09.2018, а роботи були прийняті 31.07.2019, тобто з простроченням понад 30 днів, то враховуючи пункт 6.2 Договору, яким встановлена відповідальність відповідача у вигляді сплати штрафу (за прострочення строків виконання робіт понад 30 днів), здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу, суд дійшов висновку про наявність підстав для нарахування відповідачу штрафу у розмірі 26 084,55 грн.

Щодо заперечень відповідача про нарахування суми санкцій на всю суму Договору, суд зазначає таке.

Оскільки, сторонами не було передбачено підписання актів приймання робіт після виконання кожного окремого етапу і відповідач жодними належними та допустимими доказами не може довести, які саме роботи і в які строки були виконані ним до прийняття всього обсягу робіт, то не вбачається можливим виокремити, які саме роботи і на яку суму були виконані відповідачем в межах строку визначеного Договором, без прострочення.

У зв`язку з цим, обгрунтованим є нарахування штрафних санкцій (пені та штрафу) на загальну суму Договору (372636,55 грн), оскільки, роботи вцілому були виконані і прийняті з простроченням строку, визначеного Договором.

Водночас, взявши до уваги обставини, які мають істотне значення в цій справі для вирішення питання щодо розміру неустойки (пені), суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення заявленої до стягнення суми пені відповідно до приписів статті 233 ГПК України та статті 551 ЦК України

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України та частина 3 статті 551 ЦК України, з урахуванням статті 3 ЦК України, згідно приписів якої загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність, надають право суду зменшити розмір штрафних санкцій за умови, що вони значно перевищують розмір збитків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Зменшуючи розмір пені, суд взяв до уваги таке.

Судом враховано ступінь виконання відповідачем зобов`язання за Договором, а саме те, що зобов`язання з виконання проектно - вишукувальних робіт по об`єкту: «Будівництво газопроводу-відводу до газорозподільної станції «Кременчук» виконано відповідачем у повному обсязі, що підтверджується актом здачі - приймання виконаних робіт від 31.07.2019.

Крім того, судом враховано відсутність в матеріалах справи доказів негативних наслідків від несвоєчасного виконання відповідачем робіт, а також те, що порушення зобов`язання у даній справі не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Судом також враховано, що в Акті від 31.07.2019 сторони зазначили, що претензій одна до одної не мають. Крім того, в наведеному акті зазначено, що відповідачем не було отримано авансовий платіж та підлягає сплаті на користь відповідача 372636,55 грн з ПДВ. При цьому загальний розмір штрафних санкцій, заявлених до стягнення з відповідача (93159,14 грн) складає 25% від всієї вартості робіт з урахуванням ПДВ.

Суд взяв до уваги, що Календарним графіком до Договору сторони передбачили, що розроблення проектної документації (1 етап) відповідач повинен був здійснити у термін 180 днів від дати укладення Договору. Отже, враховуючи дату укладення Договору 12.12.2017, розроблення проектної документації відповідач повинен був здійснити до 10.06.2018. Разом з цим, як встановлено судом, Зміна № 1 до Завдання № 17.23.012 від 18.08.2017 була затверджена позивачем лише 23.05.2018.

Календарним графіком до Договору сторони передбачили, що проходження відомчої експертизи (2 етап) проводиться протягом 20 робочих днів від дати подання проектної документації замовнику, тоді як що відомча експертиза фактично проводилась позивачем 351 день, тобто довше встановленого Договором строку, що призвело до затримання виконання робіт відповідачем в цілому.

Крім того, як вбачається з переписки між сторонами, експертною комісією було викладено ряд зауважень та рекомендацій до проектної документації, на виконання яких відповідач вносив виправлення та корективи у проектну документацію, надавав пояснення з приводу зауважень експертної комісії. Відповідач здійснював усунення недоліків проектної документації на виконання умов Договору, пунктами 2.1, 5.2 якого встановлено обов`язок підрядника (відповідача) у разі виявлення недоліків у проектній документації усунути такі недоліки за власний рахунок, тоді як кількість можливих зауважень до проектної документації умовами Договору не визначена, а також Договором не передбачено право відповідача на відмову від усунення недоліків. Водночас, матеріали справи свідчать про добросовісну поведінку відповідача, який вживав заходів до своєчасного виконання зобов`язання за Договором.

Суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

Разом із тим, судом враховано інтереси позивача, прийнято до уваги, що зобов`язання з виконання робіт згідно Договору виконано відповідачем у повному обсязі, що позивач не зазначив про настання негативних наслідків від несвоєчасного виконання відповідачем робіт.

В силу приписів ст. 11 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді справи суд керується принципом верховенства права та розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Судом враховано, що законом прямо передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій та віднесено визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, на розсуд суду з урахуванням конкретних обставин справи.

Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статті 76-79 ГПК України місять приписи щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, здійснивши оцінку наявних в матеріалах справи доказів в порядку статті 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що з урахуванням зменшення розміру пені, позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» про стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання підлягають задоволенню в сумі 10000,00 грн.

Позовні вимоги Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» про стягнення штрафу у розмірі 26 084,55 грн підлягають задоволенню повністю.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивачем в позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розмір суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 1 921,00 грн.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас приписами ч. 9 ст. 129 ГПК України встановлено, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір у сумі 1 921,00 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 11, 13, 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕОГАЗЦЕНТР» (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 12; ідентифікаційний код 33308672) на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.) пені, 26 084,55 грн (двадцять шість тисяч вісімдесят чотири гривні 55 коп) штрафу та 1 921,00 грн (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 17.12.2019.

Суддя Гумега О.В.