Ухвала суду № 86437298, 17.12.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.12.2019Справа № 910/15308/19Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м. Київ, вул.Герцена, 10)

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 4, корпус 6 А)

про відшкодування шкоди,

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

31 жовтня 2019 року до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (позивач) надійшла позовна заява № 653-135901 від 18.10.2019 року до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (відповідач) про здійснення виплати страхового відшкодування на суму в розмірі 7 492, 46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виплатив суму страхового відшкодування на вимогу позивача у визначений законом строк.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи № 910/15308/19 ухвалено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

В даному випадку предметом спору є стягнення з Відповідача грошових коштів.

Відсутність предмета спору означає відсутність спірного матеріального правовідношення між сторонами.

Так, предметом розгляду у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача страхового відшкодування у розмірі 7 942,46 грн.

Як встановлено судом, після відкриття провадження у справі № 910/15308/19 Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» було сплачено у повному обсязі на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» суму страхового відшкодування.

Таким чином, провадження у справі № 910/15308/19 за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» про стягнення 7 942,46 грн. підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з цим, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що у відповідності до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Положеннями ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що при подані доказів на підтвердження понесених судових витрат представником позивача дотримані вимоги ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги Позивача про розподіл судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу адвоката, та наявність підстав для стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

З огляду на те, суд закриває провадження у справі у зв`язку зі сплатою Відповідачем основного боргу після звернення Позивача до суду, судові витрати Позивача по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн. відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 231, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі № 910/7146/19.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 4, корпус 6 А, код ЄДРПОУ 32404600) на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-Страхування» (04050, м. Київ, вул.Герцена, 10, код ЄДРПОУ 24745673) грошові кошти, а саме витрати на професійну правничу допомогу - 5 000 грн. (п`ять тисяч грн.), та судовий збір у розмірі 1 921 грн. (тисяча дев`ятсот двадцять одна грн.).

Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 17.12.2019 року.

Суддя М.В. Данилова