Ухвала суду № 86437212, 18.12.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/139/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

18.12.2019 Справа № 908/1886/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши заяву концерну «Міські теплові мережі» за вих. від 10.12.19 № 5016/20 про розстрочення виконання рішення суду

за позовною заявою: акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6

до відповідача: концерну “Міські теплові мережі”, 69091, м. Запоріжжя, бульв. Гвардійський, 137

про стягнення 21 088 606,39 грн.

Присутні представники сторін:

від позивача: Сороколіт Є.М. довіреність від 25.07.19 № 14-303

від відповідача: Корнієць О.А. довіреність від 22.05.19 № 536/20-19

СУТЬ СПОРУ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 07.11.19 позовні вимоги акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про стягнення з концерну “Міські теплові мережі” 21 088 606,39 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу природного газу від 11.10.17 № 6260/1718-БО-13, а саме: 12 499 786,33 грн. пені, 2 749 409,24 грн. 3 % річних та 5 839 410,82 грн. інфляційних втрат задоволено частково.

Вказаним рішенням суд вирішив стягнути з концерну “Міські теплові мережі” на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” 12 499 786,32 грн. – пені, 2 749 409,24 грн. 3 % річних, 5 839 410,81 грн. інфляційних втрат та 316 329,10 судового збору.

16.12.19 господарським судом Запорізької області на виконання вказаного вище рішення видано відповідний наказ.

10.12.19 до господарського суду Запорізької області від концерну “Міські теплові мережі” надійшла заява за вих. від 10.12.19 № 5016/20 про розстрочення виконання рішення суду, в якій заявник просить суд, розстрочити виконання рішення у справі № 908/1886/19 на загальну суму 21 404 935,47 грн., починаючи з січня 2020 року по листопад 2020 року включно.

10.12.19 витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду вказана вище заява передана на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 11.12.19 судом прийнято до розгляду вказану заяву концерну “Міські теплові мережі”, судове засідання призначено на 18.12.2019 о/об 09 год. 30 хв.

В судове засідання, призначене на 11.12.19 для розгляду заяви концерну «Міські теплові мережі» за вих. від 10.12.19 № 5016/20 про розстрочення виконання рішення суду з`явились представники як позивача так і відповідача (заявника).

Представник позивача заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду у даній справі, з підстав, викладених у запереченнях б/н та дати, зазначаючи, що подана заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Представник АТ “НАК “Нафтогаз України” зазначив, що боржником не надано доказів наявності тих виключних обстаивн7, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду згідно ст.. 331 ГПК України та п. 7.2 Постанови, а саме: відсутності коштів на рахунках; відсутності майна, на яке можна звернути стягнення; наявності реальної загрози банкрутства. Захищаючи майнові інтереси компанії, позивач зазначав, що на листопад місяць 2019 року тільки на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ перебуває 179 виконавчих документів на загальну суму більше 25 млрд. грн. Таким чином, позивач не має фінансової можливості відстрочувати та/або розстрочувати виконання зобов`язань своїх контрагентів, оскільки його фінансовий стан є досить тяжким. А єдиним джерелом часткової компенсації понесених стягувачем втрат є стягнення з боржників передбачених законами України та умовами договорів всіх можливих штрафних санкцій, а також 3 % річних та інфляційних втрат. На думку позивача, всі обставини, на які посилається боржник у своїй заяві не є тими виключними обставинами (в розумінні ст.. 331 ГПК України та Постанови) для надання розстрочки виконання судового рішення, а є лише способом для затягування виконання рішення суду у справі № 908/1886/19. Надавши розстрочку виконання вказаного рішення суд не стимулює процедуру погашення заборгованості, а сприяє боржнику і в подальшому порушувати свої зобов`язання, оскільки надана розстрочка буде істотно порушувати майнові інтереси стягувача, внаслідок надзвичайно тривалого перенесення терміну виконання зобов`язання відповідача у спірних правовідносинах

Представник відповідача (заявника) в судовому засіданні 18.12.19 підтримав заяву за вих. від 10.12.19 № 5016/20 та просив суд розстрочити виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.19 по справі № 908/1886/19 за позовом АТ «НАК «Нафтогаз України» до Концерну «МТМ» на загальну суму 21 404 935,47 грн., а саме: пеня - 12 499 786,32 грн.; 3% річних - 2 749 409,24 грн.; інфляційних втрат - 5 839 410,81 грн.; судовий збір - 316 329,10 грн., шляхом розстрочення на 11 календарних місяців починаючи з січня 2020 року по листопад 2020 року (включно), зі сплатою заборгованості щомісячно відповідно до наданого графіку.

Крім того, 12.12.19 до суду відповідачем подано клопотання від 12.12.19 № 5045/20, яким останній просить суд долучити довідку № 5037/13 від 12.12.19 до матеріалів справи № 908/1886/19, та врахувати її при розгляді заяви про розстрочення виконання рішення суду від 07.11.19.

В судовому засіданні 18.12.19 вказане клопотання судом прийнято до розгляду.

Розглянувши заяву концерну «Міські теплові мережі» за вих. від 10.12.19 № 5016/20 про розстрочення виконання рішення суду, суд дійшов до висновку про наступне.

В обґрунтування своїх вимог заявник зазначив, що на даний час в Концерні «МТМ» існують конкретні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, що підтверджується наступним. Концерн «МТМ» є комунальним підприємством, що здійснює свою господарську діяльність у сфері централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачам усіх категорій міста Запоріжжя. За результатами фінансово-господарської діяльності Концерну «МТМ» за період січень - жовтень 2019 року загальна сума невідкладних зобов`язань склала 563 295,9 тис. грн. Дефіцит коштів за 10 місяців 2019 р. - 378 409,30грн. Відповідач є соціально значимим теплопостачальним підприємством, що забезпечує централізоване теплопостачання м. Запоріжжя, і природний газ споживається відповідачем не для власних потреб, а для задоволення соціальних та комунальних потреб. Основними споживачами теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об`єкти соціальної сфери, які мають постійну значну заборгованість за спожиту теплову енергію. Технічна можливість відключення боржників відсутня. Заборгованість споживачів перед Відповідачем станом на 01.12.19 складає 1 079 849,01 грн. Заявником зазначено, що ним посилено ведеться робота зі стягнення дебіторської заборгованості зі . споживачів теплової енергії, з контрагентів по господарським договорам: сума заборгованості, стягнута за рішенням суду на користь Концерну «МТМ» станом на 01.12.19 - 15 585,90 грн.; сума заборгованості, стягнута через ВДВС - 4 337,00 грн.; відсоток виконання судових рішень - 19,76 %; на виконанні в ВДВС, станом на 01.12.19 - 37 509,63 грн. Але, як вказує відповідач, процес стягнення заборгованості у встановленому законом порядку - це тривалий у часі процес. Судами здебільш надаються розстрочки та відстрочки виконання рішень судів, зокрема населенню, враховуючи різке падіння платоспроможності споживачів, також бюджетним установам та організаціям, із-за затримки бюджетного фінансування. За вище вказаних обставин стягнення заборгованості через виконавчі служби виявляється малоефективним. Разом з тим, відповідно до Закону України «Про теплопостачання» №2633-ГУ від 02.06.05, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-УШ від 09.11.17, «Правил надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води...», затв. постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.05, відповідач зобов`язаний здійснювати постачання теплової енергії безперебійно, незалежно від зовнішніх факторів, нормативних чинників, наявності заборгованості у споживачів-боржників. Це зумовлено специфікою роботи всіх підприємств теплоенергетики, що в свою чергу лише сприяє накопиченню заборгованості за теплову енергію.

Зважаючи на дію постанови Кабінету Міністрів України від 18.06.14 № 217, якою затверджено Порядок розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки відповідач не може впливати на встановлений державою порядок розрахунків, оскільки кошти від споживачів надходять на спеціальні рахунки, розподіляються і одразу перераховуються банком на рахунок позивача, незалежно від його волі і дій. Відповідач не може користуватися зазначеними коштами, оскільки вони не попадають в його розпорядження до здійснення розподілу. Іншого порядку проведення розрахунків за спожитий природний газ не передбачено. Тоді як надходження від споживачів теплової енергії - це єдиний дохід відповідача.

Стягнення вищезазначеної суми заборгованості з Відповідача одноразово призведе до дестабілізації роботи підприємства, у тому числі щодо невиконанням ним зобов`язань перед контрагентами зі сплати за електричну енергію, холодне водопостачання та виплати заробітної плати працівниками підприємства. Таким чином, виконання рішення суду може призвести до неможливості виконання Концерном «МТМ» та в цілому роботодавця обов`язків за Галузевою угодою і колективним договором з виплати заробітної плати, які відповідно до закону мають першочерговий характер, невиконання яких може завдати великої матеріальної шкоди та обмежити законні права та інтереси працівників підприємства, а це 2 500 осіб, що є порушенням ст. 43 Конституції України.

З огляду на вище викладене, відповідач (заявник) просить суд розстрочити виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.19 по справі № 908/1886/19 шляхом розстрочення на 11 календарних місяців починаючи з січня 2020 р. по листопад 2020 р. (включно), зі сплатою заборгованості щомісячно, а саме – рівними частинами по 1 945 902,00 грн. з січня по жовтень 2020 р. включно та 1 945 915,47 грн. у листопаді 2020 р.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Згідно із нормами ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення (ч. 1).

Заява про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у 10-денний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч. 2).

Підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3).

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4).

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5).

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю (ч. 7).

Відповідно до п. 7. 1. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду - виконання ухваленого судом рішення.

Згідно п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, підставою для відстрочки, розстрочки, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених відповідною статтею ГПК України не вимагається. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Статтею 13 ГПК України встановлено такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

На підтвердження своїх доводів Концерном «МТМ» до матеріалів заяви за вих. від 10.12.19 № 5016/20 про розстрочення виконання рішення суду надано належним чином засвідчені копії: довідку про заборгованість Концерну «МТМ» за спожиті енергоносії від 09.12.19 № 4985/13; довідку про кількість абонентів від 06.12.19 № 4962/08; довідка розподілу надходжень за теплову енергію від споживачів Концерну «МТМ» за січень - жовтень 2019 року від 05.12.19 № 4970/17; довідка про стан дебіторської заборгованості станом на 01.12.19; звіт про фінансові результати Концерну «МТМ» за 9 місяців 2019 року; пояснення до банківських довідок від 05.12.19 № 4968/17; довідка філії - Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» від 08.11.19 № 107.33-09/376/93175/2019-07/вих.; довідка регіонального відділення у м. Запоріжжя АКБ «ІНДУСТРІАЛБАНК» від 11.11.19 № 14.04.36-43-8729; довідка АБ «ПІВДЕННИЙ» від 07.11.19 вих. № 180-180-43644БТ-2019; довідка ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» від 11.11.19 № 5-768/07/881/2019; довідка АТКБ «ПРИВАТБАНК» від 13.11.19 № 191113SU10182503; статут Концерну «МТМ»; рішення господарського суду м. Києва по справі № 910/397/18 від 03.04.18; вибіркові копії, на підтвердження проведеної роботи через ВДВС.

Проаналізувавши надані Концерном «МТМ» докази в їх сукупності, доводи викладені у заяві концерну «Міські теплові мережі» за вих. від 10.12.19 № 5016/20 про розстрочення виконання рішення суду, а також враховуючи, що:

- концерн «МТМ» є комунальним підприємством та здійснює свою господарську діяльність у сфері централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води споживачами усіх категорій міста Запоріжжя. Основними споживача теплової енергії є населення та бюджетні установи і організації, об`єкти соціальної сфери;

- заявником подано заяву про розстрочення виконання судового рішення, а не заявлено про звільнення від відповідальності за порушення договірних зобов`язань;

- надані Концерном «МТМ» докази, підтверджують об`єктивно існуючу неможливість задоволення вимоги стягувача на час розгляду даної заяви про розстрочення у разі пред`явлення наказу до виконання у примусовому порядку;

- саме лише відкриття виконавчого провадження без можливості реального виконання не покращить фінансовий стан кредитора та не забезпечить виконання його зобов`язання перед АТ “НАК “Нафтогаз України”;

- розстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішення. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа заборгованості за відповідним договором є незмінною. Тобто, розстрочення виконання судового рішення не змінює цивільне або господарське зобов`язання, у т.ч. в частині строків його виконання;

суд дійшов висновку, що вказані концерном «МТМ» обставини є тими конкретними винятковими обставинами, які (в розумінні ст. 331 ГПК України) свідчать, що фінансово-економічна ситуація на підприємстві не дозволяє виконати у добровільний строк у повному обсязі рішення суду від 07.11.19 у даній справі і є підставою для надання концерну «МТМ» можливості виконання судового рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

З урахуванням викладеного, враховуючи фінансовий стан концерну “Міські теплові мережі” та матеріальні інтереси обох сторін, зважаючи на те, що виконання рішення суду у справі № 908/1886/19 одночасно і в повному обсязі матиме негативні наслідки для фінансово-господарської діяльності відповідача, з метою реального виконання рішення суду та дотримання балансу інтересів сторін, суд вважає, що наведені заявником обставини є підставою для часткового задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.19 у справі № 908/1886/19 в частині стягнення 12 499 786,32 грн. – пені, 2 749 409,24 грн. 3 % річних, 5 839 410,81 грн. інфляційних втрат та 316 329,10 судового збору, а в загальній сумі 21 404 935,47 грн. на 8 місяців починаючи з січня 2020 року по серпень 2020 року (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 331 ГПК України що розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення) зі сплатою заборгованості щомісячно відповідними частками.

Керуючись ст.ст. 42 , 43, 45, 22, 27, 33, 34, 86, 115, 121 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву концерну «Міські теплові мережі» за вих. від 10.12.19 № 5016/20 про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області від 07.11.19 у справі № 908/1886/19 в частині стягнення з концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бульв. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) – 12 499 786 (дванадцять мільйонів чотириста дев`яносто дев`ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 32 коп. пені, 2 749 409 (два мільйони сімсот сорок дев`ять тисяч чотириста дев`ять) грн. 24 коп. 3 % річних, 5 839 410 (п`ять мільйонів вісімсот тридцять дев`ять тисяч чотириста десять) грн. 81 коп. інфляційних втрат та 316 329 (триста шістнадцять тисяч триста двадцять дев`ять тисяч) 10 коп. судового збору строком на 8 (вісім) місяців в наступному порядку:

- в січні 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,15 грн. 3 % річних, 729 926,35 грн. Інфляційних збитків, 39 541,13 грн. судового збору, а всього 2 675 616,92 грн. грошових коштів;

- в лютому 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,15 грн. 3 % річних, 729 926,35 грн. Інфляційних збитків, 39 541,13 грн. судового збору, а всього 2 675 616,92 грн. грошових коштів;

- в березні 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,15 грн. 3 % річних, 729 926,35 грн. Інфляційних збитків, 39 541,13 грн. судового збору, а всього 2 675 616,92 грн. грошових коштів;

- в квітні 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,15 грн. 3 % річних, 729 926,35 грн. Інфляційних збитків, 39 541,13 грн. судового збору, а всього 2 675 616,92 грн. грошових коштів;

- в травні 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,15 грн. 3 % річних, 729 926,35 грн. Інфляційних збитків, 39 541,13 грн. судового збору, а всього 2 675 616,92 грн. грошових коштів;

- в червні 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,15 грн. 3 % річних, 729 926,35 грн. Інфляційних збитків, 39 541,13 грн. судового збору, а всього 2 675 616,92 грн. грошових коштів;

- в липні 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,15 грн. 3 % річних, 729 926,35 грн. Інфляційних збитків, 39 541,13 грн. судового збору, а всього 2 675 616,92 грн. грошових коштів;

- в серпні 2020 року: 1 562 473,29 грн. пені, 343 676,19 грн. 3 % річних, 729 926,36 грн. Інфляційних збитків, 39 541,19 грн. судового збору, а всього 2 675 617,03 грн. грошових коштів;

3. В задоволенні решти заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 261 цього Кодексу.

Суддя В.Л. Корсун