Рішення № 86431747, 17.12.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/17668/19

Провадження № 2/761/5329/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києві в складі головуючого судді Макаренко І.О. розглянувши в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної музичної академії імені П.І. Чайківського (НМАУ ім. П.І. Чайківського) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу,

встановив:

Позивач звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом посилаючись на те, що починаючи з 30.08.2018 року вона працювала у Національній музичній академії України ім. П.І. Чайківського (надалі - Відповідач) на посаді артистки-солістки (вокалістки) вищої категорії Оперної студії на 0,25 ставки з окладом згідно штатного розпису, що підтверджується Наказом №214-к від 30.08.2018 року.

31.08.2018 року наказом відповідача №219-к про прийняття на роботу професорсько-викладацького складу за сумісництвом за строковим трудовим договором на 2018-2019 навчальний рік строком з 03.09.2018 року по 30.06.2019 рік до професорсько-викладацького складу за сумісництвом - артистку-солістку (вокалістку) вищої категорії Оперної студії (сумісника) позивача прийнято на посаду доцента.

Наказом №74-к про звільнення позивача від 22.03.2019 року наказано звільнити ОСОБА_2 доцента (сумісника) кафедри оперного співу та солістку-вокалістку вищої категорії Оперної студії (сумісника) 22.03.2019 року за прогули без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП.

Наказ про звільнення мотивовано тим, що 25.02.2019 року позивач була відсутня на роботі з 11 год. до 15 год. на посаді доцента та на посаді солістки вокалісти вищої категорії Оперної студії без поважних причин. 28 лютого та 01 березня позивач була також відсутня на роботі, але 04.03.2019 року вона надала листок непрацездатності (з 28.02.2019 по 02.03.2019 рік), який був виданий по догляду за хворою дитиною. Враховуючи зазначене, за порушення трудової дисципліни, що призводить до зриву навчального процесу та порушує правила внутрішнього трудового розпорядку, а також керуючись ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП та п.11.3 Колективного договору Академії відповідачем звільнено позивача з обох займаних посад.

Крім цього позивач зазначає про те, що відповідач двічі притягнув її до відповідальності, передбаченої трудовим законодавством, оголосивши догану та звільнивши.

Позивач вважає наказ протиправним з підставами звільнення не погоджується, оскільки була відсутня на робочому місці з поважних причин. Крім цього стверджує, що позивачем проведено звільнення без урахування гарантій прав жінок, які мають дітей, передбачених ч.3 ст. 184 КЗпП. Крім цього, незважаючи на звільнення з посиланням на п.11.3 Колективного трудового договору, відповідач не ознайомив її із його змістом, а сам Договір не є загальнодоступним. Стверджує, що у випадку наявності профспілкових органів, рішення щодо доцільності звільнення приймається за погодженням із таким профспілковим органом. Зазначає, що відповідач провів розрахунок із позивачем тільки 29.03.2018 року, тобто через 7 (сім) календарних днів після прийняття оскаржуваного Наказу №74-к про звільнення від 22.03.2019 року.

У зв`язку із наведеним звернулася із вказаним позовом, в якому просить скасувати спірний наказ, поновити її на роботі та виплатити середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 11 396,91 грн.

На адресу Шевченківського районного суду м. Києва було надіслано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову в повному обсязі, вважає позов необґрунтованим.

В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що відповідачем 30.01.2019 року було проведено планові перевірки журналів погодинної оплати та журналів обліку індивідуальних занять викладачів та концертмейстерів Академії. В результаті перевірки встановлено, що позивачем було здійснення заповнення до кінця лютого місяця поточного року, а журнал обліку індивідуальних занять є документом на підставі якого нараховується та виплачується заробітна плата за фактично відпрацьовані години. Вказане було підставою для порушення дисциплінарного провадження з відбиранням письмових пояснень щодо заповнень журналів. Проте позивачем не було надано обґрунтування вказаних дій. Наказ від 14.02.2019 року №34-к містить зазначення фактів (обставин), які стали підставою оголошення догани, які підтверджуються: доповідною запискою старшого лаборанта навчально-методичного відділу Котляр Т.І. від 30.01.2019 року; доповідною запискою начальника навчально-методичного відділу Сапіги О.В. від 30.01.2019 року; пояснювальною запискою ОСОБА_2 від 07.02.2019 року; копією журналів обліку індивідуальних занять.

Крім того 25.02.2019 року позивач без поважних причин самовільно залишила робоче місце та була відсутня з 11 год. до 15 год. (у сукупності 4 год. 00 хв.), про що було складено акт уповноваженими на те особами.

Також посилається на те, що позивач-сумісник не подала відповідачу заяву про надання їй відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років, а тому, позивач не обліковується у відповідача як особа, що знаходиться в декретній відпустці.

Також відповідач зазначив, що 06.03.2019 року позивачкою було подано до Відділу кадрів Академії листок непрацездатності серії АДХ №000033, який викликав сумнів у порушенні «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затверджену наказом МОЗ України від 13.11.2001 року №455.

Комісією із соціального страхування Академії 06.03.2019 року за №3 було направлено запит Управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві щодо правомочності видачі листка непрацездатності серії АДХ № 000033 , згідно якого позивачу надано 3 (три) календарних дні по догляду за хворою дитиною строком з 28 лютого по 02 березня 2019 року, хоча в даний період позивачка перебувала у гастрольній поїздці в м. Одеса та за основним місцем роботи перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років з 17.10.2018 по 06.01.2010 роки.

11.04.2019 року отримано Лист-повідомлення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві, про те, що дійсно, листок непрацездатності виданий необґрунтовано та з порушенням п.3.15 «Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, громадян», затверджену наказом МОЗ України від 13.11.2001 № 455, а також листок непрацездатності, виданий не за основним місцем роботи.

Крім цього 07.03.2019 року відповідачем отримано лист-повідомлення від Одеського національного академічного театру опери та балету про те, що дійсно позивач перебувала в Одеському національному Академічному театрі опери та балету з 24.02.2019 по 02.03.2019 року.

21.03.2019 року уповноваженими на те особами відповідача був складений Акт про те, що позивач без поважних причин в присутності уповноважених на те осіб відмовилась надати письмові пояснення щодо її відсутності на роботі 25.02.2019 року.

22.03.2019 року на ім`я головного бухгалтера Академії завідувачем трупою Оперної студії Дробенком Є.Ю. була подана пояснювальна записка, про те, що позивач листок непрацездатності, який був їй виданий з 28.02.2019 по 02.03.2019 року для фіксації у табелі робочого часу не подавала, тому у табелі за лютий 2019 року позивач протабельована у кількості відпрацьованих днів - 24. Вважає, що звільнення проведено правомірно. Щодо виплати заробітної плати не у день звільнення, то відповідач посилається на ст. 116 КЗпП із зазначенням, що позивачем не було пред`явлено вимоги про розрахунок на наступний день після звільнення.

На підставі викладеного у відзиві, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 серпня 2018 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив.

30.08.2018 року наказом відповідача №214-к позивач була прийнята на роботу артистки-солістки (вокалістки) вищої категорії Оперної студії на 0,25 ставки з окладом згідно штатного розпису строком з 03.09.2018 по 30.06.2019 роки, згідно п.2 ст. 23 КЗпП (а.с. 12).

31.08.2018 року наказом відповідача №219-к про прийняття на роботу професорсько-викладацького складу за сумісництвом за строковим трудовим договором на 2018-2019 навчальний рік строком з 03.09.2018 року по 30.06.2019 рік до професорсько-викладацького складу за сумісництвом - артистку-солістку (вокалістку) вищої категорії Оперної студії (сумісника) позивача прийнято на посаду доцента (а.с. 13).

Наказом №34-к від 14.02.2019 року про оголошення догани позивачу оголошено догану із занесенням до особової справи за невиконання своїх посадових обов`язків відповідно до п.2 ст.41, ст.ст.147, 148, 149 КЗпП (а.с. 19).

Підставою застосування дисциплінарного стягнення було те, що 30.01.2019 року у ході планової перевірки журналів обліку індивідуальних занять науково-педагогічного персоналу, навчально-методичним відділом виявлено грубе порушення допущене доцентом (сумісником) кафедри оперного співу ОСОБА_2 щодо заповнення даних журналів, а саме те, що вони були заповнені повністю до кінця лютого 2019 року. Оскільки журнал обліку індивідуальних занять є документом на підставі якого нараховується заробітна плата, то позивач не мала права вписувати відпрацьовані години із студентами, фактично не відпрацювавши їх (а.с. 19).

Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення було застосовано за наказом №74-к від 22.03.2019 року, яким наказано звільнити ОСОБА_2 доцента (сумісника) кафедри оперного співу та солістку-вокалістку вищої категорії Оперної студії (сумісника) 22.03.2019 року за прогули без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП. (а.с. 32)

Наказ про звільнення мотивовано тим, що 25.02.2019 року позивач була відсутня на роботі з 11 год. до 15 год. на посаді доцента та на посаді солістки вокалісти вищої категорії Оперної студії без поважних причин. Крім цього 28 лютого та 01 березня позивач була також відсутня на роботі, але 04.03.2019 року вона надала листок непрацездатності (з 28.02.2019 по 02.03.2019 рік), який був виданий по догляду за хворою дитиною, хоча згідно листа Одеського національного академічного театру опери та балету позивач з 24 лютого по 2 березня 2019 року передувала у гастрольній поїздці в м. Одеса. Враховуючи зазначене, за порушення трудової дисципліни, що призводить до зриву навчального процесу та порушу правила внутрішнього трудового розпорядку, а також керуючись ст.ст. 147, 148, 149 КЗпП та п.11.3 Колективного договору Академії відповідачем звільнено позивача з обох займаних посад (а.с. 32).

Відповідно до ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Як вбачається із матеріалів справи позивача дійсно було двічі притягнуто до відповідальності, однак підставою для застосування дисциплінарного стягнення були різні порушення трудової дисципліни.

Вказане узгоджується із приписом ст. 149 КЗпП, відповідно до якої за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

Відповідно до ст. 148 КЗпП дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 151 КЗпП , якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень врегульовано у ст. 149 КЗпП, відповідно до якої до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Разом з цим, як вбачається і матеріалів справи, позивач відповідно до свідоцтва про народження є матір`ю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку із цим відповідач, при застосуванні дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення не врахував всіх обставин, за яких вчинено проступок, як того вимагає ч.3 ст. 151 КЗпП, і внаслідок цього порушив заборони ч.3 ст. 184 КЗпП.

Відповідно до ч.3 ст. 184 КЗпП звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов`язковим працевлаштуванням. Обов`язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

У зв`язку з цим вимогу позивача про визнання протиправним та скасувати наказ №75-к про звільнення ОСОБА_2 від 22.03.2019 року необхідно задовольнити.

Щодо позовної вимоги про поновлення ОСОБА_2 на роботі в Національній музичній академії України ім. П.І. Чайковоського на посаді доцента (сумісника) кафедри оперного співу та солістки-вокалістки вищої категорії Оперної студії (сумісника), то в її задоволенні потрібно відмовити з огляду на таке.

Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може буту укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Як вбачається із матеріалів справи позивач була прийнята на роботу за двома строковими трудовими договорами на термін з 03.09.2018 по 30.06.2019 роки. Звільнена з посади 22.03.2019 року.

Згідно ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бут укладеним на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Таким чином, трудові відносини є строковими, сторонами погоджено строк його дії, а саме до 30.06.2019 року. Позовач ознайомлена із змістом наказу, про що свідчить її підпис на тексті наказу, та підтверджується матеріалами позовної заяви.

Оскільки станом на момент розгляду справи в суді строк дії договору закінчився то вимоги позивача про поновлення на роботі задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги про стягнення середньої заробітної плати, суд встановив таке.

Відповідно до абз. 3 п.2 Порядку №100 середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто ті, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Позивач просить стягнути 11 396,91 грн. середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Однак ні позивачем, ні відповідачем не надано довідки про розмір середньої заробітної плати, тому суд позбавлений можливості здійснити перевірку розрахунку позивача. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язати відповідача провести розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 23.03.2019 по 30.06.2019 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Національної музичної академії імені П.І. Чайківського (НМАУ ім. П.І. Чайківського) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 148, 149, 151, 184 КЗпП України, ст.ст. 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_5 до Національної музичної академії імені П.І. Чайківського (НМАУ ім. П.І. Чайківського) про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ №74-к від 22.03.2019 року про звільнення ОСОБА_5

Зобов`язати Національну музичну академію імені П.І. Чайківського (НМАУ ім. П.І. Чайківського) провести розрахунок та виплату ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 23.03.2019 по 30.06.2019 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: