Рішення № 86431572, 17.12.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.2019 Справа № 920/778/19 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Яковенка В.В., за участю секретаря судового засідання Данілової Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області справу №920/778/19 у порядку загального позовного провадження

за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570),

до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ),

про стягнення 52690,96 грн. за договором б/н від 28.03.2019,

представники учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором б/н від 28.03.2019 в загальному розмірі 52690,96 грн., з яких: 50000,00 грн. заборгованість за кредитом, 466,67 грн. заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 424,29 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 1800,00 грн. заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.08.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 05.09.2019 з повідомленням сторін.

Ухвалою суду від 05.09.2019 відкладено розгляд справи по суті на 03.10.2019.

Ухвалою суду від 03.10.2019 постановлено розгляд справи № 920/778/19 здійснювати за правилами загального позовного провадження та замінити засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням; призначено підготовче засідання на 29.10.2019.

Ухвалою суду від 29.10.2019 продовжено строк підготовчого провадження до 01.01.2020, відкладено підготовче засідання на 03.12.2019 та повторно запропоновано АТ КБ "Приватбанк" надати суду письмові пояснення та/або адресоване та направлене відповідачу повідомлення на виконання вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України та п. 3.2.8.6.2 Умов та правил надання банківських послуг.

Ухвалою суду від 03.12.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.12.2019.

Позивач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, письмових пояснень по справі, запропонованих ухвалою суду не надав.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005590565 від 26.07.2019 зареєстрованим місцезнаходженням ОСОБА_1 є: АДРЕСА_2 .

Відповідачем копії ухвал суду, направлені за адресою: АДРЕСА_1, отримано не було, а конверти з копіями ухвал повернулися до суду із відмітками поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення" та "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Виходячи з наведеного суд зазначає, що адреса ОСОБА_1 на конвертах, в яких були направлені копії ухвал суду (АДРЕСА_1 ) співпадає з зазначеною на сайті Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань адресою та з зазначеною у позовній заяві.

З огляду на правильність наявної в матеріалах справи адреси ОСОБА_1 та враховуючи те, що від відповідача не надходили клопотання або заяви про зміну його місцезнаходження, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, ухвали суду вважаються врученими відповідачу.

Відповідно до частин 1,2 статті 195 ГПК України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки; неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами за відсутності представника позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

28.03.2019 фізичною особою-підприємцем Устименко Віктором Григоровичем через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використання електронного цифрового підпису було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання послуг «КУБ». Згідно цієї заяви позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання банківських послу (далі Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ «ПриватБанк» http://privatbank.ua та були затверджені рішенням Правління ПАТ КБ «ПриватБанк», яке викладено у протоколі № 10 від 09.02.2017.

Таким чином, як зазначає позивач, 28.03.2019 між відповідачем та АТ КБ «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається з вищевказаних Умов та Анкети - заяви.

Позивач зазначає, що п. 3.2.8.1. Умов визначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту «Кредит КУБ» для фінансування поточної діяльності Клієнта, в обмін на зобов`язання Клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків, комісії та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни. Кредитування Клієнта здійснюється в межах встановленого Банком ліміту кредитування, про який Банк повідомляє Клієнта через встановлені канали комунікацій. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання банківських послуг (далі Заява). Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання електронно-цифровим підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги, придбані Клієнтом через Інтернет-платформу ПриватМаркет (https://privatmarket.ua).

Відповідно до пункту 3.2.8.3. Умов надання кредитів у рамках Послуги здійснюється на наступних умовах: Банк за наявності вільних грошових коштів зобов`язується надати Клієнту терміновий кредит в обмін на зобов`язання Клієнта щодо повернення кредиту, сплати відсотків, комісій та винагород. Відсоткова ставка за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, їх кількість і дати їх здійснення вказуються в Заяві. Заява на приєднання до Послуги в системі Приват24 або у сервісі Папка24 або іншим шляхом підписується електронним підписом, є способом укладання кредитного договору в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 цього ж Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вказує позивач, 28.03.2019 на підставі укладеного договору, позивачем було перераховано на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00грн, що підтверджується відповідною випискою.

Пунктом 3.2.8.3.1. Умов передбачено, що повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення Клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у Заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу тільки 6 останніх місяців користування кредитом. Банк здійснює договірне списання грошей з поточного рахунку Клієнта в строки і розмірах, передбачених умовами кредитного договору. Остаточний термін погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити проценти за користування кредитом у вигляді щомісячної комісії згідно з п. 3.2.8.3.2., а також, повернути кредит у терміни і в сумах, які встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до п. 3.2.8.9. Умов за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дати погашення кредиту згідно з пунктами 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному 3.2.8.3.2.

За змістом п. 3.2.8.3.2. Умов за користування послугою Клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в Заяві та Тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).

Пункт 3.2.8.9.3. Умов передбачає, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1).

Пунктом 1.3. Заяви встановлено, що кредит надається на строк 12 місяців від дня видачі кредиту. Погашення заборгованості здійснюється щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в який було здійснено видачу коштів (п. 1.5. Заяви).

Як вказує позивач, в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства відповідач не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії.

Пунктом 3.2.8.3.3. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом будь-якого грошового зобов`язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому у Заяві.

Нарахування прострочених процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на непогашену частину кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується (п. 3.2.8.9.2. Умов).

Пунктом 3.2.8.10.1. Умов визначено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.8.3.2., 3.2.8.3.1., 3.2.8.9, 3.2.8.3.1. цього договору. Клієнт сплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.2.8.10.3. Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов`язання здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Позивач зазначає, що станом на 25.06.2019 заборгованість відповідача за договором становить 52690,96 грн. та складається з:

50000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

466,67 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість згідно пунктів 3.2.8.3.3. та 3.2.8.9.1. Умов;

1800,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії, нарахованої згідно пунктів 3.2.8.3.2. та .3.2.8.9. Умов;

424,29 грн. - заборгованість з пені, нарахованої згідно пункту 3.2.8.10.1. Умов.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що при укладанні договору сторони керувались ч.1 ст. 634 ЦК України згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Згідно з ч.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі та перерахував на поточний рахунок відповідача кредитні кошти у розмірі 50000,00грн, що підтверджується відповідною випискою.

Пунктом 3.2.8.3.1.3. Умов передбачено, що Клієнт доручає Банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у Банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному у кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених цим договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов`язань, має право змінити умови Договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Клієнту направляє Клієнту повідомлення із зазначенням терміну повернення кредиту (Банк здійснює інформування Клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв`язку Банку та Клієнта sms-повідомлення або інших).

У відповідності до пунктів 3.2.8.5.2. та 3.2.8.5.3. Умов відповідач взяв на себе зобов`язання оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2., а також, повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в пунктах 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2, 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку.

Відповідно до наданого розрахунку станом на 25.06.2019 залишок поточної заборгованості Відповідача за наданим кредитом (тілом кредиту) за договором б/н від 28.03.2019 становить 50000,00рн., також наявним є залишок простроченої заборгованості за наданим кредитом у розмірі 8333,34 грн., нараховано процентів на залишок простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 466,67 грн., сума пені за порушення строків розрахунків у розмірі 424,29 грн., залишок заборгованості за комісією у розмірі 1800,00 грн.

Відповідно до п.1 ст. 1048 ЦК України розмір і порядок отримання процентів за договором позики встановлюється договором. Правила ст. 1048 ЦК України поширюються й на кредитні правовідносини (п. 2 ст. 1054 ЦК України).

Відповідно до підписаної заяви сторонами було погоджено наступні умови надання кредиту відповідачу, зокрема: розмір кредиту 50000,00 грн. (п.1.2.); строк кредиту: 12 місяців з дати видачі коштів відповідачу (п.1.3.); проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту) (п.1.4.); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів відповідачу до календарного числа місяця, в яке було видане кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем видачі коштів відповідачу, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит включно із цим числом (п.1.5.); укладення кредитного договору здійснюється шляхом підписання відповідачем цієї заяви шляхом накладання ЕЦП в системі «Приват 24 для бізнесу» або у сервісі «Paperless» або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору (п.1.9.).

Відповідно до додатку № 1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» № б/н від 27.03.2019 сторонами кредитного договору було погоджено Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого було погоджено що відповідач зобов`язується щомісячно погашати кредит у розмірі 4166,67 грн. та суму процентів перші 6 місяців у розмірі 900 грн. настпуні 6 місяців у розмірі 800 грн., разом 5066,67 грн. впродовж перших 6 місяців та 4966,67 грн. впродовж наступних 6 місяців.

У відповідності з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом, станом на 25.06.2019 за відповідачем рахується прострочена заборгованість за кредитним договором у сумі 52690,96 грн.

Відповідно до п. 3.2.8.6.2. Умов при настанні будь-якої з подій, зокрема, порушення Клієнтом будь-якого із зобов`язань, передбачених умовами видачі та погашення кредиту, в т.ч. у разі порушення цільового використання кредиту; ухвалення власником або компетентним органом рішення про ліквідацію Клієнта, Банк на свій розсуд має право:

а) змінити умови видачі та надання кредиту - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі шляхом надсилання повідомлення. При цьому згідно зі ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України за зобов`язаннями, терміни виконання яких не настали, терміни вважаються такими, що настали в зазначену у повідомленні дату. В цю дату Клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом; або:

б) розірвати договір у судовому порядку. При цьому в останній день дії договору Клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ними, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором; або

в) відповідно до ст. ст. 188 ГК України, 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням клієнту повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому в останній день дії договору клієнт зобов`язується повернути Банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за договором. Одностороння відмова від цього договору не звільняє Клієнта від відповідальності за порушення зобов`язань за цим договором.

Частина 2 ст. 1050 ЦК України передбачає, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Проте, суд звертає увагу позивача, що хоч відповідачем і було порушено порядок сплати платежів за кредитом, що за приписами п.3.2.8.6.2. Умов надає банку право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування, виконання інших зобов`язань за кредитом у повному обсязі, але для застосування на свій вибір заходів, визначених у п.п. а, б, в, п.3.2.8.6.2.Умов, банк зобов`язаний надіслати повідомлення, про що саме й визначено у наведених підпунктах п.3.2.8.6.2.Умов.

У повідомлені повинно бути чітко визначено, що зобов`язання, терміни виконання яких не настали, вважаються такими, що настали в зазначену в повідомлені дату. В цю дату клієнт зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний термін користування ним, повністю виконати інші зобов`язання за кредитом.

Саме за умови пред`явлення позивачем відповідачу вимоги про дострокове повернення поточної заборгованості за кредитним договором від 28.03.2019 згідно із приписами п.3.2.8.6.2.Умов та ч.2 ст.1050 ЦК України змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов`язання (дострокового повернення суми кредиту). Саме таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 2-1169/11.

Позивачем доказів надсилання відповідачу вимоги про дострокове повернення кредиту у зв`язку із порушенням ним порядок сплати платежів за кредитом, як то передбачено п.3.2.8.6.2.Умов у встановленому законом порядку суду не надано.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги дострокового стягнення з відповідача заборгованості в сумі 52690,96 грн. є передчасною і задоволенню не підлягає.

Крім того слід зазначити, що позивачем до матеріалів позовної заяви додано копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг, якими врегульовані умови та правила надання банківських послуг, в тому числі за кредитом, отриманим відповідачем. Проте у тексті позовної заяви пункти Умов, на які посилається позивач, не збігаються з пунктами зазначеними у наданому позивачем витязі з Умов.

У процесі розгляду справи судом вживалися всі заходи для надання учасникам процесу можливості реалізувати свої процесуальні права щодо надання доказів по справі, обґрунтування доводів та заперечень на підтвердження своїх правових позицій учасників справи.

Одночасно, суд, перевіривши доводи та докази, якими сторони обґрунтовують свої правові позиції, зазначає наступне.

Згідно з ч. 3,4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

При цьому, суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі «Серявін та інші проти України».

Відповідно до п. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку із неврахуванням приписів п.3.2.8.6.2.Умов щодо обов`язкового направлення відповідачу повідомлення із чітким визначенням терміну, в який настав строк виконання зобов`язань за кредитним договором щодо дострокового повернення кредиту.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 18.12.2019.

Згідно зі статтею 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суддя В.В. Яковенко