Ухвала суду № 864313, 24.04.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-10478/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010,  м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“24”квітня 2007 р.  Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                            Федорова М.О.

Суддів                                                         Брайка А.І.

                                                                       Голубєвої Г.К.

                                                                       Карася О.В.

                                                                       Рибченка А.О.

секретар судового засідання                Гончаренко Р.С.

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 24.04.2007 року (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 року

у справі № 11/227"НА"

за позовом               Приватного підприємства "АІСТЕ", м. Житомир

до                               Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції

про                             визнання недійсною податкової вимоги

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АІСТЕ"(далі – позивач) звернулось до господарського суду Житомирської областіз позовом до Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції(далі – відповідач) про визнання недійсною податкової вимоги.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.12.2004 року у справі позов приватного підприємства "АІСТЕ" задоволено: визнано недійсною податкову вимогу №2/363 від 09.03.2004 р. Стягнуто з відповідача на користь позивача - 85 грн. витрат на оплату державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 року рішення місцевого господарського суду скасовано в частині визнання недійсною податкової вимоги Житомирської ОДПІ від 09.03.2004 року № 2/363 на суму 2,36 грн. та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову. В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанцій, відповідач оскаржив його в касаційному порядку. В своїй скарзі відповідач просить скасувати постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 року.

Касаційна скарга вмотивована тим, що Житомирським апеляційним господарським судом при вирішені спору по даній справі порушено норми матеріального права та не встановлено всіх обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга Житомирської об’єднаної державної податкової інспекціїзадоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності рішенням виконкому Житомирської міської Ради народних депутатів №369-ЖОЮ від 06.08.2003 р., код ЄДРПОУ 32579437, та знаходиться на обліку як платник податків у Житомирській ОДПІ.

01.10.2003 р. позивач придбав 10 торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу, дійсних з 01 жовтня 2003 р. по 30 вересня 2008 р.

Податковою вимогою №2/363 відповідач повідомив позивача про те, що станом на 09.03.2004 р. сума податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями підприємства складає 3545,51 грн. та вимагав сплатити зазначену суму боргу, зокрема, заборгованість по платі за придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу в розмірі 3543,15 грн., в тому числі 3515,24 грн. основного платежу, який складається з донарахування вартості торгових патентів на здійснення операцій в сфері грального бізнесу, 27,91 грн. пені та 2,36 грн. штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів.

У жовтні 2003 р. позивач придбав десять торгових патентів на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу та сплатив їх вартість відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Приймаючи оскаржуване рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що оскільки факту узгодження податкового зобов'язання з плати за торговий патент немає, то ця сума не може вважатися сумою податкового боргу, до якого в подальшому застосовуються норми ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р.; сума 2,36 грн., як з’ясовано судом, є залишком несплаченої штрафної санкції за порушення іншого законодавства (про застосування реєстраторів  у підприємницькій діяльності, регулювання обігу готівки тощо) тому в цій частині в задоволені позову відмовлено.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такий висновок обґрунтованим з огляду на таке.

Законом України "Про Державний бюджет на 2004 рік " встановлено, що у 2004р. збільшується вартість торгового патенту на здійснення діяльності з обміну готівкових валютних цінностей, надання послуг у сфері грального бізнесу. Відповідно до ст. 111 цей Закон набирає чинності з 01.01.2004 р.

Згідно із ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" підлягають патентуванню операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами. Вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу встановлюється у фіксованому розмірі (за рік): для використання грального автомата з грошовим або майновим виграшем -1400 гривень.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу провадиться щоквартально до 15 числа місяця, що передує звітному кварталу.

В п.3 ст.5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" зазначено, що під час придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату у розмірі вартості торгового патенту за 3 місяці. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір сплати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній квартал його дії.

Згідно зі ст.ст.4, 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" оплата вартості торгового патенту проводиться щоквартально до 15 числамісяця,   що   передує  звітному  кварталу. Тобто, оплата  вартості торгового патенту здійснюється наперед, за І квартал 2004 року до 15.12.2003 р., а тому дія Закону "Про Державний бюджет України на 2004 рік ", який набрав чинності з 01.01.2004 р., не поширюється на правовідносини, що виникли до 01.01.2004 р.

Таким чином, позивач, який оплатив вартість торгових патентів за І кв. 2004 року до 15.12.2003 р.,  тобто до набрання чинності Закону "Про Державний бюджет на 2004 рік ", звільняється  від додаткових платежів, оскільки ним правомірно оплачена вартість торгових патентів згідно з діючим на момент здійснення оплати законодавством, та законодавець не передбачає будь-якого перерахунку цього платежу у зв'язку зі збільшенням вартості патентів.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р., податкові вимоги направляються платнику податків у разі, коли такий платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки (тобто суму податкового боргу).

Узгодження сум податкових зобов'язань здійснюється двома способами:

· на підставі самостійно визначених сум податкових зобов'язань за даними податкових декларацій, що подаються платником податків.

· на підставі даних податкового повідомлення, що направляється платнику податків контролюючим органом, який здійснив нарахування сум податкових зобов'язань, відповідно до ст.4 закону України від 21.12.2000 р.

Згідно чинного законодавства, яке регламентує порядок нарахування та сплату вартості торгового патенту, платники податків, які придбавають торговий патент, не подають до податкових органів податкові декларації (розрахунки) з цього виду платежу і таким платникам не направляються податкові повідомлення про нарахування податкового зобов'язання з цього виду платежу.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційна скарга Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції задоволенню не підлягає, а постанова Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 року залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 26.05.2005 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)Федоров М.О.Судді(підпис)Брайко А.І.(підпис)Голубєва Г.К.(підпис)Карась О.В.(підпис)Рибченко А.О.

З оригіналом згідно

Суддя

Вищого адміністративного суду                                                                М.О.Федоров