Ухвала суду № 86431012, 20.11.2019, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10787/18

Категорія 4

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2019 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Добривечір А.О., розглянувши заяву відповідача ОСОБА_1 , про відвід головуючого судді по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соліс Буд» до ОСОБА_1 , про витребування майна від особи, яка заволоділа ним без відповідної правової підстави, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні судді Подільського районного суду м. Києва Гребенюка В.В. перебуває цивільна справа № 758/10787/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соліс Буд» до ОСОБА_1 , про витребування майна від особи, яка заволоділа ним без відповідної правової підстави.

19.11.2019 р. через канцелярію Подільського районного суду м. Києва відповідачем подано заява про відвід судді, яка отримана суддею 20.11.2019 р.

Відвід мотивований, на думку відповідача, зухвалою поведінкою головуючого, не дослідженням останнім матеріалів справи та відмови в задоволенні клопотання відповідача.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Згідно п.3, 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України, на які посилається представник відповідача, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу(самовідводу), якщо він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи чи якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу урегульовано ст. 40 ЦПК України, відповідно до ч.3 якої, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно з п.7 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках надходження заяви про відвід- до вирішення питання про відвід (п.11 ч.1 ст.253 ЦПК України).

Судом встановлено наступне.

07.12.2018 року провадження у вказаній справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено справу у підготовче судове засідання.

Підготовче судове засідання за заявою відповідача було відкладено на 16.04.2019 р. Цього ж дня, останнім подано відзив на позовну заяву.

В судовому засіданні 27.08.2019 р. відповідач забезпечив явку свого представника. Втім, такий представник на підтвердження своїх повноважень надав нотаріально посвідчену довіреність, в той час як з набранням чинності 30 вересня 2016 року Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» попередню редакцію статті 59 Конституції України змінено; за змістом чинної редакції статті 59 Конституції України передбачено право особи на професійну правничу допомогу, надання її у визначених законом випадках безоплатно та вільний вибір захисника своїх прав.

Норми статті 131-2 Конституції України щодо належного представництва особи в суді є складовою частиною забезпечення ефективного захисту процесуальних прав кваліфікованою особою, функціонування системи правосуддя, відповідає гарантованому статтею 59 Конституції України праву на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.2 ст.15 ЦПК представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.

30.09.2016 набрав чинності закон «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 2.06.2016 №1401-VIII.

У ч.4 ст.1312 Конституції передбачено, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

З урахуванням того, що провадження по справі було відкрито в загальному позовному проваджені, судом не вбачається в даній справі винятковий випадок представництва, а відтак, суд, з занесенням до протоколу судового засідання 27.08.2019 р. представника відповідача за довіреністю допущено до процесу не було, через відсутність належним повноважень на здійснення процесуального представництва сторони відповідача, що зумовило порушення порядку під час судового засідання стороною відповідача, та підтверджується з службовою запискою секретаря судового засідання Добривечір А.О. від 27.08.2019 р.

Так, згідно якої представник відповідача за довіреністю - ОСОБА_2 після судового засідання почав гучно лаятись нецензурною лексикою в бік складу суду щодо обставин, що мали місце в судовому засіданні, а саме щодо недопущення останнього в якості представника в процес розгляду справи.

При цьому, 27.08.2019 р. підготовче судове засідання було закрито, та справу призначено до розгляду на 19.11.2019 р.

В судове засідання 19.11.2019 р. позивач явку свого представника не забезпечив, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про день та час розгляду справи (а.с. 74), у зв`язку з чим судове засідання було відкладено.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з п. 6 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» незалежність судді забезпечується, в тому числі, відповідальністю за неповагу до суду чи судді.

Згідно із ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Керуючись ст. 216 ЦПК України, ст. 200 ГПК України, ст. 198 КАСУ України, ст. 330 КПК України за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом.

Так, відповідальність за неповагу до суду передбачена ст. 185-3 КУпАП, згідно з якою адміністративна відповідальність за дане правопорушення передбачає:

- накладення штрафу (ч. 1: 50-150 н.м.д.г.; ч. 2: 150-250 н.м.д.г.; ч. 3: 20-100 н.м.д.г.; ч. 4: 150-300 н.м.д.г.; ч. 5: 20-100 н.м.д.г.);

- виправні роботи (ч. 2: 1-2 місяці з відрахуванням двадцяти процентів заробітку);

- адміністративний арешт (ч. 2: до 15 діб). До того ж, згідно з ст. 328 КУпАП особи, піддані адміністративному арешту за таке правопорушення використовуються на фізичних роботах.

Окрім цього згідно з процесуальним законодавством, дії щодо неповаги до суду можуть бути розцінені судом як зловживання учасником процесу його процесуальними правами, за що також встановлена відповідальність, зокрема, попередження, видалення із зали судових засідань та штраф.

Враховуючи, що відповідач прямо пов`язує заявлений відвід з процесуальними рішеннями головуючого судді, таким чином, обставини, на які вказує відповідач, є власною суб`єктивною думкою і ці обставини не відносяться до підстав для відводу судді, що передбачені ст. 36 ЦПК України.

А відтак, заява відповідача про відвід головуючому судді не свідчить про наявність підстав, передбачених статтею 36 ЦПК України, оскільки дані доводи заявника не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді, а лише зводиться до незгоди заявника з прийнятим процесуальним рішенням, та по суті не обізнаність останнього з процесуальним законодавством.

У зв`язку з наведеним, необхідно зазначити, що згідно із вимогами 4 четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

На підставі ч. 3 ст. 40 ЦПК України заяву представника відповідача про відвід головуючого у вищевказаній справі слід передати до канцелярії районного суду для визначення судді в порядку автоматичного розподілу, відповідно до ст. 33 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40, 258 - 260 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Визнати необґрунтованим відвід головуючому у справі - судді Гребенюку В.В. заявлений відповідачем ОСОБА_1 , по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Соліс Буд» до ОСОБА_1 , про витребування майна від особи, яка заволоділа ним без відповідної правової підстави;

Заяву відповідача ОСОБА_1 , про відвід головуючому по справі - судді Гребенюку В.В. разом з Ухвалою суду та матеріалами цивільної справи передати до канцелярії з цивільних справ Подільського районного суду м. Києва для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України;

Копію ухвали направити сторонам;

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гребенюк