Рішення № 86430739, 11.12.2019, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 грудня 2019 року м. ТернопільСправа № 921/438/19

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловській О.А.

розглянув справу

за позовом Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (вул Київська - Генерала-Тарнавського, 9, м Тернопіль, 46023)

до відповідача Тернопільської міської ради (вул Листопадова, 5, м Тернопіль, 46001)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради (бульвар Т.Шевченка, 1, м Тернопіль, 46001)

Комунального підприємства фірма "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради (вул Ю. Опільського, 6, м Тернопіль, 46001)

про визнання недійсними рішень

За участю від:

позивача -Варода П.Б., Любовіцька О.В.

відповідача -Гірняк В.М.

третя особа 1 - не з`явився

третя особа 2 - не з`явився

Суть справи.

Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради про визнання недійсними з моменту укладення:

- рішення Тернопільської міської ради від 05.10.2018 №7/28/145 "Про створення рекреаційної зони (парку) за адресоювул Київська - Тарнавського";

- рішення Тернопільської міської ради від 19.12.2018 №7/31/49 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку за адресоювул Київська - Тарнавського управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради";

- рішення Тернопільської міської ради від 05.04.2019 №7/33/91 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за адресоювул Київська КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради", із змінами відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 №7/35/117;

- рішення Тернопільської міської ради від 05.04.2019 №7/33/103 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4 га під будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська в оренду терміном на десять років, право на оренду земельної ділянки якої набуватиметься на аукціоні".

Позовні вимоги мотивовані твердженням Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. про те, що: на підставі рішення виконкому Тернопільської міської ради депутатів трудящих №555 від 22.09.1966 за колективом працівників Тернопільського відділку Львівської залізниці закріплено земельну ділянку площею 24,16 га для закладення колективного саду на північно-східній околиці міста; земельна ділянка для вказаних цілей виділена в натурі, підтвердженням чого являється акт від 16.09.1967 (затверджений обласним відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Тернопільської обласної ради депутатів трудящих); 19.03.1968 зареєстровано статут Садівничого товариства як юридичної особи та користувача земельної ділянки; вказані обставини підтверджуються рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2004, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2004 у справі №13/154-3022; предметом спору у справі №13/154-3022 було визнання недійсними рішень виконавчого комітету Тернопільської міської ради №515 від 16.08.1985, №387 від 24.08.1988 та ухвали Тернопільської міської ради від 20.05.1991 в частині, що стосується вилучення земельної ділянки в Садівничого товариства "Ювілейне", котрі визнані судом недійсними з моменту їх прийняття; рішенням суду у справі №13/154-3022 констатовано, що позивач - Садівниче товариство на законних підставах набуло право постійного користування спірною земельною ділянкою, вилучення якої Тернопільською міською радою здійснено незаконно; вищевказані обставини не потребують доказуванню з врахуванням приписів ч 4 ст 75 ГПК України; відповідно до інформації листа Тернопільського міського управління земельних ресурсів №3113 від 17.02.2004 землекористувачем земельної ділянки площею 24,0 га для ведення садівництва по вулиці Київська в місті Тернополі, є садово-городнє товариство "Ювілейне"; в подальшому, за згодою землекористувача рішенням Тернопільської міської ради від 18.10.2007 №5/13/120 вилучено з користування садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці "Ювілейне" земельну ділянку площею 8,74 га; відповідно до довідки Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області №265/117-18 від 27.02.2018, згідно даних Державного земельного кадастру, у т ч державної статистичної звітності форми 6-ЗЕМ (станом на 01.01.2016) земельна ділянка площею 15,2600 га обліковується за Тернопільським відділенням Львівської залізниці в графі 24 (колективне садівництво); 30.03.2011 Садівниче товариство зверталось до Тернопільської міської ради із заявою щодо оформлення документа, який посвідчує право користування земельною ділянкою, що підтверджується відповідною заявою із відміткою про отримання адресатом; однак з 30.03.2011 відповідачем не прийнято рішення з приводу порушеного позивачем у заяві питання.

На думку позивача, приймаючи у 2018 та 2019 році оскаржувані рішення щодо спірної земельної ділянки Тернопільська міська рада без вирішення попереднього питання про її вилучення у встановленому законом порядку у позивача (Садівничого товариства/ землекористувача) порушила права останнього.

Ухвалою суду від 18.07.2019 позовну заяву Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. було залишено без руху, на підставі ст 174 ГПК України, у зв`язку з недотриманням заявником вимог ст ст 162, 164 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч 2 ст 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Разом з цим, ухвалою від 18.07.2019 судом було відмовлено Садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. в задоволенні заяви б/н від 15.07.2019 (вх №12445 від 16.07.2019) про забезпечення позову, з підстав наведених у ній.

В подальшому, Садівничим товариством робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., заявою б/н від 26.07.2019 (вх № 13123 від 26.07.2019) подано до матеріалів справи документи на усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 18.07.2019. А за результатами розгляду судом цих матеріалів, ухвалою суду від 30.07.2019 відкрито провадження у справі №921/438/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання у даній справі призначено на 15.08.2019, яке неодноразово відкладалось, востаннє до 29.10.2019.

Ухвалою від 16.08.2019 судом задоволено заяву Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. б/н від 15.08.2019 (вх № 14386 від 15.08.2019) про забезпечення позову у даній справі; заборонено Тернопільській міській раді та Виконавчому комітету Тернопільської міської ради вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 15,2600 га за адресою вул Київська - Тарнавського; зупинено дію: рішення Тернопільської міської ради від 05.10.2018 №7/28/145 "Про створення рекреаційної зони (парку) за адресою вул. Київська - Тарнавського"; рішення Тернопільської міської ради від 19.12.2018 №7/31/49 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку за адресою вул Київська - Тарнавського управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради"; рішення Тернопільської міської ради від 05.04.2019 №7/33/91 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за адресою вул Київська КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради", із змінами відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 №7/35/117; рішення Тернопільської міської ради від 05.04.2019 №7/33/103 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4 га під будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська в оренду терміном на десять років, право на оренду земельної ділянки якої набуватиметься на аукціоні"; рішення Тернопільської міської ради від 24.07.2019 №7/36/133 "Про визначення земельної ділянки садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д."; рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 31.07.2019 №741 "Про впорядкування території визначеної для створення рекреаційної зони за адресою вул Київська-Тарнавського".

В порядку ч 3 ст 177 ГПК України, за ініціативою суду продовжувався строк підготовчого провадження у даній справі, про що постановлено ухвалу від 17.09.2019.

В ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи долучено: вже згадувану заяву б/н від 15.07.2019 (вх №12445 від 16.07.2019) про забезпечення позову, з додатком; заяву б/н від 26.07.2019 (вх № 13123 від 26.07.2019) про усунення недоліків, з додатком; заяву б/н від 15.08.2019 (вх №14389 від 15.08.2019) про зміну предмету позову та залучення до участі у справі відповідача, з додатком; заяву б/н від 15.08.2019 (вх №14386 від 15.08.2019) про забезпечення позову, з додатком; клопотання б/н від 12.09.2019 (вх №16463 від 16.09.2019) з додатком.

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи подано: відзив б/н від 13.08.2019 (вх №14281 від 14.08.2019) з додатком; клопотання б/н від 22.10.2019 (вх №19105 від 22.10.2019); письмова інформація б/н від 23.10.2019 (вх №19247 від 23.10.2019); додаткові пояснення б/н від 29.10.2019 (вх №19624 від 29.10.2019) з додатком на 51 арк; супровідний лист б/н від 29.10.2019 (вх №19647 від 29.10.2019) з додатком; заяву б/н від 21.11.2019 (вх №21258 від 21.11.2019) про зупинення провадження у справі, з додатком; заяву б/н від 21.11.2019 (вх №914 від 21.11.2019) про відвід судді; заяву б/н від 21.11.2019 (вх №21299 від 21.11.2019) про видачу копії ухвали; клопотання б/н, б/д (вх №21431 від 25.11.2019) про відкладення розгляду справи.

21.11.2019 від благодійного фонду «Порядок, Відповідальність, Справедливість» до матеріалів справи надійшло звернення б/н від 20.11.2019 (вх №21254).

Ухвалою суду від 15.08.2019 відмовлено у задоволенні поданої представником позивача заяви б/н від 15.08.2019 (вх№14389) про заміну предмета позову та про залучення до участі нового відповідача, з підстав, викладених у ній.

Також ухвалами суду від 10.10.2019 та від 29.10.2019 відповідно прийнято до розгляду поданий позивачем 16.09.2019 лист Тернопільського управління ГУ ДПС у Тернопільській області від 06.09.2019 за вих№69/6-5/19-00-5403/23051 та прийнято до розгляду матеріали, надані Тернопільською міською радою із супровідним листом від 29.10.2019 (вх№19647), додаткові пояснення від 29.10.2019 (вх№19624).

У поданому відзиві відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову через необґрунтованість. З приводу цього ним зазначено наступне:

- в позовній заяві позивачем жодним чином не відображено та документально не підтверджено в чому саме полягає порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів при прийнятті міською радою оскаржуваних рішень;

- 24.07.2019 Тернопільською міською радою прийнято рішення №7/36/133, яким вирішено: Садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. визначити земельну ділянку загальною площею до 20,0 га на території Тернопільської міської об`єднаної територіальної громади, в межах с Малашівці Зборівського району, взамін земельних ділянок розміщених за адресою вул Київська - Тарнавського; громадянам-членам Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. подати до 01.09.2019 клопотання про надання їм у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд відповідно до детального плану забудови земельної ділянки зазначеної в пункті 1 рішення; визнати такими, що втратили чинність рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 22 вересня 1966 року №555 «Про виділення земельної ділянки для закладання колективного саду працівниками Тернопільського відділку Львівської залізниці», від 10 квітня 1960 року № 224 «Про закріплення земельної ділянки під закладку колективного саду працівників прокуратури Тернопільської області» та від 13 листопада 1969 року № 755 «Про додаткове закріплення земельної ділянки для садового кооперативу Тернопільського відділення Львівської залізниці; Виконавчому комітету: замовити розроблення детального плану забудови земельної ділянки; організувати роботи по передачі у власність земельних ділянок громадянам- членам садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. в межах с Малашівці Зборівського району. Станом на час розгляду справи дане рішення є чинне, ніким не скасоване, а відтак, підлягає обов`язковому виконанню, як того вимагає ст144 Конституції України;

- посилання позивача на лист Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області від 27.02.2018 №265/117-18 щодо облікування земельної ділянки за Тернопільським відділенням Львівської залізниці та визначення іншої особи - Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., як «належного землекористувача" земельної ділянки по вул Київська - вул Ген. Тарнавського не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст 125 ЗК України право власності та право користування на земельну ділянку виникає лише за умови одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує таке право та його державну реєстрацію. Будь-якого документу, передбаченого згаданою нормою (державного акту чи договору оренди) позивачем до справи не долучено. Наведене визначає безпідставними також посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005, оскільки мова в останньому йдеться про переоформлення права постійного користування чи права власності на земельну ділянку, яке у садівничого товариства відсутнє;

- зазначений лист не містить: адреси, конфігурації та графічних матеріалів земельної ділянки, про яку йдеться у позовній заяві, що не дозволяє ідентифікувати про яку саме земельну ділянку йдеться мова, зокрема незрозуміле визначення «облікування», однак, не за позивачем - садівничим товариством, а за відділенням залізниці. Згаданим листом зазначається про відсутність в Державному земельному кадастрі відомостей щодо реєстрації у встановленому порядку земельної ділянки з кадастровим номером 6110100000:04:003:0024, а також щодо правовстановлюючих документів на неї;

- також не заслуговують на увагу посилання позивача на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2004 у справі №13/154-3022, оскільки позивачем у тій справі виступала інша юридична особа - Садівниче товариство «Ювілейне». Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. не є правонаступником Садівничого товариства «Ювілейне», оскільки такого твердження статут позивача не містить, будь-яких підтверджень, що учасники товариства позивача є членами колективу, робітниками і службовцями Тернопільського відділення Львівської з.д. суду не представлено. Підтвердженням наведеного також слугують звернення членів садівничого товариства «Ювілейне», які надходять на адресу Тернопільської міської ради поряд із зверненнями позивача - Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (останнє звернення мало місце 02.09.2019);

- оспорювані рішення Тернопільської міської ради не є такими, що встановлюють: межі та площі конкретно визначених земельних ділянок, розпорядження ними та не породжують набуття за третіми особами речового права на них, а відтак, не носять приватноправовий характер та відповідно є публічно-правовими, а спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвалою суду від 29.10.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/438/19 до розгляду по суті в судовому засіданні на 21.11.2019.

Як вже зазначалось, 21.11.2019 від благодійного фонду «Порядок, Відповідальність, Справедливість» до матеріалів справи надійшло звернення б/н від 20.11.2019 (вх №21254), в якому викладено прохання врахувати думку інших Тернополян (а не лише позивача) під час розгляду справи №921/438/19. Благодійним фондом з цього приводу зазначено: через задоволення потреб кількох людей постраждало ціле місто, адже мешканці цього мікрорайону зауважують, що біля цих дачних ділянок небезпечно ходити, адже там суцільний безлад, бігають безпритульні собаки, які нападають на дітей; люди просять, щоб замість цього естетично непривабливого й небезпечного місця зробили комфортний парк для відпочинку усіх бажаючих; молоді мами, діти, люди середнього віку й пенсіонери зауважують, що мікрорайон великий, а зон для відпочинку недостатньо; зважаючи на наведене заявник просить врахувати інтереси усіх мешканців міста, розглядаючи по суті справу №921/438/19.

З цього приводу представником позивача в судовому засіданні 21.11.2019 зазначено, що в такий спосіб відповідачем здійснюється тиск на суд.

Згідно із п 3 ч 1 ст 42 ГПК України, учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі (ч 2 ст 169 ГПК України).

Відповідно до ч ч 1,3 ст 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

До числа перелічених осіб у справі №921/438/19 названий фонд не належить. А відтак, його звернення не підлягає вирішенню по суті.

Ухвалою від 21.11.2019 відмовлено у задоволенні заяви б/н від 21.11.2019 Тернопільської міської ради про зупинення провадження у справі №921/438/19 до набрання законної сили рішеннями у адміністративних справах №500/2637/19 та №500/2636/19, з підстав наведених у ній.

В подальшому, ухвалою суду від 25.11.2019, на підставі п 5 ч 1 ст 228 ГПК України провадження у справі №921/438/19 зупинялось до вирішення питання щодо розгляду заяви про відвід судді Шумського І.П., складом суду, який визначається у порядку ст 32 ГПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2019, заяву про відвід судді Шумського І.П. у даній справі передано на розгляд судді Андрусик Н.О.

Ухвалою суду від 26.11.2019 (суддя Андрусик Н.О.) відмовлено у задоволенні заяви Тернопільської міської ради б/н від 21.11.2019 про відвід судді Шумського І.П. від розгляду справи №921/438/19, у зв`язку з необґрунтованістю.

В подальшому, ухвалою суду від 02.12.2019 поновлено провадження у даній справі та повідомлено учасників процесу про те, що підготовче засідання у справі проводитиметься 11.12.2019.

Представниками позивача під час розгляду справи по суті підтримано позовні вимоги в повній мірі.

Представником відповідача під час розгляду справи по суті проти позову заперечено.

Треті особи явку повноважних представників в жодне з підготовчих судових засідань, так і судових засідань під час розгляду справи по суті не забезпечили, письмових пояснень не надали.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч 1 ст 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) "Акорд". Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MFP 646 UB 16033806.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне:

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа № 13/154-3022 за позовом Садівничого товариства "Ювілейне" до відповідачів Тернопільської міської ради та Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про визнання недійсними рішень виконкому Тернопільської міської ради №515 від 16.08.1985 та №387 від 24.08.1988 в частинах, що стосуються вилучення земельної ділянки в СТ "Ювілейне" і ухвали Тернопільської міської ради від 20.05.1991 та про визнання права СТ "Ювілейне" на приватизацію земельної ділянки площею 22,16 га по вул Київській в м Тернополі.

Спір у справі №13/154-3022 стосувався прийнятих Виконкомом Тернопільської міської ради рішень №515 від 16.08.1985 про вилучення у позивача 11 га землі під будівництво 11-го мікрорайону, №387 від 24.08.1988 про вилучення 17 га, а також прийнятої Тернопільською міською радою ухвали від 20.05.1991 на виконання цих рішень. При цьому одне з них, станом на час вирішення спору, було виконано частково шляхом вилучення 2 га землі згідно рішення №515, а рішення №387- не виконано.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2004 у справі №13/154-3022 (залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2004) позов задоволено частково; визнано недійсними рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №515 від 16.08.1985 та №387 від 24.08.1988 і ухвалу Тернопільської міської ради від 20.05.1991 в частинах, що стосуються вилучення земельної ділянки в Садівничого товариства «Ювілейне» з моменту їх прийняття; в решті вимог - позов залишено без розгляду.

Висновки суду у справі №№13/154-3022 зроблені з посиланням на зміст п 3 ст 38 Земельного кодексу УРСР, згідно якої вилучення земель населених пунктів проводиться виконкомами міських рад незалежно від розміру земельної ділянки у відповідності до генплану забудови населених пунктів, крім випадків передбачених ст 41 цього кодексу, та ст 41 згідно якої вилучення земель зайнятих багаторічними плодовими насадженнями (якими в даному спорі є землі позивача) відбувається у виключних випадках і тільки по постанові Ради Міністрів УРСР; на п 5 Постанови Верховної Радим Української РСР від 18.12.1990 №562-ХІІ «Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР» та п 1 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України від 25.10.2001 №1080/2001, відповідно до яких рішення про надання і вилучення земельних ділянок, прийняті і не виконані до введення в дію цих кодексів, підлягають виконанню за цими кодексами; на ст ст 31, 32 Земельного кодексу Української РСР від 18.12.1992 №561-ХІІ, відповідно до якої вилучення земель у землекористувачів проводиться за їх згодою, а при відсутності такої згоди - в судовому порядку, а по землях зайнятих багаторічними насадженнями в виключних випадках та за рішенням Верховної Ради України; на ст 149 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №1080-2001, якою передбачено, що вилучення землі у землекористувачів здійснюється за їх згодою, а при відсутності такої - в судовому порядку, оскільки оскаржувані рішення прийняті всупереч існуючих норм на момент їх прийняття, з порушенням порядку та процедури, які були передбаченими Земельними кодексами 1970, 1991, 2001 років та за відсутності постанови Ради Міністрів УРСР про вилучення, згоди землекористувача чи рішення Верховної Ради України

При цьому, мало місце встановлення судами наступних обставин:

- рішенням Виконкому Тернопільської міської ради депутатів трудящих №555 від 22.09.1966 за колективом працівників Тернопільського відділку Львівської залізниці закріплено земельну ділянку площею 24,16 га, для закладення колективного саду,на північно-східній околиці міста. Земельна ділянка для вказаних цілей виділена в натурі, про що свідчить Акт від 16.09.1967, затверджений обласним відділом в справах будівництва та архітектури виконкому Тернопільської обласної ради депутатів трудящих. 19.03.1968 було зареєстровано статут позивача, як юридичної особи та користувача земельною ділянкою 24,16 га;

- у зв`язку з затвердженням Земельного кодексу УРСР Законом УРСР від 08.07.1970 та введенням його в дію з 01.01.1971 згідно Указу Президії Верховної Ради УРСР від 25.12.1970 та на виконання ст 20 Земельного кодексу УРСР, Рада Міністрів УРСР постановою від 09.04.1975 №172 «Про видачу землекористувачам державних актів на право користування землею» зобов`язала Міністерство сільського господарства УРСР, облвиконкоми, Київські і Севастопольські міськвиконкоми забезпечити організацію і виконання робіт по видачі державних актів на право користування землею колгоспам, держгоспам та іншим землекористувачам. Однак, належному землекористувачу (позивачу) державний акт з невідомих причин не виданий в порушення вищевказаної постанови;

- позивач використовував 24,16 га за цільовим призначенням як належний землекористувач, що також підтверджується і відповіддю Тернопільського міського управління земельних ресурсів №3113 від 17.02.2004.

За інформацією системи "Діловодство спеціалізованого суду", в провадженні Господарського суду Тернопільської області також перебувала інша справа 15/63-971 (7/167-3397) за позовом Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці "Ювілейне" до відповідачів Тернопільської міської ради, Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Ровекс" про визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради №5/13/120 від 18.10.2007, №5/16/156 від 18.03.2008 та пп1.15 п1 рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради №796 від 24.04.2008, а також договору оренди землі від 15.08.2008 укладеного між Тернопільською міською радою та ТОВ "Ровекс", спонукання Тернопільської міської ради виключити з реєстру запис про реєстрацію укладеного між відповідачем-1 та ТОВ "Ровекс" договору оренди землі від 15.08.2008, повернення Садівничому товариству "Ювілейне" земельної ділянки площею 8,74 га.

За результатом розгляду справи № 15/63-971 (7/167-3397) рішенням суду від 09.11.2010 припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсними рішень Тернопільської міської ради №5/13/120 від 18.10.2007, №5/16/156 від 18.03.2008 та п п 1.15 п1 рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради №796 від 24.04.2008, через їх непідвідомчість господарському суду спору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційному порядку дане рішення не оскаржувалось, а відтак набрало законної сили, що серед іншого підтверджують дані, які містяться на сайті «Єдиний державний реєстр судових рішень» (доступ до даного сайту є відкритим, цілодобовим і безоплатним).

При цьому, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2010 у № 15/63-971 (7/167-3397) встановлені наступні обставини:

- Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці "Ювілейне" створено та зареєстровано 19.03.1968;

- рішення виконкому міської ради №570 від 13.08.1982 зареєстровано нову редакцію статуту садівничого товариства, зміст якого, згідно пояснень представників позивача, станом на час розгляду судом тієї справи не змінювався;

- зміна права власності територіальної громади міста Тернополя на вказану земельну ділянку, розпорядником якої є Тернопільська міська рада не відбувалось;

- документами, що підтверджують право Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці "Ювілейне" на землекористування є рішення № 555 виконкому Тернопільської міської ради депутатів трудящих від 22.09.1967 та акт відведення земельної ділянки від 18.09.1967. Тобто те ж рішення і акт, на які посилалось Садівниче товариство «Ювілейне» у справі №13/154-3022.

У рішенні Господарського суду Тернопільської області від 09.11.2010 у справі №15/63-971 (7/167-3397) міститься посилання, як на преюдиційний факт, на рішення Господарського суду Тернопільської області від 09.03.2004 у справі №13/154-3022 щодо наявності у товариства «Ювілейне» права землекористування на земельну ділянку, згадану у рішенні Виконавчого комітету Тернопільської міської ради народних депутатів №555. При цьому, Садівниче товариство «Ювілейне» і Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці "Ювілейне" у рішенні суду по справі №15/63-971 (7/167-3397), яке набрало законної сили, не розглядаються як дві окремі юридичні особи, а розуміється як одна.

Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч 4 ст 75 ГПК України).

З врахуванням змісту вищезазначених судових рішень та приписів ч 4 ст 75 ГПК України, встановлені у них обставини не потребують додаткового доказування.

У рішенні суду від 09.03.2004 по справі №13/154-3022 зазначено дату прийняття рішення №555 як 22.09.1966, а у рішенні від 09.11.2010 у справі № 15/63-971 (7/167-3397) - іншу дату цього ж рішення - 22.09.1967.

З наявної в матеріалах справи №921/438/19 копії рішення №555 неможливо чітко встановити рік його прийняття.

З приводу цього, під час підготовчого судового засідання 29.10.2019 у справі №921/438/19 представниками обох сторін, на запитання суду дано ствердну відповідь про те, що це одне і те саме рішення, що також не потребує додаткового доказування, враховуючи зміст ч 1 ст 75 ГПК України. Адже, ч 1 ст 75 ГПК України вказує що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

В архіві Господарського суду Тернопільської області зберігається справа №15/63-971 (7/167-3397). В її матеріалах містяться копії:

- позовної заяви №77 від 28.11.2008, підписаної головою правління та скріпленою печаткою СТ «Ювілейне» (ідентифікаційний код 21157987);

- Статуту Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізної дороги, датованого березнем 1968 року. У п 1 Статуту зазначено, що працівники і службовці, які працюють на Тернопільському відділенні Львівської з. д. добровільно об`єднуються в садівниче товариство (з правами юридичної особи) під назвою Тернопільське відділення Львівської з. д., з метою організації колективного садоводства на земельній ділянці площею 24,3 га, виділеному йому на підставі рішення №555 від 22.09.1967 (п 1, п 7 статуту);

- Статуту Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. (зареєстрованого рішенням Виконкому міської ради народних депутатів №570 від 13.10.1982), з п 1 якого вбачається, що працівники і службовці, працюючі на Тернопільському відділенні Львівської з. д. добровільно об`єднуються в садівниче товариство під назвою «Ювілейний» (з правами юридичної особи) з метою організації колективного садоводства на земельній ділянці площею 26 га, відведеній у північно-східному районі міста рішенням №555 від 22.09.1967 (п 1 статуту);

- Свідоцтва серії А01 №440214 про державну реєстрацію Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. (ідентифікаційний код 21157987), із зазначенням дати реєстрації 13.08.1982;

- довідки №31-44 за червень 2008 року з Управління статистики, з якої вбачається про внесення міською радою запису №570 від 13.08.1982 про зміни щодо юридичної особи - Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. (вул Київська, 9, м Тернопіль, ідентифікаційний код 21157987), а в подальшому змін внесених Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради під записом №16461200000004251 від 12.12.2007.

- витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №5486987 від 16.03.2010, сформованого щодо юридичної особи Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. (вул Київська - Тарнавського, 9, м Тернопіль, ідентифікаційний код 21157987), з зазначенням, що ОСОБА_1 . від імені товариства має право вчиняти представницькі функції згідно статуту.

Матеріали справи №921/438/19 також містять копії вищезгаданих статутів в редакціях від 1968 та 1982 років.

З наявних в матеріалах справи №921/438/19 Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1005555499 та №1005906687, сформованих судом станом на 17.07.2019 та 30.10.2019 щодо позивача у справі №921/438/19 - Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. (вул Київська - Тарнавського, 9, м Тернопіль, ідентифікаційний код 21157987) вбачається інформація про датовані 13.08.1982 та 12.12.2007 (№16461200000004251) зміни до записів про юридичну особу.

Нині діє Статут позивача в редакції за січень 2019 року, в якому також йдеться про те, що його створено у зв`язку з прийняттям Тернопільською міською радою народних депутатів рішення №555 від 22.09.1967.

Таким чином, лише в тексті статуту Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (із незмінним ідентифікаційним кодом 21157987) з 1982 року до його повної назви було додано слово «Ювілейне», яке не відображалось в інформації органів статистики чи реєстраційних органах про цю юридичну особу. Про це зокрема свідчать документи, подані суду позивачем у справах №13/154-3022 та №15/63-971 (7/167-3397), на підтвердження наявності у нього статусу юридичної особи (правосуб`єктності), в яких слово «Ювілейне» в назві юридичної особи відсутнє.

На підставі рішення 13 сесії 5 скликання Тернопільської міської ради №5/13/120 від 18.10.2007 з користування Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці «Ювілейне», з врахуванням згоди товариства, вилучено з його користування земельну ділянку площею 8,74 га за адресою вул Київська - Генерала Тарнавського. Законність прийняття Тернопільською міською радою цього рішення була предметом судового розгляду у вже згадуваній справі №15/63-971 (7/167-3397).

30.03.2011 мало місце звернення позивача до Тернопільської міської ради із заявою №8/2011 щодо оформлення документа, який посвідчує право користування земельною ділянкою (підтвердженням чого являється штамп вхідної кореспонденції відповідача на заяві).

Матеріали справи не містять жодних доказів розгляду сесією Тернопільської міської ради вказаної заяви від 30.03.2011.

Відділом у м Тернополі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, у адресованій позивачу довідці №265/117-18 від 27.02.2018 зазначено, що за даними Державного земельного кадастру, в т ч державної статистичної звітності форми 6-зем (станом на 01.01.2016) за Тернопільським відділенням Львівської залізниці (у графі 24 - колективне садівництво) значиться земельна ділянка площею 15,2600 га.

Відповідно до змісту довідки Тернопільського управління Головного управління ДПС у Тернопільській області №69/6-5/19-00-54-03/23051 від 06.09.2019 Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (код ЄДРПОУ 21157987) за користування земельною ділянкою, яка знаходиться у м Тернополі по вул Київська - Тарнавського, площею 15 га за період з 01.01.2012 по 30.08.2019 сплачено земельного податку з юридичних осіб в загальній сумі 5689,22 грн, в т ч: 2012 рік - 62,26 грн, 2013 рік - 62,26 грн, 2014 рік - 65 грн, 2015 рік - 75 грн, 2016 рік - 1308, 66 грн, 2017 рік - 1309,33 грн, 2018 рік - 1309,38 грн, 2019 рік - 1497,33 грн.

Рішенням 28 сесії 7 скликання Тернопільської міської ради №7/28/145 від 05.10.2018 вирішено:

- сформувати рекреаційну зону (парк) за адресою вул Київська - Тарнавського (п 1 рішення);

- дозволено виконавчому комітету розробити детальний план території мікрорайону №14, який обмежений вул Тарнавського, вул Володимира Великого, вул М.Липницького, вул Київська (п 2 рішення);

- внести відповідні зміни до Генерального плану міста та передбачити зону рекреації на зазначеній вище території (п 3 рішення).

З його змісту вбачається, що воно прийнято за результатом розгляду мешканців вулиць Київська, Тарнавського, Смакули, Володимира Великого та Курбаса, керуючись ст ст 12, 50, 51 Земельного кодексу України, Законами України «Про звернення громадян», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності», враховуючи висновки постійних комісій міської ради з питань природокористування, приватизації, продажу та оренди землі, з питань містобудування.

До позовних матеріалів позивачем додано копію висновку №15.30 від 03.10.2018, згідно якого комісією Тернопільської міської ради вирішено сформувати рекреаційну зону (парк) на земельній ділянці загальною площею до 10,5 га за адресою вул Київська - Тарнавського (п 1 висновку); дозволено виконавчому комітету розробити детальний план території мікрорайону №14, який обмежений вул Тарнавського, вул Володимира Великого, вул М.Липницького, вул Київська (п 2 висновку).

Згодом, Тернопільська міська рада своїм рішенням №7/31/49 від 19.12.2018, керуючись ст ст 50, 51, 52, 92 Земельного кодексу України, стст25, 26, 47 Закону України "Про землеустрій", враховуючи висновок постійної комісії міської ради з питань містобудування, вирішила дати дозвіл Управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 02230572) на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку, з наданням земельної ділянки в постійне користування, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею до 10,5га за адресою вул Київська-Тарнавського.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для прийняття органом місцевого самоврядування цього рішення були:

- адресована міському голові Управлінням культури і мистецтв Тернопільської міської ради (бульвар Т. Шевченка, 1, м Тернопіль) заява від 12.12.2018, з проханням надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 10,5 га для організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку за адресою вул Київська - Тарнавського в м Тернополі. Така заява від імені Управління підписана Бабій Наталією Богданівною;

- доручення №870/04-22 від 11.12.2018, видане начальником Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради Смик Олександром Івановичем, на вчинення головним спеціалістом Бабій Наталією Богданівною дій по представництву інтересів управління в Центрі надання адміністративних послуг;

- розрахунок потреби площі №792 за листопад 2018 року, виконаний КП «Місто», із змісту якого вбачається, що згідно ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова територій» п 8 «Ландшафтні та рекреаційні території» табл 8.2, діючої містобудівної ситуації, погодження меж з землекористувачами, та натурних обмірів виконаних КП «Земельно-кадастрове бюро» площа земельної ділянки для організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку Управління культури і мистецтв Тернопільської міської ради складає 10,5 га;

- план (схема) земельної ділянки, без присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки;

- висновок №21-94 від 12.12.2018 Постійної комісії з питань містобудування Тернопільської міської ради про надання дозволу Управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку, з наданням в постійне користування, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, площею до 10,5 га за адресою вул Київська- Тарнавського;

- документи підтверджуючі реєстрацію управління як юридичної особи.

Також, рішенням 33 сесії 7 скликання Тернопільської міської ради №7/33/91 від 05.04.2019, за результатом розгляду звернення Комунального підприємства фірми «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради, керуючись ст ст 12,92,123 Земельного кодексу України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про землеустрій», Генеральним планом м Тернополя, враховуючи висновок постійної комісії з питань містобудування, вирішено:

- дати дозвіл Комунальному підприємству фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради (код ЄДРПОУ 14055223) на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2,7 га в постійне користування для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська, за рахунок земель не наданих в користування та не переданих у власність (п 1 рішення);

- зобов`язано Комунальне підприємство фірму «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради в шестимісячний термін подати проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зазначеної в п 1 даного рішення, на розгляд міської ради (п 2 рішення).

З доданих учасниками справи матеріалів вбачається, що підставою для його прийняття були:

- адресована міському голові КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник» заява від 03.04.2019, з проханням надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га для будівництва багатоквартирного житлового будинку;

- доручення б/н від 19.02.2018, видане КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник», на вчинення інженером технічного нагляду Озерянському Богдану Петровичу дій щодо подачі та одержання документів у Центрі надання адміністративних послуг;

- Статут КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник»;

- план (схема) земельної ділянки, без присвоєння кадастрового номеру земельної ділянки;

- висновок Постійної комісії з питань містобудування Тернопільської міської ради про надання дозволу КП фірма «Тернопільбудінвестзамовник`на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га в постійне користування для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська, за рахунок земель не наданих в користування та не переведених у власність;

- документи підтверджуючі реєстрацію підприємства як юридичної особи.

В подальшому, п 3 рішення №7/35/117 від 06.06.2019 Тернопільської міської ради внесено зміни до рішення міської ради №7/33/91 від 05.04.2019 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 2,0 га за адресою вул Київська КП фірмі «Тернопільбудінвестзамовник» Тернопільської міської ради» та зазначено, що замість слів та цифр «до 2,0 га» слід читати «до 2,7 га».

05.04.2019 Тернопільською міською радою прийнято рішення 33 сесії 7 скликання за №7/33/103, яким орган місцевого самоврядування керуючись Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо порядку проведення земельних торгів у формі аукціону», Земельним кодексом України, враховуючи висновок постійної комісії міської ради з питань містобудування, вирішив дати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 4,00 га під будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська в оренду терміном на десять років, за рахунок земель, не наданих у користування та не переданих у власність, шляхом продажу права оренди на земельних торгах у формі аукціону.

Підставою для прийняття цього рішення був позитивний висновок Постійної комісії з питань містобудування Тернопільської міської ради на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,00 га під будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська в оренду терміном на десять років, за рахунок земель не наданих у користування та не переведених у власність, шляхом продажу на земельних торгах у формі аукціону.

Саме законність прийняття Тернопільською міською радою рішень від 05.10.2018 №7/28/145, від 19.12.2018 №7/31/49, від 05.04.2019 №7/33/91 (із змінами відповідно до рішення від 06.06.2019 №7/35/117) та від 05.04.2019 №7/33/103 є предметом судового розгляду у справі №921/438/19.

З доданих до оскаржуваних рішень планів (схем) місць розташування земельних ділянок площами 10,5 га, 2 га та 4 га, вбачається, що вони нанесені на схемі (викопіюванні на місцевості) суцільної земельної ділянки (належної позивачу на праві постійного користування), по всій площі якої міститься відмітки «колективні сади».

А також видно знаходження на цих територіях рівноподілених земельних ділянок із будівлями.

Вказані документи знаходились в органу місцевого самоврядування на час прийняття оскаржуваних рішень і оцінювались ним, та були надані позивачу на відповідний запит його представника.

Під час підготовчого провадження у даній справі представником відповідача подано копії адресованих міському голові м Тернополя пропозицій - заперечень щодо проектів містобудівної документації, поданих від імені учасників Садівничого товариства «Ювілейне».

В пропозиціях-зверненнях членів товариства йдеться: про незаконність прийнятих рішень щодо розпорядження землями товариства без їх вилучення; про відсутність з цього приводу громадських слухань і т п.

Також, представником Тернопільської міської ради подано до матеріалів справи копію рішення №7/36/133 від 24.07.2019 «Про визначення земельної ділянки садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д.», яким Тернопільська міська рада вирішила:

1.Визначити садівничому товариству робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. земельну ділянку загальною площею до 20,0га на території Тернопільської міської об`єднаної територіальної громади, в межах с Малашівці Зборівського району, взамін земельних ділянок розміщених за адресою вул Київська-Тарнавського.

2.Громадянам-членам садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. подати до 01.09.2019р клопотання про надання їм у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд відповідно до детального плану забудови земельної ділянки зазначеної в пункті 1рішення.

3. Рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 22 вересня 1966р №555 «Про виділення земельної ділянки для закладання колективного саду працівниками Тернопільського відділку Львівської залізниці», від 10 квітня 1960р № 224 «Про закріплення земельної ділянки під закладку колективного саду працівників прокуратури Тернопільської області» та від 13 листопада 1969р № 755 «Про додаткове закріплення земельної ділянки для садового кооперативу Тернопільського відділення Львівської залізниці - вважати такими, що втратили чинність.

4.Виконавчому комітету:

4.1 замовити розроблення детального плану забудови земельної ділянки.

4.2 організувати роботи по передачі у власність земельних ділянок громадянам-членам садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. в межах с Малашівці Зборівського району.

Рішенням №741 від 31.07.2019 Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради вирішено:

1.Зобов`язати садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. самостійно демонтувати тимчасові споруди та елементи огорожі території за адресою вул Київська - Тарнавського в 30-ти денний термін з дня прийняття рішення.

2.Постійно діючій робочій групі організувати та провести роботи з демонтажу елементів огорожі та тимчасових споруд розміщених на території садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. за адресою вул. Київська - Тарнавського, визначеної для формування рекреаційної зони (парку), розташування багатоквартирних житлових будинків, супутніх об`єктів повсякденного обслуговування населення, комунальних об`єктів, окремих об`єктів загальноміського значення, орієнтовною площею до 16,5 га, в 30-ти денний термін після завершення терміну, вказаного в пункті 1 даного рішення.

3.Комунальним підприємствам «Електромереж зовнішнього освітлення «Тернопільміськсвітло», «Тернопільводоканал», «Тернопільелектротранс», «Міськшляхрембуд», приватному підприємству «Східний Масив», КЖЕП «Фаворит» виділити на вимогу робочої групи спеціалізовану техніку та засоби для проведення робіт з демонтажу тимчасових споруд.

4.Тернопільському міському РЕМ забезпечити від`єднання тимчасових споруд від електропостачання.

5. Управлінню житлово-комунального господарства, благоустрою та екології:

5.1. Вжити всіх належних заходів по приведенню місць, на яких розташовувались тимчасові споруди, до належного стану.

5.2. Забезпечити фінансування проведених робіт з демонтажу.

6. Проведення робіт з демонтажу та приймання на зберігання демонтованих споруд Тернопільське міське шляхове ремонтно-будівельне підприємство «Міськшляхрембуд» та КП «Тернопільська міська шляхово-експлуатаційна дільниця» оформити відповідними актами.

7. З метою забезпечення громадського порядку при виконанні робіт з демонтажу залучити працівників Тернопільського відділу поліції ГУНП у Тернопільській області.

07.08.2019 позивачу винесено попередження №3226/19.1 Управління муніципальної інспекції Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про необхідність проведення до 01.09.2019 демонтажу тимчасових споруд та огорожі за адресою вул Київська - Тарнавського в м Тернополі. У випадку невиконання цього припису Садівниче товариство попереджено про його виконання в примусовому порядку.

В свою чергу представниками позивача зазначено, що законність прийняття Тернопільською міською радою рішень №7/36/133 від 24.07.2019 та №741 від 31.07.2019 є предметом судового розгляду у іншій господарській справі №921/520/19, яка станом на 11.12.2019 не розглянута, остаточне судове рішення у ній судом не ухвалено.

За твердженням позивача оскаржувані рішення прийнято відповідачем з порушенням прав позивача як постійного землекористувача, а відтак підлягають визнанню недійсними в судовому порядку.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи учасників у справі, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до змісту п 3 ч 2 ст 129 Конституції України, ст 13, ч 1 ст 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст 14, ч 4 ст 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч 1 ст 76 ГПК України).

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч 1 ст 77 ГПК України).

Згідно зі ст 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Поданими позивачем доказами доведено обґрунтованість заявлених ним вимог з визначених ним же підстав.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, як зазначено у частинах першій, другій статті 55 Конституції України.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, що прямо передбачено у частині першій статті 8, статті 21, частині першій статті 24 Конституції України.

У ч ч 1, 4 ст 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією, породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч 1 ст 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

За приписами ч 1 ст 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч 2 ст 16 ЦК України, відповідно до якої одним з таких є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

За приписами ст 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

Згідно з ч 1 ст 116 ЗК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель комунальної власності належить до компетенції відповідного органу місцевого самоврядування.

Аналізуючи наведені норми у їх сукупності, можна дійти висновку, що прийняття органом місцевого самоврядування ненормативного акта породжує виникнення правовідносин, пов`язаних із реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів у сфері земельних правовідносин. Тобто рішення органу місцевого самоврядування є підставою для виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків фізичних та юридичних осіб.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від справі №13/154-3022 встановлено, що позивачу у цій справі - Садівничому товариству "Ювілейне", на підставі рішення Виконкому Тернопільської міської ради депутатів трудящих №555 від 22.09.1966 надано земельну ділянку площею 24,16 га в районі залізничного питомнику, для закладення колективного саду, на північно-східній околиці міста. Земельна ділянка для вказаних цілей виділена в натурі, про що свідчить Акт від 16.09.1967, а 19.03.1968 було зареєстровано статут позивача, як юридичної особи та користувача земельною ділянкою 24,16 га. Відповідачем у справі виступала Тернопільська міська рада та її виконавчий комітет.

Разом з цим, у іншій господарській справі № 15/63-971 (7/167-3397) встановлено створення і реєстрацію 19.03.1968 Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці "Ювілейне" (ідентифікаційний код 21157987), якому на підставі цього того ж рішення № 555 від 22.09.1967 закріплено земельну ділянку площею 24,16 га. Як вже зазначалось, з приводу розбіжності у році видачі рішення №555, сторонами у справі №921/438/19 визнано, що рішення №555 від 22.09.1966 та рішення №555 від 22.09.1967 є одним і тим же рішенням.

Сторонами у справі №15/63-971 (7/167-3397), рішення по якій набрало законної сили, також були Тернопільська міська рада і виконавчий орган.

Перелічені обставини в силу ст 75 ГПК України, не потребують доказуванню при розгляді справи, що слухається.

На підтвердження своєї правоздатності у справах №13/154-3022 та №15/63-971(7/167-3397) садівниче товариство надавало судам Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, Витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та інші матеріали, в яких у позивача є незмінний ідентифікаційний код 21157987, а його повною назвою є Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львіської з.д. Слово «Ювілейне» додано до назви позивача лише у тексті його статуту в редакції 1982 року і зміни з цього приводу до реєстраційних органів товариством не подавались.

Стаття 26 ЦК УРСР визначала, що юридична особа має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей її діяльності. Правоздатність юридичної особи виникає з моменту затвердження її статуту або положення, а у випадках, коли вона повинна діяти на підставі загального положення про організації даного виду, - з моменту видання компетентним органом постанови про її утворення. Якщо статут підлягає реєстрації, правоздатність юридичної особи виникає в момент реєстрації.

У п 5 Положення про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України (затв Постановою Кабінету Міністрів України №538 від 14.07.1993 "Про Державний реєстр звітних (статистичних) одиниць України", яка втратила чинність з 01.01.1996 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №118 від 22.01.1996) державний реєстр складається з інформаційного фонду, до якого входять такі дані: ідентифікаційний код господарюючого суб`єкта, який є єдиним для всього інформаційного простору України, найменування суб`єкта українською, російською та, за бажанням, англійською мовами, юридична адреса, ознака особи, територіальна належність, відомча підпорядкованість, форма власності, форма господарської діяльності, кількість підрозділів (філій), ознака підрозділу (філії, дочірнього підприємства), прізвище керівника, види діяльності, а також дані про державну реєстрацію, інформація про засновників або інвесторів.

Джерелом формування інформаційного фонду є дані з резерву ідентифікаційних кодів, національні та міжнародні класифікатори, які використовуються під час обробки інформації в статистичних спостереженнях або при здійсненні фінансових та економічних операцій, а також інформація довідкового характеру.

Відповідно до п 6 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 за № 118) ідентифікаційний код зберігається за суб`єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним.

Оцінюючи наведені вище обставини в сукупності, суд у справі №921/438/19 приходить до висновку, що позивач у справі 921/438/19 - Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. (ідентифікаційний код 21157987), позивач у справі № 13/154-3022 - Садівниче товариство "Ювілейне" та позивач у справі №15/63-971 (7/167-3397) - Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці "Ювілейне" (ідентифікаційний код 21157987) являються однією і тією ж юридичною особою.

Внаслідок цього, не потребує додаткового підтвердження обставина набуття Садівничим товариством робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з. д. на підставі рішення №555 від 22.09.1966 (1967 року) у користування земельної ділянки площею 24,16 га, оскільки дана обставина встановлена судовим рішеннями від 09.03.2004 у справі №13/154-3022 та від 09.11.2010 у справі №15/63-971(7/167-3397).

На це також вказує прийняття Тернопільською міською радою рішення №5/13/120 від 18.10.2007 про вилучення з користування Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської залізниці «Ювілейне» (з врахуванням згоди товариства), земельної ділянки площею 8,74 га за адресою вул Київська - Генерала Тарнавського.

Після цього у користуванні позивача залишилась земельна ділянка загальною площею близько 15 га.

За офіційними даними довідки №265/117-18 від 27.02.2018 Відділу у м Тернополі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в т ч державної статистичної звітності форми 6-зем (станом на 01.01.2016) за Тернопільським відділенням Львівської залізниці (у графі 24 - колективне садівництво) значиться земельна ділянка площею - 15,2600 га.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст 125 ЗК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Разом з цим, відповідно до п 7 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України від 25.10.2001, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Таким чином, Садівниче товариство робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. є законним користувачем земельної ділянки площею 15,26 га у м Тернополі по вул Київська - Тарнавського на підставі рішення №555 від 22.09.1966.

У тексті позовної заяви позивачем стверджено, що 30.03.2011 мало місце його звернення до Тернопільської міської ради із заявою щодо оформлення документа, який посвідчує право користування земельною ділянкою, підтвердженням чого являється штамп вхідної кореспонденції відповідача на заяві. Однак, з того часу із порушеного у заяві питання відповідачем не прийнято відповідного рішення у встановленому законом порядку.

Частиною 1 статті 95 ЗК України передбачено, що землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: а) самостійно господарювати на землі; б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Згідно приписів ч 5 ст 116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст 141 ЗК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 ЗК України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

На даний час землекористування позивача землями площею 15,26 га у м Тернополі по вул Київська - Тарнавського не припинялось.

Згідно ч 2 ст 19 Конституції України, ч 3 ст 24, ст 25, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно п п "а", "в" ст 12, ст 123 ЗК України встановлено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад та надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Одним із оскаржуваних у даній справі рішень, а саме №7/28/145 від 05.10.2018 Тернопільська міська рада створила рекреаційну зону (парк) площею 10,5 га за адресою вул Київська - Тарнавського, з внесенням відповідних змін до Генплану міста та передбачення зони рекреації на цій території.

Частиною 1 статті 19 ЗК України визначено, що Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно ч 1 ст 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (ч 2 ст 20 ЗК України).

Статтею 396 ЦК України передбачено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується (ч 1 ст 393 ЦК України).

З матеріалів справи №921/438/19 вбачається, що на підставі рішення №555 від 22.09.1966 за позивачем закріплено земельну ділянку площею 24,16 га для закладення колективного саду.

Згідно з довідкою №265/117-18 від 27.02.2018 Відділу у м Тернополі Міськрайонного управління у Тернопільському районі та м Тернополі Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області ділянка, якою користується позивач відноситься до земель колективного садівництва (землі сільськогосподарського призначення).

Тобто, в розумінні ст ст 19, 22, 35, 50, 51 ЗК України дана земельна ділянка чи її частина не відноситься до категорії «землі рекреаційного призначення».

Відтак, дії відповідача у т ч шляхом прийняття рішення №7/28/145 від 05.10.2018 спрямовані на зміну категорії земельної ділянки, яка б не передбачала здійснення садівництва, суперечать рішенню органу місцевого самоврядування №555 від 22.09.1966 про виділення цієї земельної ділянки позивачу та самій меті створення садівничого товариства.

На момент прийняття рішення №7/28/145 від 05.10.2018 та інших оскаржуваних у даній справі актів, попереднє рішення органу місцевого самоврядування №555 від 22.09.1966, як ненормативно правовий акт залишалось чинним і вичерпало свою дію його виконанням у 1967 році.

Тому, рішення відповідача від 05.10.2018 №7/28/145 є незаконним, оскільки протирічить змісту ст 3 Конституції України та ст 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а саме щодо необхідності дотримання «гарантій стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і іншими суб`єктами правовідносин, породжуючи в останніх впевненість у тому, що їхнє становище не буде погіршено прийняттям більш пізнього рішення, а також щодо відповідальності органів місцевого самоврядування за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

В подальшому, Тернопільською міською радою прийнято рішення №7/31/49 від 19.12.2018, яким надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку за адресою вул Київська - Тарнавського управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради".

Без попереднього формування рекреаційної зони (рішення відповідача №7/28/145), не було б прийнято і рішення №7/31/49 від 19.12.2018. У зв`язку з чим рішення про створення рекреаційної зони на землях садівничого товариства безпосередньо зачіпає інтереси позивача, як землекористувача.

Згодом Тернопільська міська рада своїми рішеннями:

- №7/33/91 від 05.04.2019 надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за адресою вул Київська КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради" (із змінами відповідно до рішення Тернопільської міської ради №7/35/117 від 06.06.2019);

- №7/33/103 від 05.04.2019 надала дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4 га під будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська в оренду терміном на десять років, право на оренду земельної ділянки якої набуватиметься на аукціоні".

Рішення №7/31/49 від 19.12.2018, №7/33/91 від 05.04.2019 (із змінами відповідно до рішення Тернопільської міської ради №7/35/117 від 06.06.2019) та №7/33/103 від 05.04.2019, попри їх дозвільний характер, прийняті Тернопільською міською радою без попереднього дотримання визначених ст 141 ЗК України підстав для припинення права користування позивачем цією земельною ділянкою, а саме з недотриманням приписів п «б» ч 1 ст 141, ст 149 ЗК України, тобто без попереднього вилучення цієї земельної ділянки з користування позивача, внаслідок чого порушено права позивача як постійного землекористувача.

Право користування на земельну ділянку 15,26 га у позивача не припинялось і в судовому порядку.

Суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять і жодних доказів добровільної відмови позивача від права користування земельною ділянкою 15,26 га, яка б передбачала підставу для припинення права постійного користування, визначену п «а» ч 1 ст 141 ЗК України та в порядку ч 1 ст 142 ЗК України. А факт звернення до суду з позовом у даній справі є додатковим свідченням відсутності такої відмови.

Окрім того, перелічені рішення прийняті відповідачем щодо ділянки, землекористувачем якої є позивач без врахування його права на участь у їх прийнятті та без дотримання необхідного балансу між негативними наслідками для прав та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких ці рішення спрямовані. Хоча, результатами виконання рішень відповідача щодо складення відповідних проектів землеустрою буде оформлення зміни цільового призначення ділянки, якою користується позивач та наступна зміна самого користувача. Зокрема, на орендаря - КП фірма "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради" щодо частини землі виділеної під забудову.

Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом (ч 2 ст 95 ЗК України).

Частинами 2, 3 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Висновки про можливість оскарження до суду рішень, про які йдеться у позові садівничого товариства та про віднесення таких спорів до юрисдикції господарських судів зроблено зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №924/174/18.

У названій постанові Велика Палата звертає увагу на те, що рішення ради про надання дозволів на розробку технічної документації із землеустрою не може здійснюватись без згоди її нинішнього землекористувача (п 39 постанови).

Оскільки у справі встановлено наявність існуючого речового права на спірні земельні ділянки у позивача, а рішення відповідача, яке оскаржується - про надання дозволу на розробку проекту технічної документації з метою передання їх у власність (користування) іншим особам спричиняє порушення речового права позивача, такий спір має цивільно-правовий, а не публічно-правовий характер (п 41 постанови).

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №922/2383/16, від 16.01.2019 у справі №361/2562/16-а та від 20.03.2019 у справі №320/3496/17.

Відповідно до ч 4 ст 236 ГПК України, ч 6 ст 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, позовні вимоги про визнанням недійсними рішень Тернопільської міської ради від 05.10.2018 №7/28/145 "Про створення рекреаційної зони (парку) за адресоювул Київська - Тарнавського", від 19.12.2018 №7/31/49 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку за адресоювул Київська - Тарнавського Управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради", від 05.04.2019 №7/33/91 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за адресою вул Київська КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради" (із змінами відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 №7/35/117), від 05.04.2019 №7/33/103 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4 га під будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресою вул Київська в оренду терміном на десять років, право на оренду земельної ділянки якої набуватиметься на аукціоні" підлягають до задоволення, оскільки прийняті з порушенням прав постійного землекористувача.

При цьому, необґрунтованими є аргументи відповідача про те, що у спірних рішеннях йдеться не про земельні ділянки, які знаходяться у користуванні позивача, а відтак вони не зачіпають прав садівничого товариства.

Так, згідно ч 1 ст 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Позивачем на підтвердження обставини порушення оскаржуваними рішеннями його земельних прав подано більш вірогідних доказів, ніж відповідачем на її спростування. Зокрема це:

- плани (схеми), які додані до оскаржуваних рішень, і на яких є відмітки «колективні сади» та зображені рівноподілені земельні ділянки із будівлями. А також прив`язки їх до місцевості (до вул Київської - Тарнавського - В.Великого у м Тернополі);

- рішення Тернопільської міської ради №7/36/133 від 24.07.2019 про визначення позивачу земельної ділянки площею 20 га на території в межах с Малашівці Зборівського району Тернопільської області взамін земельних ділянок, розміщених за адресою вул Київська - Тарнавського у м Тернополі;

- рішення №741 від 31.07.2019 про зобов`язання позивача провести демонтаж тимчасових споруд і елементів огорожі на території Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. за адресою вул Київська - Тарнавського, яка визначена для формування рекреаційної зони (парку), будівництва багатоквартирних житлових будинків та інших нерухомих об`єктів.

В якості підстав прийняття цього рішення відповідачем зазначено оскаржувані у справі рішення №7/31/49, що додатково свідчить про порушення вказаними у справі актами ради прав і інтересів позивача;

- попередження №3226/19.1 від 07.08.2019, винесене позивачу Управлінням муніципальної інспекції Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про необхідність здійснення вищевказаного демонтажу об`єктів по вул Київська - Тарнавського в м Тернополі, через прийняття радою рішення про створення рекреаційної зони та ін.

Слід зазначити, що обов`язок судів обґрунтувати своє рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).

Відповідно до ст 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч 4 ст 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

В порядку ст ст 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 13465 грн витрат на правову допомогу.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно інформації, одержаної судом із Єдиного реєстру адвокатів України (створений та почав функціонувати з 16 січня 2013 року на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (http://erau.unba.org.ua), який є загальнодоступним та загальновідомим Інтернет ресурсом та містить відомості про чисельність і персональний склад адвокатів України, які відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" набули права на зайняття адвокатською діяльністю Варода Павло Борисович здійснює індивідуальну адвокатську діяльність на підставі Свідоцтва №678, виданого Тернопільською обласною КДКА 03.02.2012, на підставі рішення № 21 від 03.02.2012.

Таким чином, слід вважати, що зазначена інформація про отримання Вародою П.Б. свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №678 від 03.02.2012 є загальновідомою інформацією.

Як вбачається з матеріалів справи 06.06.2019 між адвокатом Вародою Павлом Борисовичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №678 від 03.02.2012 (надалі - адвокат) та Садівничим товариством робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д., в особі керівника Любовіцької О.В. (надалі - клієнт) укладено договір №Г-16 про надання професійної правничої допомоги, за умовами п 1.1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання на представництво його інтересів та надання професійної правничої допомоги у всіх судах України, державних установах, підприємствах, організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності при вирішенні будь-яких питань, які стосуватимуться його прав, обов`язків та інтересів.

У п 3.1 договору сторонами обумовлено, що гонорар адвоката за надання професійної правничої допомоги становить 13465 грн.

У відповідності до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підставі ордеру серії ВО №1000331 від 15.07.2019 адвокат Варода П.Б. приймав участь у всіх підготовчих судових засіданнях та судових засіданнях під час розгляду справи №921/438/19 по суті.

Позовні матеріали містять копію квитанції до прибуткового касового ордера №84 від 06.06.2019, згідно якої адвокатом Вародою П.Б. прийнято від Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. на підставі договору №16-Г від 06.06.2019 кошти в сумі 13465 грн.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч ч 1, 2 ст 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

- договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

- за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

- як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

- адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

- адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

- відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Надання адвокатом Вародою П.Б. позивачу адвокатських послуг при розгляді справи № 921/438/19 підтверджується договором про надання професійної правничої допомоги від 06.06.2019 та квитанцією до прибуткового касового ордера №84 від 06.06.2019 про сплату позивачем 13465 грн вартості витрат на професійну правничу допомогу.

Сплачена Садівничим товариством сума 13465 грн відповідає обумовленій сторонами у п 3.1 договору №Г-16 від 06.06.2019 фіксованій сумі гонорару адвоката за надання ним послуг.

Висновки такого ж змісту наведені Верховним Судом у додатковій постанові від 06.03.2019 у справі №922/1163/18.

Оскільки ціна наданих адвокатом послуг була узгоджена між сторонами шляхом внесення відповідного пункту в умови договору, яким є п 3.1 договору №Г-16 від 06.06.2019, суд приходить до висновку що стягненню з відповідача підлягають сплачені позивачем кошти в сумі 13465 грн як витрати на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд зазначає, що наведене адвокатом у позовній заяві від 15.07.2019 та уточненій позовній заяві від 26.07.2019 обчислення (порядок нарахування) суми вартості таких послуг є лише попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат у даній справі.

Згідно ч 4 ст 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За приписами ч 5 та ч 6 ст 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Висновки такого ж змісту наведені Верховним Судом у постановах від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

Разом з цим, Тернопільської міською радою у своїй заяві по суті справи - відзиві не висловлено жодних заперечень щодо заявленої до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, відповідно до ст ст 123, 126, 129 ГПК України, виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати на професійну правничу допомогу адвоката в повному обсязі.

Як вже зазначалось, в межах справи №921/438/19 ухвалою суду від 16.08.2019 судом були вжиті заходи по забезпеченню позову, шляхом зупинення дії п`яти рішень Тернопільської міської ради та одного рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради.

Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2019 у справі №921/438/19 скасовано в частині зупинення дії рішення Виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 31.07.2019 №741 «Про впорядкування території визначеної для створення рекреаційної зони за адресою вул Київська-Тарнавського». В решті ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2019 у справі №921/438/19 залишено без змін.

За твердженням сторін та інформацією сайту «Єдиний державний реєстр судових рішень», ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Тернопільської міської ради по перегляду постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 та ухвали Господарського суду Тернопільської області від 16.08.2019 у справі № 921/438/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Станом на 11.12.2019 відсутня інформація про результат перегляду судом касаційної інстанції ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів у справі №921/438/19, які стосуються забезпечення позову.

А відтак, постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 у даній справі є чинною.

Відповідно ч 7 ст 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Від жодного з учасників справи №921/438/19 клопотань чи заяв про скасування заходів забезпечення позову станом на 21.11.2019 не надходило.

Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення (ч 8 ст 145 ГПК України).

На підставі наведеного, керуючись ст ст 3, 4, 13, 20, 50, 73-86, 91, 123,126,129, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

1. Визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 05.10.2018 №7/28/145 "Про створення рекреаційної зони (парку) за адресоювул Київська - Тарнавського".

2. Визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від 19.12.2018 №7/31/49 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території рекреаційного призначення - парку за адресоювул Київська - Тарнавського Управлінню культури і мистецтв Тернопільської міської ради".

3. Визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від05.04.2019 №7/33/91 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2 га за адресоювул Київська КП фірмі "Тернопільбудінвестзамовник" Тернопільської міської ради", із змінами відповідно до рішення Тернопільської міської ради від 06.06.2019 №7/35/117.

4. Визнати недійсним рішення Тернопільської міської ради від05.04.2019 №7/33/103 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4 га під будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення за адресоювул Київська в оренду терміном на десять років, право на оренду земельної ділянки якої набуватиметься на аукціоні".

5. Стягнути з Тернопільської міської ради (вул Листопадова, 5, м Тернопіль, ідентифікаційний код 34334305) на користь Садівничого товариства робітників і службовців Тернопільського відділення Львівської з.д. (вул Київська - Генерала-Тарнавського, 9, м Тернопіль, ідентифікаційний код 21157987) 13465 (тринадцять тисяч чотириста шістдесят п`ять) грн - витрат на професійну правничу допомогу та 7684 (сім тисяч шістсот вісімдесят чотири) - сплаченого судового збору.

Видати наказ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені стст 256-257 ГПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 грудня 2019 року.

Суддя І.П. Шумський