Ухвала суду № 86430737, 17.12.2019, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.12.2019 Справа № 920/855/19

м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання – Чепульської Ю.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області

до відповідача - Колективного управління механізації будівництва (УМБ) об`єднання «Сумиоблагробуд»,

третя особа - фізична особа-підприємець Кузьменко Микола Юрійович,

про стягнення 469366 грн 76 коп.,

за участю представників сторін:

від позивача - не з`явився,

від відповідача – не з`явився,

від 3-ї особи - не з`явився.

Стислий виклад позицій сторін.

Позивач 12.08.2019 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 424665 грн 20 коп. пені, 44701 грн 56 коп. штрафу за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами договору підряду № 385 від 27.11.2018 (надалі – Договір).

20.09.2019 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує.

26.09.2019 позивач надав до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

12.12.2019 до суду було надано пояснення третьої особи, в якому третя особа підтримує позовні вимоги. Пояснення залучені судом до матеріалів справи.

Заяви (клопотання) сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Ухвалою суду від 14.08.2019 (суддя Заєць С.В.) було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі.

Згідно з Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддею по справі було визначено суддю Резніченко О.Ю.

Ухвалою суду від 11.10.2019 (суддя Резніченко О.Ю.) було призначено підготовче засідання у справі.

01.10.2019 позивач надав до суду заяву про залучення до участі у справі третьої особи. Ухвалою суду від 20.11.2019 заява позивача була задоволена судом.

У відзиві на позовну заяву відповідачем була подана заява, якою поставлено питання позивачу. Ухвалою суду від 20.11.2019 заява відповідача була задоволена судом.

Позивач надав до суду 11.11.2019 заяву про зміну предмету позову. Ухвалою суду від 20.11.2019 було відмовлено позивачу в прийняття заяви про зміну предмету позову. Також, ухвалою суду від 20.11.2019 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, а також оголошено перерву в судовому засіданні до 17.12.2019 до 10 год. 45 хв.

Крім того, в судовому засіданні 20.11.2019 представники сторін були під підпис повідомлені про дату та час наступного судового засідання, в тому числі представник позивача Підопригора А.М. (а.с.91). Також, ухвала суду від 20.11.2019 додатково була направлена на адресу позивача (а.с. 90, зворотній бік аркуша).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення позивачу 26.11.2019 ухвали суду від 20.11.2019.

Суть питання, що вирішується ухвалою суду.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду.

В даному судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду.

Крім того, позивачем 04.12.2019 надана до суду заява від 02.12.2019 № 02-1600/19 про зменшення розміру позовних вимог. Суд залучив зазначену заяву до матеріалів справи, однак без розгляду її по суті, оскільки позовна заява залишена судом без розгляду.

Також, 17.12.2019 о 12-17 (після судового засідання) відповідачем було надано до суду клопотання, в якому відповідач поставив запитання позивачу, відповідно до ст. 90 ГПК України. Суд залучив зазначену заяву до матеріалів справи, однак без розгляду її по суті, оскільки заява була подана після проведення судового засідання.

Мотиви, з яких суд дійшов вищезазначеного висновку. Законодавство, що підлягає застосуванню.

По-перше, відповідно до ст. 2 ГПК України основною засадою господарського судочинства, в тому числі є розумність строків розгляду справи судом.

Згідно ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до п. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно до ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Вищезазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стримулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Крім того, позивач має право на будь-якій стадії розгляду справи подати заяву про розгля справи за його відсутності.

Отже, ГПК України, для дотримання принципу розумності строків судового розгляду, покладає на позивача, у разі звернення з позовом, обов`язок вчиняти процесуальні дії, а саме з`являтись в судове засідання, повідомляти про причини неявки у разі нез`явлення, а наслідки невиконання вищезазначених процесуальних дій передбачені, в тому числі і ст. 226 ГПК України.

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про судове засідання, однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, не подав і заяви про розгляд справи без участі представника позивача, то суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

По-друге, згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, або через представника.

Відповідно до ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Судом, після відкриття провадження у справі, встановлено, що позовну заяву підписав представник ТУ ДСА України в Сумській області (позивача) – Підопригора А.М. Повноваження представника підтверджені копією довіреності № 01-1765/18 від 14.12.2018 (а.с.11).

В зазначеній довіреності вказано, що представник має наступні права: знати про дату, час та місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їх інтересів; знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання і відводи; давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, висловлювати свою думку з питань, які виникають піж час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам експертам, спеціалістам, перекладачам, подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії, подавати письмові зауваження до них; робити із матеріалів справи виписки, знімати копії матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; оскаржувати судові рішення в частині, яка стосується їх інтересів, в апеляційному, касаційному порядку; користуватися іншими процесуальними правами, що надані процесуальним законодавством України особам, які беруть участь у справі, крім визнання позову, досягнення примирення, передання повноважень представника іншій особі (передоручення).

Суд звертає увагу, що процесуальне представництво є самостійним процесуальним інститутом. Мета процесуального представника допомогти особі, яку представляють у здійсненні її процесуальних прав. Процесуальний представник для досягнення своєї мети може користуватися лише засобами, вказаними у законі, а право на застосування таких засобів, в тому числі на підписання відповідних документів, повинно бути чітко визначено у довіреності.

Довіреність для представництва інтересів в суді відноситься до спеціальних довіреностей і визначає межі наданих представникові прав та перелік дій, які він може вчиняти для виконання доручення. При складанні тексту довіреності довірителем своєму представнику надається чіткий перелік необхідних повноважень. Тому, на думку суду, у довіреності має бути зазначений обсяг повноважень, наданий представнику.

Також, довіреність - це письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Отже, на думку суду, у третьої особи (в даному випадку суду) не повинно виникати сумнівів в обсязі повноважень, які перша особа (ТУ ДСА України в Сумській області) надала другій особі - представнику Підопригорі А.М.

В той же час, перелік повноважень, які має право здійснювати представник позивача, був зазначений у довіреності № 01-1765/18 від 14.12.2018. Однак у вказаній довіреності не передбачено право представника на підписання позовної заяви. Тому, суд не приймає надану позивачем довіреність, як доказ, що підтверджує право представника позивача на підписання позовної заяви, а отже наявність зазначеного права позивачем не доведено.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її.

Враховуючи вищезазначені норми процесуального права, суд приходить до висновку, що позовну заяву підписано і подано особою, яка не має права її підписувати. Тому, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Керуючись ст. 226, 234, 235 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Територіального управління Державної судової адміністрації України в Сумській області до Колективного управління механізації будівництва (УМБ) об`єднання «Сумиоблагробуд», третя особа - фізична особа-підприємець Кузьменко Микола Юрійович, про стягнення 469366 грн 76 коп. - залишити без розгляду.

2. Ухвала набирає законної з моменту її підписання. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.

Ухвала підписана суддею 18.12.2019.

Суддя О.Ю. Резніченко