Ухвала суду № 86430731, 18.12.2019, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

_________________

УХВАЛА

"18" грудня 2019 р. Справа № 918/782/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Мамчур А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп"

про стягнення 2 342 944 грн. 30 коп.

В засіданні приймали участь:

Від ДВС: Кондратюк І.М. (дов. № 115082 від 18.12.2019 р.).

Без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Шахта "Надія" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп" про стягнення 2 342 944,30 грн. заборгованості, з яких: 1 500 000,00 грн. заборгованість за поставлене вугілля, 106 596,66 грн. інфляційні втрати, 45 246,58 грн. 3% річних та 691 101,06 грн. пеня.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 24 жовтня 2016 року позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Шахта "Надія" 1 500 000 грн. 00 коп. заборгованості, 103 500 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 45 246 грн. 58 коп. 3% річних та 24 731 грн. 20 коп. судового збору. В задоволенні позову про стягнення 691 101,06 грн. пені та 3 096,66 грн. інфляційних втрат відмовлено.

На виконання вищевказаного рішення суду 08 листопада 2016 року видано наказ.

16 грудня 2019 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича Р.М. надійшло подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 16 грудня 2019 року призначено до розгляду у судовому засіданні подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, яке відбудеться 18 грудня 2019 року.

Про час і місце судового засідання повідомлено державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича Р.М. 16 грудня 2019 року телефонограмою.

В судове засідання 18 грудня 2019 року з`явився державний виконавець Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Якобчук П.О.

Розглянувши матеріали подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд зазначає наступне.

В обґрунтування подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України державний виконавець зазначає, що боржником не виконано рішення суду, під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно даних ДФС України боржник має відкриті рахунки в Західне ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", АКБ "Індустріалбанк", АТ "Універсал Банк", Філія Львівського обласного управління АТ "Ощадбанк", АТ АКБ "Львів", АБ "Укргазбанк".

28 листопада 2018 року винесено постанову про арешт коштів боржника, якою арештовано рахунки у вищевказаних банківських установах.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, щодо боржника відсутнє зареєстроване нерухоме майно.

Відповідно до результатів пошуку транспортних засобів по "НАІС ДДАІ" МВС України, у боржника відсутнє зареєстроване рухоме майно.

Державним виконавцем 14 серпня 2019 року на адресу керівника боржника надсилалися виклики щодо явки в ДВС для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду, однак як зазначає у своєму поданні державний виконавець, Товариство з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп" на виклики не з`явилося, про причини неявки не повідомило виконавця.

За повідомленням Державної міграційної служби України від 02 вересня 201 року, керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , має паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 , виданим 15 травня 2009 року органом видачі 1211.

Відповідно до листа Державної прикордонної служби від 04 вересня 2019 року, вбачається, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп" ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , неодноразово перетинав державний кордон України.

Враховуючи викладене державний виконавець зазначає, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник в тому числі керівник Товариства з обмеженою відповідальністю "Омега Трейд Груп" ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів. Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв`язання спорів у цій сфері.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Відповідно до листа Верховного Суду України від 01 лютого 2013 року "Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України", однією з підстав для відмови у задоволенні подань, що складає основну частину розглянутих справ, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

На підставі наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання, покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

При цьому, у відповідності до ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження" за невиконання законних вимог виконавця, порушення вимог цього Закону, у тому числі за несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання неправдивих відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення у декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну таких відомостей, неповідомлення боржником про зміну місця проживання (перебування) чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також за неявку без поважних причин за викликом виконавця, винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

За наявності ознак кримінального правопорушення в діях особи, яка умисно перешкоджає виконанню рішення чи в інший спосіб порушує вимоги закону про виконавче провадження, виконавець складає акт про порушення і звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь - яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь - яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

ОСОБА_1 є громадянином України.

З цього приводу, п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до висновків, викладених Верховним Судом України при проведенні аналізу судової практики від 1 лютого 2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим із метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Теоретично невиконання зобов`язання може бути зумовлено об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Проте, лише невиконання боржником зобов`язань протягом строку, вказаного державним виконавцем у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Таким чином, Верховний Суд України звертає увагу судів, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та ін. зобов`язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (ст. 33 Конституції України) (Лист, Верховний Суд України, від 01 січня 2017 року, "Узагальнення судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України").

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Господарського процесуального кодексу України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 337 ГПК України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.

Статтею 338 ГПК України встановлено, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.

В якості ухилення від виконання рішення боржником, виконавецт посилається лише на неявку по викликам.

Проте, суд зазначає, що посилання державного виконавця на те, що останнім здійснювалися виклики боржника для надання пояснень, суд оцінює критично, оскільки в матеріалах поданого до суду подання, відсутні будь-які докази направлення та отримання боржником вказаних викликів, тому суд вказані обставини не приймає як обґрунтовані.

У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зважаючи та те, що наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, а державним виконавцем не надано доказів того, що боржник умисно ухиляється від виконання судового рішення (наказу), а тому подання державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 234, 337, 338 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні подання головного державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Полюховича Р.М. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили 18 грудня 2019 року у відповідності до приписів ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачений ст. ст. 254 - 258 Господарського процесуального кодексу України .

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua .

Повний текст ухвали складено 18 грудня 2019 року.

Суддя Войтюк В.Р.