Ухвала суду № 86423940, 09.12.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Провадження № 4-с/754/150/19

Справа № 754/5897/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

09 грудня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.

за участю представника скаржника ОСОБА_1 ,

державного виконавця Буряк М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Буряк Марина Ігорівна на дії державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця.

Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що 04.09.2019 року головним державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві (далі по тексту - Святошинський РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві) Буряк М.І. на підставі виконавчого листа № 754/5897/15-ц, виданого Деснянським районним судом м.Києва 29.12.2016 року, було відкрито виконавче провадження по примусовому стягненню з нього на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 93/П/04/2008-840 від 14.04.2008 року в розмірі 172 113,08 доларів США та 282 664,06 грн. 09.09.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження в розмірі 140,94 грн. Постановами від 01.10.2019 року на все майно та кошти боржника було накладено арешт.

Заявник зазначає про те, що рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 13.10.2016 року було задоволено позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» до нього та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості в розмірі 172 113,08 доларів США та 282 664,06 грн. за кредитним договором № 93/П/04/2008-840 від 14.04.2008 року. Вказане рішення було оскаржено ОСОБА_3 в апеляційному порядку. Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 27.03.2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині солідарного стягнення та постановлено нове рішення. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_3 через свого представника звернулась до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.10.2017 року відкрито касаційне провадження та зупинено виконання вищевказаних рішень суду до закінчення касаційного провадження. Станом на дату подання даної скарги касаційне провадження не закінчено. Однак, незважаючи на вищезазначені обставини, 04.09.2019 року державний виконавець за заявою ПАТ «Комерційний банк «Надра» відкрила виконавче провадження.

Заявник оскаржує дії державного виконавця, вказуючи на те, що у державного виконавця при наявності ухвали ВССУ від 09.10.2017 року, якою зупинено виконання рішення, були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, а тим більше для проведення виконавчих дій по накладенню арештів на майно та кошти боржника, стягнення з нього виконавчих витрат. Станом на дату винесення оскаржуваної постанови стягувачу ПАТ «Комерційний банк «Надра» було відомо про те, що касаційне провадження не закінчено. Навіть якщо банк не повідомив про зупинення виконання рішення ухвалою ВССУ від 09.10.2017 року, то рішення суду є загальнодоступним та обліковується на сайті ЄДРСР у вільному доступі, відтак, державний виконавець при відкритті виконавчого провадження повинен був переконатись, чи немає будь-яких перешкод для його відкриття та вчинення виконавчих дій.

Посилаючись на викладені обставини, заявник вважає дії державного виконавця неправомірними, а тому просить задовольнити його вимоги, а саме визнати неправомірними дії державного виконавця Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Буряк М.І. щодо відкриття виконавчого провадження та скасувати відповідну постанову від 04.09.2019 року; неправомірними дії державного виконавця Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Буряк М.І. щодо стягнення з нього витрат виконавчого провадження та скасувати відповідну постанову від 09.09.2019 року; неправомірними дії державного виконавця Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Буряк М.І. щодо накладення арешту на все його майно та скасувати відповідну постанову від 01.10.2019 року; неправомірними дії державного виконавця Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Буряк М.І. щодо накладення арешту на його кошти та скасувати відповідну постанову від 01.10.2019 року.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 16.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

21.11.2019 року до суду надійшов відзив суб`єкта оскарження - головного виконавця Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Буряк М.І. У даному відзиві державний виконавець зазначає про те, що 03.09.2019 року на адресу відділу надійшла заява стягувача про примусове виконання рішення суду та 04.09.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 09.09.2019 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. Рішення суду боржником не виконано, декларацію про доходи та майно не подано, на прийом до державного виконавця боржник не з`явився та з матеріалами справи не ознайомився. Керуючись ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення, у ході здійснення якого 01.10.2019 року винесено постанову про арешт коштів боржника та направлено на виконання до банківських установ та 01.10.2019 року винесено постанову про арешт майна боржника та внесено відповідні дані до відповідних реєстрів.

Державний виконавець зазначає про те, що про зупинення виконання рішення на підставі ухвали ВССУ від 09.10.2017 року належним чином її не було повідомлено ні боржником, ні стягувачем, ні їх законними представниками. Станом на момент написання відзиву жодних заяв, клопотань про зупинення виконавчого провадження до відділу не надходило. 30.10.2019 року державним виконавцем було отримано повістку про виклик до суду за даною скаргою. 31.10.2019 року на підставі п.2 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження» було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій до вирішення питання по суті. Державним виконавцем також звернуто увагу і на те, що представник боржника просить скасувати постанови по виконавчому провадженню № 5995599 та визнати неправомірними дії державного виконавця при їх винесенні, однак, в системі АСВП не міститься даних щодо вищезазначеного виконавчого провадження, натомість, міститься виконавче провадження № 59955992.

Посилаючись на викладені обставини, державний виконавець просила відмовити в задоволенні скарги, оскільки всі дії прийняті у відповідності до вимог ЗУ «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 скаргу підтримала та просила про її задоволення, а також просила суд взяти до уваги, що в тексті скарги не вірно зазначений номер виконавчого провадження 5995599 замість 5995592.

Суб`єкт оскарження - головний державний виконавець Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Буряк М.І. в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, вважаючи її необґрунтованою та безпідставною.

Представник стягувача в судове засідання також не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином.

Враховуючи обставини справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника стягувача.

Заслухавши пояснення представника заявника та державного виконавця, дослідивши матеріали справи та копію матеріалів виконавчого провадження, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на об`єктивному розгляді справи, керуючись законом, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, 03.09.2019 року до Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві надійшла заява ПАТ «Комерційний банк «Надра» про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 754/5897/15-ц, виданого Деснянським районним судом м.Києва 29.12.2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 93/П/04/2008-840 від 14.04.2008 року в розмірі 172 113,08 доларів США та 282 664,06 грн.

04.09.2019 року головним державним виконавцем Святошинського РВ ДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві Буряк М.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59955992.

09.09.2019 року державним виконавцем було винесено постанову про стягнення з боржника ОСОБА_2 витрат виконавчого провадження.

01.10.2019 року державним виконавцем було винесено постанови про арешт майна боржника та арешт коштів боржника.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09.10.2019 року відкрито касаційне провадження у справі № 754/5897/15-ц за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м.Києва від 13.10.2016 року та рішення Апеляційного суду м.Києва від 27.03.2017 року, а також зупинено виконання вказаних судових рішень.

Заявник просить задовольнити його вимоги, посилаючись на порушення державним виконавцем ЗУ «Про виконавче провадження» при відкритті виконавчого провадження, а також винесенні постанов про стягнення витрат виконавчого провадження та накладення арештів на майно та кошти, посилаючись на те, що оскільки виконання рішення суду було зупинено вищевказаною ухвалою ВССУ, то у державного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження та проведення виконавчих дій.

Суд вважає, що дані твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно ч.4 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Частиною 8 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» встановлено, що особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Відповідно до ч.5 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Частинами 1, 2, 3 ст.56 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Також, згідно п.2 ч.1 ст.34 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд приходить до висновку, що заявником не доведено факту неправомірності дій державного виконавця при відкритті виконавчого провадження та вчиненні виконавчих дій, оскільки наявність ухвали ВССУ від 09.10.2017 року є підставою саме для зупинення виконавчих дій, а не для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Слід звернути увагу, що на підставі ч.ч.4, 8 ст.19 ЗУ «Про виконавче провадження» заявник, отримавши 02.10.2019 року (про що прямо зазначено у скарзі) копію постанови про відкриття виконавчого провадження, був зобов`язаний повідомити державного виконавця про наявність цієї ухвали та, відповідно, наявність підстав для зупинення виконавчого провадження. Однак, станом на момент розгляду даної скарги він свій обов`язок, прямо покладений на нього нормами ЗУ «Про виконавче провадження», не виконав, до державного виконавця не з`явився, копію даної ухвали державному виконавцю не надав ані особисто, ані через свого представника, що підтвердила в судовому засіданні представник заявника.

При цьому суд зауважує на те, що державним виконавцем після отримання 30.10.2019 року копії скарги разом з копією ухвали ВССУ 31.10.2019 року було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження, що відповідає положенням вищевказаного Закону.

Відтак, до моменту отримання державним виконавцем копію ухвали ВССУ виконавчі дії вчинялись нею відповідно до норм ЗУ «Про виконавче провадження».

Посилання представника заявника в судовому засіданні не те, що державний виконавець мала самостійно пересвідчитись у відсутності перешкод для відкриття виконавчого провадження, а також на те, що ухвала ВССУ є у відкритому доступі на сайті ЄДРСР, суд до уваги не приймає, оскільки саме на сторін виконавчого провадження покладено обов`язок повідомляти про такі обставини державному виконавцю, а сам державний виконавець не зобов`язаний вказаним Законом здійснювати перевірку судових рішень у ЄДРСР.

Інших вимог чи інших підстав скарги заявником не заявлено.

Враховуючи наведене, враховуючи обґрунтування вимог скарги, суд вважає, що заявником не доведено його вимоги, а тому відмовляє в задоволенні скарги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 447-451 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Святошинський районний відділ державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві, головний державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві Буряк Марина Ігорівна на дії державного виконавця - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: