Ухвала суду № 86423006, 18.12.2019, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/3776/19

2/705/2064/19

У Х В А Л А

18 грудня 2019 року м. Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Мазуренко Ю.В.

при секретарі Щербаковій Л.А.

розглянувши у підготовчій частині підготовчого судового засідання заяву про відвід судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В., що була подана представником позивача - адвокатом Івановим А.А., в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , що був поданий представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичемдо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, про знесення самочинного будівництва,-

В С Т А Н О В И В :

21.08.2019 року на адресу Уманського міськрайонного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , що була подана представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про припинення та знесення самочинного будівництва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2019 року відповідну справу було визначено для розгляду судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В.

27.08.2019 року ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В., позовну заяву ОСОБА_1 , що була подана представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про припинення та знесення самочинного будівництва, було залишено без руху до усунення недоліків, які перешкоджають розгляду позовної заяви і вирішенню справи по суті.

27.08.2019 року на адресу позивача ОСОБА_1 та на адресу її представника- адвоката Іванова А.А. було направлено копію ухвали суду про залишення позову без руху.

30.08.2019 року на адресу Уманського міськрайонного суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Іванова А.А. надійшла заява про усунення недоліків з додатками.

30.08.2019 року ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В. було прийнято до розгляду та відкрито загальне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , що була подана представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичем до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради, Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради про припинення та знесення самочинного будівництва. Підготовче засідання було призначено на 30 вересня 2019 року.

Справа систематично призначалася до підготовчого судового засідання, однак по справі ще не було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового засідання і станом на 18.12.2019 року справа не розглянута. При цьому, в Уманському міськрайонному суді Черкаської області склалася критична кадрова ситуація, що стосується працюючих суддів, яка тривалий період часу не знаходить свого вирішення та призводить до значної перезавантаженості працюючих суддів і тому справи призначаються з урахуванням навантаженості та категорії справи (тобто справи призначаються з періодичністю, яка об`єктивно обумовлена кількістю справ, що перебувають в провадженні судді).

18 листопада 2019 року через канцелярію суду до Уманського міськрайонного суду Черкаської області (вх. № 27033) було подано заяву про відвід судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. Вказана заява про відвід судді була подана за підписом представника позивача - адвоката Іванова А.А. в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, про знесення самочинного будівництва. В обґрунтування підстав для відводу адвокат Іванов А.А. посилається на те, що він незгідний з процесуальними рішеннями, які приймалися даним складом суду за період провадження по справі і на те, що, на його думку, процесуальна поведінка судді та рішення судді, які були ним долучені до заяви про відвід судді (ухвала про залишення позовної заяви без руху від 27 серпня 2019 року та ухвала про прийняття до розгляду та відкриття загального позовного провадження у справі від 30 серпня 2019 року) не відповідають вимогам чинного законодавства та винесені всупереч інтересам служби, без належних обґрунтувань і спрямовані на затягування розгляду справи. Також, адвокат Іванов А.А. в заяві про відвід судді посилається на те, що сторона позивача « …змушена звернутися до ВРП зі скаргою на дії судді….» і при наявності підстав до ДБР та, у зв`язку з цим, він вважає, що між представником позивача та суддею виник конфлікт інтересів, оскільки такі скарги можуть «… негативно вплинути на саму суддю а також можуть бути нею розцінені як тиск на неї….».

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про день та час проведення підготовчого судового засідання, - не з`явилася, при цьому, довірила свої інтереси в суді представляти представнику - адвокату Іванову А.А.

Представник позивача - адвокат Іванов А.А., підтримав вимоги заяви про відвід, посилаючись на обставини, що були викладені в ній. Також адвокат в своїх поясненнях посилався на те, що йому відомо, що у зв`язку з поданням відповідної заяви мало місце звернення судді до ВРП та Генерального прокурора.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в підготовче судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини своєї неявки у підготовче судове засідання відповідачі суду не повідомили, заяв про відкладення підготовчого судового засідання до суду не подавали.

Представник третьої особи - відділу державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Шпильовий Р.Д. та представник третьої особи - відділу архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради Лободюк О.В. у вирішенні питання заявленого відводу покладалися на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, дослідивши заяву представника позивача-адвоката Іванова А.А. про відвід судді Мазуренко Ю.В. і додані до неї документи та матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В. на підставах, що викладені в заяві про відвід судді представником позивача - адвокатом Івановим А.А..

Відповідно до рішення Ради суддів України від 08.06.2017 року № 34

«…2. Наявність скарги щодо судді у провадженні Вищої ради правосуддя, відкриття дисциплінарного провадження за такою скаргою не породжує конфлікту інтересів у діяльності судді щодо розгляду конкретної судової справи.

Подання учасником такого судового провадження скарги на дії судді до Вищої ради правосуддя до закінчення судового розгляду справи має ознаки впливу на суд, що передбачає кримінальну відповідальність за ст. 376 Кримінального кодексу України….».

З урахуванням відповідних положень чинного законодавства України та п.2 рішення Ради суддів України від 08.06.2017 року № 34, суддею Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В. було подано повідомлення уповноваженим посадовим особам про втручання в діяльність судді, з урахуванням обставин, що викладені в заяві про відвід судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В., що була подана за підписом представника позивача - адвоката Іванова А.А., в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , що був поданий представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичемдо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, про знесення самочинного будівництва

Підстави для заяви відводу судді передбачені ст. ст. 36,37 ЦПК України.

При вирішенні заявленого відводу суд виходить з того, що підстави для відводу судді визначені у ст.36 ЦПК України, яка передбачає, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу, відвід має бути вмотивованим(ч. 3 ст. 39 ЦПК України).

Враховуючи викладене, вивчивши матеріали цивільної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу судді Мазуренко Ю.В., оскільки представник позивача ґрунтує свої висновки тільки на припущеннях та формальних міркуваннях і суб`єктивній оцінці процесуальних рішень, що приймалися судом в межах даної цивільної справи та факти викладені в заяві про відвід не відповідають дійсності.

Разом з тим, при розгляді заяви про відвід суд виходить з суб`єктивної оцінки представником позивача у даній цивільній справі дій головуючої. При визначенні наявності підстав для відводу судом має бути враховано наступні положення.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до статті 9 Конституції України, ст.ст. 2, 8 ЦПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" - закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом. При цьому, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких у сторін не виникало б будь-яких сумнівів у безсторонності судді та всього складу суду при розгляді даного позову. Так, наявність вищевказаних правових норм, та того факту, що у позивача та її представника є сумніви з приводу об`єктивності судді, - є підставою для висновку, що можливості забезпечення умов, за яких у сторін, в першу чергу у позивача та її представника, не виникало б будь-яких сумніві у безсторонності судді - не має.

У відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.1996 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У відповідності до ст.1 ЗУ «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», Україна повністю визнає на своїй території дію статті 25 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання компетенції Європейської комісії з прав людини приймати від будь-якої особи, неурядової організації або групи осіб заяви на ім`я Генерального Секретаря Ради Європи про порушення Україною прав, викладених у Конвенції, та статті 46 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського суду з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (яка підлягає застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), закріплено принцип, за яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи безстороннім судом.

Так у відповідності до п.п. 49-54 рішення Європейського Суду з прав людини, Справа "Білуха проти України" (Заява N 33949/02) від 9.11.2006 року, яке є остаточним відповідно до умов, зазначених у п. 2 статті 44 Конвенції:

«… 49. Відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

50. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)….

53. З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "ОСОБА_2 проти Бельгії" (De Cubber v. Belgium), від 26 жовтня 1984 року, п. 26). Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) та рішення у справі "ОСОБА_3 проти Іспанії" (Castillo Algar v. Spain), від 28 жовтня 1998 року, п. 45)….»

Наявність безсторонності, відповідно до п.1 ст.6 Конвенції, має визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.

Крім цього, в п.п. 66, 67, 69, 70 Рішення ЄСПЛ «Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року № N 4785/02, зазначено, що:

«…п.66. Згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

67.Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43)….

69. Застосовуючи об`єктивний критерій, слід з`ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності. Тобто при визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими (згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 44, та рішення у справі "Феррантеллі та Сантанджело проти Італії" (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), рішення від 7 серпня 1996 року.

70. У цьому зв`язку навіть видимі ознаки можуть мати певне значення або, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється" (рішення у справі De Cubber v. Belgium), рішення від 26 жовтня 1984 року, серія A, N 86, с. 14, п. 26). Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (згадане вище рішення у справі Веттштайна (Wettstein), там само, та рішення у справі "Castillo Algar v. Spain, рішення від 28 жовтня 1998 року….».

Таким чином, наявність безсторонності визначається фактором забезпечення судом умов, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності, про що і зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини в справі Білуха проти України від 9 листопада 2006 року та Справа Мироненко та Мартенко проти України» від 10.12.2009 року.

Як зазначено у Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо стандартів незалежності судової влади та незмінюваності судді, незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

На підставі викладеного, з метою уникнення звинувачень в упередженості судового розгляду та різних скарг з боку позивача та її представника та виключення підстав та мотивів для сумніву в об`єктивності головуючої по справі судді Мазуренко Ю.В., суд вважає, що заява про відвід підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦПК України у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому ст. 33 цього Кодексу.

За таких обставин суд вважає за необхідне передати матеріали цивільної справи № 705/3776/19; 2/705/2064/19до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 40, 41, 259, 260, 261 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву про відвід судді Уманського міськрайонного суду Мазуренко Ю.В., що була подана представником позивача - адвокатом Івановим А.А., в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , що був поданий представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичемдо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, про знесення самочинного будівництва.

Відвести суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Мазуренко Ю.В. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , що був поданий представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичемдо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, про знесення самочинного будівництва.

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , що був поданий представником позивача -адвокатом Івановим Анатолієм Анатолійовичемдо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог на стороні позивача: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради та Відділ архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради, про знесення самочинного будівництва 705/3776/19; 2/705/2064/19), передати до канцелярії Уманського міськрайонного суду Черкаської області для визначення іншого судді в порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Суддя Ю.В. Мазуренко