Рішення № 86421511, 22.10.2019, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/2990/18 Провадження № 2/450/431/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" жовтня 2019 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді Кукси Д.А.

при секретарі Оленич О.І.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про предмет спору : стягнення з відповідача на користь позивача 71 000, 00 грн. коштів, а саме : 41 000, 00 грн. частина заборгованості; 10 000, 00 грн. проценти за користування чужими коштами; 10 000, 00 грн. інфляційні втрати; 10 000, 00 грн. – 3 % річних,-

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): 18 серпня 2014 року ОСОБА_3 (Довіритель) та Фізична особа—підприємець ОСОБА_1 (Повірений) уклали Договір доручення №9 та Додаток №1 від 18.08.2014 р. до цього Договору. Згідно п. 1.1 Договору доручення — Згідно цього Договору Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов`язання надати юридичні послуги, пов`язані із забезпеченням прав та інтересів Довірителя, а Довіритель зобов`язується прийняти належним чином надані Повіреним Послуги та сплатити Повіреному винагороду, відповідно до умов цього Договору. Згідно п. 3.1 Договору доручення - Вид Послуг, термін виконання та оплата встановлюється окремими додатками до цього Договору. Згідно Додатку №1 до Договору доручення: Довіритель є учасником Фермерського господарства «Любомир-МГ». Довіритель виявив бажання вийти з числа учасників Господарства, проте через дії інших учасників не може реалізувати своє законне право. Перед Повіреним ставиться завдання - здійснити юридичний супровід виходу Довірителя з числа учасників Господарства, що включає представлення інтересів Довірителя перед третіми особами, в судових установах та інших організаціях, підприємств, установах. Розмір винагороди Повіреного встановлюється в розмірі 10% від суми коштів або інших матеріальних благ отриманих Довірителем в результаті виходу з числа учасників Господарства.

22.12.2014 року відповідач надав позивачу та третій особі нотаріально завірену довіреність з правами представництва та приймання певних рішень від імені Відповідача.

В період з 18.08.2014 р. по 05.11.2015 р. Повірений надавав Довірителю юридичні послуги - юридичний супровід виходу Довірителя з числа учасників ФГ «Любомир-МГ», що включає представлення інтересів Довірителя перед третіми особами, в судових установах та інших організаціях, підприємствах, установах.

Складністю виконання поставленого завдання була відсутність сформованого складеного капіталу ФГ «Любомир-МГ». Так станом на 24.02.2015 року згідно відомостей з Єдиного державного реєстру розмір статутного капіталу ФГ «Любомир - МГ» значився 0,00 грн., і відповідно внески його трьох учасників - по 0,00 грн. Отже, одним з найголовніших завдань Позивача у тій справі було встановити розмір коштів, що підлягали виплаті Відповідачу при виході з числа учасників ФГ «Любомир-МГ». Отже, одним з найголовніших завдань Позивача у тій справі було встановити розмір коштів, що підлягали виплаті Відповідачу при виході з числа учасників ФГ «Любомир-МГ». За існуючих на той час документів щодо інвентаризації об`єктів ФГ «Любомир-МГ» Відповідач міг розраховувати на суму орієнтовно 9 696,87 грн.

В серпні 2015 року ФГ «Любомир-МГ» направило Відповідачу повідомлення без дати та номера про проведення Загальних зборах, що мали відбутись 29.08.2015 року. Відповідач у той час був закордоном, але телефоном заборонив Позивачу взяти участь в них від імені Відповідача. Варто наголосити, що одним з питань порядку денного цих Загальних зборів було - «Формування статутного (складеного) капіталу Фермерського господарства «Любомир-МГ» та розподілу його між членами господарства, відповідно до майнових, немайнових (особистої трудової участі) внесків членів господарства».

У жовтні 2015 року Позивачу стало відомо, що внаслідок активних дій Відповідач отримав пропозицію від двох інших членів ФГ «Любомир-МГ» щодо врегулювання спору. Пропозиція полягала у: 1) відмові від виходу з числа членів господарства, 2) визначенні частки кожного з учасників у урахуванням трудового та фінансового внеску кожного, 3) подальша спільна участь у господарській діяльності господарства. Така компромісна пропозиція якнайкраще підходила усім учасникам корпоративного спору та усувала суперечки між членами господарства. Позивач звичайно висловив свої рекомендації щодо цієї пропозиції, головна з яких - акцептувати, а обрахунок розміру складеного капіталу провести з врахуванням показника за поточний рік. Таким чином, до кінцевого врегулювання корпоративного спору залишились «дрібниці» у вигляді підписання погоджених умов. 05.11.2015 року позивач отримав заяву відповідача про скасування довіреності та Заяву про розірвання Договору доручення. Відповідач написав наступне: «Прошу договір №9 від 18 серпня 2014 р. між ФОП ОСОБА_1 і ОСОБА_3 вважати розірваним 29.10.2015. Це не пов`язано з фінансовою стороною даного договору.». Звичайно Позивач не може погодитись із розірванням Договору «заднім» числом, тим паче, що Договір доручення встановлює інший порядок розірвання.

Таким чином, Договір доручення був розірваним 15.11.2015 року за ініціативи Відповідача. Проте розірвання Договору доручення не позбавляє можливості реалізації усіх прав та не звільняє від виконання усіх обов`язків, що виникли у Сторони під час дії Договору доручення. Зобов`язання Відповідача оплатити винагороду Позивачу - не припинилось. Згідно п. 3.10 Договору доручення - У випадку дострокового з ініціативи Довірителя розірвання цього Договору чи відкликання Довірителем виконання певної Послуги, і при цьому це не пов`язано з діями/вчинками/поведінкою Повіреного, Повірений має право на отримання винагороди в обсязі, що обумовлена за повне виконання Послуги. Виходячи зі змісту заяви про розірвання договору - розірвання Договору доручення не пов`язане з діями, вчинками чи поведінкою Позивача. Відтак, Позивач має право отримати свою винагороду в обсязі, що обумовлений за повне виконання Послуги, а саме 10% від коштів чи матеріальних благ отриманих Відповідачем. Позивач дійшов висновку, що Відповідач не бажав розрахуватись з Позивачем за виконану роботу, що і є причиною усунення Позивача від виконання завдання на кінцевому етапі. Право на винагороду Позивач отримав 05.11.2015 року у момент отримання повідомлення про розірвання Договору доручення. Станом на 05.11.2015 року частка Відповідача у складеному капіталі ФГ «Любомир-МГ» не була вираженою. Кошти в розмірі 9 696, 87 грн. очевидно були недооціненими та відповідно до законодавства підлягали переоцінці через процедуру економічної експертизи. У випадку з фермерським господарством, проведення економічної експертизи на початку четвертого кварталу календарного року не буде точним з точки зору обрахунку вартості незібраного врожаю. Відтак найбільш прийнятним є проведення експертизи чи іншого обрахунку складеного капіталу фермерського господарства враховуючи фінансовий показник за поточний календарний рік, тобто починаючи з березня наступного року, що і було реалізовано. 18.05.2016 року державним реєстратором внесено зміни до установчих документів ФГ «Любомир-МГ» в частині визначення часток членів. Частка Відповідача визначилась в розмірі 10 060 000, 00 грн., на відмінну від частки інших двох членів — по 13 832 500,00 грн. Підставою внесення таких відомостей стали Протокол №1 Загальних зборів членів Фермерського господарства «Любомир-МГ», що підписувався в тому числі Відповідачем, та нова редакція Статуту ФГ «Любомир-МГ». Про визначення розміру частки Відповідача у складеному капіталі ФГ «Любомир-МГ», позивач дізнався пізніше. Проте це не змінює зобов`язання. У зв`язку із формуванням розміру частки Відповідача у складеному капіталі Ф1 «Любомир-МГ» стало можливим визначити розмір вимоги Позивача до Відповідача. Тобто право Позивача на отримання винагороди та відповідно обов`язок Відповідача оплатити винагороду - виникли 05.11.2015 року, але з незалежних від Позивача обставин розмір зобов`язання сформувався 18.05.2016 року. 01.03.2017 року позивач звернувся до Відповідача із претензією, якою вимагав виплати винагороди в розмірі 1 006 000.00 грн. Претензія була врученою Відповідачу 29.03.2017 року. 31.03.2017 року Відповідач надав відповідь на претензію, в якій відмовив у виплаті. Відповідач не побачив підстав для виплати через безпідставне розірвання Договору доручення. Отже, Позивач має право отримати від Відповідача: заборгованість у розмірі 1 006 000,00 грн.; інфляційні втрати - 142 120,92 грн.; три відсотки річних - 43 492,27 грн.; проценти - 214 443,37 грн. Предметом цього позову є лише частина вимог, які Позивач має право отримати, а саме: заборгованість у розмірі 41 000,00 грн.; інфляційні втрати - 10 000,00 грн.; три відсотки річних - 10 000,00 грн.; проценти за користування чужими коштами - 10 000,00 грн. Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити.

Позиція відповідача : в судове засідання не з`явився, однак з`явився його представник, який заперечив, щодо задоволення позовних вимог, просив в задоволенні позовних вимог відмовити, з підстав викладених у відзиві. Також зазначив, що позивачем умови договору доручення разом з умовами, визначеними в додатку № 1, в період своєї дії (чинності) не виконано.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

20.09.2018 року запит щодо доступу до персональних даних; 02.10.2018 року відповідь на запит; 09.10.2018 року ухвала суду про відкриття провадження у справі; 20.11.2018 року клопотання позивача про проведення підготовчого судового засідання в його відсутності; 18.01.2019 року відзив на позовну заяву; 19.02.2019 року відповідь на відзив; 14.03.2019 року пояснення представника відповідача щодо дотримання строку для подання відзиву; 17.04.2019 року клопотання представника відповідача про розгляд підготовчого судового засідання у його відсутності; 18.04.2019 року ухвала про призначення справи до судового розгляду; 16.10.2019 року клопотання позивача про доручення доказів; 21.10.2019 року письмові пояснення відповідача; 22.10.2019 року пояснення представника відповідача на клопотання позивача про доручення доказів.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Судом встановлено, що 18.08.2014 року між ОСОБА_3 (довіритель) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (повірений) укладено Договір доручення № 9 та Додаток № 1 до Договору доручення № 9 від 18.08.2014 року.

Відповідно до п. 1.1. договору доручення, довіритель доручає, а повірений бере на себе зобов`язання надати юридичні послуги, пов`язані із забезпеченням прав та інтересів Довірителя, а довіритель зобов`язується прийняти належним чином надані повіреним послуги та сплатити повіреному винагороду, відповідно до умов цього договору.

Згідно п. 3.1 Договору доручення - Вид Послуг, термін виконання та оплата встановлюється окремими додатками до цього Договору.

Згідно Додатку №1 до Договору доручення: Довіритель є учасником Фермерського господарства «Любомир-МГ», код ЄДРПОУ 33506270 (далі — Господарство). Довіритель виявив бажання вийти з числа учасників Господарства, проте через дії інших учасників не може реалізувати своє законне право.

Перед Повіреним ставиться завдання - здійснити юридичний супровід виходу Довірителя з числа учасників Господарства, що включає представлення інтересів Довірителя перед третіми особами, в судових установах та інших організаціях, підприємств, установах.

Розмір винагороди повіреного встановлюється в розмірі 10 % від суми коштів або інших матеріальних благ отриманих довірителем в результаті виходу з числа учасників господарства.

22.12.2014 року ОСОБА_3 видав довіреність ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на представлення його інтересів, як члена засновника Фермерського господарства Любомир МГ. Вказана довіреність нотаріально посвідчена приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Візняк О.О. 22.12.2014 року, зареєстрована в реєстрі за №1049.

Відповідно до ст. 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до п.п. 2.2.1 договору доручення, повірений зобов`язується надавати визначені послуги у відповідності з вимогами Довірителя встановленими Додатками до цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.2. договору доручення, повірений зобов`язується щомісячно надавати довірителю акт наданих послуг згідно цього договору.

Відповідно дол.. п.п. 3.7 договору доручення, повірений складає і направляє на адресу Довірителя два екземпляри акту наданих послуг. Якщо довіритель має зауваження або не погоджується з даними, що викладені в акті наданих послуг, останніх протягом трьох робочих днів з моменту отримання такого акту надсилає повіреному письмові зауваження. У випадку відсутності зауважень у встановлений термін, акт вважається підписаним.

Відповідно до п.п. 5.2 договору доручення, дія цього договору припиняється внаслідок : закінчення строку, на якій він укладений, з врахуванням п. 5.5 Договору; достроково за взаємною згодою сторін; за бажанням будь-якої із сторін в порядку передбаченому п.п. 5.3 цього договору; в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України та/або цим договором. Відповідно до п. 5.3 договору доручення, якщо будь-яка сторона у відповідності до умов цього пункту надішле другій стороні відповідне письмове повідомлення із вказанням свого наміру розірвати договір, то цей договір вважатиметься розірваним зі спливом 10 (десяти) календарних днів з дня одержання іншою стороною такого письмового повідомлення.

29.10.2015 року ОСОБА_3 скасував довіреність видану ним 22.12.2014 року, посвідчену приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Візняк О.О., за реєстровим № 1049 на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , що стверджується заявою посвідченою приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Візняк О.О., зареєстрованою в реєстрі 1146.

29.10.2015 року ОСОБА_3 направив ОСОБА_1 заяву, згідно якої просить договір № 9 від 18.008.2014 року вважати розірваним.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 2 ст. 526 ЦК України, виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Таким чином судом встановлено, що договір доручення був припинений 15.11.2015 року.

Стороною не долучено до матеріалів справи акту наданих послуг, які відповідно до п.п. 2.2.2 договору доручення повірений зобов`язується надавати довірителю щомісяця.

За змістом п.3.10 Договору № 9, у випадку дострокового з ініціативи Довірителя розірвання цього Договору чи відкликання Довірителем виконання певної Послуги, і при цьому не пов`язано з діями/вчинками/поведінкою Повіреного, Повірений має право на отримання винагороди в обсязі, що обумовлена за повне виконання Послуги.

У відповідності до п. 3 Додатку №1 до Договору № 9, розмір винагороди Повіреного встановлюється в розмірі 10% від суми коштів або інших матеріальних благ отриманих Довірителем в результаті виходу з числа учасників Господарства.

Згідно п. 1, 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Однак відповідач на момент розгляду справи не вийшов з числа учасників Господарства та не отримував жодних коштів або інших матеріальних благ від такого виходу.

Щодо долучених позивачем доказів на підтвердження того, що ним здійснювалися пов`язані з виконання умов договору доручення, слід зазначити, вказані документи не міститься підтвердження того, що такі були скерована та отримані адресатами зазначених в них.

Тому з врахуванням наведеного, того, що зобов`язання між сторонами було припинено, позивачем не надано акту наданих послуг згідно договору доручення, що на момент розірвання договору доручення довіритель з числа учасників Фермерського господарства не вийшов в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ,- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається через Пустомитівський районний суд Львівської області.

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення складено 01.11.2019 року.

СуддяД. А. Кукса