Рішення № 86420931, 17.12.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/4205/19

пр. № 2/336/2769/2019

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Дацюк О.І., при секретарі Скибі О.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про стягнення компенсації та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ПАТ «Мотор Січ», вказавши, що ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій та на нього розповсюджуються гарантії, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зокрема, у відповідності до п. 17 ч. 1 ст. 12 цього Закону позивач має право на безоплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) повітряним транспортом або один раз на рік (туди і назад) з 50відсотковою знижкою. Позивач звернувся до ПАТ «Мотор Січ» для оформлення проїзних документів на пільгових умовах, а саме для безкоштовного отримання проїзних документів до м. Львів та у зворотному напрямку, однак, йому було відмовлено. По суті вимог позивач просив стягнути з відповідача на свою користь компенсацію за відмову в повітряному перевезенні на пільгових умовах в сумі 7456,58 гривень, а також моральну шкоду в сумі 1000 гривень.

Ухвалою суду від 21.08.2019 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 18.09.2019 року провадження у справі було відкрите та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15.10.2019 року відповідачем направлено відзив на позовну заяву, в якому відповідач, вказуючи, що ОСОБА_1 наданий лист талонів, який підтверджував право позивача на отримання 50відсоткової знижки при сплаті вартості перевезення, натомість не передбачав права на безкоштовний проїзд повітряним транспортом, просили відмовити у позові.

04.11.2019 року позивачем до суду направлено відповідь на відзив на позовну заяву.

Будь-які клопотання та чи заяви сторонами не заявлялись.

При вивченні письмових доказів судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 .

Позивачеві видано лист талонів серії ВБ № 190935 на 2018 та 2019 роки, на зворотному боці якого визначено, що ОСОБА_1 має право на п?ятдесятивідсоткову знижку вартості проїзду, яка надається один раз на рік (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським транспортом у поїздах і вагонах усіх категорій (класів).

Листом від 13.05.2019 року ПАТ «Мотор Січ» повідомила ОСОБА_1 про відсутність підстав для одержання авіаквитків безкоштовно через ненадання талонів на право отримання такої пільги та можливість придбання квитків з 50відсотковою знижкою.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Пунктом 17 ч. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року учасникам бойових дій (статті 5, 6) надано право на безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-процентною знижкою.

Як вказує ст. 17 Закону № 3551 фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Пунктом 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302, передбачено, що лист талонів на право одержання учасниками бойових дій та особами з інвалідністю внаслідок війни проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості є документом, на підставі якого надається право на пільговий проїзд зазначеним особам згідно з пунктом 17 частини першої статті 12, пунктом 21 частини першої статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

З аналізу вищезазначених положень чинного законодавства вбачається, що учасники бойових дій дійсно мають право на пільгу у вигляді безплатного проїзду один раз на два роки (туди і назад) повітряним транспортом, однак, зазначена пільга підтверджується листом талонів на право одержання учасниками бойових дій саме цієї пільги, оскільки фінансування витрат на надання такої пільги здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Відповідно до пункту 7-1 Положення № 302 листи талонів на право одержання ветеранами війни проїзних документів (квитків) безоплатно і з 50-відсотковою знижкою їх вартості видають учасникам бойових дій - Мін`юст, органи Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужба за місцем реєстрації ветерана.

ОСОБА_1 , отримавши лист талонів, в якому передбачено лише право на пільгу у вигляді отримання 50відсоткової знижки при оплаті вартості проїзду, не звертався до органу, яким виданий лист талонів, для отримання іншого листа або внесення виправлень до вже виданого (доказів протилежного суду не надано).

Позивачем для отримання авіаквитків безкоштовно до ПАТ «Мотор Січ» надано лист талонів, яким передбачено гарантоване державою право на одержання 50-відсоткової знижки вартості проїзду повітряним транспортом один раз на рік (туди і назад), тож суд погоджується з доводами відповідача про те, що наданими ОСОБА_1 документами не було підтверджено право на отримання авіаквитків безкоштовно, а лише право на сплату їх вартості з 50відсотковою знижкою.

Пільги особам, які мають спеціальний статус, зокрема, статус учасника бойових дій, встановлюються державою, яка у свою чергу гарантує виконавцям послуг відповідну компенсацію.

Авіаперевізник не є суб`єктом, який встановлює пільги для учасників бойових дій, а є лише виконавцем послуг, компенсацію вартості яких має право отримати за рахунок державного або місцевого бюджету.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає порушень вимог чинного законодавства відповідачем щодо позивача.

Також суд не погоджується з доводами позивача щодо можливості застосування до правовідносин між сторонами положень Розділу XIII Повітряного Кодексу України, яким визначені права пасажира на компенсацію у разі відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки авіарейсів, виходячи з наступних міркувань.

Так, статтею 103 ч. 2. 3 ПК України визначено, що положення цього розділу застосовуються до пасажирів (регулярних та чартерних рейсів), яким відмовлено у перевезенні проти їхньої волі або рейс яких скасовано чи затримано, за умови, що пасажир має підтверджене бронювання на відповідний рейс та присутній для проходження реєстрації у час, що передбачений правилами авіаперевізника та письмово зазначений (включаючи електронні засоби), або, якщо час реєстрації не зазначено, не пізніше ніж за 45 хвилин до зазначеного часу відправлення, чи забронював рейс, який затримано/перенесено авіаперевізником або фрахтувальником повітряного судна (туроператором) на інший рейс незалежно від причин затримки/перенесення.

Положення цього розділу не застосовуються до пасажирів, які подорожують безплатно або за зменшеною вартістю, яка безпосередньо або опосередковано не доступна іншим пасажирам, однак ці положення застосовуються до пасажирів, яким видано квитки згідно з програмою авіаперевізника для пасажирів, які часто літають (програмою лояльності).

Оскільки ОСОБА_1 було відмовлено у оформленні квитків безкоштовно, тож він не мав підтвердженого бронювання на відповідний рейс та мав намір здійснити подорож безкоштовно, тож в даному випадку права на компенсацію, передбачену ст. 104 ч. 5 ПК України, позивач не має.

При вирішенні спору в частині компенсації моральної шкоди суд виходить з наступного.

Статтею 23 ЦК України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Оскільки за вищевикладеними висновками суду права позивача з боку відповідача не порушені, отже правових підстав для компенсації позивачеві моральної шкоди суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, —

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» про стягнення компенсації та моральної шкоди залишити без задоволення.

Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:

Позивач – ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у АДРЕСА_1 , індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач – Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ», код ЄДРЮО 14307794, адреса: м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 15.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. З урахуванням положень п. 15.5 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

Суддя О.І. Дацюк

Повний текст рішення складено 17 грудня 2019 року